Від самого початку заснування в Україні системи гарантування вкладів фізичних осіб у 1998 році державний Ощадбанк як спадкоємець "Сбербанку СРСР" був з неї вилучений. Це давало йому неабиякий привілейований статус.

На відміну від решти комерційних банків, при банкрутстві яких їх вкладники в будь-якому випадку отримають до 200 тис грн, за депозитами в Ощадбанку держава більш ніж два десятиліття надає 100-відсоткову гарантію на всю суму депозиту незалежно від його розміру.

Однак світ не стоїть на місці, та й Ощадбанк вже давно не такий, яким був у 1990-ті.

Зараз він працює на ринку нарівні з іншими установами, конкуруючи за кошти вкладників. Йому це вдається: громадяни тримають на депозитах у банку понад 80 млрд грн (більше лише в Приватбанку).

Не в останню чергу довіру громадян до Ощадбанку підтримує закріплена на законодавчому рівні ця конкурентна перевага.

За іронією долі, ця перевага стала найбільшим каменем спотикання при входженні в капітал банку міжнародних інституційних інвесторів. Камінь вирішили прибрати шляхом включення Ощадбанку до системи ФГВФО та скасування його привілейованого статусу.

30 червня Верховна Рада зробила перший крок у цьому напрямку, ухваливши в першому читанні відповідний законопроєкт.

Чи варто вкладникам Ощадбанку зменшити суму депозиту до 200 тис грн? Як участь банку у ФГВФО вплине на його платоспроможність? Які ще зміни в системі гарантування вкладів населення готують депутати?

Непростий шлях до приватизації Ощадбанку

На 30-му році незалежності України вітчизняна банківська система все ще нагадує радянську. Не в підходах до обслуговування або доступності послуг, а в контролі держави значної її частини.

Наразі держава контролює 55% банківської системи країни. Мова йде про Приватбанк, Ощадбанк, Укрексімбанк та Укргазбанк. Ситуація погіршиться ще більше, якщо державна "Укрпошта" придбає власний банк.

У схваленій стратегії розвитку фінансового сектору передбачено, що частка держави на банківському ринку до 2025 року має знизитися до 25%. Щоб досягти цього показника, потрібно вже зараз продавати ці банки чи хоча б їх частки.

Поки що влада йде за останнім сценарієм. У січні 2021 року Міжнародна фінансова корпорація уклала з Укргазбанком угоду про продаж частки в капіталі останнього.

Не омине така ж доля і другу установу за обсягами активів в Україні – Ощадбанк. У його капітал давно хоче увійти Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР).

Хоче, але не може, бо Ощадбанк залишається єдиним українським банком, який не входить до системи гарантування вкладів. Усі 100% вкладів у банку гарантує держава.

Таке його привілейоване становище закріплене в статті 57 закону "Про банки і банківську діяльність". За вилучення цієї норми 30 червня в першому читанні проголосували 235 народних депутатів.

Щоб стати учасником системи гарантування вкладів, Ощадбанку доведеться заплатити внески. Оскільки він другий за розміром активів серед українських банків, заплатити доведеться чимало.

Розмір першого внеску банку до Фонду гарантування вкладів становитиме 1% від регуляторного капіталу, тобто 167,51 млн грн (на 1 травня 2021 року). Тобто відразу доведеться віддати понад половину чистого прибутку, який банк отримав у січні-березні 2021 року (252 млн грн).

Чи може банк дозволити собі участь у системі гарантування, і як внески вплинуть на його платоспроможність?

Голова правління банку Сергій Наумов запевнив ЕП, що сплата внесків не стане критичною для платоспроможності та ліквідності фінустанови.

"Поточний рівень операційної прибутковості Ощадбанку дозволяє сплатити початковий та подальші регулярні платежі до фонду. Ці витрати вже містяться в бізнес-плані нашої фінансової установи", – зазначив він.

Опитані ЕП учасники ринку очікують, що сплата внесків Ощадбанком зменшить його прибуток, а отже – і відрахування до бюджету за підсумками року. Хоча банк все одно залишатиметься прибутковим.

Для вкладників банку його входження до системи гарантування вкладів – це, швидше, погана новина. Їхні гроші в банку втратять 100-відсоткову гарантію держави. Хоча це не відбудеться одномоментно: держава ще пів року продовжуватиме гарантувати вкладникам ту частину депозитів, яка перевищує гарантовану суму ФГВФО.

Однак ні учасники ринку, ні сам Ощадбанк не очікують, що обмеження гарантованого розміру вкладів може призвести до відпливу депозитів з фінустанови.

"Ми не очікуємо відпливу у зв'язку з фактичним зменшенням суми гарантованих вкладів банку. Гарантія вкладів знадобиться лише у випадку неплатоспроможності Ощадбанку, а це дуже малоймовірна подія для державного банку.

Вона означатиме дефолт держави. Очевидно, уряд зробить усе, щоб цього не сталося навіть у випадку страшної кризи", – пояснює керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.

