Заклавши в державний бюджет кредити від міжнародних організацій, співпраця з якими була призупинена через дії української сторони, влада фактично розписалася в неможливості профінансувати всі видатки.

Те, що виконання державного бюджету в кризовий 2020 рік буде залежати від міжнародних партнерів України, влада не приховувала з самого початку.

Чи зможе Міністерство фінансів без МВФ закрити прірву в бюджеті розміром в 100 мільярдів?

"У цьому бюджеті ми заклали ресурс від міжнародних фінансових організацій, у тому числі – пряму бюджетну підтримку МВФ. Підтримка наших міжнародних партнерів дуже важлива, бо дає нам можливість повністю профінансувати всі необхідні видатки, у першу чергу – зарплати лікарів, соціальний захист, видатки на інфраструктуру", – так прокоментував схвалення квітневих змін до державного бюджету міністр фінансів Сергій Марченко.

У 2020 році Україна має рекордний за останні п'ять років дефіцит бюджету. На те, щоб в умовах коронакризи профінансувати всі видатки, дефіцит було закладено на рівні 274 млрд грн. Кожну п'яту гривню із запланованих 1,27 трлн грн видатків необхідно було взяти в борг (чисті запозичення були заплановані на рівні майже 300 млрд грн, а валові – 643 млрд грн).

Через буксування діалогу влади з міжнародними партнерами, передусім з МВФ, Міністерство фінансів не змогло втілити в життя план із запозичень, на яких будувався "ковідний" бюджет, чим і була спровокована бюджетна криза.

За песимістичним прогнозом, фактичний дефіцит бюджету становитиме 152 млрд грн, за оптимістичним – 200 млрд грн. Отже, нестача коштів на фінансування видатків та кредитування з бюджету становитиме відповідно 65 млрд грн або 114 млрд грн.

Крім труднощів з отриманням запозичень, зниженню дефіциту бюджету порівняно з плановим "допоможе" економія за видатками та неспроможність органів влади освоїти кошти.

Скільки недовитрачено порівняно з планом

Формально за грудень уряду потрібно профінансувати 103 млрд грн видатків, з яких 93,3 млрд грн – це видатки загального фонду.

Однак з урахуванням видатків, неоплачених у попередні періоди, обсяг видатків має бути вдвічі більшим – 215 млрд грн, у тому числі 194,7 млрд грн – за загальним фондом бюджету. (Дані Держказначейства на 30 листопада. Фінальні дані за листопад будуть дещо меншими завдяки операціям, проведеним в останній день цього місяця, та завдяки власним надходженням бюджетних установ. – ЕП.)

Однак можна очікувати, що реальні потреби розпорядників коштів будуть нижчими – або через свідому економію коштів, або через неспроможність розпорядників освоїти весь запланований обсяг коштів.

У 2017-2019 роках середній рівень невикористання розпорядниками коштів за загальним фондом державного бюджету становив 1,5-3%, за спеціальним фондом – близько 20%.

За збереження такої тенденції розпорядники не встигнуть використати кошти на фінансування видатків в обсязі до 66 млрд грн (34 млрд грн – за загальним фондом і 32 млрд грн – за спеціальним фондом).

На кінець жовтня 2020 року розпорядники коштів не змогли здійснити заплановані видатки на 94,4 млрд грн або 10% всіх запланованих на цей період видатків. Не почалося фінансування за 77 бюджетними програмами, передбаченими законом про державний бюджет на 2020 рік, на 19 млрд грн.

Однак ресурсів для фінансування навіть знижених потреб наразі немає.

Уряд зможе профінансувати лише третину загального обсягу непрофінансованих на початок грудня видатків – близько 60 млрд грн (за загальним фондом) при плані на грудень 55 млрд грн.

Частину видатків можна оплатити гривневими та валютними залишками єдиного казначейського рахунку. 1 грудня обсяг гривневих коштів на ЄКР становив 19,8 млрд грн. Решту, понад 100 млрд грн, потрібно запозичити.

Чи зможе Мінфін запозичити достатньо коштів у грудні

Перш за все, це буде залежати від того, чи зможе уряд отримати чіткий позитивний сигнал від МВФ про продовження співпраці. Якщо так – у Мінфіну є шанс отримати до кінця 2020 року кредити від інших міжнародних партнерів та успішно вийти на зовнішні ринки запозичень.

За песимістичним сценарієм, без грошей МВФ та інших міжнародних партнерів, уряд зможе розраховувати лише на внутрішні запозичення. Для цього доведеться піти на суттєве збільшення їхньої вартості, що призведе до збільшення видатків на обслуговування держборгу у 2021 році.

У будь-якому разі уряду потрібно відмовлятися від непріоритетних видатків та видатків, які розпорядники не встигають освоювати належним чином, зменшуючи завдяки цьому потребу в залученні боргу.

