Як війна вплинула на діяльність держкомпаній: підсумки 2022 року

Банки

Верховний суд Франції присудив Ощадбанку 1,1 млрд дол. у багаторічному судовому спорі проти Російської Федерації. У грудні 2022 року Верховний суд Франції підтвердив рішення Паризького арбітражного суду про те, що Ощадбанк має право стягнути з Росії 1,1 млрд дол. плюс відсотки. Про це 7 грудня 2022 року повідомила заступниця міністра юстиції Ірина Мудра.

[Раніше Мудра очолювала судовий процес Ощадбанку проти Росії на посаді директора з питань комплаєнсу банку. У травні 2022 року її було призначено заступницею міністра юстиції. – SOE Weekly.]

Рішення суду стосується захоплення Росією активів в окупованому Криму у 2014 році. Судовий процес розпочався у 2015 році.

Раніше ми повідомляли, що 22 жовтня 2019 року Апеляційний суд Парижа ухвалив рішення на користь Російської Федерації та скасував присудження Ощадбанку 1,3 млрд дол. [Очевидно, сюди входили 1,1 млрд дол. плюс відсотки, які на той час, тобто на кінець 2020 року, вірогідно становили 0,2 млрд дол. – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що 26 жовтня 2021 року Ощадбанк оскаржив рішення в Касаційному суді Франції, який скасував рішення апеляції та постановив, що Росія дійсно повинна виплатити банку 1,3 млрд дол.

Також раніше повідомлялось, що Ощадбанк подав позов проти РФ до Європейського суду з прав людини, заявляючи, що українські компанії та громадяни зазнали суттєвих матеріальних збитків внаслідок збройної агресії Росії.

Більш детальний огляд судового процесу Ощадбанку можна знайти у попередніх дайджестах SOE Weekly.

Енергосектор

Через нові ПСО для "Нафтогазу" субсидії на газ у 2022 році очікуються на рівні 19% від ВВП. У 2022 році уряд зобов'язав "Нафтогаз" продавати газ зі знижкою різним категоріям споживачів, включаючи домогосподарства, теплокомуненерго, окремі ТЕС, непобутових споживачів з оборонного сектору та регіональні газорозподільні компанії. Більшість покладених спеціальних обов'язків (ПСО) пов'язані з тим, що в країні триває воєнний стан, запроваджений у зв’язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації.

Як ми повідомляли раніше, Кабмін визначив для "Нафтогазу" ще одне ПСО: постачати газ виробникам електроенергії за ціною суттєво нижче ринкової. Залежно від умов постачання, вона становитиме від 11 000 до 16 500 грн за 1 000 кубометрів. [За даними Української енергетичної біржі, середньозважена ціна на газ на січень 2023 року становить 33 581 грн. – SOE Weekly.]

У своєму річному звіті за 2021 рік "Нафтогаз" оцінив, що непрямі субсидії споживачам у 2022 році, зростуть до 842 мільярдів гривень, тобто до вражаючого рівня у 19% номінального ВВП України.

Дефолт "Нафтогазу", компанія намагається реструктуризувати єврооблігації. 26 липня 2022 року Нафтогаз потрапив у дефолт за єврооблігаціями через відмову Кабінету Міністрів затвердити рішення, яке би дозволило компанії здійснити виплати за такими єврооблігаціями.

Раніше, 21 липня 2022 року, виступаючи у ролі Загальних зборів акціонерів "Нафтогазу", Кабінет Міністрів видав розпорядження, яким офіційно зобов'язав посадових осіб "Нафтогазу" отримувати схвалення Кабміну перед здійсненням будь-яких операцій, пов'язаних з єврооблігаціями компанії. За повідомленням "Нафтогазу", Кабінет Міністрів не надавав відповідного схвалення для здійснення виплат власникам єврооблігацій.

За попереднього голови правління Юрія Вітренка "Нафтогаз" погодив реструктуризацію випуску єврооблігацій з погашенням у 2024 році (600 млн євро), тоді як питання щодо реструктуризації випусків єврооблігацій з погашенням у 2022 році (350 млн дол США) та у 2026 році (500 млн дол США) все ще перебуває на стадії переговорів.

