Запуск Національного антикорупційного бюро, Національного агентства із запобігання корупції та Антикорупційного суду відчутно не покращив інвестиційний клімат.

Можливо, причина в тому, що більша частина судової та правоохоронної систем використовує звичні методи роботи.

Намагаючись виправити це, влада задумала докорінно реформувати роботу правоохоронної системи з економічними злочинами. Для цього в Україні створили Бюро економічної безпеки, на появу якого бізнес очікував останні кілька років.

Однак, схоже, що й ця реформа може не стати драйвером залучення інвестицій.

Щонайменше – через побоювання бізнесу та потенційних інвесторів, що керівництво бюро перейме "найкращі практики" роботи Податкової міліції, яку воно мало замінити.

Не стане менше й перевірок бізнесу, адже нікуди не дінуться ревізори Держпраці, Держфінмоніторингу, Держпродспоживслужби та інших відомств.

Є і певні ризики перехідного періоду. Що насторожує в процесі створення БЕБ?

Очікування та реальність

Ліквідація податкової міліції, позбавлення Служби безпеки України та Державного бюро розслідування права розслідувати економічні злочини – це одна з найбільш очікуваних реформ для українського бізнесу.

Часто безпідставні перевірки, які виливалися в необхідність сплати корупційних "відкупних", майже не виходили з порядку денного зустрічей влади та приватного сектору.

За часів президента Петра Порошенка нарікання бізнесу вдалося матеріалізувати в конкретні кроки.

Протягом 2017-2019 років парламент один за одним ухвалював закони, що отримали символічну назву "маски-шоу стоп". Однак навіть після набрання ними чинності ситуація кардинально не змінилася.

Тож бізнес спільно з владою почав працювати над радикальною реформою: ліквідацією органів, які найбільше "кошмарили" підприємців.

Ідея виглядала благородно: створити принципово нову державну структуру з потужним аналітичним блоком.

Цей орган мав би не стільки розслідувати злочини, скільки запобігати їх вчиненню. Перевірки бізнесу силовиками мали б піти в минуле, а разом з ними – і досвід корупційної взаємодії з правоохоронцями.

"Бізнес втомився від регулярних візитів правоохоронців з різних установ: Служби безпеки, Нацполіції, Державного бюро розслідувань, Податкової міліції. При цьому правоохоронці охочіше беруться за економічні злочини, адже саме там є можливість перевірити бізнес. Натомість інші категорії справ зазвичай розслідуються роками та неефективно", – констатує партнер та керівник практики кримінального права юридичної фірми "Астерс" Сергій Гребенюк.

Взаємодія правоохоронців з бізнесом не раз виходила в публічну площину.

Наприклад, влітку 2019 року, уже за президента Володимира Зеленського, СБУ взялася за одного з найбільших інвесторів України – компанію "АрселорМіттал Кривий Ріг".

Серед іншого співробітники служби підозрювали підприємство в "недбалому використанні інвестицій" материнської компанії та відкрили кримінальне провадження за звинуваченням в "екоциді" (ст. 441 Кримінального кодексу).

Хоча конфлікт вдалося вирішити мирно, саме його виникнення знову порушило питання про необхідність внесення змін у систему розслідування економічних злочинів.

Щоправда, матеріалізувалася ця реформа лише на початку 2021 року, коли парламент проголосував за створення Бюро економічної безпеки (БЕБ).

Бізнес сприйняв цю новину з обережним оптимізмом. Як виявилося – не дарма.

Влітку стартував конкурс на посаду директора БЕБ, який запам'ятався скандалом з побиттям голови конкурсної комісії Тимофія Милованова кандидатом на цю посаду Олександром Данилюком.

Останньому відмовили в проходженні на другий етап конкурсу через те, що його диплом Університету Індіани не легалізований в Україні.

Цей випадок лише посилив чутки про те, що з переможцем конкурсу влада визначилася ще до його початку.

Співрозмовники ЕП у Верховній Раді та Офісі президента переконували, що ним мав стати тодішній голова Державної фіскальної служби (ДФС) та, відповідно, Податкової міліції Вадим Мельник.

