Подалі від війни. Як евакуювати бізнес на захід

Подалі від війни. Як евакуювати бізнес на захід

Вівторок, 29 березня 2022, 10:30 -
Укрінформ
Як держава допомагає бізнесу перенести виробництва для відновлення роботи в західні регіони, скільки підприємств це вже зробили і з чим вони стикаються.

Економіка повинна працювати навіть під час війни. Саме тому в безпечніші райони України переїжджають не лише громадяни, але й підприємства.

Таке вже було. 80 років тому радянська влада евакуювала на схід заводи, щоб урятувати їх від знищення німецькими фашистами. Тепер підприємства перевозять на захід України, рятуючи їх від російських фашистів.

До 27 березня державні органи отримали 1 120 заявок на перевезення виробництв з охоплених війною районів. За 368 заявками вже ухвалені рішення про транспортування. З них 89 уже перевезли, а 47 уже почали роботу на нових місцях.

Як держава допомагає бізнесу перенести виробництва для відновлення їх роботи і з якими проблемами стикаються ті, хто переїхали?

Реклама:

Про умови евакуації бізнесу

Універсальної програми евакуації підприємств немає, бо всі бізнеси різні. Держава допомагає з логістикою, пошуком приміщень для облаштування виробництва, житла для працівників, комунікацією з місцевими органами влади.

У пріоритеті для перевезення в безпечні райони України – стратегічно важливі підприємства та виробники товарів першої необхідності.

Для отримання допомоги власники або менеджери підприємства повинні подати заявку на евакуацію.

Після цього з ними зв’язуються представники Мінекономіки, які допомагають знайти приміщення для виробництва. Пізніше – представники "Укрзалізниці", щоб організувати перевезення.

Якщо виявиться, що залізницею це зробити неможливо, то транспортну складову бере на себе "Укрпошта". Перевезення таких вантажів автомобілями компанії через блокпости проходить швидко завдяки спеціальним посвідкам.

За словами першого заступника голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка, якщо підприємець сам знаходить необхідний транспорт, держава компенсує вартість переміщення.

"Найбільш активні в залученні бізнесу – Львівська і Закарпатська військово-цивільні адміністрації. Вони намагаються прийняти і великі, і дрібні підприємства, бо розуміють, що війна закінчиться, а робочі місця залишаться.

Евакуюються підприємства з різних областей, навіть з тих, які відносно далеко від зони бойових дій. Наприклад, кабельний завод евакуювався із Запоріжжя, де зараз відносно спокійно", – зазначає Железняк.

Стримує масштаби евакуації логістика. Вантажівок недостатньо, а перші вільні залучають до перевезення гуманітарних вантажів. Інші дві проблеми – проживання працівників та їх мобілізація. Тут допомагає Рада бізнес-омбудсмена.

"На додаток до керівництва військово-цивільних адміністрацій кожен міський голова надав прямі контакти відповідальної особи, яка може цілодобово приймати запити щодо приміщень, релокації і всього, що з цим пов’язано.

Є можливості, є потужності, проте, звичайно, немає ідеальної ситуації. Дуже важко швидко знайти ідеальні умови", – зазначає заступник бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка.

Навіть якщо вдається знайти відповідне за площею приміщення з необхідною потужністю електроенергії та інженерними рішеннями, то є проблема з поселенням працівників.

"Людям та їх родинам потрібні умови для проживання. Зараз дуже важко знайти житло через велику кількість людей, які приїхали на захід України. Уряд про це знає і консолідує зусилля.

Насамперед ідеться про добудову недобудованого житла і переоблаштування готелів та офісних центрів. Деякий бізнес пропонує недобудовані потужності", – каже заступник бізнес-омбудсмена.

Наприклад, одна компанія перевезла завод в Івано-Франківську область, однак уже кілька тижнів не може знайти житло для родини працівника з чотирьох осіб.

"Це потужна компанія з іноземними інвестиціями. Вона вже кілька днів шукає ще одну квартиру. Десяток уже знайшла, а ще одну не може", – зазначає Коротка.

Містечка навколо Івано-Франківська, Калуш або Тисмениця, мають потужності для бізнесу. Вони готові відразу розмістити людей або виділити землю під забудову.

За словами Железняка, деякі питання щодо оренди приміщень пропонують вирішити на законодавчому рівні.

"Працюємо над законопроєктом, щоб місцеві органи могли знижувати податки на час воєнного стану, аби орендувати комунальні приміщення за прискореною процедурою. Є ідея зменшити розмір орендної плати до гривні за квадратний метр", – каже депутат.

Уряд уже доручив Фонду держмайна до кінця березня підготувати пропозиції щодо спрощення порядку передавання в оренду комунального і державного майна для компаній, що евакуюються.

Масштаби та запити бізнесів, які переїжджають, різні. Є підприємства, яким достатньо приміщення, а проблему поселення працівників вони вирішують самостійно. Інші потребують допомоги з логістикою.

Реалії евакуації

Одне з підприємств, яке частково евакуювало виробництво з Києва, – ТОВ "НВО "Риф". Компанія виробляє пакувально-маркувальні матеріали: етикетки, бірки, стрічки.

