Приватизація

Велику приватизацію все ще заблоковано. Цього тижня Верховна рада мала можливість розблокувати велику приватизацію, але не спромоглася. Проект закону № 4543 (друге читання) був на порядку денному пленарного засідання парламенту у вівторок, 16 березня. Проте, парламент так і не дійшов до його голосування через тривале обговорення законопроектів, пов'язаних із земельною реформою.

У п’ятницю парламент оголосив, що через посилення карантинних заходів у Києві його наступна сесія відбудеться 13 квітня. В результаті, велику приватизацію й надалі заблоковано.

Якщо "Центренерго" не приватизують, то його передадуть уряду. На зустрічі з представниками вугільної промисловості в.о. міністра енергетики Юрій Вітренко, заявив, що якщо Фонд держмайна не зможе приватизувати "Центренерго", залучити справжнього інвестора, який буде інвестувати в його модернізацію, то компанія повинна бути передана Міністерству енергетики або Кабінету міністрів. Це питання буде обговорюватися з керівництвом Фонду на майбутній зустрічі з президентом Володимиром Зеленським.

Корпоративне управління держпідприємств

Нові підозри проти колишніх керівників Приватбанку. Генеральний прокурор Ірина Венедіктова підписала нові підозри колишнім керівникам Приватбанку, у тому числі колишньому голові правління Олександру Дубілету, його заступнику Володимиру Яценку та керівнику міжбанківських операцій. Вони підозрюються у розкраданні 8 млрд грн.

За даними Національного антикорупційного бюро (НАБУ), за день до визнання Приватбанку неплатоспроможним його тодішній керівник спрямував до банківської установи, розташованої в одній з країн ЄС, листи з проханням погасити заборгованість двох великих агрокомпаній за раніше виданими акредитивами. Відповідна оплата мала відбутися за рахунок коштів Приватбанку, які зберігалися на кореспондентському рахунку у цій банківській установі. Заборгованість стосувалась раніше випущених акредитивів, які, на думку НАБУ, були шахрайськими.

Вважається, що підозрювані підробили банківські документи у банківській установі, внесли несанкціоновані зміни у баланс банку, а також внесли зміни у раніше створені електронні документи в електронній системі банку з метою приховати цей злочин.

Як ми повідомили раніше, 22 лютого НАБУ повідомило, що Ірина Венедіктова підписала підозру Яценкові у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах або організованою групою).

23 лютого ексголові правління Приватбанку Олександру Дубілету та ще двом колишнім високопосадовцям цього банку повідомили про підозри у розтраті майна на суму 136 млн грн.

Розгляд апеляційної скарги щодо зупинки конкурсу на главу правління Приватбанку досі не розпочато. Через самовідвід суддів Північний апеляційний суд досі не призначив розгляд апеляції Приватбанку на ухвалу Господарського суду Києва про забезпечення позову, якою Приватбанку та Кабміну забороняється обирати та призначати голову правління банку.

Як повідомляє Приватбанк, 4 березня 2021 року за результатами автоматизованого розподілу було визначено початкову колегію суддів для розгляду справи, однак вже 9 березня колегія заявила про самовідвід. Тим часом, оскаржуване рішення, яким було заблоковано можливість проведення конкурсу на голову правління Приватбанку, залишається чинним, незважаючи на відсутність на те фактичних підстав та юридичного обґрунтування.

Варто зазначити, що згідно з рішенням Північного апеляційного суду від 9 березня 2021 року система автоматичного розподілу не враховує спеціальність суддів.

Як ми повідомляли раніше, Господарський суд Києва призупинив конкурсний відбір на посаду голови правління Приватбанку, задовольнивши вимогу про забезпечення позову профспілки Приватбанку, яка вимагає скасувати проведення такого конкурсу.

Суд мотивував своє рішення тим, що у випадку, якщо результати конкурсного відбору буде визнано незаконними, це може призвести до нових судових позовів щодо результатів конкурсу.

Раніше SOE Weekly повідомляв, що договір з ексголовою правління Приватбанку Петром Крумханзлом закінчився 23 січня. До призначення нового керівника обов'язки голови правління буде виконувати Анна Самаріна, заступник голови правління та фінансовий директор Приватбанку.

Кабмін доручив міністрам оцінити роботу правління та наглядової ради "Укрзалізниці".  Прем'єр-міністр Денис Шмигаль доручив декільком міністрам надати інформацію про роботу "Укрзалізниці" з 2015 року, у тому числі про роботу наглядової ради та правління компанії у період з 2017 року до 2021 року.