Новий голова правління "Нафтогазу" Олексій Чернишов, якого було призначено 3 листопада 2022 року, очікує, що на початку 2023 року компанія досягне необхідних домовленостей щодо реструктуризації з власниками єврооблігацій з погашенням у 2022 та 2026 роках.

"Укренерго" залучило нове фінансування для відновлення після російських атак. Останні два з половиною місяці масовані ракетні удари та атаки безпілотниками з боку Росії продовжують завдавати серйозної шкоди енергетичній інфраструктурі України.

[Загалом Росія здійснила дев'ять масованих ракетних атак, спрямованих переважно на енергетичну інфраструктуру України: 10 жовтня, 11 жовтня, 15 листопада, 23 листопада, 5 грудня, 14 грудня, 16 грудня, 19 грудня та 29 грудня. – SOE Weekly.]

Для підтримки "Укренерго" Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Нідерланди нададуть компанії пакет фінансування у розмірі 370 млн євро (дивись попередній випуск SOE Weekly). Це дозволить "Укренерго" оперативно проводити аварійні ремонтні роботи та підтримувати стабільну роботу енергосистеми країни з настанням зими.

У рамках пакету ЄБРР надає кредит під держгарантію у розмірі 300 млн євро. З них до 150 млн євро буде спрямовано на закупівлю обладнання для проведення аварійних ремонтних робіт в українській енергосистемі. Ще 150 млн євро – це підтримка структури капіталу компанії.

Окремо, частина кредиту на аварійні ремонти доповнюється грантом у розмірі до 70 млн євро, наданим Нідерландами.

Також, за словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, "Укренерго" отримає кредит від німецького банку розвитку KfW у розмірі 32,5 млн євро на ремонт підстанцій, пошкоджених внаслідок російських обстрілів.

Інфраструктура

Нові ПСО для "Укрзалізниці". Після вторгнення Росії в Україну уряд поставив перед "Укрзалізницею" нові завдання, серед яких:

• безкоштовна евакуація мільйонів українських громадян, які опинилися в зоні бойових дій (компанія евакуювала 3,7 млн пасажирів із зон активних бойових дій);
• доставка критично важливих вантажів та обладнання до зони бойових дій;
• перевезення посилок "Укрпошти" залізницею, оскільки приватні логістичні компанії не були готові надавати послуги, коли це було небезпечно або невигідно – відповідальність за надання цих послуг взяли на себе "Укрзалізниця" та "Укрпошта";
• закупівля нафтопродуктів з-за кордону для потреб держави після того, як Кабмін надав "Укрзалізниці" таке право.

Уряд та міжнародні партнери надавали фінансову підтримку Укрзалізниці протягом усього року. У квітні 2022 року Укргазбанк продовжив кредитний договір для "Укрзалізниці" із загальним кредитним лімітом 24 млн дол. США до 30 червня 2023 року. Також банк відновив ліміт кредитування "Укрзалізниці" до 1,385 млрд грн за іншою кредитною лінією до 30 квітня 2023 року.

10 червня ЄБРР змінив цільове призначення раніше наданого кредиту "Укрзалізниці", завдяки чому 50 млн євро було перенаправлено на фінансування критично важливих потреб залізничного оператора. Перенаправлена частина кредиту була гарантована Європейським фондом сталого розвитку (EFSD), фінансовим механізмом Зовнішнього інвестиційного плану ЄС.

Також у червні уряд підвищив тарифи на всі види вантажів на 70%, щоби дозволити "Укрзалізниці" виконувати свої гуманітарні та оборонні функції. Починаючи з 24 лютого та до кінця червня компанія вже отримала 10 млрд грн дотацій.

У липні Світовий банк погодився надати "Укрзалізниці" 200 млн дол. фінансування на розвиток експортних потужностей з експорту зерна, повідомив голова правління держкомпанії Олександр Камишин.

У вересні ЄБРР виділив частину свого кредиту в розмірі 98,5 млн євро для забезпечення ліквідності для критично важливих потреб "Укрзалізниці", таких як ремонт залізничної інфраструктури та виконання ПСО.

