Плюс електроінтеграція. Що залишилося зробити для синхронізації енергосистем України та ЄС
2022 рік стане останнім, коли Україна номінально залежатиме від поставок електроенергії з Російської Федерації та Білорусі. Через рік Об'єднану енергетичну систему України офіційно від'єднають від цих країн та приєднають до Єдиної енергосистеми Європи (ENTSO-E).
Після цього перетікання електроенергії між Україною з одного боку та Білоруссю і РФ з іншого стануть неможливі. Україна повністю інтегрується з європейським ринком, з усіма його перевагами та недоліками.
Українські виробники зможуть експортувати електроенергію за вищими цінами, ніж всередині країни, але й імпорт може виявитися дорожчим за внутрішні ціни.
Утім, на шляху до цього Україні ще потрібно пройти тест на самостійність.
У найближчий рік українську енергетичну систему двічі переводитимуть в ізольований режим роботи, при якому перевірятиметься її здатність справлятися з навантаженнями в періоди високого споживання. Станеться це в найхолодніші дні зими та найбільш спекотні дні літа.
Від того, як працюватиме система, залежить не лише синхронізація з ENTSO-E, а й те, чи не залишаться українці без електроенергії в найхолодніші дні року.
Енергетична система України: як зараз
Енергосистема України представлена двома нерівними і протилежними за функціями суб'єктами: "Об'єднаною енергетичною системою України" (ОЕСУ) та "Бурштинським енергетичним островом". Обидва відокремлені один від одного.
До ОЕСУ входять усі електростанції, електричні і теплові мережі країни. Через неї забезпечується 95% обсягів споживання електроенергії. Крім того, ОЕСУ синхронізована з Російською Федерацією, Білоруссю та Молдовою, що дозволяє експортувати електроенергію в ці країни або її імпортувати.
Єдина структура, яка не є частиною ОЕСУ, – "Бурштинський енергетичний острів". Це умовна територія, на якій розташовані електромережі Бурштинської електростанції (Івано-Франківська область) разом з прилеглою мережею та споживачами Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей.
"Бурштинський енергетичний острів" забезпечує 5% споживання електроенергії в Україні. Особливістю "острова" є те, що з 1 липня 2003 року він під'єднаний до електричних мереж країн Євросоюзу. Це дозволяє експортувати вироблену на ньому електроенергію в Угорщину, Словаччину та Румунію.
У 2005 році почалися розмови про інтеграцію з ENTSO-E і ОЕСУ. Утім, далі розмов тоді справа не пішла. Про ідею забули майже на десять років.
Як пройде об'єднання
До проєкту повернулися після анексії Криму Російською Федерацією, окупації частини території України та цілком логічного прагнення влади зменшити енергетичну залежність від країни-агресора.
Підписана у 2014 році угода про асоціацію між Україною та ЄС закріпила не лише західний курс держави, а й інтеграцію української енергосистеми з енергосистемою Євросоюзу. Кілька років пішло на проведення досліджень та напрацювання рекомендацій, виконання яких дозволило би втілити цю ідею.
Активна робота почалася в листопаді 2017 року після підписання меморандуму про спільну діяльність між "Укренерго", "Енергоатом", "Укргідроенерго", "ДТЕК енерго", "Центренерго" та "Донбасенерго" щодо інтеграції ОЕСУ до ENTSO-E.
З того часу Україна пройшла вісім важливих етапів з п'ятнадцяти. Після проходження ще семи українська система у 2023 році повинна почати роботу в синхронному режимі з єдиною енергетичною системою Європи.
Ключовими стануть два етапи, на яких українська енергетична система працюватиме в ізольованому режимі. Упродовж мінімум трьох днів лютого, коли споживання електроенергії перебуватиме на максимальних рівнях, ОЕСУ буде від'єднана від енергосистем інших країн.
Те саме відбудеться в червні, коли навантаження менше, ніж в пікові холодні періоди. Дати зимового та літнього від'єднань невідомі. Результатом дослідження стане математична модель енергосистем України і ЄС, яка продемонструє роботу ОЕСУ в синхронному режимі з ENTSO-E.
Для побудови моделі "Укренерго" у 2019 році успішно тестувало енергоблоки теплових та гідроелектростанцій. Цього разу перевірку пройдуть окремі ТЕС, АЕС та ГЕС. На кожній з них перевірять по два-три блоки.
За даними системного оператора "Укренерго", в Україні є 15 ТЕС і три ТЕЦ, загалом – понад 90 енергоблоків, з яких працюють менше половини.
Після завершення всіх процедур українська енергосистема буде об'єднана з енергосистемою ЄС, а "Бурштинський енергетичний острів" перестане існувати. На енергетичному рівні Україна стане повноцінною частиною Євросоюзу.
Лінії електропередач на кордоні з Росією та Білоруссю від'єднають і з'єднають кілька мережевих елементів на заході України. Йдеться про підключення ОЕСУ до "Бурштинського енергетичного острова", синхронізованого з ЄС.
Після від'єднання енергосистеми України від Росії та Білорусі торгівля електроенергією з країнами пострадянського простору стане неможливою.
Плюси та мінуси
Головною перешкодою на шляху успішного завершення випробувань у згадані періоди є брак вугілля на складах ТЕС. Без забезпечення їх сировиною українська енергосистема не впорається з високим рівнем споживання.
Про проблеми з паливом говорять компанії ДТЕК, "Центренерго" та "Донбасенерго". За графіком накопичення палива Міненерго, 16 вересня на складах мало бути 2,3 млн тонн вугілля, а було менше 1 млн тонн. Останнім часом ситуація дещо покращилася, однак глобально вона досі критична.
Дефіцит вугілля на ТЕС спостерігається другий рік поспіль. Цієї зими на тлі сильних морозів та високих цін на газ зросло споживання електроенергії.
Аби уникнути віялових відключень електрики, влада пішла на радикальні кроки. У деякі дні Україна імпортувала струм з Росії та Білорусі, чим викликала стурбованість не лише опозиціонерів, а й міжнародної спільноти.
Чи можливі відключення електрики в період роботи в ізольованому режимі? Так, але відключати будуть споживачів, визначених системним оператором.
Як стверджують учасники ринку, синхронна робота диспетчерів та відключення визначених споживачів буде ще одним фактором на користь готовності енергосистеми до інтеграції з ENTSO-E та уникнення системних аварій.
Якщо ОЕСУ пройде випробування й інтегрується з енергосистемою ЄС, то виграє державний "Енергоатом", який зможе експортувати струм у Євросоюз.
Вітчизняна атомна електроенергія може стати привабливим ресурсом для європейських споживачів. Україна матиме можливість імпортувати електрику з країн ЄС у пікові години споживання та експортувати туди дешеву атомну електроенергію базового навантаження протягом доби.
Утім, є фактори, які перешкоджатимуть інтеграції. Є принаймні три країни, які виступають проти синхронізації енергосистем України та Євросоюзу.
Перша – Росія. Для неї цей процес невигідний передусім з політичних міркувань, адже вона втрачає ще один важіль впливу. Крім того, від'єднання України зробить енергосистему РФ менш стійкою та стабільною.
Друга – Білорусь, яка в пікові періоди надає Україні додаткові послуги. Синхронізація України з ENTSO-E означатиме для неї втрату важливого ринку.
Третя – Польща, точніше, її "теплове" лобі. У структурі генерації цієї країни частка виробництва електроенергії з вугілля сягає 80%, а собівартість такої електрики набагато вища за собівартість української атомної електроенергії.
Окремі польські політики побоюються, що дешева атомна електроенергія з України залишить без роботи польських шахтарів.