Протягом одного року, до 1 вересня 2022 року, українці матимуть змогу відкрито заявити державі про свої реальні статки, зокрема про ті, з яких ніколи раніше не сплачувалися податки.

Держава, у свою чергу, обіцяє не карати за ухилення від оподаткування та дати шанс громадянам розпочати своє фінансове життя "з чистого аркушу".

Ціна легалізації статків майже символічна – 5% для активів, що знаходяться на території України і 7% для активів за кордоном. Це суттєва економія, якщо порівнювати зі звичайними ставками податків на дохід – 18% ПДФО та 1,5% військового збору.

Але чи знайдуться охочі подавати декларації?

Попри намальовані авторами податкової амністії перспективи жити і користуватися своїми статками без страху позапланової зустрічі з податковою, держава ризикує отримати від податкової амністії набагато менших результатів, ніж очікує.

Все тому, що процедура амністії капіталу буде доступна не всім охочим. Та й досі до кінця незрозуміло, як саме вона проходитиме.

Ніби усвідомлюючи це, у владі вже заговорили про "батіг" для тих, хто не захоче скористатися "пряником" податкової амністії. Там пропонують стягувати податки з витрат громадян, якщо джерела походження коштів на ці витрати пояснити не вдасться.

ЕП нагадує про те, як проходитиме податкова амністія і які невирішені питання залишаються перед її початком.

Хто може скористатися податковою амністією, а хто – ні

Коли хтось згадує про нажиті незаконним шляхом статки, тобто ті з яких не сплачувалися податки, то у голові виринає лише один образ – олігархів. Численні схеми з ПДВ, оформлення бізнесу на офшорні компанії та виведення мільярдів доларів за кордон стали звичними для найбільшого українського бізнесу.

Здавалося б, податкова амністія – ідеальний шанс для найзаможніших українців нарешті показати державі скільки насправді статків вони заробили та накопичили в обхід податкової.

Однак багатьом олігархам про податкову амністію залишається лише "мріяти". У законі прямо заборонено брати участь в амністії особам, які були державними службовцями з 1 січня 2005 року.

Тобто, Рінату Ахметову, Сергію Таруті, Віктору Пінчуку чи, наприклад, Вадиму Новинському так і не вдасться розпочати своє фінансове життя з чистого листка, бо вони за останні 17 років у різний час працювали на державній службі або ж обиралися до Верховної ради.

З іншого боку таке обмеження не дозволить скористатися податковою амністією колишнім держслужбовцям дещо "меншого калібру", які могли нажити незаконні статки завдяки корупції.

Щоправда, за бажанням, цю заборону можна легко обійти, адже за словами голови парламентського Комітету з фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, скористатись правом податкової амністії можуть родичі колишніх держслужбовців.

Крім чиновників, скористатися податковою амністією не зможуть особи, проти яких Україна запровадила санкції, а також неповнолітні, недієздатні особи, які перебувають на утриманні в інших осіб чи держави.

Основна цільова аудиторія податкової амністії – підприємці (ФОПи та самозайняті особи), які у минулому занижували розмір податкових зобов’язань, ухилялися від сплати ЄСВ або ж бізнесмени, які взагалі працювали без державної реєстрації.

Підійде амністія також для заробітчан, які працювали за кордоном нелегально або не сплачували там податки. Тим же, хто офіційно працював закордоном подавати одноразову декларацію не потрібно – їхні статки держава має визнавати легальними за замовчуванням, відповідно до міждержавних податкових угод.

Громадяни, яким частково або повністю виплачували заробітну плату "в конвертах" чи отримували інші доходи без сплати податків – потенційно теж можуть скористатись податковою амністією. Але якщо ці кошти вони тривалий час відкладали або придбали активи, що підпадають під амністію.

Що можна амністувати

В рамках амністії всі бажаючі подаватимуть до податкової служби декларації, в яких можна вказати:

✔ рухоме та нерухоме майно,

✔ валютні цінності та інші активи (наприклад корпоративні права), які свого часу громадянин набув у власність не сплативши з них податків.

