Наступні одинадцять місяців навряд чи можна назвати передбачуваними. 2020 рік змінив уявлення світу про те, як можна організовувати робочі процеси, хто може до них долучатися та в якому форматі.

Від 2021 року не варто очікувати меншого. Зведення людських контактів до мінімуму ще довго позначатиметься на тому, як буде організована робоча рутина.

З поступовим відновленням економік світ невдовзі зіткнеться із симбіозом стрімкої автоматизації і традиційної роботи в офісах. Яким чином відбуватиметься ця співпраця та чого очікувати від такого поєднання?

Перезавантаження робочих процесів

Обставини 2020 року змусили мільйони людей перенести офісну рутину у власні домівки. Хоча така трансформація була вимушеною, виявилося, що робота вдома має переваги, від яких навряд чи захочуть відмовлятися працівники та компанії.

У травні 2020 року McKinsey Global Institute провів опитування щодо продуктивності працівників, які перебувають на дистанційній формі роботи.

Його результати показали, що близько 41% респондентів відчули вищу продуктивність під час роботи вдома порівняно з офісом. Цей відсоток з часом збільшувався, адже дедалі більше людей звикали до нового формату.

Працівники в різних країнах кажуть про кращий баланс між роботою та життям, меншим рівнем стресу та вищим рівнем задоволення. Лише 11,6% опитаних готові повернутися в офіс.

Це пояснює, чому у 2021 році поняття гібридного робочого місця стане одним з центральних.

Як прогнозує директор з досліджень Future Workplace Ден Шаубел, з одного боку, дистанційна робота не може задовольнити усі потреби працівників та керівництва (соціальна взаємодія, потреба в інноваціях), з іншого – дозволяє їм бути гнучкими.

Корпорації рухаються в бік співіснування дому та офісу. У Microsoft понад 50% працівників можуть менше половини робочого часу перенести додому, а Google працює над гібридним форматом, адже 62% працівників не хочуть їхати в офіс щодня.

Команди в центрі уваги

Компанія Deloitte у дослідженні Human capital trends окремий розділ присвятила командам. Аби компенсувати втрати у швидкості та гнучкості організації, аналітики приділили особливу увагу саме командній роботі.

Чимало компаній були змушені змінити напрями роботи. Автовиробнику Ford довелось переорієнтуватися з виробництва гібридних батарей для автівок на апарати штучного дихання. Зробити це компанії допомогли новоутворені команди.

Групи людей можуть ефективніше та швидше впоратися з непередбаченими обставинами, адже "команди з мотивованих людей кидатимуть виклик одна одній, аби запропонувати кращі та більш креативні ідеї".

Водночас, у Deloitte кажуть про наступну сходинку в розвитку команд: об'єднання людей з штучним інтелектом (ШІ). Якщо раніше ШІ розглядали переважно як інструмент автоматизації, то тепер він стає частиною "суперкоманд".

У компанії пов'язують це з "бонусом різноманіття". Йдеться про те, що організації, рівень різноманіття яких вищий за середній, отримували вищі доходи від інновацій, ніж організації з нижчим рівнем різноманітності.

Штучний інтелект може посилити потенціал таких команд завдяки іншій формі "мислення", що в поєднанні з людьми створюватиме нову цінність.

Співпраця у "цифрі" та роботизація

У 2021 році набиратиме обертів інший спадок 2020 року: трансформація споживання та сервісів в умовах обмеженого контакту між людьми. Наприклад, швидкість доставки, заради якої суттєво змінилися логістичні ланцюги, або вага цифрових комунікацій у житті людей незалежно від сфери зайнятості.

Усі ці умови підштовхнули компанії до швидкого впровадження нових технологій. Проте, зазначають у Workforce Institute, передусім йтиметься про використання ШІ та автоматизації для розвантаження менеджменту та швидкого ухвалення рішень.

Тобто в центрі уваги – продуктивність та покращення досвіду працівників.

Наприклад, під час пандемії ритейлер American Eagle Outfitters залучив до процесу роботів, аби впоратися із сортуванням одягу на складах в умовах сплеску онлайн-замовлень.

Водночас IBM фіксує зростання попиту на Watson Assistant – керовану штучним інтелектом платформу для створення чат-ботів та інших сервісних служб.

На практиці, пояснюють у McKinsey, значна частина бізнесу зосередилася на інструментах, що забезпечують цифрову взаємодію і кооперацію співробітників: відеоконференціях та спільному доступі.

