У які проєкти інвестує ЄБРР в Україні
Які саме проєкти підтримує ЄБРР? Як стати партнером банку та що приваблює банкірів в українських бізнесах?
Про все це спікери поділилися думками в рамках бізнес-сніданку "Про реалізовані ЄБРР проєкти та можливості підтримки для розвитку українського бізнесу", організованому компанією HD Partners.
Співпраця ЄБРР та місцевої влади
"У нас дуже багато проєктів, пов'язаних з місцевою інфраструктурою", – розповідає Марк Магалецький, заступник голови ЄБРР в Україні в секторі "Стала інфраструктура".
У 2020 році ЄБРР інвестував 800 млн євро у 68 приватних бізнесів та 32 муніципальні проєкти.
Найбільше коштів припадає на проєкти в секторах інфраструктури, енергетики, агробізнесу, банківському, промисловості та природних ресурсів. Розміри кредитів можуть варіюватися від 8 до 200 млн євро з терміном погашення до 13 років.
"Окрім фінансування інвестиційних проєктів, у нас проводиться серйозна робота з реформування економіки", – підкреслює Марк Магалецький.
ЄБРР давно підтримує не тільки фінансово державний та приватний сектори в Україні. Саме ЄБРР ініціював створення Офісу бізнес-омбудсмена, а також брав участь у створенні системи ProZorro та груп підтримки реформ.
Багато уваги Європейський банк реконструкції та розвитку приділяє "зеленому" сектору та проєктам, спрямованим на покращення екологічної ситуації у світі. Існує програма Green sity, у якій беруть участь 46 міст, шість з яких – українські.
"Ідея цієї програми, – говорить Марк Магалецький, – подивитися комплексно на розвиток міст, визначити пріоритетні напрямки інвестування заради позитивного впливу на екологію та більш комфортного життя в містах".
За час роботи в Україні ЄБРР реалізував багато проєктів з муніципальною владою.
Першим таким проєктом було оновлення громадського транспорту в Києві. Десять років тому понад 400 нових тролейбусів та автобусів з'явилися на дорогах столиці.
У Львові у 2016 році запустили довгоочікуваний трамвай на Сихів. Для реалізації цього проєкту ЄБРР надав кредит на 12 млн євро та залучив грант на 5 млн євро від Міністерства екології Німеччини під гарантії міста.
У Харкові у 2020 році за 10 млн євро було закуплено 64 сучасні тролейбуси.
Інший напрям роботи – фінансування енергоефективних будівель. Під такі програми, крім фінансування ЄБРР, можна залучати кошти інших донорів.
"80 шкіл та дитсадків у Дніпрі пройшли повну термомодернізацію. Вийшов дуже хороший ефект, і місто вирішило її продовжити у 2020 роціі, збільшивши обсяг утричі", – розповідає Марк Магалецький.
Серед інших важливих проєктів, реалізованих за участю ЄБРР, – модернізація теплових станцій у Києві, очищення води в Запоріжжі, реконструкція Грибовицького сміттєзвалища у Львові та розширення метрополітену в Харкові.
Одним з наймасштабніших проєктів за всю історію було розширення Бескидського залізничного тунелю, який з'єднує Україну із Західною Європою.
Фінансування проєкту – це гарантована державою позика на 40 млн євро та паралельний внесок ЄБРР 55 млн євро. Цей проєкт пережив кілька складів урядів, революції, але таки був закінчений.
Трансформація підприємств
Один з важливих напрямів, про який не так багато говорять, – це робота з державними підприємствами та приватними компаніями, залучення інвестицій для їх трансформації.
"Мабуть, один з найбільш амбітних проєктів – реструктуризація "Укрпошти", – розповідає заступник голови ЄБРР в Україні.
На виділені 63 млн євро "Укрпошта" реорганізувала відділення, здійснила перехід на мобільні офіси і трансформувала логістичну модель, включаючи побудову логістичних центрів.
Не тільки "Укрпошта", а й "Нова пошта" отримала кредит від ЄБРР. "Нова пошта" на залучені 9,5 млн євро побудувала автоматизований сортувальний центр у Хмельницькому.
ЄБРР допомагає впроваджувати в Україні світові практики. За сприяння банку були підготовлені перші концесійні проєкти. Спеціалісти ЄБРР допомогли провести за всіма міжнародними стандартами продаж державних портів.
"У портовому секторі в нас два пілотні концесійні проєкти. Успішно проведені конкурси на продаж портів "Ольвія" та "Херсон", – додає Магалецький.
Інвестиції в корпоративний сектор
Головні сфери, у які інвестує ЄБРР у корпоративному секторі, – це агробізнес, виробництво та послуги, телеком, медіа, технології, нерухомість, туризм та природні ресурси.
"Починаючи з 1992 року, ми зробили 289 проєктів на загальну суму 6 мільярдів євро. Левова частка інвестицій припадає на агробізнес, послуги та природні ресурси", – розповідає заступниця голови ЄБРР в Україні в секторі "Промисловість, торгівля, агробізнес" Леся Кузьменко.
Бізнес-модель ЄБРР включає комерційне фінансування, залучення співфінансування, технічна допомога в реалізації та політичний діалог за потреби.
"У нас немає стандартних продуктів. Ми завжди зустрічаємося з клієнтом та підбираємо фінансовий інструмент, який підходить саме йому", – ділиться досвідом Леся Кузьменко.
Найголовніші інструменти ЄБРР – це кредитування, участь у капіталі та поділ ризиків з іншими комерційними банками. Наразі ЄБРР працює з трьома банками-партнерами: "Райффайзен банком", Укрсиббанком та Piraeus Bank.
Середні кредити – 15-20 млн євро. Банк надає корпоративні позики та бере участь у проєктному фінансуванні. ЄБРР завжди є міноритарієм та ніколи не втручається в управління компанією.
Основні проєкти ЄБРР у корпоративному секторі стосувалися агробізнесу та сфери послуг.
Найвдаліші проєкти були реалізовані разом з "Астартою" (агроіндустріальний холдинг), "Агроф'южином" (найбільший виробник томатної пасти в Україні), "Кормотехом" (будівництво заводу в Литві для української компанії), "Фармаком" (покращення енергоефективності та модернізація), "Юріяфармом" (нове дозування для ліків).
Завдяки підтримці ЄБРР група "Фоззі" збільшила кількість магазинів і перейшла на екологічну "зелену" практику. У сфері фудритейлу ЄБРР співпрацював з "Новусом" та надав кредит на купівлю мережі Billa, яка пішла з українського ринку.
Вкладає кошти ЄБРР і в нерухомість. 12,5 млн євро кредиту було надано компанії Dragon Capital для зведення трьох будівель.
Загалом за роки роботи в Україні банк сумарно залучив понад 14,5 млрд євро для державних та приватних підприємств у різних сферах.
Авторка: Маргарита Рівчаченко