Чи є попит на український борг

Через проблеми у співпраці з МВФ та значний дефіцит бюджету інвестори знижують попит на український борг навіть попри надлишок грошей на світовому ринку, тому Мінфіну все складніше виконувати план запозичень.

Ці ж проблеми відтермінували й отримання Україною першого траншу нової програми макроекономічної допомоги від ЄС.

Аби погасити всі борги та профінансувати видатки бюджету у повному обсязі, протягом 2020 року уряду потрібно було запозичити 642,7 млрд грн, з яких 96% (624,3 млрд грн) мали піти до загального фонду державного бюджету.

Міністру фінансів Сергію Марченку та голові уряду Денису Шмигалю зараз непросто

джерело: Пресслужба КМУ

З липня 2020 року Міністерству фінансів не вдається виконати план залучення зовнішніх та внутрішніх запозичень.

У листопаді при плані запозичити для фінансування дефіциту 25,6 млрд грн* (за загальним фондом) уряд зміг запозичити лише 9,2 млрд грн (34%). У жовтні була аналогічна ситуація: план – 31,3 млрд грн, факт – 13,4 млрд грн (43% від плану).

Які кошти доступні для фінансування видатків бюджету у 2020 році. План та фактичний рівень виконання

* Для листопада фактичний обсяг погашення боргу розрахований за даними Мінфіну на основі планових платежів з погашення боргу на 1 листопада 2020 року

Джерело: Державна казначейська служба, Мінфін. розрахунки: Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління КШЕ

Скільки не вистачає

Аби профінансувати дефіцит бюджету на плановому рівні, перекрити невиконання плану із запозичень за попередній період та повернути борги, погашення яких припадає на грудень, за чотири тижні 2020 року Мінфіну потрібно залучити щонайменше 100 млрд грн до загального фонду держбюджету.

Однак під час першого грудневого аукціону він зміг запозичити лише 2,7 млрд грн, тож єдина реальна можливість закрити "діру" в бюджеті – налагодження співпраці з міжнародними партнерами.

Навіть з процедурних причин Україна вже не встигне отримати другий транш МВФ до кінця 2020 року. Утім, Мінфін заявив, що погодив з фондом проєкт бюджету-2021. Це дає надію на пожвавлення співпраці з МВФ і на розблокування підтримки з боку інших міжнародних партнерів.

Зокрема, уряд ще може поборотися за те, щоб отримати до кінця року кошти кредиту макрофінансової підтримки від ЄС (600 млн євро), Світового банку (300 млн дол) та розмістити єврооблігації.

За найоптимістичнішим сценарієм, уряд зможе залучити в грудні близько 98 млрд грн і профінансувати близько 130 млрд грн видатків.

Якщо дива не станеться, і ситуація піде за песимістичним сценарієм, то в грудні уряд зможе залучати лише внутрішнє боргове фінансування в обсязі до 50 млрд грн (у 2020 році це найвищий обсяг запозичень за місяць) із значним підвищенням ставок за запозиченнями.

Це вплине на обсяг видатків, який уряд не зможе профінансувати.

У першому випадку формальний обсяг видатків, на які не вистачає фінансування, порівняно з планом, зменшиться десь до 65 млрд грн за результатами року.

У другому випадку загальний обсяг недофінансування видатків за результатами року становитиме близько 114 млрд грн.

Реальний обсяг недофінансування в обох випадках буде ще нижчим завдяки економії та недовиконанню плану самими органами влади (розпорядниками коштів).

Ще одним джерелом фінансування дефіциту є приватизація. Проте навіть за надшвидких темпів, які взяв у 2020 році Фонд державного майна, надходження від продажу об'єктів неспівмірні з потребами уряду у фінансуванні його видатків.

Скільки коштують запозичення

Аби хоч трохи виправити ситуацію та залучити кошти для рефінансування (погашення) попередніх боргів, наприкінці листопада Мінфін пішов на значне підвищення вартості запозичень, особливо "коротких".

Скільки коштують короткострокові гривневі запозичення для Мінфіну

Джерело: Міністерство фінансів

Щоб запозичити більше на внутрішньому ринку, Мінфіну доведеться і далі підвищувати дохідність ОВДП.

Між тим, витрати на обслуговування держборгу (на сплату відсотків за зробленими запозиченнями) уже є другою за обсягом статтею видатків у проєкті бюджету-2021 після пенсійних виплат і становлять 160,5 млрд грн або 12% усіх видатків бюджету.

Заплановані від 65 млрд грн до 114 млрд грн видатків 2020 року не були б зайвими. Їх можна було б витратити на підтримку безробітних і підприємців, які постраждали від кризи, на медицину (лише ковідний фонд становить 66 млрд грн).

Однак для цього потрібна послідовність у плануванні і виконанні бюджету, зокрема, у питанні співпраці з міжнародними партнерами. Інакше "економити" на видатках доведеться в період, коли в них виникне найбільша потреба.

Дарина Марчак, Анна Корнилюк, Богдан Корж, Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління, Київська школа економіки

Стаття надана VoxUkraine