Попереду найскладніша зима для України. До чого готуватися населенню?

На календарі лише початок літа, а підготовка до опалювального сезону в самому розпалі. Війна проти російських окупантів змусила владу завчасно подбати про те, як і чим обігрівати українців.

Минулого тижня президент Володимир Зеленський попередив громадян, що наступна зима буде найскладнішою за всі роки незалежності.

Влада вже почала підготовку до осінньо-зимового періоду (ОЗП), утворивши спеціальний штаб, який розроблятиме різні сценарії проходження опалювального сезону.

Найбільше енергосистемі загрожуватимуть теракти та ракетні удари по енергетичній інфраструктурі з боку росіян. До того ж, чимало об’єктів критичної інфраструктури вже пошкоджені, захоплені або знищені окупаційними військами.

Як держава готується до найскладнішої зими та що робити населенню?

Що втратила енергосистема

Від ударів росіян важких втрат зазнав мало не весь український енергетичний сектор. За 109 днів війни постраждали атомні, нафтопереробні, енергогенеруючі, вугледобувні, розподільчі та комунальні об’єкти інфраструктури.

Під окупацією з 4 березня перебуває найбільша в континентальній Європі і третя за потужністю атомна станція світу – Запорізька АЕС.

Наразі вона працює в енергосистемі України, дотримуючись норм ядерної, радіаційної та екологічної безпеки. Проте від росіян регулярно надходять сигнали, що Запорізьку АЕС Україна може втратити.

В українському "Енергоатомі" запевняють, що це неможливо.

За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, Україна також втратила Каховську гідроелектростанцію, три теплоелектростанції (ТЕС) та близько 40% всіх об’єктів відновлюваної енергетики.

Не вийде відновити шахти "Золоте" і "Тошківська" на Луганщині, "Південнодонбаська №1" та ім. Сургая на Донеччині.

Сильно постраждала від війни нафтова інфраструктура: два НПЗ зупинені, пошкоджені десятки нафтобаз, під окупацією опинилося багато АЗС.

Крім того, через бойові дії пошкоджені або зруйновані 249 об’єктів критичної інфраструктури у сфері теплопостачання.

Значні руйнування мають теплоелектроцентралі в Охтирці та Кременчуці, пошкоджено чотири ТЕЦ на Дніпропетровщині, Донеччині, Харківщині та в Чернігові.

В областях зруйновано або пошкоджено 262 котельні та велика кількість допоміжних приміщень.

З 24 лютого через бойові дії повністю або частково знеструмлювалися понад 2,6 тис населених пунктів і 20,2 тис трансформаторних підстанцій. На певний час припинялося електропостачання для 3,7 млн споживачів.

Досі без струму лишаються 725 населених пунктів та близько 621,4 тис споживачів.

Що з газом

До початку опалювального сезону в українських газосховищах необхідно накопичити не менше 19 млрд куб м палива. Таке завдання "Нафтогазу" поставив Шмигаль.

Зараз у сховищах є трохи більше 10 млрд куб м блакитного палива і закачування триває.

За словами прем’єра, у 2022 році обсяг видобутку палива в Україні становитиме 16-19 млрд куб м. Скільки газу доведеться докупити?

На травневому засіданні парламентського комітету з питань енергетики депутати оприлюднили презентацію, у якій говорилося про необхідність імпортувати 2,7 млрд куб м газу. Ще 1,8 млрд куб м слід купити у вітчизняних компаній.

Голова "Нафтогазу" Юрій Вітренко у Вашингтоні заявив про необхідність імпортувати 6 млрд куб м газу, який коштує близько 8 млрд дол.

З огляду воєнний стан точна інформація про запаси енергоресурсів та їх потребу не розкривається. Доступ до неї має обмежене коло осіб, а оцінити об’єктивні потреби неможливо.

"Озвучені Вітренком обсяги свідчать, що у нас начебто не впало споживання, не зупинялися підприємства, мільйони людей не виїхали за кордон, а споживачі зможуть отримати довоєнні обсяги газу.

Поки незрозуміло, чи вийде відновити розбомблені об’єкти, тому не можу спрогнозувати, скільки треба газу. Можливо, вистачить того обсягу, який є в сховищах та який буде видобутий в країні", – каже директор спецпроєктів НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев.

Якщо без імпорту не обійтися, то де брати кошти? Під час візиту до Вашингтона Вітренко пояснював, що це питання вирішується з урядом США. Серед варіантів – надання фінансових гарантій.

"Навіть розглядається варіант використання газу в рамках лендлізу", – додав голова "Нафтогазу".

При цьому "Нафтогаз" не полишає спроб отримати від держави компенсацію різниці між ціною закупівлі газу і вартістю його продажу споживачам. Як відомо, річний тариф для населення становить 7,99 грн за куб м, а ринкова ціна – майже 29 грн за куб м.

"Якщо держава обмежує ціни і тарифи, то має бути компенсація цієї різниці", – каже Вітренко.

Невдовзі депутати розглянуть урядовий законопроєкт, який передбачає безпрецедентне фінансування газового ринку у 2022 році.

Документ пропонує "заморозити" тарифи на газ для населення, його розподіл, опалення і гарячу воду на довоєнному рівні. Ціна питання – 264 млрд грн. З чого складається ця сума?

"Нафтогаз" отримає 150,1 млрд грн компенсації за виконання покладених на нього спецзобов'язань (PSO) продавати газ за пільговими цінами, ТЕК та облгази – 76 млрд грн, місцеві бюджети – 38,2 млрд грн.

Чи підтримають таку пропозицію депутати? Після передавання в управління "Нафтогазу" 26 облгазів, включаючи компанії групи РГК, та переходу клієнтів "Йе енергія" Дмитра Фірташа під крило НАКу остання сконцентрувала близько 90% розподілу та постачання газу побутовим споживачам, тому такий варіант виглядає ймовірним.

Звідки планується взяти 264 млрд грн? Понад 188 млрд грн – це міжнародна та донорська допомога, 64,5 млрд грн – дивіденди "Нафтогазу", 11,6 млрд грн – податок на прибуток НАКу.

Що з вугіллям та електроенергією

Мінімум 2 млн тонн – стільки вугілля має бути накопичено на складах до початку наступного ОЗП. Ці потреби планується забезпечити завдяки внутрішньому видобутку. Задля цього вирішено заборонити експорт твердого палива.

Як повідомив ЕП високопоставлений співрозмовник в уряді, влада має три сценарії роботи енергосистеми залежно від доступності генеруючої потужності, наявності палива та споживання електроенергії.

Із зрозумілих причин ЕП не може опублікувати конкретні цифри, але може розкрити певні деталі, які не нашкодять роботі енергосистеми.

За базовим сценарієм, динаміка попиту на електроенергію до кінця 2022 року залишиться на поточному рівні, а перелік доступної генерації відповідатиме ситуації, що склалася в травні.

За оптимістичним сценарієм, Україна влітку деокупує окремі території, що спричинить збільшення попиту на електроенергію. Перелік доступної генерації також відповідатиме поточній ситуації.

"За цими двома сценаріями проблем з електроенергією не буде, енергосистема буде збалансована і за резервами потужності, і за паливом", – пояснив співрозмовник.

Песимістичний сценарій передбачає втрату низки виробників електроенергії та зниження попиту через відключення споживачів на окупованих територіях. У випадку його реалізації в окремі місяці зими можливий дефіцит електроенергії.

"Опрацьовуємо різні кроки: коригування ремонтних кампаній атомних блоків, щоб уникнути їх зупинки, призупинення експорту електроенергії та залучення імпорту, максимальне завантаження окремих ТЕС", – каже співрозмовник.

Який сценарій буде реалізований, покаже час. Зрозуміло одне: для досягнення своїх цілей Росія не полишатиме спроб "заморозити" і Україну, і Євросоюз. Отже, треба готуватися до найгіршого.

Що робити населенню? "Котли, "буржуйки", дрова. Люди повинні самостійно готуватися до опалювального сезону, не чекати, що держава все вирішить. В окремих регіонах системи працюватимуть нестабільно", – попереджає Рябцев.