[Така фінансова допомога має вирішальне значення для "Укрзалізниці", оскільки щонайменше 57 залізничних станцій та до 200 км залізниці було пошкоджено через постійні російські обстріли. Вантажні залізничні перевезення – ключове джерело прибутку компанії – впали на 65,3% після повномасштабного вторгнення Росії. Як описано вище, компанія також отримала низку нових ПСО. – SOE Weekly.]

"Укрзалізниця" отримала згоду власників єврооблігацій на відтермінування платежів на два роки. Як ми повідомляли раніше, "Укрзалізниця" успішно завершила реструктуризацію платежів за двома випусками єврооблігацій на загальну суму 895 млн дол. Виплати відсотків та основної суми за облігаціями "Укрзалізниці" було відтерміновано на два роки.

Погашення єврооблігацій, випущених у 2019 році (на 594,9 млн дол.), перенесено з 2024 на 2026 рік, виплати за випуском 2021 року (на 300 млн дол.) – з 2026 на 2028 рік. Виплати купонного доходу у 2023-2024 роках відтерміновано до січня 2025 року з можливою капіталізацією.

Як повідомлялось раніше, Fitch Ratings знизило довгостроковий рейтинг дефолту емітента ("РДЕ") "Укрзалізниці" в іноземній валюті з "С" до "СС" після отримання згоди на відстрочку обслуговування боргу за облігаціями участі в кредиті (LPN) в доларах США з погашенням у 2024 та 2026 роках.

S&P Global Rating знизило рейтинг Укрзалізниці з "CCC-" до "CC" у зв'язку з тим, що компанія звернулася з проханням відтермінувати всі виплати за вищевказаними єврооблігаціями.

Інші сектори

Уряд відтермінував погашення кредиту "ДПЗКУ" під держгарантію. 17 грудня 2022 року Кабінет Міністрів схвалив надання державної гарантії для погашення кредиту "Державної продовольчо-зернової корпорації" ("ДПЗКУ") у розмірі 1,5 млрд дол. США від Експортно-імпортного банку Китаю.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів, держава забезпечить погашення кредиту та відсотків за ним, з відстрочкою та капіталізацією нарахованих відсотків. [Детальнішої інформації про умови відстрочки не надається. – SOE Weekly.]

За даними ЗМІ, станом на вересень цього року Міністерство фінансів сплатило 5,3 млрд грн боргу "ДПЗКУ". Очікувані виплати у 2023 році оцінювалися у 4,6 млрд грн.

Раніше ми повідомляли, що замість "ДПЗКУ" 2,5 млрд грн Експортно-імпортному банку Китаю перерахував Мінфін. За інформацією міністерства, "ДПЗКУ" погашає частину кредиту кожні пів року. Станом на 21 січня 2022 року компанія сплатила лише 8,8 млн дол. з 96,4 млн дол., які мала сплатити. Решту коштів, через наявність державної гарантії, мало сплатити Міністерство фінансів.

Також раніше повідомлялося, що "ДПЗКУ" пропонувала реструктуризувати непогашений борг перед Експортно-імпортним банком Китаю у розмірі 900 млн дол., як випливає із презентації компанії у жовтні 2021 року.

Крім цього, ми повідомляли, що народний депутат Мар'ян Заблоцький (фракція "Слуга народу") написав на своїй сторінці у Facebook, що "ДПЗКУ" може незабаром збанкрутувати. За словами Заблоцького, "ДПЗКУ" навряд чи зможе самостійно погасити черговий кредитний транш у розмірі 95 млн дол.

Пізніше "Економічна правда" (ЕП) опублікувала статтю, в якій пояснила, як накопичувалися борги "ДПЗКУ", та зазначила, що очікує дефолт "ДПЗКУ" за своїми зобов'язаннями. За інформацією джерел ЕП, в Офісі Президента підтримували "сценарій дефолту", який би автоматично призвів до використання держгарантії.