На користь тези про очікувану перемогу Мельника свідчила й підозріла активізація роботи Податкової міліції, зокрема на вигідних владі напрямках.

З весни 2021 року ДФС проводила масові перевірки на комунальних підприємствах столиці, тоді як у міського голови Києва Віталія Кличка виник конфлікт з Офісом президента.

Та й загалом робота фіскалів в останні місяці свого існування значно активізувалася, про що свідчить зростання кількості скарг на неї від бізнесу.

"У першому кварталі 2021 року підприємці направили 16 скарг на рішення, дії та бездіяльність податкової міліції, у другому – на 25% більше. За неповний третій квартал ми отримали вже 22 скарги – на 10% більше, ніж у другому кварталі цього року", – відповіли ЕП в Офісі бізнес-омбудсмена.

Чим була активізація – підіграванням податківців політикам чи намаганням довести владі ефективність роботи служби – невідомо. Однак саме Мельника врешті обрали директором БЕБ.

Це рішення бізнес сприйняв неоднозначно, поставивши під сумнів ефективність реформи.

"Призначення керівником БЕБ людини з апарату ДФС підтвердило наші підозри, що мріям бізнесу про структуру з кардинально новим підходом до роботи з економічними злочинами не судилося здійснитись.

Звісно, ми сподіваємося, що робота БЕБ почнеться з нового аркуша та не будемо робити упереджені висновки, час покаже", – відповіла в коментарі ЕП виконавча директорка Європейської бізнес-асоціації Ганна Дерев'янко.

Підприємці побоюються, що створення БЕБ – це проста зміна вивіски. Тим більше, що розташовуватиметься бюро у приміщеннях, якими нині користується Податкова міліція. Про це в інтерв'ю говорив і сам Мельник.

До перемоги на конкурсі він не заперечував проти працевлаштування в новостворений орган колишніх працівників податкової міліції. Щоправда, після призначення Мельник змінив риторику.

Зараз він стверджує, що до кандидатів на посади у БЕБ, які працювали в податковій міліції, буде застосовуватися "пильніший контроль".

Складнощі перехідного періоду

25 вересня 2021 року мало б стати визначною датою в історії України. Цього дня повинна була припинити своє існування Податкова міліція, а наступного дня мало почати працювати Бюро економічної безпеки.

Однак цього не станеться, про що не раз заявляв директор новоствореного бюро. Є кілька причин.

Перша – Державну фіскальну службу не встигнуть ліквідувати до цієї дати. Складнощі з ліквідацією пояснюються тим, що чи не вперше в історії цілий державний орган не реорганізовується, а повністю ліквідовується.

"Це не так просто, як виявилося. Ми бачимо, що навіть проведення аудиту ДФС продовжено на певний термін. Просто фізично не встигають, працюють щоденно. Аудит проводиться, але не встигають", – заявив Мельник.

Цілком імовірно, що ДФС, а з нею і Податкова міліція, існуватимуть і після 25 вересня.

Друга причина – Бюро економічної безпеки до 25 вересня не встигне набрати 30% штатного апарату для початку своєї діяльності.

Наразі у БЕБ працевлаштований лише сам Мельник. Решту позицій будуть відбирати на конкурсах, а для цього потрібно створити конкурсні комісії та провести конкурси.

За оцінками Мельника, набір мінімальної кількості працівників БЕБ може тривати місяць-два.

Крім того, до 25 вересня Верховна Рада повинна ухвалити закон про підслідність справ, які розслідуватиме БЕБ. Без нього порушені справи далі розслідуватимуть СБУ та поліція.

Катастрофічне відставання в процесі створення БЕБ може призвести до того, що в якийсь момент в Україні можуть існувати і Податкова міліція, і Бюро економічної безпеки, а старі справи розслідуватимуть поліція та СБУ.

"Будемо сподіватися, що перехідний період не затягнеться, і бізнес не отримає додатковий контрольний орган, який роками працюватиме паралельно з попереднім", – додає Дерев'янко.

