Стати гривнею: як депутати рятують валютних позичальників
13 квітня Верховна Рада остаточно вирішила більш ніж десятилітнє протистояння валютних позичальників та банків.
Підтримавши закон про примусову валютну реструктуризацію, народні депутати зобов'язали банки конвертувати заборонені до видачі з 2009 року валютні кредити в гривневі і знизити відсоткові ставки за ними.
Не програли і банки: скасування мораторію на відчуження заставленого майна вже за п'ять місяців дозволить їм відбирати в недобросовісних позичальників нерухомість. Такими є всі, хто досі не погасив борги за валютною іпотекою.
Як працюватиме валютна реструктуризація, хто зможе нею скористатися та які це матиме наслідки для економіки?
Як виникла проблема
До 2009 року українці активно кредитувалися в іноземній валюті з двох причин.
Перша – нижчі, ніж у гривні, відсоткові ставки. У 2007 році середня ставка за кредитами в національній валюті становила 13,9% річних, в іноземній – 11,3%.
Друга – стабільний курс. Протягом восьми років за один долар давали близько 5 грн. Тоді багатьом українцям здавалося, що, беручи валютний кредит, вони нічим не ризикують. Не ставало на заваді навіть те, що доходи, з яких позичальники платили за кредитами, були не у валюті, а в гривні.
"Мова йде про валютні кредити, видані понад 15 років тому. Дозвіл на таке кредитування – це помилка багатьох регуляторів. Схожі проблеми були в Польщі та Угорщині", – нагадує фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.
Особливо популярною серед українців була валютна іпотека. У 2007-2008 роках банки видали громадянам 44 тис таких кредитів. Для порівняння: за 2020 рік було оформлено лише 5,66 тис іпотечних договорів у гривні.
Фінансова криза 2008 року сколихнула світ і боляче вдарила по Україні. Тоді економіка впала чи не найбільше – майже на 15%. Просів і курс національної валюти. За два останні місяці 2008 року долар подорожчав з 5 грн до 8 грн. Щомісячні платежі з обслуговування валютних іпотек зросли майже вдвічі.
Аби не допустити повторення такої ситуації, у 2009 році Національний банк заборонив видавати нові валютні позики. Ця заборона чинна і зараз. Однак проблема виданих кредитів залишалася весь цей час.
У 2014-2015 роках національну валюту відпустили у "вільне плавання". Курс гривні впав більш ніж утричі: за долар у різні проміжки часу давали від 24 до 30 грн. Через це більшість позичальників, які мали непогашені кредити в іноземній валюті, не могли обслуговувати таку заборгованість. Їм допоміг парламент, запровадивши мораторій на стягнення застави за валютними кредитами.
"Мораторій запровадили для захисту позичальників від втрати житла на період пошуку компромісу між банками та позичальниками", – згадує виконавча директорка Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.
Однак тимчасове рішення перетворилося на постійне: мораторій запровадили у 2014 році безстроково. Після ухвалення Кодексу з питань банкрутства, який передбачав реструктуризацію валютних позик, його мали б скасувати. Проте у вересні 2020 року депутати продовжили дію мораторію до 21 квітня 2021 року.
За тиждень до настання цієї дати Верховна Рада вирішила запровадити примусову реструктуризацію боргу та заборонити стягувати заставу за валютними кредитами ще на п'ять місяців – до вересня 2021 року.
До запровадження заборони на видачу валютних кредитів їх загальний обсяг сягав 24,5 млрд дол. Значна їх частка вже не перебуває у банківській системі: після "банкопаду" 2014-2015 років до Фонду гарантування вкладів разом з неплатоспроможними банками перейшло валютних кредитів на 5,1 млрд дол.
З решти 19,4 млрд дол на початку 2021 року залишилося 500 млн дол. Це близько 9 тис валютних іпотек, з яких 95% не обслуговуються, повідомив НБУ.
Умови реструктуризації
Ухвалений 13 квітня законопроєкт №4475 передбачає, що реструктуризацію валютних позик здійснюватимуть банки та небанківські фінансові установи (які могли викупити ці кредити після банкрутства неплатоспроможних банків) в обов'язковому порядку на визначених законом умовах.
Реструктуризацію застосовуватимуть навіть там, де в цьому нема необхідності.
"Про сумнівність запропонованого механізму свідчить те, що примусова реструктуризація стосується і кредитів, які обслуговуються належним чином і за якими нема прострочення чи спору з банком. Закон і в цьому випадку нав'язує сторонам реструктуризацію, яка їм не потрібна", – наголошує Коробкова.
До цього банки намагалися працювати окремо з кожним проблемним валютним позичальником, пропонуючи індивідуальні плани реструктуризації боргу. Тепер банки не зможуть домовлятися, адже умови реструктуризації прописані в законі.
