Напередодні президент Володимир Зеленський вніс у парламент три законопроєкти, які, на думку глави держави, можуть пом'якшити наслідки посилених карантинних обмежень для малого бізнесу і громадян.

Акцент у президентських ініціативах робиться на підтримці ФОП та працівників бізнесів, які призупинили роботу через карантин. Що це за законопроєкти?

Перший – це зміни до Податкового кодексу, які передбачають певні послаблення переважно для малого бізнесу. Ідеться про списання податкових боргів, звільнення від сплати єдиного соціального внеску та єдиного податку ФОП першої групи.

Другий – про соціальну підтримку. Тут ідеться про фінансову допомогу для українців, що втратили частину доходів, та бізнесів, які змушені скорочувати видатки на працівників.

Третій – зміни до бюджету-2020, якими пропонується профінансувати запропоновані в перших двох проєктах видатки коштами "антиковідного фонду".

Це не перші "антикоронавірусні пакети" підтримки. Перед цим Верховна Рада тричі полегшувала життя бізнесу, який під час локдауну опинився на мілині.

Утім, ті заходи не надто сильно виручили підприємців. Напругу вдалося зняти лише після пом'якшення карантинних обмежень і повернення бізнесу в робочий режим.

Наразі на Україну насувається новий локдаун, а перші його передвісники в формі "карантину вихідного дня" вже завдали перші удари.

Вовині вісім тисяч

Лише через вісім місяців після оголошення карантину влада вирішила підтримати громадян та бізнес не адміністративними методами (заборона на проведення перевірок, скасування сплати частини податків), а фінансовими.

Президент Володимир Зеленський пропонує видати матеріальну допомогу, яка, на його думку, "позитивно вплине на застрахованих осіб та суб'єктів господарювання". Йдеться про 8 тис грн.

Наймані працівники

Одноразову допомогу від держави отримають наймані працівники підприємств, робота яких була призупинена.

Якщо внаслідок введених владою протиепідеміологічних заходів працівник втратив частину зарплати, то він може претендувати на 8 тис грн матеріальної допомоги. Утім, допомогу отримають не всі.

Перше обмеження – виплати будуть здійснюватися лише для застрахованих осіб, тобто тих, хто працевлаштований офіційно. Сплата єдиного соціального внеску (ЄСВ) за таких осіб повинна була здійснюватися повністю протягом третього кварталу 2020 року. Якщо в липні-вересні людина не працювала або була працевлаштована неофіційно, допомоги не буде.

Друге обмеження стосується специфіки роботи організації. Тобто допомогу отримають працівники тих компаній, які займаються певними видами економічної діяльності. Перелік видів діяльності визначить уряд.

Це можуть бути працівники сфери обслуговування населення, ресторанного бізнесу, кінотеатрів, креативної індустрії, роботу яких на вихідних уряд обмежив на початку листопада.

Третє обмеження стосується робітників, які працюють за сумісництвом.

Також розраховувати на допомогу від держави не зможуть ті, хто в липні-вересні щомісяця заробляли понад 30 тис грн.

Підприємці

По 8 тис грн отримають фізособи-підприємці, які через карантин втратили частину доходів. Як і у випадку з найманими працівниками, тут теж є низка обмежень.

По-перше, ФОП має бути зареєстрований мінімум за три місяці до набуття чинності запропонованим законом.

По-друге, у цей же період підприємець повинен був повністю сплачувати ЄСВ.

По-третє, протягом цього періоду підприємець не повинен був працювати за наймом.

Особи, які на дату набуття законом чинності припинили свою діяльність, не отримають допомогу.

Інше обмеження стосується специфіки бізнесу. 8 тис грн отримають працівники компаній, які займаються певними видами економічної діяльності. Ці види повинен визначити уряд. Для підприємців такий вид діяльності має бути основним.

Для отримання одноразової допомоги підприємці і наймані працівники муситимуть написати заяву через державний портал електронних послуг ("Дія"), вказавши персональні дані та рахунок, на який необхідно переказати кошти.

Допомога через роботодавця

Підтримати громадян Зеленський пропонує і через видачу коштів роботодавцям.

Якщо останні скоротили працівників або планують скоротити їх робочий час і відповідно зменшити зарплату, то такі роботодавці можуть попросити компенсувати робітникам недоотримані кошти в межах 8 тис грн.

У липні-вересні за таких працівників мусить бути сплачений ЄСВ і вони не повинні працювати за сумісництвом. При цьому самі роботодавці повинні працювати не менше трьох місяців і на дату набуття чинності законом продовжувати працювати.

Подати заяву на отримання одноразової допомоги для працівників роботодавець зможе до місцевого центру зайнятості.

Кошти на сплату ЄСВ для бізнесу

Додатково бізнес отримає кошти на сплату ЄСВ за власних працівників.

Держава відшкодує середній розмір сплаченого ЄСВ за останні десять місяців на кожного працівника, якщо роботодавець не мав боргів із сплати ЄСВ, а його бізнес підпадає під встановлені урядом види економічної діяльності, які матимуть право на допомогу.

Для отримання цих коштів роботодавець повинен звернутися до податкових органів.

