"Я буду захищати свою репутацію в українських і міжнародних судах".

Так харківський бізнесмен Павло Фукс коментував рішення Ради національної безпеки і оборони піврічної давнини про введення проти нього санкцій.

Вони були пов'язані з його діяльністю з відновлення бізнесу Віктора Януковича у сфері видобування вуглеводнів, відомого як проєкту "Голден деррік".

У ці дні у Фукса народжується нова лінія конфлікту з владою: боротьба за збереження двох десятків родовищ газу, які були сформовані його командою за часів президентства Петра Порошенка.

Досі системної інформації про цей бізнес Фукса не було. Нижче представлений повний реєстр спеціальних дозволів, з якими цього бізнесмена асоціює Державне бюро розслідувань.

Минулого тижня цей список ліг на стіл РНБО, і Службі безпеки вже доручили його дослідити. Таким чином, є велика ймовірність, що цей проєкт піде шляхом сумнозвісного проєкту "Голден деррік".

Сам Фукс спростовує зв'язок із згаданими родовищами, але зречення не скасовує інстинкту самозбереження.

Так, напередодні на продаж виставили перші п'ять ділянок вуглеводнів. Для успішного проведення операцій залучили і представників влади, серед яких – народні депутати провладної "Слуги народу" та опозиційної ОПЗЖ.

"День Петра і Павла"

Павло Фукс ніколи не входив до найближчого оточення Петра Порошенка, але саме в каденцію п'ятого президента харківський бізнесмен сформував імперію в газовому бізнесі України.

Донедавна з цього приводу було відомо тільки те, що до 2017 року близькі до Фукса структури викупили в оточення Віктора Януковича низку компаній.

Найпомітнішим з них було ТОВ "Голден деррік". У роки правління "регіоналів" ця структура на позаконкурсній основі отримала від Державної служби геології і надр близько 20 спеціальних дозволів на користування надрами.

Фукс завжди заперечував свою причетність до "Голден дерріка", однак йому не повірила навіть влада Володимира Зеленського.

Пів року тому Рада національної безпеки і оборони запровадила "повний комплект" санкцій проти Фукса.

Наслідком цього стало рішення Держслужби геології і надр анулювати два десятки спеціальних дозволів на користування надрами, якими володіло ТОВ "Голден деррік".

Це змусило власника компанії почати все з чистого аркуша: зараз в українських судах запущено безліч процесів з однією вимогою: "відновити дію спецдозволів".

Усе це нагадує події чотирирічної давнини, коли "Голден деррік", тільки-но змінивши господаря, зайнялося реанімацією свого пакета родовищ вуглеводнів.

Рада національної оборони

За останні пів року під санкції РНБО потрапило багато бізнесменів. Фукс був тільки одним з них, тому вважати упередженою увагу влади до нього не було підстав. Так було до минулої п'ятниці.

"СБУ займеться 23 компаніями, які дивним чином отримали спеціальні дозволи на видобуток вуглеводнів – відкрито кримінальне провадження", – заявив 15 жовтня за підсумками засідання секретар Радбезу Олексій Данилов.

Більше з цього приводу офіційних деталей немає. Неофіційних, натомість, чимало.

Від джерела в Раді безпеки ЕП стало відомо, що всі 23 компанії є фігурантами кримінального провадження Державного бюро розслідувань (ДБР).

При цьому більшість з цих структур (16 юридичних осіб) у бюро вважають "компаніями, що входять до сфери інтересів Павла Фукса". Нижче – повний список компаній.

"Я всюди фігурую", – не без посмішки відповів на це Фукс журналісту ЕП.

Чому фігурантами кримінального провадження є 23 підприємства, а не 16? Тому що вони об'єднані не за принципом належності до однієї особи, а за фактом єдиної до них претензії.

"Усі ці компанії отримали спецдозволи на позаконкурсній основі – під приводом так званої апробації запасів. 16 з них отримали спецдозволи на видобуток вуглеводнів. Решта сім – на видобуток залізної руди та солі", – пояснює джерело ЕП в Держгеонадрах.

Апробація – це вивчення в офісі виконаних раніше робіт "в полі". Іншими словами, за мізерні кошти два десятки компаній змогли отримати спецдозволи без будь-якої конкуренції.

Претензії ДБР у рамках кримінального провадження формально стосуються не цих комерційних компаній, а органу, який видав їм спецдозволи – Держгеонадр. Саме тому провадження відкрите за ст. 364 Кримінального кодексу ("Зловживання владою або службовим становищем").

"Встановлено, що посадові особи Міністерства навколишнього середовища, Держгеонадр та інших держорганів, які здійснюють повноваження у сфері надрокористування, діючи в інтересах третіх осіб, сприяли у видачі спецдозволів на користування надрами.

З метою ухилення проведення аукціонів посадові особи Держгеонадр навмисне створювали перешкоди іншим заявникам і приймали рішення щодо відмови в розгляді поданих ними документів. Ці дії здійснювалися посадовими особами в інтересах перерахованих (у таблиці – ЕП) юридичних осіб", – йдеться в матеріалах кримінальної справи.

