"Укрзалізницею" керують всі крім наглядової ради, у "Нафтогазі" мінус два топ-менеджери: підсумки тижня для ДП
Корпоративне управління
Кабмін не продовжив повноваження голови і трьох членів наглядової ради "Укрзалізниці". Кабінет Міністрів не продовжив повноваження голови наглядової ради "Укрзалізниці" Шевкі Аджунера та інших членів наглядової ради – Сергія Лещенка, Андреаса Матьє та Олега Журавльова. Нових членів наглядової ради призначено не було.
У своєму релізі Мінінфраструктури заявило, що Адомас Аудіцкас – єдиний член наглядової ради (представник держави), чиї повноваження та контракт залишаються чинними (до червня 2022 року).
Пізніше, міністр інфраструктури Олександр Кубраков подав кандидатуру Сергія Лещенка на розгляд номінаційному комітету з пропозицією повернути його до наглядової ради "Укрзалізниці" як представника держави. Про це стало відомо ЗМІ під час засідання Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради з питань перевірки та оцінки стану "Укрзалізниці".
У свою чергу, Комісія наполягала на тому, що 30 квітня прийняла рішення погоджувати кадрові питання компанії.
[Нам невідомо про будь-яку юридичну силу таких рішень Комісії. Крім того, навіть якщо такі рішення й існують та мають якусь силу, вони означають пряме політичне втручання у корпоративне управління держпідприємством. – SOE Weekly.]
На засіданні Комісії заступник міністра інфраструктури Василь Шкураков заявив, що Кубраков має повне право висувати кандидата до наглядової ради (представника держави) для розгляду урядом. Він додав, що призначення членів наглядової ради здійснюється відповідно до процедур Кабміну.
[Відбір, висування кандидатів та призначення членів наглядової ради у держпідприємствах дійсно регулюється процедурами, затвердженими Кабміном. Ці процедури не передбачають жодної участі парламенту у цьому процесі. – SOE Weekly.]
Раніше "Укрзалізниця" найняла рекрутерів для пошуку кандидатів на посади голови та інших членів правління, а також чотирьох незалежних членів наглядової ради компанії.
Кабінет Міністрів у червні продовжив повноваження двох незалежних членів (Шевкі Аджунеру та Андреасу Матьє) і двох представників держави (Сергія Лещенка та Олега Журавльова) у наглядовій раді "Укрзалізниці" на строк до трьох місяців. Зараз цей тримісячний термін закінчився.
Ми також зазначали, що єдиним членом наглядової ради "Укрзалізниці", повноваження якого не було продовжено, був Адомас Аудіцкас. [Ця інформація виявилася неповною, як випливає зі згаданого вище нещодавнього релізу Мінінфраструктури. Кабмін дійсно не ухвалював рішення про продовження повноважень Аудіцкаса, але потреби у такому рішення не було, оскільки його повноваження залишаються чинними до червня 2022 року. – SOE Weekly.]
Раніше ми також описували малозрозумілу роль ТСК. Зокрема, незрозуміло, яку методологію використовує комісія для оцінки "Укрзалізниці", її керівництва або наглядової ради, якщо така взагалі існує. Також було (й залишається) незрозумілим, які наслідки мають висновки та рекомендації комісії, якщо такі взагалі є. Парламент не виконує формальної ролі в корпоративному управлінні окремих держпідприємств. Пані Гришина – голова підкомітету Верховної Ради з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, сфера діяльності якого не пов’язана ані з держпідприємствами, ані з економічної політикою.
Три незалежні члени наглядової ради та два члени правління залишають "Нафтогаз". Як повідомляє ЕП три незалежні члени наглядової ради "Нафтогаз" (Бруно Лескуа, Людо Ван дер Хейден та Клер Споттісвуд) та два члени правління (Отто Ватерландер та Петер ван Дріл) залишають свої посади.
За інформацією ЕП, 20 вересня наглядова рада ухвалила рішення задовольнити заяви про звільнення двох членів правління. Згідно закону, строк повноважень незалежних членів наглядової ради сплив 21 вересня, після їхнього нещодавньї заяви про припинення повноважень.
