Корпоративне управління

Кабмін тимчасово призначив новий склад правління "Укрзалізниці". 25 жовтня Кабінет Міністрів України прийняв рішення припинити повноваження голови та членів правління "Укрзалізниці" та призначив нових. 

Згідно рішення Кабміну, голову та членів правління "Укрзалізниці" призначено тимчасово, на період поки в компанії не буде сформовано новий склад наглядової ради, яка має подати на затвердження Кабміну пропозицію щодо нових голови та членів правління "Укрзалізниці", але не більше ніж до 31 грудня 2021 року.

Так, до складу правління "Укрзалізниці" увійшли:

Голова правління:

Олександр Камишін, який до цього очолював компанію у статусі "в.о." 

Члени правління:

• Григорій Бойко, директор з інженерно-технічного забезпечення "Укрзалізниці" ;
• Євген Лященко, працював позаштатним радником Камишіна. До цього, Лященко був директором "Медіа Групи Україна", що входить до групи "SCM" Ахметова;
• Орест Логунов, у 2017-2020 роках працював директором публічних закупівель у "Нафтогазі". До того він 3 роки працював директором з логістики в "ДТЕК" Ріната Ахметова та 4 роки директором з логістики та закупівель АрселорМіттал.
• Олександр Перцовський, очільник пасажирської вертикалі в "Укрзалізниці". Раніше він працював заступником директора в "Укрпошті";
• Роман Черніцький, директор з інфраструктури "Укрзалізниці".

[Відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства", загальні збори можуть здійснювати повноваження наглядової ради тільки у разі її відсутності.

Виходячи з комплексного аналізу частини 2 статті 51 Закону України "Про акціонерні товариства", під "відсутністю наглядової ради" слід розуміти ті випадки, коли для акціонерного товариства створення наглядової ради є необов’язковим. У тому числі це означає, що створення цього органу не передбачено статутом такого акціонерного товариства.

Для "Укрзалізниці" створення наглядової ради є обов’язковим відповідно до Закону України  "Про управління об’єктами державної власності" та Постанови КМУ № 142, а тому, де-юре, вона не є "відсутньою" навіть у випадку, якщо до її складу не обрано жодного члена.

Відповідно до чинного законодавства, повноваження призначати членів правління (крім голови правління, у випадку та таких держкомпаній, як "Укрзалізниця") належить до виключної компетенції наглядової ради. Таким чином, Кабінет Міністрів, швидше за все, не мав правовив підстав прийняти таке рішення замість наглядової ради. – SOE Weekly. ] 

Як ми повідомляли раніше, на сайті Міністерства економіки ​​було опубліковано оголошення про проведення відбору на посади незалежних членів наглядової ради "Укрзалізниці". Прийом документів від кандидатів триває до 29 жовтня 2021 р.

Ми також повідомляли, що "Укрзалізниця" оголосила конкурс на посаду голови правління. Кандидати мають подати документи до 6 жовтня.

[Звертаємо увагу, що прийом документів на посаду голови правління закінчується раніше ніж прийом документів на посади незалежних членів наглядової ради. Відтак, голова правління може бути обраний раніше ніж сформовано наглядова раду "Укрзалізниці". Якщо це відбудеться, то незрозуміло яким чином наглядова рада буде приймати участь в формуванні нового складу правління компанії. – SOE Weekly.]

Новий член наглядової ради "Укрексімбанку". 28 жовтня 2021 року Кабінет міністрів України призначив Владислава Винярського незалежним членом наглядової ради "Укрексімбанку".

За повідомленням ЕП, Винярський працював на посадах:

• 2001-2008 роки -  менеджер корпоративних клієнтів "Банк Австрія Кредитанштальт", "ХФБ Банк"; 
• 2010-2011 роки - керівник відділу корпоративного управління Unicredit Bank;
• 2012-2014 роки - віце-президентом "Укрсоцбанку";
• з 2015 року - заступник генерального директора компанії "АгроВіста" та заступник генерального директора зі стратегії та розвитку групи компаній "УкрАгроКом";
• з грудня 2020 року - фінансовий директор групи компаній Allseeds. 

З червня 2019 року Винярський володіє компанією Skarb & Statok. 

Енергетичний сектор

"Нафтогаз" опублікував консолідовану проміжну фінансову звітність за перше півріччя 2021 року. "Нафтогаз" опублікував скорочену консолідовану проміжну фінансову звітність за перші шість місяців 2021 року. Фінансова звітність було складено у відповідності до міжнародних стандартів фінансової звітності, разом зі звітом про огляд незалежного аудитора (PricewaterhouseCoopers - PwC) без зауважень.

У своєму релізі "Нафтогаз" зазначив, що:

•  за другий квартал 2021 року - чистий прибуток "Нафтогазу" склав 8,5 млрд грн, у порівнянні зі збитком в 14,7 млрд грн за аналогічний період 2020 року.
•  за перший квартал 2021 року - чистий збиток "Нафтогазу" склав 10,2 млрд грн, у порівнянні із прибутком в  3,2 млрд грн за аналогічний період 2020 року.