Друга частина бізнесу – імпорт обладнання для друку чеків та наклейок. Без їх продукції не може працювати жоден магазин.

Представник компанії Артем Гусєв розповів ЕП, що спочатку з київських складів почали вивозити дорогу техніку. Її було найпростіше евакуювати.

За його словами, обладнання компанії габаритне та важке. Щоб його демонтувати, у виробничому приміщенні слід розбивати стіни і замовляти крани. Аби розібрати обладнання, потрібні кілька днів і відповідні фахівці.

Наразі компанія перевезла до Львова один станок для вирізання заготовок етикетки. Другий – у процесі транспортування. Це лише невелика частина обладнання. Гусєв каже, що найбільшим викликом було знайти приміщення для виробництва.

"Були спроби держави допомогти в переїзді, підтримувався контакт з Львівською військово-цивільною адміністрацією. Нам надали перелік приміщень для оренди. Ми переглянули близько десяти варіантів, але жоден не підійшов.

Більшість з них – це 30-60 кілометрів від Львова. Майже всі приміщення не пристосовані для виробництва. Основна проблема з електрикою. Нам треба 50-100 кВт, а там електрика лише для освітлення", – розповідає менеджер компанії.

Серед пропонованих варіантів мало приміщень з хорошим під’їздом для вантажівок та рівною підлогою для руху складської техніки. Більшість потребують значних вкладень і тривалого ремонту.

Компанії вдалося знайти склад без опалення. Сюди перевезли готову продукцію і витратні матеріали. Обладнання готують до роботи. Останні тижні "НВО "Риф" продає те, що виготовили до війни.

"Нема кому працювати – це проблема номер один. Люди виїхали за кордон та в інші області. У Львівській області десять людей з компанії. Загалом у нас 85 працівників. Частина офісних співробітників працює дистанційно", – нарікає Гусєв.

Інша гостра проблема – житло. "У Львові не дуже гарна двокімнатна квартира коштує 20 тисяч гривень. Коли шукали квартиру, то три з п’яти оголошень, які ми переглядали, виявилися шахрайськими", – пояснює менеджер компанії.

На думку Гусєва, для більшості бізнесів перевезення "Укрзалізницею" не має сенсу.

"У нас точка завантаження за 4-5 кілометрів від складу. Спочатку обладнання потрібно було б завантажити у 20-тонну фуру, потім вивантажити у вагон і знову у Львові наймати вантажівки та кран.

Жоден водій фури не захоче витрачати пів дня, щоб їхати п’ять кілометрів. Скільки йому заплатять за це? Йому краще один раз з’їздити до Києва, за що можна отримати понад 40 тисяч гривень", – пояснює Гусєв.

Його компанії вдалося знайти вантажівку через волонтерів. "Машина привозила гуманітарну допомогу, поверталася порожньою до Львова, тож забрала наше обладнання. Не безкоштовно, звичайно", – каже Гусєв.

Повністю переїжджати з Києва "НВО "Риф" не планує. У столиці виробництво відновиться частково, бо 85% людей виїхали.

Частина працівників живе далеко від роботи, їм складно дістатися до виробництва через комендантську годину та проблеми з транспортом.

"Ми маємо власне приміщення в Києві площею близько 5 тисяч квадратних метрів. Останні три роки безперервно інвестували в його ремонт. У травні планували закінчити доволі дорогий ремонт офісного блоку.

Повна евакуація – це дуже великі кошти. Демонтувати 10-15 станків і перевезти їх коштує стільки, що за ці гроші можна купити кілька квартир", – підкреслює Гусєв.

Коли війна закінчиться, можливо, компанія залишить у Львові філіал зі складом і локальним виробництвом.

Евакуація за кордон

Офіс бізнес-омбудсмена заохочує підприємства проводити релокацію в межах України. Для цього налагоджені контакти з обласними адміністраціями та міським самоврядуванням.

Якщо фірма не може залишитися в Україні, то офіс омбудсмена допомагає їй переїхати за кордон. Протягом останніх двох тижнів надійшли дві такі заявки від виробників високотехнологічної продукції.

"Цим фірмам потрібні імпортні компоненти. Відділи оцінки ризиків зарубіжних партнерів забороняють відправляти мікросхеми чи подібні продукти в зону бойових дій. Це стосується всієї України", – повідомив Ващук.

Він не став називати підприємства, але зазначив, що мова не про виробників кабельної продукції та електроніки для європейського автопрому. Як відомо, у ЄС зупинялися автозаводи через брак деталей, що поставляються з України.

"Ми налагодили зв’язки з Польщею через речника малого і середнього бізнесу. Через нього ідуть контакти з Краківським технологічним парком щодо надання площ для однієї-двох українських фірм, які хочуть налагодити виробництво. Ці фірми не мають наміру назавжди виїжджати з України", – розповів бізнес-омбудсмен.

Обидва підприємства в процесі релокації, тож поки нема жодного прикладу завершеної евакуації виробництва за кордон.

Реклама: