Сьомий місяць українська влада веде боротьбу з пандемією коронавірусу. За цей час були задіяні як адміністративні методи боротьби, коли країна два місяці перебувала в жорсткому локдауні, так і фінансові – на протидію вірусу і ліквідацію його наслідків було виділено 64 млрд грн.

Час показав, що жоден з цих інструментів не був повною мірою ефективним. Локдаун стримав, але не зупинив поширення коронавірусу.

За останню добу на COVID-19 захворіли понад 10 тис українців – у 30 разів більше, ніж під час квітневого локдауну. До кінця цього тижня загальна кількість осіб, у яких було виявлено вірус, перетне позначку 500 тис людей.

Жорсткі адміністративні обмеження боляче вдарили по економіці, підтримати яку не змогли навіть мільярдні вливання в розбудову дорожньої інфраструктури з фонду боротьби з COVID-19.

Міністерство охорони здоров'я (МОЗ), покликане взяти на себе основний удар пандемії та бути на передовій боротьби за людські життя, більше нагадує статиста, який щодня фіксує кількість виявлених хворих.

За сім місяців з фонду боротьби з COVID-19 відомством витратило лише 4,7 млрд грн на медичні потреби – третину від заявлених потреб.

Дві третини цієї суми було направлено не на купівлю медичного устаткування та засобів захисту, а на доплату лікарям.

Довідка. Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками" створено в рамках секвестру держбюджету у квітні 2020 року. Обсяг фонду – 66 млрд грн.

На відміну від звичних правил фінансування певних видатків, закріплених у законі "Про державний бюджет", використання інструменту фонду дозволяє уряду оперативно ухвалювати рішення про розподіл коштів на будь-які напрямки без необхідності зміни законодавства у Верховній Раді.

Парламентський контроль за фондом здійснює комітет з питань бюджету – урядове рішення про виділення коштів з фонду мають погодити депутати-члени комітету.

Боротьба без фінансової підтримки

З початку пандемії на медичні потреби з фонду боротьби з COVID-19 була використана лише третина коштів, свідчать дані Міністерства фінансів.

На потреби Міністерства охорони здоров'я уряд виділив понад 14,3 млрд грн, з яких до 6 листопада витрачено лише 4,7 млрд грн.

Найбільші видатки з фонду МОЗ здійснило для доплати працівникам, задіяним у ліквідації коронавірусу. На підвищення надбавок і доплати медикам спрямовано 3,2 млрд грн з 5,9 млрд грн, передбачених на ці цілі. Таким чином, за два місяці до кінця 2020 року невикористаними залишаються 48% від цієї суми.

У МОЗ розповіли, що доплати медикам з фонду здійснюються лише з 1 вересня. Саме тому за два місяці відомство встигло використати половину суми. Іншу половину розподілили на останні два місяці року.

На забезпечення лабораторій МОЗ та закупівлю засобів індивідуального захисту, за даними Міністерства фінансів, витрачено 709,7 млн грн або 23,8% від запланованих до кінця року видатків. Загалом передбачено 2,98 млрд грн.

Дані МОЗ відрізняються від інформації Міністерства фінансів. У МОЗ повідомили, що використали лише 670 млн грн.

Ще на 261 млн грн укладені договори про закупівлю засобів індивідуального захисту, а 551,5 млн грн буде витрачено після завершення торгів з придбання відповідних товарів. Таким чином, підрахували у відомстві, для цих цілей розподілено 50% від виділеної суми.

Найнижчий рівень використання коштів – за напрямком "запобігання спалахам вірусу". На обладнання для приймальних відділень опорних лікарень заплановано витратити 4,7 млрд грн, проте фактичні видатки становили лише 183 млн грн або менше 4%.

У МОЗ переконують, що за цією програмою розподілено в десятки разів більше коштів. Основна частина з них буде використана лише після підписання договорів. За частиною з них (придбання ангіографів – діагностичних апаратів) торги будуть завершені через місяць.

Для придбання апаратів штучної вентиляції легень (ШВЛ) – ключового медичного приладу для лікування важкохворих на COVID-19 – у фонді передбачено 100 млн грн. Проте використані ці кошти навіть не на половину. МОЗ, за даними Мінфіну, здійснив закупівлі лише на 42 млн грн.

У Міністерстві охорони здоров'я відповіли, що всі кошти на закупівлю ШВЛ уже розподілені, договори укладені і їх поставки очікуються 15 листопада.

