У 2019 році українські підприємці експортували в країни Європейського Союзу товарів та послуг більш ніж на 600 млрд грн.

Попри величезні обсяги експорту, вітчизняний бізнес нарікає на проблеми з доступом на європейський ринок.

Проте не все залежить від високопосадовців Євросоюзу та українського уряду.

Наростити обсяги продажів бізнесу може допомогти місцева влада. Як саме та з яких регіонів слід брати приклад?

Нові можливості чи нові проблеми

Угода про асоціацію з ЄС передбачає створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Для цього Україна і ЄС спрощують доступ товарів і послуг на свої ринки. Наприклад, зменшують або скасовують мита на товари, Україна наближає законодавство щодо підприємницької діяльності до права ЄС.

Що це означає для українських підприємців?

З одного боку, бізнес отримав можливість більше експортувати товарів та послуг на ринок ЄС. З іншого – через спрощення доступу європейських товарів і послуг посилилася конкуренція на українському ринку, та й з експортом не все так просто.

Експортери мають труднощі з логістикою, проходженням сертифікації в країнах ЄС, квотами на безмитне ввезення товарів. Може здатися, що зона вільної торгівлі створила вітчизняним підприємцям більше проблем, ніж можливостей.

Проте насправді економічна інтеграція з ЄС здатна принести бізнесу неабиякий прибуток і стимулювати його розвиток. Для цього держава повинна узгодити з ЄС модернізацію угоди в частині квот, технічного регулювання та оцінки якості. Це дозволить усунути перешкоди для виходу бізнесу на ринок Євросоюзу.

Аби повною мірою скористатися можливостями євроінтеграції, бізнес, особливо малий та середній, потребує підтримки з боку держави на місцевому рівні.

Завдяки такій підтримці українські товари та послуги можуть стати більш конкурентоспроможними за якістю і вартістю. Тож економічна інтеграція з Євросоюзом – це все ж можливості, а не проблеми.

Роль місцевої влади

Недавнє дослідження центру "Нова Європа" показало, що у 2018-2019 роках найбільший приріст експорту товарів до країн Євросоюзу був у Кіровоградській, Львівській, Черкаській, Сумській областях та в Києві.

На Кіровоградщині приріст експорту становив 75%. У перші роки після підписання угоди область за цим показником стабільно посідала останні місця.

Дослідження "Євромапа України – 2. Рейтинг європейської інтеграції областей" центру "Нова Європа". Показники розраховані за методологією центру

Найбільші темпи приросту експорту послуг у ЄС у 2018-2019 роках були в Сумській, Запорізькій, Вінницькій, Тернопільській і Дніпропетровській областях. Загалом лідерами з економічної євроінтеграції є Луганщина, Сумщина та Вінниччина. Найгірші місця посіли Полтавщина, Закарпаття та Одещина.

Дослідження "Євромапа України – 2. Рейтинг європейської інтеграції областей" центру "Нова Європа". Показники розраховані за методологією центру

Така різниця між регіонами показує, що успіх економічної інтеграції з ЄС залежить не лише від уряду, а й від місцевої влади.

Прямі зобов'язання органів місцевого самоврядування щодо впровадження угоди ніде не зафіксовані. Водночас після реформи децентралізації місцеве самоврядування отримало більше грошей і повноважень.

До таких повноважень належить, зокрема, розвиток економіки територій та сприяння зовнішньоекономічним зв'язкам підприємців. Саме тому розвиток експорту до ЄС є завданням не лише уряду, а й місцевих органів влади.

Місцеві органи також прямо не вказані серед відповідальних виконавців економічної частини угоди. Однак вони повинні впроваджувати на місцях політику уряду. Зокрема, виконувати план заходів з імплементації угоди.

У деяких регіонах облдержадміністрації створили для цього спеціальні структурні одиниці. Управління з євроінтеграції є у Волинській, Рівненській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях, а от в Тернопільській, Одеській та Дніпропетровській областях такі спеціальні підрозділи відсутні.

За розвиток експорту і підтримку місцевих підприємців тут відповідають управління чи департаменти із зовнішньоекономічної діяльності та міжнародного співробітництва. Тобто над цим працюють фахівці, для яких сприяння експорту до ЄС є лише одним з багатьох завдань.

Що з допомогою підприємцям на місцях

Що саме місцеві ради і державні адміністрації в областях і територіальних громадах роблять, аби підприємці отримали користь від євроінтеграції?