Однак це станеться у разі, якщо створення Бюро економічної безпеки відбудеться раніше, ніж ліквідація ДФС.

Якщо ж Податкову міліцію ліквідують, парламент ухвалить закон про підслідність справ БЕБ, а бюро запрацювати не встигне, то в Україні може взагалі не виявитися правоохоронного органу, відповідального за економічні злочини.

Про високу ймовірність виникнення такої ситуації ЕП повідомив високопоставлений співрозмовник в уряді. За його словами, строк, упродовж якого економічні злочини не контролюватиме жоден орган, може тривати пів року.

Така ситуація негативно вплине на тінізацію економіки, наприклад, на ринку підакцизних товарів.

За розрахунками асоціації "Укртютюн", частка нелегальної тютюнової продукції у 2021 році рекордно зросла. У травні вона сягнула 15,9% – найвищого рівня за останні 11 років, упродовж яких проводилися такі дослідження.

"Експерти бачать тенденцію зростання тіньового сектору. Тимчасова розбалансованість у системі контрольних і правоохоронних органів додатково погіршить ситуацію", – повідомив юрист "Укртютюну" Кирило Чайковський.

Представники інших бізнес-асоціацій, опитаних ЕП, не бачать таких ризиків.

"Концептуально на рівень злочинності це не вплине, адже незворотність покарання – один з принципів кримінального права. Почати розслідування в кримінальному провадженні з наступним притягненням винних до відповідальності можна і після вчинення злочину", – вважає співголова комітету з питань правової політики Американської торговельної палати Катерина Гупало.

Однак навіть вчасний запуск роботи бюро навряд чи розв'яже всі проблеми бізнесу у взаємодії з державними органами.

Перевірки не зникнуть

У липні 2021 року багатьох українців шокувала новина про те, що Держпродспоживслужба оштрафувала компанію "Нова пошта" на 325 млн грн.

Штраф виписали за підсумками перевірки, яку служба провела в березні за скаргою клієнта щодо пошкодження акваріуму, що коштував 500 грн.

Історія мала щасливий кінець: завдяки розголосу штраф скасували. Однак так буває далеко не завжди.

"Наразі в Україні близько 1,2 мільйона незавершених кримінальних проваджень проти бізнесу. Щороку ця цифра зростає ще близько на 300 тисяч справ.

99% з них не мають жодної судової перспективи, але мають слідчу перспективу: надсилати співробітникам повістки, наганяти жах обшуками, блокувати діяльність та призначати експертизи", – жаліється член Ради директорів Спілки українських підприємців Олександр Соколовський.

Він зазначає, що підприємцям вигідніше вдатися до корупції, аби закрити провадження. Витрати на хабарі згодом включають до собівартості продукції, через що вона втрачає конкурентоспроможність.

Найбільше тиснуть на бізнес ті правоохоронні органи, які має замінити БЕБ. Однак, як показав випадок "Нової пошти", неприємності приходять до підприємців і з досить несподіваних місць.

Кількість державних органів, які мають право перевіряти бізнес, доволі велика. Щоправда, скільки їх є, не змогли сказати навіть в Офісі бізнес-омбудсмена.

Там зазначили, що лише відповідно до закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" таких держустанов 34. Представники бізнесу озвучують значно більшу цифру – 72 установи.

Далеко не з кожним державним органом бізнес має стільки ж проблем, як з податковою міліцією, Нацполіцією чи СБУ. Наприклад, на Держпродспоживслужбу з травня 2015 року Офісу бізнес-омбудсмена поскаржилися лише три компанії.

Однак далеко не кожен бізнес у разі виникнення проблем готовий говорити про це публічно і скаржитися бізнес-омбудсмену.

Хай там як, проте саме на запуск Бюро економічної безпеки бізнес покладає найбільше очікувань щодо покращення інвестиційного клімату та якості взаємодії з державними органами.

Чи зуміє нова структура, очолювана керівником старої Податкової міліції, стати магнітом для інвестицій, покаже час.