Повністю міністерство виконало лише одну статтю – "субвенція місцевим бюджетам на забезпечення лікарень киснем". Усі 571 млн грн з фонду вже витрачені.

Куди ще йдуть кошти з фонду

Безпосередньо на медичні потреби з фонду боротьби з коронавірусом рішенням уряду за погодженням з народними депутатами виділено лише 21% від усіх коштів фонду. Усі інші кошти – це фінансування боротьби з наслідками пандемії, точніше – карантинних обмежень.

Більше половини з них – 33,7 млрд грн – направлено на будівництво, реконструкцію та ремонт автодоріг державного значення. Використання цих коштів Міністерством інфраструктури відбувається із значним випередженням порівняно з Міністерством охорони здоров'я.

До 6 листопада на будівництво та ремонт автодоріг з фонду боротьби з коронавірусом витрачено понад 20 млрд грн або 60% від виділеної суми.

"У Мінінфраструктури розуміють: якщо оперативно не використати кошти, то їх можуть перекинути на інші програми. Тому вони демонструють максимальну продуктивність у цьому питанні", – розповів ЕП співрозмовник у Міністерстві фінансів.

На другому місці за обсягом видатків з фонду – фінансова допомога Фонду страхування на випадок безробіття.

Пом'якшити соціальну напругу, яка була неминучою через зростання безробіття, мало вливання 8,2 млрд грн. З них 6,7 млрд грн або 82% вже витрачено на допомогу безробітним, кількість яких у кінці другого кварталу досягла 1,7 млн осіб.

Найбільшу оперативність у питанні освоєння коштів фонду боротьби з коронавірусом показало Міністерство внутрішніх справ. Міністр Арсен Аваков був одним з перших, хто звернувся до уряду з проханням виділити кошти з фонду.

На доплати поліцейським та військовослужбовцям Національної гвардії та Державної прикордонної служби було виділено 2,5 млрд грн. Цю суму, 2,47 млрд грн, МВС використало майже повністю.

Причинно-наслідковий зв'язок

Про те, чому у МОЗ виникають проблеми з використанням коштів фонду боротьби з коронавірусом, відомство на запит ЕП не відповіло. Там лише повідомили, що з виділених урядом 14,3 млрд грн розподілено 10,6 млрд грн.

"Наразі проводимо верифікацію інформації за жовтень 2020 року, щоб на її підставі зробити розрахунки додаткової потреби коштів для Національної служби здоров'я України. Попередньо, розрахункова потреба до кінця року (листопад-грудень) з урахуванням ускладнення епідемії становитиме 5,9 мільярда", – зазначили в МОЗ.

Проблема використання фінансових ресурсів розпорядниками бюджетних коштів не нова для України, проте для Міністерства охорони здоров'я вона найбільш актуальна.

"Оскільки процедура освоєння коштів детально регламентована законодавством, будь-яке невиконання або неякісне виконання цих умов може затягнути або навіть зупинити реалізацію всієї програми", – пояснює керівник Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки Дарина Марчак.

Часто рішення про використання коштів ухвалюються на політичному рівні з порушенням регламентів. У таких випадках виконавці – рядові співробітники відомства – стикаються з правовими колізіями між рішеннями керівництва і нормами чинного законодавства. Виконувати такі рішення вони відмовляються.

"Міністерство охорони здоров'я при новому керівництві залишило багато кваліфікованих державних службовців, тих, які вміли робити якісні рішення. Виникає ситуація, коли навіть за наявності політичної готовності реалізовувати певні речі ці рішення не працюють", – додає Марчак.

Низький рівень використання коштів фонду боротьби з коронавірусом на медицину призводить до втрат людських життів, переконана фінансовий директор благодійного фонду "Пацієнти України" Марія Грішина.

За даними Міністерства охорони здоров’я, 9 листопада в Україні було проведено 42 966 ПЛР-тестів та виявлено 10 179 людей з COVID-19. Тобто кожен четвертий, хто здає тести, отримує позитивний результат. Померла в цей день 191 особа.

"Очевидно, що така кількість тестів не дозволяє і близько зрозуміти реальний рівень епідемії в країні, своєчасно виявляти пацієнтів з ковідом, забезпечувати їх ізоляцію та лікування. Необхідно терміново підвищувати кількість тестувань та зменшувати строки очікування результатів пацієнтами", – зазначає Грішина.

Фото на головній: ua.depositphotos.com