Борщ, що підкорює ринки Європи, США та ОАЕ. Як миколаївський підприємець вивів українські консерви у світ
У 2014 році Ян Островський – підприємець з Первомайська – разом з волонтерами готував та возив продукти українським військовим у зону проведення АТО. Волонтери закривали в скляні банки концентрований борщ і перетерте сало з часником.
Такий борщ був готовим для вживання – достатньо було долити окропу. Ідея виявилася цікавою, тож коли ситуація із забезпеченням на фронті налагодилася і волонтерська допомога стала менш потрібною, продукт почали готувати на продаж.
З того часу асортимент товарів зріс до понад 50 позицій: консервовані екзотичні овочі, соуси, корисні чипси та снеки.
За кілька років Островський вивів свою продукцію в мережі українських супермаркетів та налагоджує постачання до Німеччини, країн Скандинавії, США, Сингапуру та ОАЕ.
Про прибутки підприємця говорити рано – усі доходи йдуть на розширення виробництва.
Від редакції. Малий та середній бізнес формує понад половину економіки України. Його представники не мають можливості лобіювати власні інтереси, як це робить великий бізнес, але вони завжди пристосовуються до умов та знаходять нові шляхи для розвитку.
ЕП підтримує та розділяє принципи, якими керуються представники малого та середнього бізнесу в постійному прагненні до зростання. Тому редакція ділитиметься з читачами цікавими історіями його представників.
Це не будуть історії про приголомшливий успіх та великі статки. Це будуть історії про те, як закохані у свою справу українці крок за кроком розвиваються, працюють самі, дають роботу іншим та діляться своїм досвідом.
Від борщу у банках для військових до експорту консервації
До 2014 року Островський не мав стосунку ні до вирощування овочів, ні до консервації. Маючи дві вищі освіти, він працював у сфері міжнародної торгівлі. Однак ще під час Революції гідності та на початку війни долучився до волонтерської діяльності.
Перші закрутки для військових – борщ у банках, протизастудні засоби з медом та горіхами, сало з часником – готували на кухні сімейного ресторану в Первомайську на Миколаївщині.
Кошти на купівлю продуктів для виробництва харчових пайків збирали через благодійні аукціони, де продавали різні речі.
"Пізніше, коли логістика була налагоджена і військові вже не потребували допомоги, ми почали відходити від цього. Однак до нас все одно зверталися представники української діаспори, які розпробували борщ на благодійних аукціонах та інших івентах, і хотіли його купувати. Він став для них символом Батьківщини", – розповідає Островський.
Перші овочі підприємець посадив на невеликій ділянці, яка належить його родині. Асортимент продукції формувався за двома принципами: продукти повинні бути незвичними, а їх вирощування повинно відбуватися без використання хімії.
Так серед овочів з'явилися бамія (окра), різнокольорові морква та помідори, спаржева квасоля та трюфельна картопля з фіолетовою м'якоттю.
"Ми почали вирощувати овочі і створювати з них не тільки борщ, а й закрутки. Ми хотіли, щоб продукція була екологічною, щоб це було підтверджено документами та сертифіковано за міжнародними стандартами", – ділиться Островський.
У перший рік він інвестував близько 5 тис дол. Ці гроші пішли на купівлю насіння, побудову системи крапельного зрошення та оплату праці найманих робітників.
З першого врожаю овочів на ділянці площею не більше 30 соток у 2017 році виготовили близько тисячі банок, які презентували на різних фестивалях під брендом "Стодола".
Поділля в бокалі: як вирощують виноград на Хмельниччині
"Продукція була смачна, але ми не були впевнені, чи потрібні ринку. Однак все розійшлося дуже швидко і ми отримали хороший зворотний зв'язок. Зараз за день можемо виготовити тисячу банок. У нас 2 гектари поля, але на одному гектарі можна виростити тонну продукції, а можна і десять тонн", – розповідає фермер.
Щоб продукція вважалася органічною і могла відповідно маркуватися, поле та виробництво потрібно було сертифікувати.
"Сертифікація – складний і тривалий процес. У нас це забрало близько двох років. Інспектори фіксують поле, де вирощуються овочі, надають перелік речовин, які можна використовувати для обробки, і лише через два роки вирощені овочі можна маркувати як органічні", – розповідає підприємець.
Сертифікації підлягають навіть спеції, які використовуються для закруток. В Україні придбати повністю органічні спеції важко, тому їх купують за кордоном.
Підприємцю довелося розробляти й тестувати власну рецептуру для маринувань. Наприклад, відмовитися від використання оцту, бо оцтову кислоту додавати в органічну продукцію не можна, а натурального органічного оцту в Україні немає. Складно знайти й органічний цукор.
Вартість сертифікації продукції залежить від площі насаджень і від того, наскільки складно все інспектувати.
"Якщо все посаджене в одному місці, то вартість буде нижчою. Якщо земля в трьох областях, а переробка в четвертій, то це будуть інші кошти. Інспекція проходить щороку. У середньому це коштує 20-50 тисяч гривень", – каже підприємець.
Від тисячі до ста тисяч банок за три роки
Зараз обсяг виробництва продукції під брендом "Стодола" невеликий. За 2020 рік підприємець виготовив кілька десятків тисяч банок консервації, хоча потужності дозволяють робити значно більші партії.
"Ми сертифікували нові продукти, тестували нові рецепти. Не хотіли ризикувати, тому робили невеликі партії, випробовували, щоб виходив безпечний, якісний і смачний кінцевий продукт. У найближчі роки готуємося почати експорт у більших масштабах – наскільки це можливо для органічних виробників", – говорить Островський.