Денис Шмигаль дав відповідне доручення унаслідок звернення тимчасової слідчої комісії Верховної ради (ТСК), що займається перевіркою стану "Укрзалізниці".

Оцінкою "Укрзалізниці" займатимуться очільники Мінінфраструктури - Владислав Криклій, Мінекономрозвитку - Ігор Петрашко, Мінфіну - Сергій Марченко, а також Мін’юсту - Денис Малюська. Вони повинні розглянути звернення ТСК в одноденний термін.

Як ми повідомляли раніше, ТСК звернулася до прем'єр-міністра, міністра інфраструктури та наглядової ради "Укрзалізниці" з проханням оцінити компетенції правління компанії.

[Як ми повідомляли в SOE Weekly, парламент створив Тимчасову слідчу комісію для оцінки стану "Укрзалізниці" та розслідування можливої ​​бездіяльності та порушень законодавства, що спричинило погіршення роботи та технічного стану компанії. Також буде піддаватися перевірці і професіоналізм правління та наглядової ради.

При цьому, відсутня інформація щодо наявності у голови комісії та її членів відповідної кваліфікації для виконання цих завдань. Незрозуміло, яку методологію буде використовувати комісія для оцінки "Укрзалізниці", її керівництва та наглядової ради, якщо така методологія існує взагалі. Також незрозуміло, які наслідки матимуть висновки комісії, якщо такі будуть взагалі. Оскільки парламент не відіграє формальної ролі в корпоративному управлінні окремих держпідприємств, також незрозуміло, кому надаватимуться рекомендації комісії та чи будуть вони виконуватися. - SOE Weekly.]

Кабмін звільнив голову правління "Укрзалізниці". 16 березня Інтерфакс, посилаючись на власне джерело, повідомив, що наглядова рада "Укрзалізниці" розглядала можливість відсторонення голови правління компанії Володимира Жмака у зв'язку з тим, що наглядовій раді "не подобаються дії Жмака з реструктуризації компанії". У свою чергу, прес-служба компанії тоді заявила, що для відсторонення Володимира Жмака немає підстав.

Проте, наглядова рада "Укрзалізниці" одноголосно підтримала звільнення Жмака, після чого Кабінет міністрів звільнив його на своєму засіданні 17 березня. Обов’язки голови правління "Укрзалізниці" тимчасово покладено на члена правління Івана Юрика.

Наглядова рада "Укрзалізниці" повідомила, що розпочне конкурсний відбір нового голови правління найближчим часом, а також, що рішення щодо її пропозиції про звільнення було зроблено "у найкращих інтересах компанії" (наглядова рада не зазначила конкретних підстав для звільнення Жмака).

Володимир Жмак

Джерело: ЕП

У своєму телеграмі Жмак писав, що ніколи не отримував критику своєї роботи з боку наглядової ради, а рішення Кабміну про його звільнення було прийнято "з грубими порушенням всіх можливих процедур та закону".

За його словами, 15 березня він представив тригодинний звіт для наглядової ради, за результатами якого не отримав жодних коментарів "крім нарікань на погану комунікацію між нами". Однак 16 березня голова наглядової ради "Укрзалізниці" Шевкі Аджунер зателефонував йому та запропонував терміново написати заяву про свою відставку за згодою сторін.

У відповідь Володимир Жмак повідомив, що він не приймає таку "оферту", однак, вже на наступний день, міністр інфраструктури Владислав Криклій подав пропозицію Кабінету міністрів про його звільнення. Жмак нагадав, що новий голова правління буде вже п'ятим, призначеним за останні три роки керівником компанії.

Здогадки аналітиків щодо причин звільнення Жмака. За словами аналітиків, проти звільнення Жмака може бути Рінат Ахметов. Ймовірно, олігарх боїться втратити трирічне ексклюзивне право на використання половини напіввагонів "Укрзалізниці", яке він отримав на початку 2021 року [коли Жмак був головою правління компанії - SOE Weekly.]

У другій половині січня, "Укрзалізниця" реалізувала право на 1,26 млн відправлень 9 тисячами напіввагонами протягом трьох років - з 1 лютого 2021 по 31 грудня 2024 року. Це половина робочого парку напіввагонів компанії.

Єдиним учасником і переможцем трирічної оренди напіввагонів "Укрзалізниці" стало ТОВ "Метінвест-Шипінг" з СКМ Ріната Ахметова. Компанія олігарха запропонувала мінімальну ціну - 480 грн за вагон на добу, при цьому стартова ціна була 800 грн. [Вочевидь, правила аукціону встановлюють мінімальну прийнятну ціну заздалегідь у 480 грн/доба  – SOE Weekly.]

Цими вагонами "Метінвест" може перевозити по 40 млн тонн вантажів щорічно, що дорівнює майже всьому річному обсягу вантажів, які холдинг Ахметова перевозить залізницею. Водночас ціна на оренду вагонів "Укрзалізниці" протягом трьох років буде незмінною.

Аналітики припустили, що відсутність конкуренції під час проведення аукціону зумовлена тим, що представлені на аукціоні лоти були занадто великими (26 лотів по 60 тис відправлень терміном на три роки). У свою чергу, вагони надаються "Укрзалізницею" на умовах "бери або плати". (Тобто переможець платить за вагони незалежно від потреби перевозити товар.) Таким чином, в аукціоні могли взяти участь тільки великі компанії, які оперують такими обсягами вантажів.

Водночас холдинги "Метінвест" (15% перевезень вантажів "Укрзалізниці") і ДТЕК Ахметова - найбільші перевізники вантажів в Україні.

Через кілька днів після цього аукціону "Укрзалізниця" провела ще один аукціон, але на один рік, за результатами якого право на 40 тис вагоновідправлень отримав ДТЕК Ахметова, 15 тис - "Ніка Транс Логістика" (нібито пов'язана з Дмитром Фірташем). Ще 30 тис виграла одеська фірма "Інтвайс". Ціна на всі лоти також становила 480 грн за вагон на добу.

[Незрозуміло, який сенс має проведення аукціону за такими умовами, а саме з дуже великими лотами з огляду на поточну структуру ринку, а також, що такі аукціони, схоже, не сприяють конкуренції і завжди завершуються мінімальною ціною - SOE Weekly.]

Також варто зазначити, що раніше мінімальна ціна за довгострокову вагонів "Укрзалізниці" становила 546 грн грн за вагон на добу. [Незрозуміло, чому її було знижено до 480 грн/доба - SOE Weekly.]

Обрано нового члена наглядової ради Ощадбанку. 17 березня Олександра Роднянського (молодшого) було призначено новим членом наглядової ради Ощадбанку (представником держави за квотою президента).  

[Роднянський має економічну освіту, яку здобув у Лондонській школі економіки, а також ступінь доктора економічних наук, здобутий у Принстонському Університеті (США).   

За інформацією на особистій сторінці Роднянського, останнім часом він працював в Кембриджському університеті, а також в дослідницьких центрах - Centre for Economic Policy Research та Centre for Macroeconomics. Як зазначено у його декларації, Олександр Роднянський був головним економічним радником колишнього прем'єр-міністра Олексія Гончарука та радником керівника офісу президента - SOE Weekly.]

Роднянський замінив на цій посаді Айвараса Абромавичуса.

Як ми повідомляли у SOE Weekly раніше, 9 лютого Кабінет міністрів відкликав представника держави у наглядовій раді Ощадбанку Айвараса Абромавичуса [очевидно, за відповідним поданням президента, оскільки Абромавичуса було призначено за його квотою. – SOE Weekly.]

Відповідно до інформації про керівників банків, розміщеній на сайті Національного банку, Абромавичуса призначили членом наглядової ради Ощадбанку 4 листопада 2020 року, однак його кандидатуру Нацбанк досі не погодив.

У свою чергу Абромавичус на свої сторінці Twitter опублікував заяву на ім’я президента Зеленського, в якій попросив відкликати його з посади члена наглядової ради Ощадбанку за власним бажанням.

Він пояснив, що це пов'язано з виникненням конфлікту інтересів, оскільки він як приватний інвестор інвестував у низку фінтех-компаній, які планують конкурувати з традиційними банками. За словами Абромавичуса, це унеможливлює його участь у наглядовій раді державного банку.

НБУ не затвердив нового члена правління/ризик-менеджера Ощадбанку. Національний банк відмовив у погодженні Дмитра Буца на посаду члена правління – директора генерального департаменту з управління ризиками.

Буца було обрано за результатами проведення конкурсу на цю посаду та призначено наглядовою радою. У 2002-2018 роках Дмитро Буц працював у Правекс-банку, а протягом 2018-2020 років обіймав посаду заступника директора департаменту – начальника управління кредитного аналізу та супроводу кредитів для підтримки ліквідності департаменту супроводу кредитів НБУ.