Зросло застосування е-комерції, мобільних додатків та чат-ботів, триває цифровізація логістичних ланцюгів. "За два місяці ми побачили цифрову трансформацію як за два роки", – підсумувала ці тенденції гендиректорка Microsoft Сатья Наделл.

За результатами дослідження McKinsey, 67% опитаних представників організацій пришвидшили залучення ШІ та автоматизації, 85% – цифровізації внутрішніх комунікацій.

Оскільки гібридне робоче місце вже перейшло у 2021 рік, ці інструменти з часом лише набиратимуть обертів.

Навички – нова валюта

За оцінками World Economic Forum, до 2025 року половину завдань у світі виконуватимуть роботи. З одного боку, людям не треба буде виконувати рутинну роботу, з іншого – їм доведеться швидко змінювати кваліфікацію.

Навіть коли йдеться не про заміну ручної праці, а про впровадження технологій для комунікації та організації внутрішніх процесів, чимало працівників стикаються з потребою постійного навчання та перекваліфікації.

Саме тому разом із зростанням ваги технологій фокус переходить на навички та здатність вчитися – усе, що допоможе працівникам бути гнучкими в умовах технологічних трансформацій. У Gartner це назвали формуванням робочої сили: організація звертає увагу на набір навичок кандидатів, які додаватимуть їй цінності.

У дослідженні йдеться про те, що лише 16% нових працівників мають навички, необхідні для роботи зараз та в майбутньому. У Deloitte кажуть, що потребу у зміні навичок співробітників бачить кожна друга організація.

Девід Ґрін стверджує, що навички – нова валюта ринку праці, тому компанії розгортатимуть програми навчання.

Так, американська телекомунікаційна компанія Verizon до 2030 року перекваліфікує 20 тис робітників та 500 тис низькооплачуваних працівників для "роботи майбутнього".

Отже, 2021 рік – це рік навчання. Ден Шаубел прогнозує, що найбільш затребуваними будуть ШІ, machine learning, хмарні обчислення, кібербезпека, кризове відновлення, AR та VR, блокчейн, ІТ в галузі охорони здоров'я та UX-дизайн.

Технології та психологічне здоров'я

Дистанційна робота має не лише переваги, а й недоліки, передусім вигорання. Домашня праця спричиняє почуття ізольованості, втоми від надмірного навантаження, хвилювання щодо втрати роботи та власного майбутнього.

Лояльність працівників знижується, а психологічне здоров'я стає чи не найважливішим фактором, на який мають звертати увагу організації. Це змінює підхід компаній до питання добробуту робітників.

Ден Шаубел каже, що люди, стикаючись з труднощами через стигму довкола ментального здоров'я, спершу звертаються до технологій. Чат-боти та застосунки для медитацій, що допомагають долати тривогу, стають дедалі популярнішими.

Щоб допомогти працівникам, організації почали співпрацювати з техкомпаніями, які зосереджуються на задоволенні психологічних потреб, та купувати ліцензії на програми для працівників. Одна з них, Adobe, пропонує персоналу семінари для підтримки психологічного добробуту, цілодобові консультації та доступ до згаданих додатків.

Deloitte також каже про важливість інтегрування загального добробуту та роботи. Аби впоратися з викликами дистанційної роботи й отримати від неї вигоду, компанії приділятимуть дедалі більше уваги підтримці працівників.

Відповідальність роботодавців

Увага зростає не лише до ментального здоров'я, а й до здоров'я та умов роботи загалом.

Коли маски та антисептики стали предметами першої необхідності, працівники стали вимагати належних умов на робочому місці та поза ним. Йдеться передусім про соціальну складову: відпустки, лікарняні, безпечне середовище для роботи.

У США провели дослідження щодо пріоритетів працівників під час працевлаштування.

З'ясувалося, що кандидати передусім говорять про безпеку та здоров'я. Під час оцінки пропозиції люди ставлять "безпеку робочого середовища" вище за "можливості професійного зростання" або "склад колективу".

Понад три чверті співробітників вважають, що пандемія збільшила потребу в навчанні працівників – наданні їм ресурсів для онлайн-освіти та підвищення кваліфікації.

В умовах нестабільності працівники вимагають не просто кращих умов, а й гарантій, що можуть убезпечити від потрясінь. Нові очікування працівників поступово змінюватимуть пропозиції організацій та їх підходи до відбору людей, умов праці та гарантій поза робочим місцем.

Дана Гордійчук, журналістка ЕП