Петер ван Дріл був фінансовим директором "Нафтогазу", Отто Ватерлендер був головним виконавчим директором та директором з трансформації компанії.
Раніше ми повідомляли, що три незалежні члени наглядової ради "Нафтогазу" Бруно Лескуа, Людо Ван дер Хейден та Клер Споттісвуд 7 вересня подали заяви про припинення своїх повноважень.
Три представники держави продовжують виконувати обов’язки членів наглядової ради компанії.
Держаудитслужба проведе перевірку в "Нафтогазі". Як повідомляє ЕП, Кабінет Міністрів на засіданні 22 вересня ухвалив розпорядження щодо проведення перевірки Державною аудиторською службою "Нафтогазу" та підприємств групи за 2017-2021 роки.
Кабмін також доручив "Нафтогазу" створити належні умови для проведення Держаудитслужбою заходів державного фінансового контролю. Зокрема, йдеться про допуск посадовців на підприємства та забезпечення необхідними документами.
Акціонери затвердили новий склад наглядової ради "Центренерго". За даними SMIDA, акціонери "Центренерго" обрали новий склад наглядової ради на позачергових зборах 16 вересня. Усіх членів наглядової ради було обрано терміном на 3 роки.
[Частка у 78,289% акцій "Центренерго" належить Фонду державного майна України – SOE Weekly.]
15 вересня на своєму засіданні, Кабмін погодив кандидатури Валерія Безлепкіна, Олександра Мужеля та Валерія Щекатурова як незалежних членів, а також кандидатури Дениса Кудіна та Андрія Готи у якості представників держави до наглядової ради "Центренерго".
Інфраструктура
"Укрзалізниця" ставить під сумнів борг VR – VR відповідає. "Укрзалізниця" заявила, що виплатить лише підтверджені боргові зобов’язання VR Global Partners ("VRGP"). За словами "Укрзалізниці", її борги у 153,25 млн дол перед Промінвестбанком було продано "VRGP" у 2019 році, а угода відбулася без участі представників залізничної компанії.
В "Укрзалізниці" повідомили, що "VRGP" не має статусу фінансової установи відповідно до українського законодавства, а договір про передачу боргу, укладений у лютому 2019 року, за своєю природою є договором факторингу, який вимагає ліцензії.
Оскільки "VRGP" видавав договір факторингу за договір купівлі-продажу, суд визнав його угоду з Промінвестбанком недійсною, заявили в "Укрзалізниці".
За даними "Укрзалізниці", у подібних випадках максимальний відсоток за користування кредитними коштами після закінчення строку кредитування, який завершився у 2014-2015 роках, становить 3%, а не 10-11%.
У відповідь "VRGP" опублікувала реліз, в якому зазначається, що Промінвестбанк не був зобов’язаний інформувати "Укрзалізницю" про свої плани - Укрзалізниця була позичальником, і позика надає повне законне право позичальнику [Промінвестбанку] передавати борг без згоди позичальника.
"VRGP" також заявила, що твердження "Укрзалізниці" про те, що та не знала про намір "Промінвестбанку" продати позики, є хибним, і це можна перевірити. За вісім днів до аукціону, на якому було продано борги, керівництво "Укрзалізниці", включаючи тодішнього голову правління Євгена Кравцова та Івана Юрика, який згодом замінив Кравцова на посаді голови правління, зустрілися в офісі компанії в Києві для обговорення питання кредитів та майбутнього аукціону з вищим керівництвом "VRGP". На цій зустрічі керівництво "Укрзалізниці" не висловило заперечень щодо аукціону чи участі в ньому "VRGP".
Згідно з "VRGP", борг був проданий на публічному аукціоні, проведення якого було схвалено НБУ. Ціна на аукціоні була підтверджена двома незалежними оцінками, проведеними для "Промінвестбанку", в тому числі аудитором KPMG.
Угода відбулася за договором відповідно до чинного українського законодавства, а виручка від продажу надійшла безпосередньо на рахунки "Промінвестбанку" – банку, зареєстрованого в Україні.