Приватизація

Зміна керівництва Фонду державного майна. 7 вересня 2022 року головою Фонду державного майна (ФДМУ) було призначено Рустема Умєрова. Раніше Умєров був народним депутатом від фракції "Голос" та членом української делегації на переговорах з Росією.

Попередня в.о. голови Ольга Батова подала у відставку 26 липня 2022 року – вона виконувала обов'язки голови з лютого 2022 року після того, як попередній голова ФДМУ Дмитро Сенниченко подав у відставку, яку парламент прийняв 17 лютого 2022 року.

Перезапуск малої приватизації. Починаючи з 19 серпня, коли було перезапущено малу приватизацію, через систему Prozorro.Продажі вже було проведено 220 приватизаційних аукціонів. У результаті до державного та місцевих бюджетів має надійти 1,5 млрд грн.

Серед найдорожчих об'єктів, проданих за час війни, – Львівський ювелірний завод (185 млн грн) та три спиртзаводи – Марилівський (150 млн грн), Вузлівський (130 млн грн) та Залозецький (120 млн грн).

За даними ФДМУ, протягом І півріччя 2022 року на електронних аукціонах було продано 29 об'єктів малої приватизації на загальну суму 767 млн грн. Станом на 30 червня 2022 року фактичне надходження коштів від продажу цих об'єктів склало 298 млн грн [що означає, що станом на 30 червня 2022 року решта 469 млн грн ще не були сплачені переможцями – SOE Weekly.]

ФДМУ також повідомив, що покупці 17 об'єктів відмовилися сплачувати кошти на загальну суму 765 млн грн, посилаючись на форс-мажорні обставини, пов'язані з війною. [Із звітності ФДМУ незрозуміло, якого саме періоду стосується ця статистика. – SOE Weekly.]

Для порівняння, у 2021 році ФДМУ завершив приватизацію 353 об'єктів малої приватизації загальною вартістю 2,7 млрд грн. Загальна сума надходжень від приватизації (як малої, так і великої) у 2021 році склала 5,1 млрд грн.

Конфіскація активів держави-агресора, націоналізація та арешт активів

П'ять великих компаній перейшли в управління держави. У неділю, 6 листопада 2022 року корпоративні права "Укрнафти", "Укртатнафти", "Мотор Січі", "АвтоКрАЗу" та "Запоріжтрансформатора" (ЗТР) було примусово вилучено для потреб держави та передано Міністерству оборони.

Вилучення було здійснено відповідно до Закону "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах воєнного або надзвичайного стану", який зобов'язує державу повернути вилучені активи власникам або надати їм справедливу компенсацію.

[Звертаємо увагу, що "Нафтогазу" належить 50% + 1 акція "Укрнафти" – ці акції не було вилучено.

Група компаній, неформально відома як група "Приват", яку ЗМІ пов'язують з олігархами Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим, володіла близько 42% акцій. Решта акцій належала близько 11 000 дрібних акціонерів, серед яких здебільшого – колишні або нинішні працівники компанії, інвестиційні та пенсійні фонди. Всі ці акції було вилучено державою разом з акціями групи "Приват".

До вилучення акції "Укрнафти" та "Мотор Січі" торгувалися на фондовій біржі і були "блакитними фішками".

"Нафтогазу" також належить 43,05% Кременчуцького нафтопереробного заводу ("Укртатнафта"), а решта акцій нібито була поділена між групою "Приват" та олігархом Олександром Ярославським.

У квітні Верховна Рада прийняла зміни до закону про арешт активів російських резидентів, які також дозволяють вилучати майно українських колабораціоністів. Проте закон досі не підписано президентом. Якби цей закон діяв, держава могла би безоплатно вилучати активи колабораціоністів без будь-якої компенсації та без несправедливого вилучення акцій у інших акціонерів цих компаній. – SOE Weekly.]

Українське інвестиційне співтовариство розкритикувало вилучення за несправедливу експропріацію міноритарних акціонерів, а також за відсутність обґрунтування арешту акцій "Укрнафти" тоді, коли держава й так уже володіла мажоритарним пакетом акцій цієї компанії (через НАК "Нафтогаз"). Рішення про примусове вилучення також було розкритиковано за слабку управлінську спроможність держави та негативний вплив на інвестиційний клімат в Україні.

