Китай повертається в гру, світ все ще боїться рецесії, а Україна чекає на зброю: підсумки Давосу-2023
Щороку представники світової політичної та економічної еліти збираються в швейцарському Давосі, щоб обговорити виклики, з якими стикаються. Останнім часом ці зустрічі пережили не одну метаморфозу.
Починаючи з "пандемічного" 2020 року, Світовий економічний форум кілька разів переносили, намагалися змінити локацію та переводили в онлайн-режим.
Центральною темою попереднього форуму, який відбувся в травні 2022 року, була війна в Україні та її наслідки. Це також був перший захід у Давосі з моменту розпаду СРСР, який пройшов без російських олігархів та політиків.
Зустріч 2023 року завершилася 20 січня візійною промовою президента форуму Берґе Бренде з головною тезою, що "фрагментація світу сьогодні не означає його фрагментацію завтра".
Цього разу війна теж була однією з центральних тем обговорень. Причому не лише на офіційних зустрічах, а й на полях форуму, де не раз лунали заклики передати Україні більше зброї.
Крім традиційних тем про енергетичний перехід та кліматичну кризу, світові лідери обговорювали теми рецесії та спричиненого війною шоку на світових ринках.
Ще одна важлива особливість: на панелі Давосу повернувся Китай, який у січні вперше за три роки відкрився для іноземців.
Фрагментація – це процес, за якого світ поділяється на конкуруючі економічні блоки, між якими встановлюються торговельні бар'єри, обмеження транскордонної міграції, скорочення потоків капіталу та зниження міжнародного співробітництва.
Головне питання – рецесія
Давоський форум почався з презентації традиційного опитування головних економістів, у якому вони спрогнозували високий ризик світової рецесії.
Розмови про те, що стрімке посилення провідними центробанками світу монетарної політики разом з глобальними наслідками російсько-української війни призведуть до економічного сповільнення, активізувалися в останні місяці.
Хоча наприкінці 2022 року з’явилися позитивні сигнали щодо послаблення інфляційного тиску та падіння світових цін на енергоресурси, говорити про такий тренд як про сталий зарано.
На думку головного економіста AXA Group Жиля Моека, світу не вдасться уникнути рецесії, передусім – через великий інфляційний тиск, тягар якого найбільше лягає на споживачів. "Справи покращилися, але чи це надовго?" – запитав він.
На його думку, поки причини інфляції не подолані, центробанки продовжать підвищувати ставки і в такий спосіб тиснути на приватний сектор.
Крім того, до рецесії світову економіку підштовхуватимуть фрагментація та обсяг світового боргу, який перебуває майже на рекордному рівні.
Усе це зменшує стимули для інвестицій, необхідних для зростання економіки, зазначила виконавча директорка форуму Саадія Західі.
Опитування форуму показало, що дві третини економістів очікують світової рецесії у 2023 році, а 18% з них вважають її "надзвичайно ймовірною". На противагу цьому 32% все ж називають такий хід подій малоймовірним.
Одностайні економісти лише в тому, що економічні перспективи ЄС та США погіршаться. Якщо стосовно Євросоюзу невелике зростання прогнозують 100% опитаних, то щодо Штатів показник дещо менший: 91%.
Хоча міністр фінансів Крістіан Лінднер переконує, що Німеччина уникне падіння завдяки успішному проходженню енергокризи, саме найбільша економіка ЄС впритул наблизилася до рецесії у 2022 році.
Відкриття Китаю
Окремої уваги заслуговують виступи представників китайської делегації. Напередодні країна вперше за три роки пандемії відкрила свої кордони для іноземців у рамках скасування політики нульової толерантності до COVID-19.
Перезапуск економіки та залучення інвестицій – критично важливі питання для Китаю. Вони простежувалися у виступі віцепрем’єра КНР Лю Хе.
Він переконував світову публіку в тому, що ера, розпочата постпандемічним відкриттям, матиме позитивні наслідки не лише для Китаю, а й для всього світу.
"Якщо ми будемо наполегливо працювати, зростання, найімовірніше, повернеться до своєї нормальної тенденції і китайська економіка продемонструє значне поліпшення у 2023 році", – заявив він.
Економіка Піднебесної, посічена борговою кризою, локдаунами та крахом ринку нерухомості, хоч і завершила 2022 рік зростанням, але воно було одним з найнижчих з 1970-х років.
Лю Хе наголосив, що Китай розраховує на іноземні інвестиції, і додав, що країна працюватиме над сприятливим бізнес-кліматом через "дотримання верховенства права".
Підігравши одній з головних тем форуму, фрагментації, Лю Хе виступив на підтримку реглобалізації. "Ми повинні відкритися ширше і зробити так, щоб це працювало краще, ми виступаємо проти протекціонізму", – заявив він.
Опитані в рамках ВЕФ економісти поставилися до таких заяв скептично. Більшість з них очікують слабкого або дуже слабкого економічного зростання в Китаї у 2023 році.
Стрімке послаблення "ковідних" обмежень може дати потужний стимул економіці КНР, але ці заходи також спричиняють сплеск захворюваності, який стримуватиме зростання, наголошують вони.
Скепсис підтримують свіжі дані щодо чисельності населення країни, які засвідчили перше з 1960-х років скорочення. Це важливо, адже населення формує внутрішній попит та робочу силу, від чого залежать економічні перспективи Китаю.
Під час обговорення колишній головний економіст МВФ та ексочільник центробанку Індії Рагхурам Раджан зазначив, що навіть після подолання Китаєм пандемії залишиться страх повторного локдауну.