Також у релізі "Нафтогазу" зазначено, що чистий прибуток у другому кварталі 2021 року не міг компенсувати чистий збиток першого кварталу 2021 року, і тому, чистий збиток за перше півріччя 2021 року склав 1,7 млрд грн. Для порівняння, чистий збиток "Нафтогазу" за перше півріччя 2020 року склав 11,5 млрд грн.

Як ми повідомляли, колишній фінансовий директор "Нафтогазу" Петер ван Дріл повідомив, що у першому кварталі 2021 року чистий прибуток компанії склав 12,6 млрд грн. Пізніше, у своїй офіційній заяві, "Нафтогаз" зазначив, що наведені дані взято з неаудійованої та неконсолідованої звітності компанії, яку некоректно порівнювати зі звітністю у річних звітах компанії. 

[У свою чергу, у релізі "Нафтогазу" зазначено, що фінансові результати у першому кварталі 2021 року були негативними, як про це зазначено вище. – SOE Weekly.]

Також ми повідомляли, що попередня наглядова рада "Нафтогазу" у червні 2021 року позитивно оцінила роботу чотирьох колишніх членів правління, а саме Отто Ватерлендера, Петера ван Дріла, Сергія Переломи та Ярослава Теклюка – у першому півріччя 2021 року. Хоча на той час фінансові результати "Нафтогазу" були за відповідний період були ще невідомі, наглядова рада вирішила, що кожен із чотирьох членів правління виконав на 90% цілі і ключових результати у першому півріччі 2021 року та пропонувала виплатити правлінню премію у розмірі 215 млн грн. 

Відповідно до витягу з протоколу наглядової ради "Нафтогазу" від 25 червня 2021 року, який було опубліковано ЗМІ, наглядова рада:

• встановила цілі та ключові результати (OKR) 25 червня, тобто всього за п'ять днів до закінчення першого півріччя 2021 року;
• у той же день вирішила, що ці цілі досягнуто на 90%;
• здійснила оцінку досягнення цілей за першу половину 2021 року ще до закінчення першої половини 2021 року.

Також було незрозуміло, чому наглядова рада "Нафтогазу" вирішила оцінити результати діяльності членів правління в середині року, а не після закінчення року, як це передбачає звичайна практика та як це практикувалося у самому "Нафтогазі" раніше.

Скоріше за все, оцінка результатів членівм правління не була пов’язана з фінансовими показниками  "Нафтогазу", а тому не зрозуміло як наглядова рада дійшла висновку, що результати виконано на 90%.

За повідомленням Марлін, "Нафтогаз" був єдиною компанією серед 15 найбільших українських держпідприємств, яка, станом на минулий тиждень, не подала свою фінансову звітність до Мінекономіки.

Раніше "Нафтогаз" повідомив, що у 2020 році компанія зазнала збитків у розмірі 19 млрд грн. У свою чергу, за результатами 2019 року "Нафтогаз" звітував про отримання прибутку у розмірі 63,3 млрд грн (включаючи 55,7 млрд грн, сплачених Газпромом в результаті рішення Стокгольмського арбітражу щодо транзиту газу). Останній раз "Нафтогаз" завершував рік зі збитками у 2015 році.

28 квітня Кабінет міністрів звільнив голову правління "Нафтогазу" Андрія Коболєва, замінивши його Юрієм Вітренком. Розглянувши фінансову звітність компанії за 2020 рік, Кабмін визнав роботу наглядової ради та правління "Нафтогазу" у 2020 році незадовільною.

Через борги Фірташа прибуток "Оператора ГТС" становить чверть від прибутку минулого року. Чистий прибуток "Оператора газотранспортної системи України" за дев’ять місяців 2021 року склав 5,8 млрд грн. Прибуток за ІІІ квартал склав лише 0,2 млрд грн, що в 38,5 разів менше, ніж прибуток за ІІІ квартал 2020 року. За дев’ять місяців 2020 року "ОГТС" заробив 20,9 млрд грн.

За словами фінансового директора "ОГТС" Юрія Кулика, збільшення боргу облгазів є ключовим фактором, що впливає на фінансову стабільність компанії. Він зазначив, що хоча від облгазів надходять кошти для погашення заборгованості за послуги з балансування газу за лютий-березень 2021 року, обсяг їх погашення не відповідає обсягу накопиченої заборгованості. Кулик також зазначив, що ситуацію погіршує те, що у вересні паралельно сформувалась нова заборгованість облгазів за послуги з балансування, та вони зросли більш ніж на 2,6 млрд грн.

За повідомленням ЕП, Кабмін запровадив спецрахунки для облгазів на погашення боргу у 10 млрд грн перед "Оператором ГТС".

"Центренерго" зменшило свої збитки за дев’ять місяців. У третьому кварталі 2021 року "Центренерго" отримало 436 млн грн прибутку. Таким чином, прибуток за ІІ - ІІІ квартали 2021 року становив 639 млн грн. 

З початку року компанія отримала чистий збиток у розмірі 156 млн грн, а за І квартал – 795 млн грн.