Як побудувати бізнес на вирощуванні фундука: досвід уманського Hazelstar
Обсяг виробництва щороку зростає. У 2020 році на базі ферми запустили новий переробний цех і сертифікували процес переробки. Зараз у "Стодолі" працює близько 20 людей, які вирощують та переробляють овочі.
"Ми розширюємо виробництво, аби розтягнути сезон, щоб люди не їхали на заробітки, а працювали в нас весь рік, щоб була стабільна команда. Влітку ми зробили томатне пюре, можемо виготовляти соуси навіть взимку", – підкреслює підприємець.
Окрім консервованого борщу і сала з часником, асортимент продукції представлений понад 50 найменуваннями.
Усі товари мать органічний сертифікат. Перша група товарів – соління (мариновані та квашені овочі), друга – консервовані закуски (овочі гриль в олії, в'ялені томати, інші продукти в томатних заливках), третя – соуси, снеки, здорові перекуски.
"У нас є чорна кукурудза. Ми її посадили для насіння, а наступного року плануємо виготовляти кукурудзяні чипси. Поки тестуємо виробництво соків, смузі та джемів. У великий продаж ця продукція не надходить, плануємо випускати більші партії наступного року", – каже Островський.
В Україні продукція продається в мережах супермаркетів Goodwine, Winetime, "Ашан", "Сільпо" і в невеликих магазинах. Також консервацію можна придбати онлайн на "Розетці". Діапазон цін – 70-90 грн за банку.
Серед незвичних овочів, які вирощує й консервує підприємець, – мексиканський огірок. Він виглядає як маленький кавун з присмаком лайма. Також серед закруток – овочі гриль, соуси з овочів, гірчичні й томатні соуси.
Майже всі овочі на фермі вирощують самостійно. У 2020 році докуповували моркву, зерно гірчиці та деякі інші овочі. Проте основна ставка – на власні сили.
Борщ без кордонів
Експорт починався з невеликих відправлень для представників української діаспори. Крім того, продукцію возили на різні заходи за кордон – торговельні місії та профільні виставки в Німеччині та ОАЕ.
"Ми намагалися показувати свою продукцію потенційним партнерам, щоб отримувати зворотний зв'язок. Після цих виставок у нас з'явилося багато контактів.
Ми виготовляли невеликі партії на замовлення та відправляли партнерам для вивчення попиту. Під час Фестивалю культур у Люксембурзі до нас звернулася діаспора, щоб презентувати традиційні страви – борщ і закрутки", – каже засновник бренду.
Вони "виробляють час". Як побудувати бізнес на "здоровій їжі": досвід eat easy •
Згодом надсилали пробні партії до Франції та Канади. Є попит на продукцію в Німеччині, Великобританії, Сингапурі, ОАЕ, США, країнах Скандинавії.
"У США є великий інтерес до маринованих продуктів для так званих слов'янських магазинів. У них є маринований огірок, але він не зовсім такий, яким ми його звикли бачити. У таких магазинах український борщ та перетерте сало з часником також мають великий попит", – каже підприємець.
Для іноземців, які не знають, що це за продукт, потрібно формувати культуру споживання.
"Цікавий кейс був у Франції. Наша представниця просто пригощала борщем своїх друзів. Вони настільки звикли до цієї страви, що почали шукати її на полицях магазинів", – розповідає Островський.
Версію консервованого борщу трохи осучаснили. Він продається у реторт-пакеті. Це готовий продукт, який достатньо розігріти і можна споживати. Борщ вегетаріанський. За словами власника підприємства, використання м'яса значно б ускладнило виробництво та сертифікацію товару.
"Виробників органічного консервованого борщу майже немає у світі. Я бачив лише один подібний продукт у країнах Балтії. Він досить специфічний і не зовсім відповідає нашим уявленням про борщ, хоча вони його позиціонують саме так.
Решта виробників – не органічні. У середньому така продукція коштує 1,5-3 євро за банку. Ми намагалися зробити наш продукт органічним, але доступним за ціною", – додає Островський.
У 2021 році більшість продукції марки "Стодола" постачається на український ринок.
На експорт відправляли тестові партії, щоб отримати зворотний зв'язок від споживачів. У 2021 році планують нарощувати обсяги виробництва для покриття зовнішніх ринків.
Річ у тім, що український ринок органічних продуктів обмежений і з реалізацією великих партій товару можуть бути труднощі. Тим паче, що на новий сезон підприємець отримав багато заявок з-за кордону на консервовану продукцію.
Побудувати такий бізнес з нуля – це питання 100 тис дол, зізнається Островський.
Зменшити витрати вдалося завдяки тому, що овочі вирощують на власній землі. Крім того, першу продукцію переробляли на базі родинного ресторану, що суттєво скоротило видатки на початковому етапі.
"Зараз докуповуємо обладнання. Додаткові кошти потрібні на тару, посадковий матеріал. Будемо застосовувати нові технології у вирощуванні овочів, наприклад, посадку розсади у біорозкладну плівку з крохмалю. Це витратно, але потім економимо на ручних операціях з прополки. Хочемо придбати дрон для обприскування", – каже підприємець.
Лише на організацію лінії виробництва він витратив близько 50 тис дол. "Гроші я ще не повернув. Сподіваюся за кілька років вийти в плюс. Ми настільки динамічно розвиваємося, що весь прибуток реінвестуємо у виробництво. Три роки тому нам потрібно було купити 10 тисяч банок, а рік тому – 100 тисяч", – зізнається Островський.
Підприємець має великі плани щодо розширення виробництва. Хоче розвивати органічний сад і виноградники, у що потрібно буде інвестувати не один рік.