Після примусового вилучення корпоративних прав держава замінила виконавчий менеджмент у більшості з цих компаній. Колишнього генерального директора мережі АЗС WOG Сергія Корецького було призначено керівником одночасно "Укрнафти" (8 листопада) та "Укртатнафти" (10 листопада).

7 листопада Міністерство оборони як новий акціонер "Укрнафти" призначило новий склад наглядової ради компанії, до якої увійшли п'ять осіб:

• Наталія Бойко, радник прем'єр-міністра Дениса Шмигаля та колишній член наглядової ради "Нафтогазу". З лютого 2017 року по осінь 2019 року була заступницею міністра енергетики України з питань європейської інтеграції.
• Роза Тапанова, чинний член наглядової ради Ощадбанку. До цього працювала в.о. голови Національного музею-меморіалу "Бабин Яр". Також працювала в юридичній компанії "Міжнародна правнича компанія", співзасновником і співвласником якої до 2019 року був керівник Офісу Президента Андрій Єрмак.
• Олександр Грибан, заступник міністра економіки України. Працював на керівних посадах в інвестиційних банках, зокрема одним із директорів Concorde Capital, а також одним із керівників українського підрозділу міжнародного фонду прямих інвестицій Amstar.
• Андрій Гота, радник керівника Офісу Президента Андрія Єрмака. До цього Гота був керівником апарату Андрія Єрмака та обіймав посаду першого заступника міністра інфраструктури України. З вересня 2021 року також є членом наглядової ради ПАТ "Центренерго".
• Дмитро Абрамович, який до червня 2021 року обіймав посаду першого заступника міністра інфраструктури України.

[Нам не вдалося знайти у відкритому доступі інформацію про наявність відповідного професійного досвіду Рози Тапанової, Андрія Готи чи Дмитра Абрамовича, який би мав відношення до діяльності  "Укрнафти". – SOE Weekly.]

До складу наглядової ради "Укртатнафти" увійшли:

• Фарід Сафаров, заступник міністра енергетики України. До цього Сафаров працював директором Департаменту цифрової інфраструктури транспорту та поштового зв'язку Міністерства інфраструктури.
• Ольга Батова, колишня перша заступниця голови та колишня в.о. голови Фонду держмайна.
• Арсен Ільїн, член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). До цього очолював ПАТ "Карпатська рудна компанія", що займається видобутком руд кольорових металів, та ТОВ "Західна геологорозвідувальна компанія" (обидва входять до складу кіпрської Avellana Gold Group – єдиного золотодобувного виробництва в Україні).
• Андрій Смолін, голова представництва Avellana Gold в Україні [тобто колишній колега або керівник Арсена Ільїна – SOE Weekly.]
• Дмитро Павлов [інформація про цю особу відсутня у відкритому доступі – SOE Weekly.]

[Нам не вдалося знайти у відкритому доступі інформацію про наявність відповідного професійного досвіду Ольги Батової, Арсена Ільїна, Андрія Смоліна та Дмитра Павлова, який би мав відношення до діяльності "Укртатнафти". – SOE Weekly.]

[Зауважимо, що формування наглядових рад вилучених компаній мало низку недоліків з точки зору корпоративного управління. До них можна віднести наступні:

• Усіх нових членів наглядових рад "Укрнафти" та "Укртатнафти" було призначено як представників акціонера (держави) від Міноборони. Однак, відповідно до закону "Про акціонерні товариства", який продовжує застосовуватися до цих компаній, принаймні третина складу наглядових рад цих компаній повинна складатися з незалежних членів. Таким чином, ці наглядові ради сформовано з порушенням українського законодавства. Це також означає, що всі рішення, прийняті цими радами, можуть бути оскаржені в судах.
• Схоже, що осіб, призначених представниками держави в цих наглядових радах, не було обрано за існуючим порядком визначення та затвердження кандидатур представників держави, який передбачено законом
• Арсен Ільїн є членом НКЦПФР, регулятора фондового ринку. Його призначення до наглядової ради "Укртатнафти" створює конфлікт інтересів між його функціями регулятора та посадової особи компанії, що має бути додатково перевірено уповноваженими державними органами. Відповідно до Керівних принципів ОЕСР з корпоративного управління держпідприємствами, має бути чітке розмежування між функцією власності держави та іншими державними функціями, які можуть впливати на умови діяльності держпідприємств, особливо в частині ринкового регулювання.