Водночас, відкриття Китаю на міжнародному ринку допоможе світовій економіці підтримувати попит, а повернення китайської промисловості сприятиме зниженню інфляції через більшу пропозицію.
Як наголосила співголова дослідницького інституту Нела Річардсон, відкриття Китаю матиме і непрямий вплив на світ, адже країна є коридором для торгівлі з іншими частинами Азії.
МВФ обережний щодо прогнозів: Китай може розігнати інфляцію
"Ситуація не така погана, як ми цього побоювалися ще кілька місяців тому. Проте "не така погана" не означає "хороша", – зазначила директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва.
Поліпшувати прогноз зростання світової економіки (2,7%) фонд не поспішає, проте не збирається і погіршувати, додала вона.
Чому фонд став менш песимістичним? Важливий фактор – відкриття Китаю після пандемії, яке сприятиме пожвавленню світової економіки, констатує Георгієва.
Китай, який у 2022 році уперше за чотири десятиліття зафіксував зростання ВВП менше, ніж у середньому у світі, у 2023 році повинен перестрибнути цю позначку із зростанням 4,4%, прогнозує МВФ.
Як зауважила очільниця Європейського центробанку Крістін Лаґард, "зміна політики Китаю щодо COVID-19 уб’є чимало людей, але оживить економіку, і це, вочевидь, свідомий вибір китайської влади".
Георгієва також зазначила, що інфляція у світі почала рухатися вниз, а ринок праці, який сприяє споживчому попиту та стимулює економіку, стійкий.
Через відкриття Китаю залишається незрозумілою траєкторія інфляції. Як сказала Лаґард, з одного боку, додатковий попит для світової економіки є позитивом для Китаю і світу, а з іншого – він ризикує погіршити інфляційний тиск.
"Торік Китай спожив суттєво менше енергії, ніж потребуватиме цьогоріч", – пояснила вона. Китай буде купувати більше СПГ, нафти та газу, однак надлишкової пропозиції енергоносіїв на ринках немає.
Учасники форуму також відзначили, що російська війна в Україні створює шалені ризики для економічної впевненості в Європі.
Георгієва зазначила, що попри стійкі трудові ринки, облікові ставки центробанків "будуть кусатися". Якщо вони зростатимуть далі, може підвищитися рівень зайнятості і тоді "краще мати кризу вартості життя з роботою, ніж без неї".
Натомість, якщо зросте безробіття, урядам доведеться думати про те, як впоратися з тиском з боку громадян, які разом з кризою вартості життя втратять роботу.
Ризики деглобалізації
Чимало уваги у світлі розмов про ризики рецесії приділялося явищу фрагментації, яке в Давосі визначили серед основних викликів світовому зростанню.
У перший день форуму МВФ опублікував звіт, у якому зазначив, що фрагментація світової економіки після десятиліть економічної інтеграції може скоротити глобальне економічне зростання до 7%, а в деяких країнах – до 8-12%.
На полях Давоського форуму міністр економіки Німеччини Роберт Габек заявив, що в спробах кожної країни переслідувати власні інтереси ризик нових конфліктів і торгових війн "дуже великий".
"Ми бачимо, що деякі країни обрали ізоляцію або конфронтацію. Звичайно, найбільш кричущою в Європі є Росія, але Китай в останні роки теж проводив дуже агресивну політику. Питання в тому, як на це реагують інші країни", – сказав він.
На думку німецького міністра, якщо Індія, азійський регіон, країни Африки, Америки чи Європи почнуть робити те саме, "ми більше не зможемо вирішувати світові проблеми".
Наприклад, уточнив він, світова спільнота буде неспроможна координувати сили для подолання кліматичної кризи, соціальної справедливості, балансу в справедливих торговельних відносинах.
Україну обговорювали не лише на панелях WEF
До української делегації на чолі з президентом Володимиром Зеленським, який приєднався до форуму онлайн, увійшли Олена Зеленська, віцепрем’єр – міністерка економіки Юлія Свириденко, очільник "Нафтогазу" Олексій Чернишов та голова Офісу президента Андрій Єрмак.
Під час свого виступу Зеленський наголосив на важливості подальшої фінансової та військової підтримки України, а також на необхідності отримання гарантій безпеки, поки держава прямує до НАТО.
Як згодом заявила Свириденко, Україна обговорювала з партнерами поставки зброї "знову і знову", у тому числі на полях заходу.
Так, генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив: "Якщо ми хочемо досягти мирного рішення шляхом переговорів завтра, ми повинні надати (Україні – ЕП) більше зброї сьогодні".
Президент Польщі Анджей Дуда також закликав Захід посилити військову підтримку України, оскільки в найближчі тижні може настати ключовий момент у війні.
До закликів допомогти Україні виграти війну приєдналася президентка Молдови Мая Санду, а директорка Національної розвідки США Евріл Гейнс наголосила, що "для України надзвичайно важливо отримувати необхідну військову та економічну допомогу, щоб продовжувати те, що вони героїчно роблять".
Утім, як показала остання зустріч у форматі "Рамштайн", не всі світові лідери поділяють таку думку.
У ході форуму стало відомо, що Зеленська передала китайській делегації листа від президента лідеру Китаю Сі Цзіньпіну.
Згодом перша леді уточнила, що цей лист є черговим запрошенням до діалогу, і висловила сподівання на отримання відповіді. Як відомо, Китай залишається тісним економічним партнером Росії.