Держава прощає кожному громадянину активи на суму до 400 тис грн. Тобто, якщо хтось заробив такі кошти, придбав якісь активи, або просто залишив під подушкою, не сплативши з них податків, то потреби в подачі спеціальної декларації немає. Навіть після завершення періоду амністії, податкові органи не матимуть права перевіряти законність їх походження.

Поки що немає чіткої відповіді на запитання, як діяти громадянину, незаконні доходи якого становлять умовно 1 млн грн: подавати декларацію на всю суми чи лише на 600 тис грн. Проте достеменно відомо одне – якщо особа подасть декларацію, в якій вартість активів перевищуватиме 400 тис грн, то сплачуватиме податки з усієї суми. Про ставки оподаткування мова піде трохи далі.

З декларуванням активів у вигляді дорогоцінних речей або корпоративних прав більш-менш все зрозуміло – потрібно лише вказати їх і назвати оціночну вартість.

А от щоб амністувати готівку, її потрібно покласти на спеціальний рахунок у банку. Порядок відкриття такого рахунку на початку серпня затвердив Нацбанк.

За словами Данила Гетманцева, процедура легалізації цих статків буде максимально простою.

"Ми, вивчаючи моделі податкових амністій у світі, обрали найпростішу та ще більше її спростили: ти просто приносиш гроші у банк на рахунок. Через два тижні ти можеш ці гроші зняти, отримавши довідку з банку, що у тебе на рахунку є ці гроші. Довідку додати до декларації, подати декларацію до податкової та заплатити 5%", – пояснив він в одному з інтерв’ю.

Реально ж процес декларування готівкових коштів може виявитися не настільки простим. І перший камінь спотикання, з яким зустрінеться декларант – це фінансовий моніторинг банку.

Під час відкриття рахунку, тим паче на суми понад 400 тис грн, банк зобов’язаний визначити джерело походження коштів. А як довести банку легальне джерело походження коштів, якщо з них, за визначенням, не сплачувалися податки раніше?

Нацбанк ніяк не спрощував фінмоніторинг для коштів, які українці планують амністувати. Навпаки, зобов’язав банки перевіряти джерела походження коштів. У разі, якщо у ході такої перевірки виявиться, що кошти походять з країни-агресора або, наприклад, декларант вказав неправдиву інформацію про походження грошей, то банк відмовить у відкритті рахунку. І гроші у такому разі не повернути.

Данило Гетманцев визнає, що такі випадки можуть мати місце, але лише відносно осіб які вчинили злочин, щодо яких є вирок суду або які є в списку терористів. Тобто "особи з підвищеним ризиком".

Відповідно до постанови НБУ, під час відкриття спецрахунку для податкової амністії, платники податків повинні написати заяву та заповнити спеціальну анкету. В анкеті вони мають вказати свої персональні дані та самостійно вказати джерело та країну походження коштів.

"Якщо людина із середнім або низьким рівнем ризику, то банк проводить перевірку лише на підставі заяви самої особи", –  відповів Данило Гетманцев на запитання журналіста ЕП.

Після подання декларації та сплати податку, спецрахунок можна буде закрити або ж перетворити на поточний банківський рахунок, після написання відповідної заяви до банку.

Інше майно, відмінне від готівки, потрібно просто вказати у спеціальній декларації. У випадку, якщо такий актив знаходиться за кордоном, декларант зобов’язаний надати документ (або його нотаріально завірену копію), який підтверджує вартість цього майна.

Для активів, що знаходяться в Україні такого обов’язку немає. Однак, вписуючи це майно до одноразової декларації, потрібно пам’ятати, що її перевірятиме податкова. У разі, якщо податківці виявлять, що вартість, яку вказали у декларації, не співпадає з реальною вартістю активу, вони можуть донарахувати податки з такого майна.

Квартири площею до 120 кв м, житлові будинки до 240 кв м, нежитлові приміщення до 60 кв м, земельні ділянки в межах норм безоплатної передачі, які знаходяться на території України, будуть амністовані автоматично навіть без подання спеціальної декларації. Сплачувати податки з них не потрібно.