Входження Ощадбанку до системи гарантування вкладів відкриє можливість часткової приватизації цього банку ЄБРР.

Найімовірніше, входження в капітал банку відбуватиметься за схемою, подібною до часткової приватизації Укргазбанку. ЄБРР надасть Ощадбанку кредит, в умовах якого буде прописана можливість конвертації виплат за кредитом в акції банку.

Наразі про суму кредиту чи частку в капіталі Ощадбанку, яка перейде у власність ЄБРР, нічого не відомо. Підготовка до підписання цієї кредитної угоди лише почалася.

У будь-якому разі не варто розраховувати, що навіть остаточне ухвалення закону про входження Ощадбанку до системи гарантування вкладів призведе до миттєвого входження в капітал держбанку ЄБРР.

Пройде щонайменше кілька місяців, перш ніж сторони підпишуть кредитну угоду, і ще кілька місяців, перш ніж виплати за кредитом перетворяться на акції Ощадбанку у власності ЄБРР.

Реструктуризація боргів фонду

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який перебере на себе функцію гарантування за депозитами в Ощадбанку, перебуває на межі банкрутства через багатомільярдну заборгованість перед Мінфіном

Це спадок банківської кризи 2014-2017 років. Тоді ФГВФО позичив близько 80 млрд грн у Нацбанку та уряду, аби виплатити гарантовані державою суми (до 200 тис грн) вкладникам майже сотні неплатоспроможних установ.

У 2021 році основна сума заборгованості фонду перед Мінфіном становить майже 47 млрд грн. До 2031 року ФГВФО має заплатити уряду ще 64 млрд грн відсотків. Разом – близько 111 млрд грн.

За розрахунками Ради фінансової стабільності, до якої входять НБУ, ФГВФО та Мінфін, фонд не зможе накопичити таку суму, йому не вистачатиме близько 80 млрд грн.

Іншими словами, якщо не провести реструктуризацію боргу, то система гарантування вкладів країни збанкрутує, а вклади українців втратять будь-які гарантії.

Аби цього не сталося, автори схваленого в першому читанні законопроєкту запропонували план реструктуризації, відповідно до якого всі відсотки за боргами ФГВФО перед урядом (64 млрд грн) пробачать.

Основну суму боргу Фонд гарантування вкладів виплачуватиме, накопичуючи на своїх рахунках надлишкові внески банків, але так, аби не постраждала його платоспроможність.

Реструктуризація цього боргу – єдина умова, яка зробить можливим довгоочікуване підвищення гарантованої суми вкладів.

Гарантовані 400 тисяч гривень вже у 2021 році

Гіркий досвід "банкопаду" 2014-2017 років навчив багатьох українців поняття "диверсифікація".

Під час масового виведення банків з ринку вкладники могли претендувати лише на гарантовану суму – 200 тис грн у кожному банку. Аби не втратити заощадження, українці відкривали депозити в різних банках.

Проблема в тому, що 200 тис грн – не надто велика сума навіть в масштабах України.

Хоча лише 2% вкладів українців у банках (крім Ощадбанку) перевищують гарантований розмір депозитів, проте за сумою ці вклади становлять 61% від усіх депозитів населення.

З часом ситуація із захищеністю грошей громадян лише погіршується: купівельна спроможність гривні падає, і державні гарантії поширюються на все меншу кількість великих вкладів.

Гарантована сума депозитів в Україні не змінювалася з 2012 року. З того часу через девальвацію гривні 2014-2015 років вона стала чи не найменшою у Європі. Менше, ніж в Україні, при банкрутстві банку отримують лише вкладники Грузії та Молдови.

Ухвалений законопроєкт має закінчити дев'ятирічну паузу в підвищенні гарантованої суми вкладів. Якщо документ ухвалять остаточно, то у 2021 році вона зросте вдвічі до 400 тис грн, а з 2023 року – до 600 тис грн.

Чи приведе це до стрімкого зростання заощаджень українців у банківській системі? Опитані ЕП експерти вважають, що така зміна матиме радше психологічний ефект.

"Безумовно, розширення гарантії сприятиме зменшенню панічних настроїв серед вкладників. Така ініціатива не стимулюватиме власників крупних депозитів залишати по 200 тисяч гривень у різних банках", – вважає фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

Крім того, власники великих сум користуються іншими способами заощаджень, наприклад, інвестують у цінні папери, тож навряд чи масово понесуть свої збереження в банки.

"Заможні особи мають значно більше можливостей для збереження або примноження коштів поза банківською системою, наприклад, купівля ОВДП, тож їх не так легко зацікавити депозитами", – пояснює Паращій.

Навіть якщо збільшення гарантованої суми вкладів у банках не приведе до зростання коштів у банківській системі, воно підвищить довіру українців до банків, підірвану "банкопадом". Крім того, це трохи наблизить Україну до ЄС, де гарантії поширюються на депозити до 100 тис євро.