Перша заступниця голови НБУ підозрюється у держзраді. За інформацією видання Kyiv Post, щодо Катерини Рожкової та декількох працівників НБУ, які працювали над розслідуванням та націоналізацією Приватбанку у 2016 році, ведеться розслідування Службою безпеки України та Державним бюро розслідувань.

Як повідомляє видання, відповідно до документів Генпрокуратури, їм загрожують потенційні звинувачення у державній зраді та розкраданні, у зв’язку із наданням Національним банком інформації детективній компанії Kroll Inc., консалтинговій компанії AlixPartners, а також юридичним фірмам Hogan Lovells та Asters, в рамках розслідування питання націоналізації Приватбанку.

Всі вищезгадані компанії було офіційно найнято Україною для розслідування та сприяння націоналізації Приватбанку, у якому на момент націоналізації у 2016 році було знайдено "дірку" у 5,5 млрд дол. Колишні власники банку Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов нібито привласнили гроші банку через шахрайські кредити та відмивання грошей.

Катерина Рожкова розповіла Kyiv Post, що їй не відомо про наявність будь-яких звинувачень на її адресу з цього приводу. При цьому вона зазначила, що в нападах на співпрацю НБУ з іноземними компаніями немає нічого нового.

Рожкова також прокоментувала дану ситуацію на своїй сторінці у Facebook та повідомила, що НБУ вже розпочато внутрішнє розслідування щодо співпраці НБУ з агенством Kroll та юридичними радниками. Також вона заявила, що саме співпраця Національного банку та Kroll зіграла основну роль в процесі виявлення у Приватбанку шахрайських схем та винних у їх реалізації.

Посилаючись на анонімні джерела, Kyiv Post зазначає, що розслідування могло було ініційоване нинішнім головою НБУ Кирилом Шевченко або кимось із Офісу президента.

Енергетичний сектор

Ізраїльська компанія може приєднатися до розробки чорноморського шельфу разом із "Нафтогазом". НАК "Нафтогаз України" та ізраїльська Naphtha Israel Petroleum підписали меморандум про взаєморозуміння щодо потенційної геологічної розвідки вуглеводнів в українській частині Чорного моря.

Як ми повідомляли раніше, "Нафтогаз" та Румунський OMV Petrom підписали меморандум про співпрацю у сфері розвідки та видобутку газу в Україні, зокрема - на шельфі Чорного моря.

Вугілля у держшахт закуповувалося через фірму-прокладку. За інформацією "Центренерго", до недавнього часу, постачання вугілля з державних шахт до компанії проводилися через приватну компанію "Укрвуглезбагачення груп", яка не розрахувалася з держшахтами за паливо. 

В "Центренерго" підкреслюють, що компанія не має боргів перед державними вугільними шахтами. При цьому "Центренерго" є єдиним споживачем вугілля державних шахт і викуповує 100% видобутку.

З березня вугілля купувалося лише за прямими контрактами з державними шахтами, без посередників на умовах відтермінування оплати на 30 днів, зазначають в компанії. Постачання збагаченого вугілля приходять виключно з "Укрвугілля", що управляється Міністерством енергетики.

З початку березня "Центренерго" сплатило державним шахтам 75 млн грн для забезпечення операційної діяльності і подальших відвантажень.

На сьогодні з боку "Центренерго" є оперативна заборгованість перед державними шахтами в розмірі 105,8 млн грн із терміном погашення у квітні. Водночас ситуація, що виникла у зв'язку з боргом "Укрвуглезбагачення груп" перед державними шахтами потребує сприяння Міністерства енергетики та, імовірно, втручання правоохоронних структур.

Водночас, відвантаження з боку державних шахт відбувається зі значними порушеннями строків та обсягів. Недоотримання тільки у березні попередньо сягне 15 тис тонн.

"Укрвуглезбагачення груп" має всі ознаки сумнівного посередника. За даними держреєстру юросіб, єдиним власником компанії зі статутним капіталом 500 грн є Єрмолович Анастасія Сергіївна, зареєстрована в місті Черкаси. До листопада 2020 року фірма мала назву "Будівельна група "Монтаж-Буд" та відповідно до коду економічної діяльності займалася будівництвом, а після того змінила код діяльності на видобуток вугілля.

[Закупівля паливно-енергетичних ресурсів для виробництва електроенергії не підпадає під дію закону про публічні закупівлі. Враховуючи довгу історію корупції у таких закупівлях, ми вважаємо, що процедура повинна бути модифікована для збільшення прозорості та конкуренції у процесі закупок – SOE Weekly.].

