Варто визнати, що з корупцією у нас завжди були проблеми. Тому і створили, спираючись на найкращий досвід різних країн, гармонійну систему незалежних - і не дуже - антикорупційних органів, шановних і просто експертних громадських організацій, товстих антикорупційних методик та адаптованих до нас скринінгів.

Але все одно ми не задоволені боротьбою з корупцією і вважаємо, що якось воно не так працює, оскільки очікуваного результату досі нема. Натомість  - маємо результат від того, що ми - чи нам - збудували.

А чи знаєте ви про нові як для світу антикорупційні інструменти? Чи чули взагалі про нові антикорупційні механізми, яких  раніше не було в світі, які б запропонували українські політики для України?

Саме такий новітній суто український, але від того ще більш дієздатний і працюючий  власне в українських реаліях, інструмент боротьби з корупцією створили українські підприємці-фахівці з регуляторної політики, об’єднавшись з різних куточків України: Дніпра, Івано-Франківська, Сум, Києва.

Він був результативно випробуваний в 9 областях України, а його принципи та підходи успішно спрацювали  в одній з резонансних кримінальних справ НАБУ.

Здебільшого (але не тільки) цей інструмент стосується регулювання бізнесу - особливо малого і мікро, та породжених таким регулюванням корупційних ризиків. Тобто де-факто виходить, що кожний громадянин нашої держави особисто зацікавлений в застосуванні такого інструменту, бо відчуває наслідки і вплив цього регулювання особисто на собі кожного дня.

Застосування цього інструменту можна вважати "Мінімальним стандартом попередження виникнення корупційних ризиків", тому що його дія починається ще під час планування і стосується всіх регуляторних актів (місцевих, державних), на які розповсюджується дія Закону "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Згаданий закон має вирішальний вплив на застосування цього та інших інструментів, пов’язаних з регуляторною політикою.

При прийнятті в 2003 році закон та відповідно побудована згідно з його положеннями система управління регуляторною політикою та діяльністю  заслужено вважався міжнародними експертами одним з найліпших, бо в ньому був врахований найкращий світовий досвід, який існував на той час.

Тому цілком логічно, що і ми відчули певні кризові явища в регуляторній політиці, регуляторній діяльності та їх управлінні, які трохи раніше захопили світ.

Ключовий механізм регуляторної політики - Аналіз регуляторного впливу (у нас його стосується більшість статей Закону) - не зміг виконати свої завдання і перетворився на формальний, штучний, а тому не потрібний документ в більшості країн, де його запровадили.

Постійно лунали пропозиції щодо відмови від його використання, що просто б зруйнувало сучасну регуляторну політику.

Уряди країн, експерти, міжнародні організації, визнавши колапс, успішно, але по-різному, шукали вирішення цих проблем, що призвело до появи нових ефективних регуляторних інструментів і відповідних змін в управлінні регуляторною політикою та діяльністю. Ми, якщо бути оптимістами, знаходимося в розпалі пошуків.

Тому і у нас досить часто можна чути навіть від високопосадовців, що від Аналізу регуляторного впливу треба відмовитися – під гарним приводом, як від зайвого бюрократичного документу і процесу. Невже незнання та невміння стають аргументом в регуляторній політиці?

Але, на хвилиночку, саме Аналіз регуляторного впливу (процес його підготовки) визначає: 1) участь та силу впливу громадськості на владу при розробці і прийнятті регулювання; 2) цілі та взагалі необхідність регулювання; 3) примушує публічно розглядати декілька варіантів регулювання, щоб обрати найкращий; 4) вимагає та надає можливість зміни регулювання, якщо воно виявилося поганим; 5) дозволяє громадськості, а за необхідності і слідчим органам, перевірити чиновників, які розробили регулювання, у т.ч. виявити корупційні ризики, які могли виникнути під час розробки і прийняття регулювання.

Навіть є розділ, який змушує оцінити "можливості впровадження та виконання вимог акта органами державної влади і органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами", щоб потім не ховати, за так би мовити, політичною відповідальністю відсутність особистої відповідальності та власну недолугість при розробці регуляторного акта – мовляв, "законодавство хороше, але виконується погано". А навіщо приймали?

Підготовка Аналізу регуляторного впливу – це неухильно працюючий та дуже небезпечний  для недобросовісних чиновників, які розробляють регулювання, механізм, який вижив навіть у ті часи, коли його фактично не контролювали.

Світовий досвід пошуку виходу з регуляторної кризи, коли цей механізм перестав працювати, показав, що аналіз регуляторного впливу доволі гнучкий для того, щоб в нього замість непрацюючих інструментів  включити ті, які працюють і є корисними саме в існуючих умовах (ресурсних, кадрових, організаційних і т.д.) і саме для цієї держави, цього суспільства.

Одним з найбільш дієвих і тому найбільш поширених шляхів виявився напрям зменшення регуляторного, або точніше адміністративного, навантаження на бізнес (administrative burdens reduction program). Як це працює?

Виконання кожного регулювання вимагає від підприємця часових та грошових витрат. Звісно, їх можна підрахувати.

Це надає можливість ставити перед владою завдання по скороченню цих витрат шляхом зміни регулювання, скажімо раз на рік, або частіше: на рівні всієї держави, або в регіоні, у всій економіці, або в окремих галузях, всього навантаження, або найбільш дратівливого для різних груп підприємців.

І це зменшення вже буде не на словах, а на основі чітких цифр, які на початку підрахували самі підприємці.

Таке скорочення регулювань набагато дієвіше, ніж вже давно звичні нам "гільйотини" або перегляди регулювань, бо не дає можливості збільшувати навантаження з часом, через впровадження нових регулювань - в чому ми маємо неодноразовий негативний досвід (нова влада це завжди нова "гільйотина", звісно - регуляторна).