Перша така умова – переведення залишків за валютними кредитами у гривню за офіційним курсом НБУ на дату реструктуризації (ця дата настане через 15 днів після офіційної публікації підписаного президентом закону). Гривневий еквівалент непогашених валютних позик становить близько 15 млрд грн.
Крім того, банки мають списати з валютних позичальників пеню та штрафи, а сплачену неустойку зарахують як погашення тіла кредиту та процентів за ним.
Відсоткові ставки за кредитами, які застосовувалися до моменту реструктуризації, переглянуть. Їхній розмір прив'яжуть до Українського індексу депозитних ставок (UIRD) за вкладами на 12 місяців (наразі це 8,42% річних).
Згідно з умовами реструктуризації, ставки за валютними кредитами до дати реструктуризації зміняться на половину ставки індексу депозитів за відповідний рік: суму відсотків за попередні роки користування кредитом перерахують відповідно до відсоткової ставки 4,2% річних.
З моменту реструктуризації ставка за кредитами зросте до 9,41% річних (індекс UIRD +1%) і надалі переглядатиметься щороку протягом періоду дії договору. Він триватиме щонайменше десять років. Банки зможуть його продовжувати.
Закон також передбачає, що тіло кредитів, проданих іншим банкам чи фінансовим компаніям з дисконтом, буде зменшене на розмір цього дисконту.
Наприклад, якщо валютну іпотеку на суму, еквівалентну 1 млн грн, у банку купила фінансова компанія за 600 тис грн, то тіло такого кредиту для позичальника пропонують зменшити на 400 тис грн.
Реструктуризацією на пільгових умовах зможуть скористатися всі валютні позичальники, які до 2014 року справно обслуговували свої зобов'язання. Для власників придбаної в іпотеку нерухомості додатковою умовою реструктуризації буде факт того, що така нерухомість є єдиним житлом.
Які очікування від закону
У пояснювальній записці до законопроєкту депутати звинувачують банки в отриманні "недобросовісних та недоброчесних прибутків" від надання валютних кредитів. Мовляв, банки не лише встановлювали "шалені відсотки", а й нараховували на позичальників штрафи та пені за невчасну оплату кредитів.
"Дохід кредитодавця у вигляді неустойки – це надмірний, недобросовісний, непропорційний, неспівмірний і необґрунтований дохід", – сказано в документі. Його авторка, Вікторія Кінзбурзька, зазначила ЕП, що примусова реструктуризація позитивно вплине на позичальників і на банківську систему.
"Ці кредити почнуть обслуговуватися, банки отримуватимуть за ними справедливі платежі, без цих захмарних штрафів та пені. Це краще, ніж мати на балансі непрацюючі кредити", – вважає вона.
Її думку не поділяють у банківському середовищі. Там переконані: якщо закон про примусову реструктуризацію набуде чинності, ті, хто не платили за валютними кредитами, не платитимуть і надалі. Згоден з цим і Національний банк. Регулятор був проти рішення народних депутатів.
Тим більше, що інструменти для проведення реструктуризації валютної заборгованості вони передбачили в Кодексі про банкрутство фізичних осіб: до 2024 року в межах відкриття процедури банкрутства фізособи можуть отримати план реструктуризації або укласти мирову з банком чи іншим кредитором.
"У ході такої реструктуризації арбітром між боржником та кредитором є суд, який може оцінити обставини справи та становище позичальника. Такий підхід дає можливість здійснити реструктуризацію заборгованості на справедливих та збалансованих умовах", – наголошують представники регулятора.
У банківському середовищі зазначають, що примусова реструктуризація надає надмірні преференції одній із сторін кредитних відносин.
"Неприйнятно просувати під гаслом "соціальності" норми, які надають необґрунтовані привілеї неплатникам та дискримінують тих, хто сумлінно виконує договірні зобов'язання. Цим парламент показує світу, що не виконувати договірні зобов'язання і рішення судів – допустимо", – скаржиться Коробкова.
Банки теж постраждали від валютних іпотек. Більшість валютних кредитів перестали обслуговуватися, через що установи отримували збитки та спрямовували кошти на формування резервів замість видачі нових позик.
Для багатьох банків портфель валютних кредитів, що не обслуговувався, став однією з причин неплатоспроможності у 2014-2015 роках, а їх примусова реструктуризація на умовах, що порушують баланс інтересів кредиторів та позичальників, позначиться на вартості кредитів для українців у майбутньому.
"Банки повинні будуть закладати у відсоткову ставку ймовірність подібних рішень у майбутньому. Отже, добросовісні позичальники знову заплатять за інших", – резюмує Демків. Це, щонайменше, ставить під питання доступність кредитів для українців, про що так активно говорить влада.