Інфраструктура 

"Украерорух" вперше з 2019 року звітує про прибуток. Прибуток "Украероруху" в третьому кварталі 2021 року склав 183 млн грн. В результаті сукупний збиток "Украероруху" за дев’ять місяців 2021 року зменшився з 260 млн грн до 77 млн грн. "Украерорух" вперше з 2019 року показує прибутковість.

"Украерорух" у 2020 році був серед збиткових держкомпаній, а його збиток склав 1,5 млрд грн.

Банки

"Укрексімбанк" отримав рекордні прибутки у вересні. Операційний прибуток "Укрексімбанку" за вересень 2021 року склав 533 млн грн. Чистий прибуток банку за дев’ять місяців 2021 року склав 2,18 млрд грн. За аналогічний період 2020 року банк зазнав збитків у розмірі 2,25 млрд грн.

"Укрексімбанк" був єдиним державним банком, який зазнав збитків у 2020 році. Тоді збиток банку становив 5,59 млрд грн, що зробило його найбільш збитковим серед усіх українських банків.

Однак у 2021 році ця негативна тенденція почала змінюватися, вперше за багато років. "Укрексімбанк" отримав прибуток у розмірі 1,12 млрд грн у першій половині 2021 року.

Ощадбанк подав апеляцію щодо отримання компенсації у 1,3 млрд дол за Крим. "Ощадбанк" подав апеляцію до Касаційного суду Франції за винесеним у березні рішенням Апеляційного суду Парижа, яке скасувало рішення Паризького арбітражу про відшкодування РФ на користь банку близько 1,3 млрд дол за втрачені активи у Криму. В "Ощадбанку" впевнені, що Касаційний суд Франції визнає апеляційне рішення помилковим, і тим самим відновить дію арбітражного рішення проти РФ.

Раніше Апеляційний суд Парижа задовольнив позицію Російської Федерації, яка, відповідно до рішення Паризького арбітражу була зобов’язана сплатити Ощадбанку 1,3 млрд дол. НБУ висловив занепокоєння з приводу такого рішення та підкреслив важливість доведення на міжнародному рівні того, що дії Росії проти України були незаконними.

Приватизація   

Фонд держмайна продає перший актив в рамках великої приватизації – завод "Більшовик". 27 жовтня Фонд державного майна України (ФДМУ) продав "Перший Київський машинобудівний завод" ("Більшовик") на приватизаційному аукціоні за 1,429 млрд грн.

У ФДМУ повідомили, що активом зацікавилися 15 потенційних покупців. Проте в аукціоні взяли участь лише три компанії, і лише дві з них зробили ставки.

Під час аукціону відбулося двоетапне підвищення ціни на 40 млн грн від стартової ціни 1,389 млрд грн: один учасник підняв пропозицію на 20 млн грн - мінімальна сума, необхідна для підвищення пропозиції.

Переможцем аукціону стало ТОВ "Дженерал комерс", очевидно пов’язана з бізнесменами та забудовниками Василем Хмельницьким та Андрієм Івановим. Пізніше у своїй заяві "Економічній правді", Хмельницький підтвердив, що його компанія UDP (керує Іванов) є співінвестором заводу. Ще одним співінвестором став власник компанії "А-Девелопмент" Олексій Баранов.

[Звертаємо увагу, що це перший актив, проданий за процедурою "великої приватизації", запровадженої Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна", який був прийнятий у 2018 році. Незважаючи на те, що ФДМУ, схоже, діяв у повній відповідності із встановленою законом процедурою, конкуренція на аукціоні була незначною, ймовірно, через триваючі судові процеси щодо вилучення частини активів заводу "Більшовик".

Різні ЗМІ припускають, що офіційні учасники аукціону могли вступити в змову на торгах.

У такому разі ФДМУ опинився перед вибором: продовжувати судовий процес, ризикуючи тим, що держава втратить права на активи через нереформовану корумповану судову систему, або все ж продати завод як є. – SOE Weekly.]

Приватизацію "ОГКХ" знову відклали. Фонд держмайна України (ФДМУ) скасував аукціон з приватизації "Об’єднаної хімічно-гірничодобувної компанії". У ФДМУ пояснили, що отримали лише дві заявки на аукціон, одна з яких не відповідала вимогам.

Аукціонна комісія призначила нову дату аукціону на 20 грудня.

Аукціон з приватизації "ОГХК" мав відбутися 31 серпня 2021 року.

Пізніше, ми повідомляли, що ФДМУ прийняв рішення про скасування приватизаційного аукціону "ОГКХ", який мав відбутись 31 серпня, оскільки після перевірки отриманих заявок до торгів виявилось, що до аукціону може бути допущено тільки одного учасника. Аукціонна комісія ФДМУ визначила 29 жовтня новою датою приватизаційного аукціону.В ЗМІ опублікували список учасників, які нібито були зацікавлені в "ОГХК".

Деякі з них сказали, що "ОГХК" не був належним чином підготовлений до приватизації, а також що умови аукціону були несправедливими. Інші стверджували, що початкова ціна була неадекватною. Повідомляється, що оцінити запаси родовищ корисних копалин компанії неможливо.