Як Зеленський пропонує підтримати бізнес. Податки

Запропоновані президентом та його командою зміни повинні спростити життя підприємствам – переважно малому та мікробізнесу – у питанні сплати податків.

Останні зміни до Податкового кодексу мають дещо спільне з податковими послабленнями, ухваленими під час весняного локдауну.

Зокрема, у законопроєкті також йдеться про звільнення ФОП від сплати ЄСВ. Проте цього разу пощастить не всім, а лише найменшим підприємцям, які працюють на першій групі спрощеної системи оподаткування.

Такі податкові канікули мають тривати з грудня 2020 року по травень 2021 року.

Це означає, що найменші підприємці уникнуть сплати 1 100 грн ЄСВ та 210,2 грн єдиного податку за грудень 2020 року, а у 2021 році зекономлять 6 600 грн на сплаті ЄСВ і 1 094,5 грн на сплаті єдиного податку.

Крім того, законопроєкт має кілька інших пропозицій щодо податкових боргів бізнесу та звичайних громадян.

✘ Пропонується втричі (з 1 020 грн до 3 060 грн) збільшити розмір податкового боргу, щодо якого податкова не вчинятиме заходи стягнення (тобто не надсилатиме податкові вимоги та не відкриватиме виконавчі провадження).

✘ Податковий борг з усіх податків на 3 060 грн, який існував у платників до 1 листопада 2020 року, пробачать. Усі відкриті провадження із стягнення цього боргу закриють.

Для цього платнику навіть не доведеться писати заяву – податкова зробить списання автоматично.

Однак таке прощення не стосуватиметься боргу з податків, які виникають при імпорті чи експорті товарів (мит і ПДВ). За словами Зеленського, борги пробачать чотирьом мільйонам українців.

✘ Сплату податкових боргів громадян та самозайнятих осіб на суму до 6 800 грн, які виникли до 1 грудня 2020 року, відкладуть до 29 грудня 2021 року.

Для цього потрібно буде написати заяву в податкову за місцем реєстрації. У випадку погашення боргу у вказані сроки штрафні санкції та пеня застосовуватися не будуть.

✘ Законопроєкт також пропонує пробачити штрафи та пені з податкових боргів з будь-яких податків, крім митних платежів, якщо їх погасять протягом шести місяців після набуття чинності цим документом.

Пробачати пені та штрафи пропонують лише за умови, що в платника не виникне новий податковий борг. Не пробачатимуть штрафи та пені з податкових боргів особам, що перебувають у процесі банкрутства, та банкам.

Автори змін до Податкового кодексу також пропонують звільнити від оподаткування матеріальну допомогу, яку громадяни та бізнес отримуватимуть від держави у зв'язку з карантином.

Крім того, законопроєкт зобов'язує податкову вести реєстр отримувачів допомоги із сплати ЄСВ, яку надаватимуть у зв'язку з карантином.

Пільги на оренду держмайна

Володимир Зеленський пропонує звільнити підприємців, які орендують державне чи комунальне майно, від сплати орендної плати. Якщо ж договори оренди цього майна закінчаться під час карантину, то їх буде автоматично продовжено.

Стосуватиметься це лише тих бізнесів, діяльність яких була заборонена або припинена під час карантину.

Звідки візьмуть гроші на виплати

Профінансувати соціальні ініціативи Зеленського пропонується коштами фонду протидії коронавірусу. Про це йдеться у третьому законопроєкті, внесеному президентом до парламенту.

Документ розширює перелік програм, на які можна використовувати гроші з "коронавірусного" фонду, новими карантинними ініціативами глави держави.

Як відомо, "коронавірусний" фонд був створений у квітні 2020 року під час секвестру бюджету. Його загальний розмір становив 65,9 млрд грн.

На відміну від інших державних видатків, кошти з фонду уряд міг розподіляти на власний розсуд. Це зробили для того, аби не збирати Верховну Раду щоразу, коли треба витрачати гроші на нагальні потреби.

За даними Міністерства фінансів, до 25 листопада з фонду витратили 62,1% коштів – 40,9 млрд грн. Тобто на фінансування ініціатив президента залишилося ще 25 млрд грн.

Однак раніше у Міністерстві охорони здоров'я повідомляли, що за їхніми програмами у "коронавірусному" фонді вже провели тендери. Щоб остаточно витратити гроші, залишилося лише підписати договори.

Якщо свої видатки з фонду МОЗ використає на 100%, то на ініціативи президента та решту недофінансованих видатків залишиться близько 14 млрд грн. Левова частка з них, близько 10 млрд грн, – це гроші на будівництво та ремонт доріг, які ще не використав "Укравтодор".

Саме цих 10 млрд грн вистачило б на виплату одноразової допомоги – 8 тис грн. Однак чи означає це, що президент частково відмовився від "Великого будівництва" заради порятунку бізнесу та громадян від кризи?

Раніше ЕП писала, що капітальні видатки, серед яких витрати на будівництво і ремонт доріг, імовірно, не будуть повністю профінансовані до кінця 2020 року через бюджетну кризу. Однак нестача грошей на "Велике будівництво" означає, що під загрозою можуть опинитися й нові ініціативи президента.