На твердження "Укрзалізниці" про те, що "VRGP" вимагає від компанії понад 388,5 млн дол, "VRGP" заявила, що 28 лютого 2019 року представила "Укрзалізниці" пропозицію щодо врегулювання боргу шляхом його конвертації у єврооблігації на суму 145,9 млн дол. Це передбачало списання всіх відсотків від прострочених сум, а також дисконт до основної суми кредитів. "VRGP" так і не отримала змістовної відповіді на цю пропозицію. Так само протягом наступних двох років "VRGP" зробила компанії ще кілька пропозицій. Жодна з цих пропозицій навіть віддалено не передбачала таких сум, в існуванні яких "Укрзалізниця" намагається переконати громадськість.
15 червня 2021 року Річард Дейтц, президент "VRGP", оприлюднив цілий архів своєї кореспонденції з "Укрзалізницею" щодо колишніх кредитів "Промінвестбанку" перед Тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України.
"Укрзалізниця" планує продати непрофільних активів на 500 мільйонів гривень. За повідомленням в.о. голови правління "Укрзалізниці" Олександра Камишіна, компанія розраховує отримати 500 млн грн за рахунок продажу своїх непрофільних активів (більше 400 об'єктів) до кінця 2021 року.
Про це Камишін зазначив під час панельної дискусії "Реформа державних компаній як поштовх до розвитку конкурентних ринків", організованої Київською школою економіки та Посольством Японії.
Детальнішу інформацію про панельну дискусію можна знайти тут. Повний відеозапис можна переглянути тут.
Аудит "Укрзалізниці" виявив ризиків та порушень на 60 мільярдів. Відповідно до звіту Державної аудиторської служби про перевірку "Укрзалізниці" за 2017-2020 роки, опублікованого Марлін, Держаудитслужба виявила в "Укрзалізниці" фінансових порушень, зовнішніх та внутрішніх ризиків на загальну суму 61,4 млрд грн.
В аудиторському звіті згадується, що у 2018 році "Укрзалізниця" мала придбати вантажні вагони на суму 150 млн дол за кредитом Європейського банку реконструкції та розвитку. Проєкт розпочався, але не був завершений з невідомих причин. "Укрзалізниця" відмовилась від кредитних коштів, але сплатила 75 млн грн за транзакцію цих грошей, що є зайвими витратами компанії.
У звіті також зазначено, що компанія не сплатила 956 млн грн дивідендів до державного бюджету від чистого прибутку за 2018-2019 роки.
Раніше, ми повідомляли, що "Укрзалізниця" сплатила до держбюджету 30% свого чистого прибутку (750 млн грн) у вигляді дивідендів за 2019 р.
[Державна аудиторська служба знаходиться під керівництвом Кабінету Міністрів та Міністерства фінансів. Вона відповідає за впровадження політики державного фінансового контролю та моніторинг ефективності використання державних ресурсів, маючи широкі юридичні та санкційні повноваження.
Зауважуємо, що функції Держаудитслужби можуть перетинатися з функціями внутрішнього та зовнішнього аудиту компанії та Рахункової палати. – SOE Weekly.]
Оборона
"Укроборонпром" отримав півмільярда прибутку за півроку. "Укроборонпром" прозвітував про 517,6 млн грн зведеного чистого прибутку за перше півріччя 2021 року порівняно з 243 млн грн за аналогічний період 2020 року.
Про це свідчить звіт про виконання показників фінансового плану "Укроборонпрому", який опублікував Марлін. Виконання плану становить 99,5%.
Загальний дохід "Укроборонпрому" склав 17,1 млрд грн, що на 19% більше, ніж торік. Однак операційний прибуток "Укроборонпрому" зменшився на 59% - з 1,6 млрд грн до 681 млн грн. Це було зумовлено, перш за все, збільшенням адміністративних витрат на 21% з 1,4 млрд грн до 1,7 млрд грн та зростанням витрат на продаж на 161%, з 559 млн грн до 1,4 млрд грн.
Інші сектори
Уряд "залив" 20 млрд грн в "Укрфінжитло" для надання пільгової іпотеки. Як повідомляє Міністерство фінансів, Кабінет міністрів ухвалив постанову про збільшення статутного капіталу "Української фінансової житлової компанії" ("Укрфінжитло") на 20 млрд грн.