У 2014-2016 роках лише чотири ОДА схвалили регіональні плани імплементації угоди: Дніпропетровська, Донецька, Київська і Херсонська. Регіональних планів виконання економічного блоку угоди в цих областях ще немає.

Решта областей або взагалі не мали регіональних планів, або ухвалили декларативні документи, які дублювали положення національного плану.

Плани заходів з підтримки місцевого бізнесу містять програми соціально-економічного розвитку і цільові програми, що схвалюють облради і ради громад. Однак такі програми, як правило, орієнтовані на підтримку малого і середнього бізнесу загалом, про збільшення експорту до ЄС у них не йдеться.

Наприклад, такі цільові програми ухвалили Житомирська, Вінницька, Сєвєродонецька міська, Сумська і Чернігівська обласні ради.

Хмельницька міськрада ухвалила цільову програму міжнародного співробітництва. Однак документ містить лише один захід з підтримки експорту : сприяння участі підприємців у бізнес-зустрічах та інвестиційних форумах.

Варто розуміти, що цільові програми не є формальними папірцями. Їхня відсутність або нечіткість свідчить, що місцева влада не має бачення щодо підтримки бізнесу в умовах євроінтеграції. А іноді відсутність конкретної цільової програми може стати перешкодою для іноземних інвесторів.

Для захисту бізнесу при ОДА функціонують ради підприємців. У Сумській області така рада працює над пропозиціями до стратегії розвитку краю, у Вінницькій – захищає інтереси бізнесу в умовах карантину, у Миколаївській – співпрацює з органами влади в питаннях контролю нехарчової продукції.

Прикладом залучення підприємців до ухвалення рішень є публічні консультації.

Так, у кінці 2020 року Центр спільних дій спільно з Офісом віцепрем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції провів в Одесі, Харкові, Полтаві, Херсоні, Луцьку та Дніпрі консультації щодо оновлення угоди. Бізнес цих міст озвучив свої пропозиції високопосадовцям.

Консультування, навчання та інформаційну допомогу підприємцям надають державні та недержавні центри підтримки бізнесу. З 2016 року в рамках програми ЄС і ЄБРР такі центри працюють у 15 обласних центрах.

У кінці 2019 року – на початку 2020 року в рамках пілотного проєкту аналогічні центри при Мінекономіки працювали в Запорізькій, Черкаській, Чернігівській та Тернопільській областях. Нині за ініціативи Мінцифри центри підтримки підприємців працюють у Харкові, Миколаєві та Києві.

Першими державними центрами, покликаними допомогти регіональному бізнесу з освоєнням європейського ринку, стали офіси євроінтеграції. У кінці 2020 року перші два такі офіси відкрилися в Херсоні і Дніпрі. До кінця 2021 року ще два офіси повинні відкритися в Хмельницькому і Полтаві.

На жаль, не все так райдужно. Директор офісу Дніпропетровської області Марко Маркович повідомив Центру спільних дій, що офіс тимчасово не працює. Утім, підприємці можуть отримати допомогу від місцевої влади і там, де центрів немає. Допомога полягає в навчанні або компенсації відсотків за кредитами.

Наприклад, освітні програми діють у Дніпропетровській, Миколаївській, Запорізькій, Одеській та Полтавській областях. На компенсацію відсотків за кредитами можуть претендувати підприємці Києва, Житомирської, Тернопільської та Львівської областей.

Євроінтеграція – (не) завдання місцевої влади?

Хоча законодавство прямо не ставить перед місцевою владою завдань щодо економічної євроінтеграції, вона повинна допомагати підприємцям долати труднощі з виходом на євроринок. Це випливає з її повноважень.

Однак на сьомому році дії угоди все виглядає так, неначе місцева влада багатьох регіонів ігнорує власні повноваження.

Поліпшити життя підприємців можна шляхом участі місцевої влади в міжнародних торгових асоціаціях. Важливі також діалог з об'єднаннями підприємців, інформування, навчання та консультування бізнесу щодо експортних можливостей, проведення міжнародних виставок і бізнес-форумів.

Щоб ці заходи були системними і відповідали потребам краю, необхідні регіональні плани, інфраструктура та фахівці, які будуть займатися лише цим.

Доки більшість регіонів не мають програм з розвитку експорту до ЄС, а офіс з євроінтеграції працює лише в одній області, українські підприємці і далі залишатимуться наодинці з усіма труднощами євроінтеграційного процесу.

Марія Квіцінська, аналітикиня Центру спільних дій