Ринок праці 2023: де зараз найбільші зарплати та яких спеціалістів шукають

Ринок праці в Україні переживає складні часи. Через велику війну мільйони українців втратили роботу, а бізнесу доводиться враховувати нові реалії.

Кількість вакансій, які пропонують роботодавці, ще далека від довоєнного періоду, але з кожним місяцем пропозицій стає дедалі більше.

Чи побільшало вакансій за останні місяці

Знайти роботу в Україні стало важче. Як свідчать дані сайту Work.ua, за останній рік кількість вакансій скоротилася майже вдвічі – до 52 тис пропозицій. На ресурсі Rabota.ua вакансій ще менше – 42,8 тис.

Скорочення пропозицій з працевлаштування підштовхує людей до активних пошуків роботи. Чи не єдиним способом є розміщення резюме. За останній рік їх кількість на згаданих сайтах зросла до 4 млн та 4,7 млн відповідно.

Пропозицій від Державного центру зайнятості теж поменшало вдвічі. У січні база центру містила інформацію про 20,5 тис вакансій та 94,5 тис резюме.

Державний сервіс менш популярний серед шукачів роботи. Не в останню чергу через те, що заявки там розміщують переважно державні та комунальні установи з винагородою, близькою до мінімально допустимої.

Провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАНУ Лідія Ткаченко наголошує, що наразі в Україні немає достовірних даних щодо стану ринку праці, адже Державна служба статистики припинила дослідження ринку робочої сили.

При цьому підприємствам дозволили не звітувати про свою роботу. Є інформація реєстру Державної служби зайнятості, але вона відображає лише невеликий сегмент ринку праці – тих, хто працював офіційно і, втративши роботу, зареєструвався для отримання допомоги з безробіття.

Де пропонують найбільше вакансій

Найбільш популярними серед роботодавців є менеджери, консультанти та адміністратори. Сайт Work.ua навіть сформував п'ятірку спеціалістів, попит на послуги яких з боку роботодавців у 2022 році був стабільно високим: продавець-консультант, менеджер з продажу, бухгалтер, водій та кухар.

На сайті Rabota.ua роботодавці найчастіше шукали продавців. Примітно, що на цій платформі найменше вакансій, пов'язаних з морськими спеціальностями – лише 22. Серед них – аніматор на круїзному лайнері, старший механік та водолаз-сапер від Державної служби надзвичайних ситуацій.

Недалеко відірвався туризм: у цьому розділі тільки 57 вакансій. Здебільшого це менеджери з підтримки клієнтів та менеджери з продажу туристичних послуг.

Найбільше вакансій у Державному центрі зайнятості пропонують у галузях переробної промисловості, гуртової та роздрібної торгівлі, ремонту авто, освіти, транспорту, складського господарства, поштової та кур'єрської діяльності, охорони здоров'я та надання соціальної допомоги.

Роботодавці шукають водіїв, підсобних працівників, трактористів, продавців, бухгалтерів, кухарів, прибиральників, швачок та вчителів.

Де найвищі зарплати

Сайти з пошуку роботи підрахували, що середня зарплата в Україні становить близько 15 тис грн. Проте вона може суттєво різнитися за містами та регіонами. За даними Work.ua, найвищий середній рівень у Києві (18 тис грн) та Львові (16 тис грн), найнижчий – у Кривому Розі, Сумах та Чернігові (12,5 тис грн).

За рік рівень середньої зарплати не змінився, були лише незначні коливання. У переломні для країни весняні місяці цей показник опускався до 13,3 тис грн.

Найвищі середні зарплати зараз в IT-сфері. На Work.ua можна знайти пропозиції роботи в цій галузі із середньою зарплатою 110 тис грн.

Рекрутер великої IT-компанії Ярослава Куліш каже, що в їхній сфері підвищення зарплат відбувається кілька разів на рік і війна не вплинула на рівень заробітків. Однак дещо таки змінилося. "Зараз рідше беруть початківців, шукають людей з досвідом. Навчанню приділяють менше часу", – розповідає вона.

За даними Work.ua без урахування IT-сфери, найвищі рівні середньої зарплати – у сферах нерухомості, транспорту, продажів та сільського господарства.

Найменші середні зарплати – у сферах страхування, роздрібної торгівлі та охорони. За останній місяць найбільше зарплати зросли в аграрному бізнесі – на 14%. У листопаді через фактор сезонності ця сфера навіть не входила в провідну п'ятірку видів діяльності, де зростала оплата праці.

Середня заробітна плата у вакансіях, розміщених на сайті Державного центру зайнятості, помітно нижча. 1 січня 2023 року вона становила 10 тис грн.

За видами діяльності найвища зарплата у 2022 році серед запропонованих центром вакансій була у сфері телекомунікацій (19,6 тис грн), видобувній промисловості (13 тис грн) та в закладах охорони здоров’я (12,1 тис грн).

На початку 2023 року ситуація змінилася. Зараз більші зарплати пропонують у категорії "професіонали" (вчитель, лікар, фармацевт, інженер, економіст) – 11,5 тис грн. Кваліфікованим робітникам з інструментами (швачка, слюсар, сантехнік, маляр) пропонують у середньому 10,7 тис грн.

Працівникам сфери послуг і торгівлі (продавець, кухар, охоронець, соціальний працівник, покоївка) при працевлаштуванні через Державний центр зайнятості можна розраховувати на отримання в середньому 7,7 тис грн.

Безробітних поменшало. Офіційно

За останній рік чисельність безробітних зменшилася на 37%. 1 січня 2023 року у Державному центрі зайнятості було зареєстровано 186,5 тис осіб. За цей період значно зросла кількість безробітних жінок. Зараз їх частка серед усіх зареєстрованих у Державному центрі зайнятості становить майже 70%.

"Жінок завжди було трохи більше половини, бо вони частіше мають офіційну зайнятість, зокрема в державному секторі. Ще накладається стереотип, що в Державній службі зайнятості немає хороших вакансій", – пояснює Ткаченко.

Вона припускає, що частка зареєстрованих безробітних жінок також зросла через війну, адже багато чоловіків воюють. Перелік популярних професій і сфер діяльності, звідки найчастіше звільняються українці, які потім стають на облік до Державного центру зайнятості, не змінився. На перших місцях – водії і продавці.

"Такі працівники не тримаються за робочі місця, бо цих місць на ринку багато. Також у людей цих професій часто немає перспектив зростання. А от листоноші, імовірно, потрапили в цей список через скорочення в "Укрпошті", тобто ця професія потроху відходить у минуле", – пояснила Ткаченко.

Загалом ринок праці намагається прилаштуватися до реалій воєнного часу. Бізнес прагне якомога швидше повернутися на деокуповані території, відновити діяльність і забезпечити людей роботою. Як розвиватиметься ситуація далі, експерти не прогнозують, адже це залежить від успіхів на фронті.