Міністерство фінансів зазначає, що 20 тисяч українських родин, які отримують заробітну плату із державного або місцевого бюджетів, та внутрішньо переміщені особи зможуть отримати близько 8 тис. іпотечних кредитів для придбання житла та 12 тис. квартир на умовах фінансового лізингу.
[Підстави такої дискримінації незрозумілі. Державні фінансові установи зазвичай створюються для усунення "ринкових провалів", таких як недостатнє надання послуг приватними постачальниками. Держава може надати доступні кредити на житло людям, які не можуть взяти такі кредити у приватних гравців.
Хоча надання позик внутрішньо переміщеним особам виглядає розумним, обмеження цільової групи працівниками державних та місцевих органів влади є необґрунтованою дискримінацією. Також незрозуміло, чи залишатиметься у позичальників право на особливі умови після того, як вони залишать роботу в державному секторі. – SOE Weekly.]
Протягом 2021 року, Мінфін придбає акцій додаткової емісії "Укрфінжитло" на суму 20 млрд грн в обмін на облігації внутрішньої державної позики. Для цього Мінфін випустить ОВДП на 20 млрд грн із строком обігу до 15 років і ставкою доходу до 13% річних.
[Зверніть увагу, що це відповідно збільшить державний борг. – SOE Weekly.]
Раніше, ми повідомляли, що уряд визначив умови надання "Українською фінансовою житловою компанією" іпотечних кредитів за ставкою 7% річних та послуг фінансового лізингу за ставкою 5%.
"ОПЗ" призупиняє свою роботу до листопада. Прес-служба "Одеського припортового заводу" ("ОПЗ") повідомила, що його постачальник "Агро Газ Трейдинг" скоротить постачання газу на завод через зростання цін на газ, необхідний для виробництва карбаміду, оскільки ціни на карбамід ростуть повільніше, ніж ціни на газ.
В "ОПЗ" додали, що наразі існує значна заборгованість компанії "Агро Газ Трейдинг" перед "ОПЗ" за вироблену продукцію - 140 млн грн. В результаті "ОПЗ" має борг перед газорозподільною компанією "Одесагаз".
Задля уникнення аварійної зупинки з боку "Одесагаз" та запобігання зайвому витрачанню оборотних коштів заводу керівництво заводу прийняло рішення зупинити підприємство.
Зазначається, що "ОПЗ" вже мав досвід тимчасового простою протягом 2018-2019 років.
У прес-релізі "ОПЗ" повідомляється, що 1 листопада 2021 року завод планує почати роботу за давальницьким контрактом з новою компанією, яка виграла конкурс у липні 2021 року.
На період тимчасової зупинки виробництва карбаміду, основний дохід "ОПЗ" складатиме перевантаження аміаку, що надходить шляхом транспортування через аміакопровід.
[Реліз "ОПЗ" не містить прогнозу збитків, які, ймовірно, понесе завод через зупинку, включаючи витрати на відновлення виробництва після зупинки. Незрозумілими є також перспективи заводу стягнути борг із компанії "Агро Газ Трейдинг". Якщо виробництво приносить збитки, як випливає з релізу "ОПЗ", незрозуміло, чому нова компанія буде зацікавлена у виробництві карбаміду за давальницькою схемою.
"ОПЗ" входить до переліку об'єктів великої приватизації. – SOE Weekly.]
Зернові термінали "ДПЗКУ" працюють на 10% від загальної потужності. За даними ЗМІ, дії попереднього керівництва "Державної-продовольчої зернової корпорації" ("ДПЗКУ") призвели до значного зменшення використання потужностей зернових елеваторів "ДПЗКУ" та перевалки на портових терміналах корпорації.
З початку року елеватори "ДПЗКУ" працюють лише на 10% їх загальної потужності. До того ж, корпорація не надіслала жодної партії зерна своєму стратегічному партнеру - Китайській національній корпорації імпорту та експорту машин. Це рекордно низький показник від початку їхніх ділових відносин.
Раніше ми повідомляли, що "ДПЗКУ" є одним із найбільших збиткових держпідприємств України. Збиток корпорації у 2020 році склав 5,9 млрд грн.