Крім того, повне адміністративне та правове розмежування функцій власності та ринкового регулювання є фундаментальною передумовою для створення рівних умов для державних підприємств і приватних компаній та уникнення викривлення конкуренції. Таке розмежування також передбачено Принципами регуляторної реформи ОЕСР. – SOE Weekly.]

У грудні компанії, пов'язані з групою "Приват", оскаржили рішення держави про арешт їхніх акцій в "Укрнафті" та "Укртатнафті".

30 листопада 2022 року Міністерство оборони призначило Олексія Нікіфорова новим генеральним директором "Мотор Січ". До призначення Нікіфоров працював заступником міського голови Запоріжжя, а також понад 10 років на "Запоріжсталі". [Нам не вдалося знайти у відкритому доступі інформації про наявність у Нікіфорова професійного досвіду в оборонній промисловості. – SOE Weekly.]

До складу новоствореної наглядової ради "Мотор Січі" увійшли Ігор Фоменко (голова ради), Роман Коновалов, Сергій Корж, Юрій Пащенко, Юрій Шаповал. [Ігор Фоменко є заступником міністра економіки. Нам не вдалося знайти у відкритому доступі інформації про професійний досвід інших членів цієї наглядової ради. – SOE Weekly.]

9 грудня 2022 року новим генеральним директором "АвтоКрАЗу" призначено Володимира Носова. [Нам не вдалося знайти у відкритому доступі інформації про цю особу. – SOE Weekly.]

Згідно з даними реєстру, генеральним директором "Запоріжтрансформатор" (ЗТР) є Ігор Клейнер. [Нам не вдалося знайти у відкритому доступі інформації про цю особу. – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що у ЗТР виявили прострочену заборгованість у розмірі 11 млрд грн. [Зауважимо, що чинним законодавством не визначено особливостей для вилучення корпоративних прав, що може призвести до труднощів та суперечок навколо механізму та розміру компенсації. Нам невідомо про будь-яку законодавчу заборону на банкрутство компаній, які були вилучені державою в умовах воєнного стану. За відсутності такої заборони, існує ризик, що активи компанії можуть бути продані для задоволення вимог кредиторів, і в такому випадку держава не зможе забезпечити безперервне використання вилучених активів для своїх потреб у воєнний час. – SOE Weekly.]

За даними ЗМІ, держава готується ввести своїх представників до наглядових рад "АвтоКрАЗу" та "Запоріжтрансформатора". Більш детальна інформація у відкритому доступі відсутня.

Активи деяких російських олігархів були націоналізовані. За даними Мінекономіки, 9 грудня 2022 року Кабінет міністрів передав активи російського олігарха Володимира Євтушенкова в управління Фонду держмайна.

Майно Євтушенкова було заарештовано відповідно до оновленого санкційного закону для відшкодування збитків, завданих російською агресією, повідомила перший віце-прем'єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко. До складу активів увійшли 17 об'єктів нерухомості та корпоративні права у п'яти підприємствах, які переважно займаються виробництвом та оптовою торгівлею електричним обладнанням.

У грудні держава також наклала арешт на деякі активи ще одного російського олігарха – Алішера Усманова. За повідомленням Служби безпеки України (СБУ), суд наклав арешт на партію залізної руди обсягом понад 160 тис тонн. В СБУ заявили, що ця партія, загальною вартістю 2 млрд грн, належала компанії, пов'язаній з Усмановим.

СБУ також повідомила, що розглядається питання про передачу цих активів до Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА).

Інформація про арешт активів інших російських олігархів, якщо такі були, поки практично відсутня.

Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту "Supporting Ukraine in rebuilding and recovery", який реалізує Інститут KSE (контракт NI/2022/424-502 від 14 листопада 2022 року).

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.