У ДБР цим займається відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції.

Ця справа для влади складніша за справу ТОВ "Голден деррік", тому що 16 згаданих компаній не пов'язані між собою юридично. Усі вони оформлені на різні структури з Белізу та Сейшельських островів. Більше того – вони не мають прямого юридичного зв'язку з Павлом Фуксом або його офіційними компаніями.

"Я не знаю цих компаній", – відповів ЕП Фукс.

Проте в ДБР наполягають на єдиному центрі управління, який веде до харківського бізнесмена.

"Встановлено, що більшість залучених у протиправну діяльність осіб номінально значаться як керівники і засновники зазначених підприємств, які проживають на території одного населеного пункту, і відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру довіреностей, уповноважили діяти від імені цих підприємств одних і тих же осіб.

Крім того, податкова звітність більшості зазначених вище суб'єктів господарювання подається з одних і тих же IP-адрес, зареєстрованих за однією адресою, що свідчить про їх підконтрольність вузькому колу причетних до скоєння даного злочину осіб.

Більшість зазначених суб'єктів господарювання не знаходяться за місцем реєстрації і не мають достатнього для забезпечення виробничої діяльності штату працівників та устаткування", – зазначається в матеріалах кримінального провадження.

Крім спостережень ДБР, є ще кілька непрямих ознак, що вказують на загальний знаменник у 16-ти компаніях.

Усі вони зареєстровані в один проміжок часу: з липня до жовтня 2017 року. При цьому період отримання ними спеціальних дозволів на користування надрами ще вужчий: з жовтня до грудня 2018 року.

Юридично це був час безвладдя в Державній службі геології та надр. Тоді обов'язки голови служби тимчасово виконував Олег Кирилюк. Співрозмовники ЕП наголошують, що якраз тоді куратором Держгеонадр була команда Фукса.

"Спецдозволами в нього тоді займався Ігор Абрамович. Він – руки Павла (Фукса – ЕП)", – зазначає представник керівного апарату геослужби.

Зараз Абрамович – народний депутат від ОПЗЖ. З Фуксом вони познайомилися значно раніше. Обидва є уродженцями Харкова і мають кілька очевидних ліній зв'язку.

По-перше, у 2015 році Абрамович був призначений президентом ТОВ "ДВ нафтогазовидобувна компанія".

Це підприємство володіє харківською теплоелектроцентраллю "Есхар". Якраз у 2015 році "ДВ нафтогазовидобувну компанію" викупив Фукс у Юрія Бойка, співкерівника ОПЗЖ.

По-друге, Абрамович – зять Семена Сироти, депутата Харківської міськради від фракції "Довіряй справам", заснованої давнім соратником Фукса покійним Геннадієм Кернесом. У 2020 році Сирота обійняв посаду заступника міського голови Харкова з ЖКГ, яку звільнив тиждень тому через погане здоров'я.

По-третє, існують фотодокази листування Абрамовича з Фуксом. Там вони обговорюють інтерес групи ДТЕК до Майорівського родовища, яке є одним з ділянок згаданого ТОВ "Голден деррік".

У розмові з ЕП Фукс прокоментував це листування без деталей: "Це писали не мені".

Врятуй і збережи

Кримінальне провадження і претензії ДБР створюють очевидні перешкоди авторам цього бізнесу. Коли цим питанням займеться СБУ, труднощів стане ще більше. Однак харків'яни знайшли вихід із ситуації.

За даними джерел ЕП, днями компаніям, які професійно займаються видобутком вуглеводнів, був надісланий рекламний проспект з пропозицією про продаж спецдозволів на користування надрами.

У ньому детально описані характеристики та потенціал п'яти з шістнадцяти перерахованих у таблиці площ: Ковпаківської, Звязівської, Федорівської, Небилівськї та Цимбалівської.

Чому тільки п'яти? Достовірної відповіді на це питання ЕП не знайшла. Одна з найбільш вірогідних версій – продаються всі 16 ділянок, але реалізація здійснюється через різні рекламні проспекти.

Як продавати ділянки в умовах, коли проти Фукса та Абрамовича налаштована державна машина? Використовувати неоднорідність цієї машини.

Однією з опор харківського бізнесмена в президентській команді співрозмовники ЕП називають Остапа Шипайла.

Це один з народних депутатів із "Слуги народу", член парламентського комітету з питань енергетики, який формує нормативну політику в енергетиці, включаючи надрокористування.

Шипайло, очевидно, перебуває в близьких відносинах з Абрамовичем. Про це свідчить спільне відвідування ними ресторану в Києві, зафіксоване журналістами "Української правди" в сюжеті про неофіційне життя глави фракції "Слуга народу" Давида Арахамії.

На відео (з 9:45) можна побачити, як Абрамович і Шипайло разом їдуть з ресторану однією машиною.

Що вони в цей момент обговорюють – питання з категорії риторичних.