Разом з ними під автоматичну амністію потраплять транспортні засоби (один на кожну особу), які використовуються в особистих некомерційних цілях. Виключення з цього правила становлять автобуси, авто з циліндром двигуна понад 3 тис куб см чи середньоринковою вартістю понад 400 тис грн, мотоцикли з об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб см, літаки, яхти та катери.

Одноразові добровільні декларації прийматимуться лише в електронному вигляді через кабінет платника податків. Офіційна інформація про податкову амністію та зразки заповнення декларацій розміщені на веб-сайті Міністерства фінансів.

Скільки коштуватиме амністія

Розмір податку, який потрібно заплатити, аби легалізувати свої статки, залежатиме від того, який актив декларується та де він перебуває.

Основна ставка податкової амністії становить 5%. За цією ставкою можна легалізувати гроші, покладені на спеціальний рахунок у банку, нерухомість, автомобілі та інше рухоме майно, які перебувають на території України.

У разі, якщо можливості за раз сплатити 5% від суми активів, що амністуються, немає, то податкове зобов’язання можна розбити на три роки. Однак у цьому разі ставка податку становитиме не 5%, а 6% (2% від вартості амністованого майна щороку).

Вища ставка діятиме для активів, що перебувають за кордоном: грошей в іноземних банках, нерухомості, автомобілів та іншого майна, які знаходяться в інших країнах. Під час декларування цих активів доведеться сплатити 7% податку. У разі, якщо декларація подаватиметься з 1 березня 2022 року, ставка зросте до 9%.

Розстрочити сплату податків на 3 роки у цьому разі можна за ставкою 9,5% (якщо декларація подаватиметься до березня 2022 року) і 11,5% (після 1 березня 2022 року).

Найвигідніші умови амністії передбачені для активів, які декларант захоче не просто показати державі, але й позичити їй на строк понад 1 рік. У разі придбання за кошти, що амністуються, ОВДП зі строком обігу 365 днів без можливості дострокового погашення у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року, з таких грошей доведеться заплатити лише 2,5% податку.

У разі, якщо особа захоче розстрочити сплату цього податку на 3 роки, то ставка зросте з 2,5% до 3%.

Які питання про амністію залишаються без відповіді

У законі зазначається, що податкова не має права вимагати у платників податків інформацію про походження грошей, з яких раніше не сплачувалися податки. Однак це вимагатимуть зробити банки. І вони можуть взагалі не відкрити рахунок платнику податків, якщо такий платник не пройде фінансовий моніторинг.

Вимоги до фінмоніторингу залишаються одним з найбільш спірних питань щодо майбутньої податкової амністії.

Як довести банку, що кошти мають легальне походження, якщо вони весь час перебували у "тіні"? Чи банку буде достатньо відсутності у платника податків підозр у вчиненні кримінальних правопорушень, зокрема у фінансуванні тероризму чи відмиванні корупційних грошей?

Ще одне питання щодо податкової амністії полягає у тому, що вона поширюється лише на платника податків.

Наприклад, якщо особа, яка все життя отримувала зарплату у конверті, вирішить скористатися амністією, то чи покарають за виплату таких зарплат її роботодавця? Чи не накличе декларант зайвої уваги перевіряючих органів на роботодавця, вказавши його джерелом походження коштів, що амністуються?

Крім цього, подача декларації не звільняє платника податків від перевірок податкової за ті періоди, яких податкова амністія не стосується. Але як взагалі довести державі, що активи, які амністуються, стосуються якогось конкретного року?

Ще більше питань виникає до декларування негрошових активів.

Так, для активів в Україні платник податків не зобов’язаний додавати документи, що підтверджують їхню вартість. Достатньо буде визначити її самостійно. Однак, де гарантії, що оцінки податківців співпадуть з оцінками декларанта? І за якими критеріями податкова взагалі буде оцінювати вартість активів вказаних у декларації?