Такі вимоги регуляторних актів і дії, які робить підприємець, щоб їх виконати – тобто ті, які потребують від нього часу на виконання –  нескладно виокремити і можна узагальнити та стандартизувати, оскільки вони повторюються.

Це дозволяє створити для розрахунку часу і коштів, які витрачаються на їх виконання, різні цифрові інструменти, які значно спрощують і прискорюють ці розрахунки, роблячи їх зрозумілими і прийнятними для підприємців.

Українські фахівці з регуляторної політики, які мають великий досвід підприємництва, або ж точніше українські підприємці, які зацікавлені в розвитку регуляторної політики, проаналізували шляхи країн по пошуку виходу з регуляторної кризи і створили свій онлайн калькулятор розрахунку адміністративного навантаження.

Калькулятор є доволі простим та автоматизованим інструментом, який має безліч підказок, роз’яснень, відеоінструкцій та навіть чат-бот. Результатом застосування калькулятору є величина адміністративного навантаження на бізнес, викликаного саме виконанням регулювання.

Однак українські фахівці пішли далі - їх зацікавила інша можливість такого інструменту. Це дійсно наша нова українського походження пропозиція, наше українське ноу-хау, і стосується вона найболючішої нашої проблеми. Насамперед кожна держава застосовує регуляторну політику для вирішення своїх найгостріших проблем - тих, які найбільше турбують її громадян. Для нас це - корупція.

Завдяки доповненню (яке стало можливим за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва СІРЕ) онлайн калькулятор адміністративного навантаження водночас  дає змогу  не тільки розробникам, а й самому бізнесу побачити і визначити корупційні ризики, на які він наражається, намагаючись виконати це регулювання і зберегти власну справу. І цей аналіз не потребує жодних витрат.

Як це працює?

Фактично кожна дія, яку робить підприємець задля виконання регулювання,  в наших умовах, на жаль, супроводжується корупційними ризиками, які можуть легко перетворитися на корупційні дії.

Бо іноді такі корупційні ризики навмисне закладаються в регулювання при його  розробці (навіть на рівні закону), а іноді просто вже "по традиції" регулювання використовується задля корупційного зиску. І калькулятор дозволяє побачити ці ризики.

Так, виконання підприємцем найпростішої дії – "Ознайомлення з регуляторними актом" в нашому реальному житті супроводжується корупційними ризиками, визначити які дозволяють відповіді  "так/ні" на 8 зрозумілих запитань в простій табличній формі.

Наприклад, "Чи зрозуміла і доступна інформація про додатки до регулювання – зокрема, бланки, форми тощо – у вільному доступі (без звернення до службовця)?", "Чи доступна інформація про регулювання в електронній формі?".

Калькулятор фіксує відповіді і навіть, додаткові коментарі, які також можна додати в таблиці, для кінцевого висновку щодо корупційної небезпеки цього регулювання.

Так, при аналізі рішень трьох міських рад обласних центрів, що стосуються регулювання сфери зовнішньої реклами, не менше 5 корупційних ризиків в регулюванні кожного міста були визначені в онлайн калькуляторі як критичні - тобто ті, які просто зупиняють бізнес або через зависокий для бізнесу можливий хабар, або через зловживання чиновника в разі його неотримання.

Не факт, що кожного разу цей корупційний ризик буде реалізовуватись, але така загроза вже зупиняє бізнес і її потрібно усунути.

Повний перелік можливих дій та корупційних ризиків автоматично надається калькулятором, підприємець мусить лише обрати, за потреби користуючись підказками.

Треба зазначити, що вже зараз антикорупційна оцінка за допомогою онлайн калькулятора працює без змін в регуляторному законодавстві, тобто вона не паралізує ще однією товстою інструкцією і так ледь живий аналіз регуляторного впливу.

Також вона не протирічить офіційній методиці, яку застосовує Мін’юст в своїй діяльності, а лише допомагає їй там, де вона не спрацьовує. Про це свідчить реальний досвід її застосування, як в регіонах України, так і в антикорупційній експертизі, визнаній і використаній НАБУ.

Таким чином, включення у регуляторну діяльність калькулятора адміністративного навантаження та оцінки корупційних ризиків в якості регуляторного інструмента надає цілу низку  переваг:

- відчиняє двері новому напряму в регуляторній політиці – програмам неухильного зменшення регуляторного (адміністративного) навантаження на бізнес, що є випробуваним та ефективним шляхом виходу з кризи;

- робить аналіз регуляторного впливу доказовим і тому працездатним механізмом – він перестає бути формальним та забезпечує максимальний, але збалансований, вплив бізнесу на регулювання;

- руйнує корупційні схеми в регуляторній діяльності та налагоджує відсутню в даний момент взаємодію регуляторних та антикорупційних органів, а також надає підприємцям (суспільству) результативні в нашій сталій антикорупційній системі інструменти для безповоротного викорінення корупційних ризиків.

Державна регуляторна служба  України має необхідний рівень, щоб запровадити державні програми зменшення адміністративного навантаження на бізнес на мільярди гривень (як це роблять в країнах ЄС, тільки в євро), використовуючи онлайн калькулятор адміністративного навантаження та оцінки корупційних ризиків, який до того ж має й міцні українські гени.

Звісно, такі зміни в ролі громадськості в регуляторній політиці і діяльності вимагатимуть  змін в їх управлінні та організації регуляторної служби, що цілком відповідає як світовим трендам, так і бажаним нами реформам - чи то мова йде про посадки, чи про зменшення наших витрат.

Автор: Юрій Юрченко, к.е.н.