"Енергоатом" саботував продаж нічної електроенергії на аукціоні. На аукціоні 16 березня, "Енергоатом-Трейдинг", дочірня компанія "Енергоатома", не задовольнила жодної заявки на нічну електроенергію до кінця року. При цьому в аукціоніи брали участь 20 компаній.

Пропозиції становили близько 800 грн/МВт, а деякі заявки досягали понад 1000 грн/МВт-год, що вважається абсолютно нормальною ціною для нічної електроенергії.

Максимальна ціна (цінове обмеження) на нічну електроенергію з 20 серпня - 1,229 грн/МВт-год. Поточна ціна на ринку на добу вперед становить близько 1000 грн/МВт-год.

На початку лютого аукціонний комітет (складається з представників Міністерства енергетики, НКРЕКП, та Мінекономрозвитку) змінив правила аукціону. Тепер неможливо об'єднувати великі обсяги електроенергії в один лот, як це робили "Енергоатом" та "Центренерго" раніше, діючи нібито в інтересах групи Ігоря Коломойського у 2020 році.

На думку аналітиків, через ці зміни керівництво "Енергоатому" припинило продаж електроенергії на аукціонах.

Вважається, що "Енергоатом" має велику надлишкову пропозицію на ринку на добу вперед, яка опиняється на балансуючому ринку і продається з великою знижкою. В результаті, замість того, щоб продавати нічну електроенергію на аукціонах за 800-1000 грн/МВт-год, "Енергоатом", схоже, продає її на балансуючому ринку за 100-200 грн/МВт-год.

Інфраструктура

"Укрпошта" під час пандемії збільшила доходи більш ніж на мільярд. У 2020 році "Укрпошта" отримала 9,2 млрд грн чистого доходу - на 1,4 млрд грн більше, ніж у 2019 році. Водночас прибуток компанії зменшився з 600 млн грн до 184,5 млн грн.

За словами гендиректора "Укрпошти" Ігоря Смілянського, дохід у 9,2 млрд грн за підсумками 2020 року є вдвічі більшим за результати 2016 року, моменту приходу нової команди. Він додав, що, крім близько 3 млрд грн податків, держава також очікує десятки мільйонів гривень дивідендів після того як результати будуть підтверджені незалежним аудитором.

У той же час Смілянський зазначив, що цей прибуток вже був з’їдений збитковими тарифами.

Як ми вже повідомляли у SOE Weekly, Смілянський скаржився, що "Укрпошта"  змушена надавати свої послуги за тарифами нижче собівартості.

Смілянський додав, що "Укрпошта" планує почати будувати перший автоматизований сортувальний центр у 2021 році.

Голова ТСК по "Укрзалізниці" оголошує про майбутній страйк працівників. Профспілка "Укрзалізниці" через два тижні нібито планує широкомасштабний страйк через з зупинкою всіх видів перевезень.

[Примітно, що про це було оголошено головою тимчасової слідчої комісії Верховної ради Юлією Гришиною, а не самими профспілками. Ані Гришина, ані профспілки не повідомили про причини майбутнього страйку. – SOE Weekly.]

Також Гришина зазначила, що на наступне засідання ТСК будуть запрошені керівники Офісу генпрокурора, ДБР, МВС, СБУ, Державної фіскальної служби та НАБУ через "незадовільну динаміку отримання інформації від правоохоронців". За її словами, ТСК хоче з’ясувати "чому досі жодна посадова особа не понесла відповідальність за критичний стан УЗ".

Інші сектори

СБУ без потреби володіє будівельною компанією. Журналісти-розслідувачі повідомляють, що Служба безпеки України має спеціалізовану будівельну компанію — "Спецбудуправління СБУ".

Незважаючи на те, що вона повинна будувати житло для СБУ, компанія працює як звичайне будівельне підприємство: будує спортивні майданчики, проводить ремонтні роботи каналізацій та шкіл за, ймовірно, завищеними цінами, із ознаками порушення рівних правил ведення бізнесу.

Компанія мала 2 млн грн податкового боргу з 2017 року. За статутом, "Спецбудуправління СБУ" підпорядкована СБУ. З 2020 року нею керував Віктор Синельник, що раніше працював комерційним директором у гіпермаркеті "Епіцентр К".

[Незрозуміло, для чого СБУ володіти будівельною компанією. Це також суперечить задекларованим урядом Основним засадам впровадження політики власності щодо суб’єктів господарювання державного сектору економіки. Якщо ця компанія надає послуги, які так само надають приватні постачальники на ринку, її слід приватизувати. – SOE Weekly.]