Без концертів та фестивалів: як музична індустрія переживає карантин
Концерти на ігрових серверах, онлайн-фестивалі, кліпи в самоізоляції, VR-шоу – далеко не повний список інновацій в обхід заборони на масові заходи.
Утім, ці доволі оригінальні івенти й близько не змогли замінити живої музики та драйву, який отримує людина на справжньому концерті.
"Економічна правда" розбиралася, як виживає музична індустрія під час карантину та якою вийде з локдауну.
Концерти під забороною
На початку вересня під будівлею Кабміну відбувся мітинг представників музичної індустрії. Їх обурило ухвалене 26 серпня урядом рішення заборонити до 31 жовтня концерти суб'єктам, які не визначили концертну діяльність як основну під час оформлення класифікатора виду економічної діяльності (КВЕД).
Заборона не торкнулася закладів культури, для яких концертна діяльність протягом останнього року є основним видом діяльності. Саме тому мітинг супроводжували гасла "Ми проти дискримінації!" та "Нас не чують!".
Як виявилося, далеко не всі музиканти та організатори вказали концертну діяльність як основну, тому вони ризикували залишитися без концертів та державної підтримки ще мінімум на два місяці.
Представникам музичної індустрії все ж вдалося встановити діалог з владою. 19 вересня Українська музична профспілка повідомила, що основні вимоги мітингу музикантів були виконані, а дискримінаційні норми – скасовані.
Надалі можливість та умови проведення концертів залежатимуть від епідеміологічного стану відповідного регіону, і ризиків для індустрії тут чимало.
Від введених урядом карантинних заборон постраждали й фестивалі. Засновник одного з найбільших в Україні музичних фестивалів ZaxidFest дізнався про заборону за кілька днів до події. Організатори зробили багато платежів, однак фестиваль довелося перенести на літо 2021 року.
"Фестиваль – це не похід в магазин за рогом. Це тисячі процесів, які узгоджуються і плануються заздалегідь. Їх не можна зупинити за кілька днів до проведення. Фестиваль зазнав величезних збитків. Важко оцінити, наскільки вони будуть критичними, але боргові зобов'язання все одно доведеться закривати", – сказав засновник ZaxidFest Яків Матвійчук.
Матвійчук вважає, що заборона порушила його право на підприємницьку діяльність, і невдовзі він піде до суду вимагати компенсацію від держави.
Підґрунтям для цього стане рішення Конституційного суду про незаконність введення карантину урядом. Як відомо, 28 серпня Конституційний суд розглядав низку положень Кабміну про введення карантину. Мова йшла про заборону масових заходів, роботи закладів громадського харчування, ТРЦ.
Судді визначили, що такі обмеження конституційних прав та свобод не можуть бути встановлені підзаконними актами, а тому є неконституційними.
Десятки мільйонів гривень втратили й організатори Atlas Weekend. У березні фестиваль був готовий на 80% до проведення у 2020 році, однак через пандемію його також довелося перенести на 2021 рік.
"Індустрія зупинилася. Артисти "заточені" під український ринок, а з пандемією він перестав функціонувати. Доходи значно зменшилися. Від цього страждають концертні майданчики, квиткові оператори, лейбли, кліпмейкери, танцюристи, художники, продюсери", – сказав оглядач видання "Слух" Данило Панімаш.
Лідер гурту "Тінь сонця" Сергій Василюк розповів, що гурту довелося перенести з весни на осінь 21 концерт. Фестивальний сезон провалився: за серпень колектив провів лише два великі виступи.
Поп-зіркам не легше: зазвичай вони мають значно більші команди.
Співачка Ольга Полякова поскаржилася, що музиканти не можуть платити своїм колективам. Навіть якщо у деяких регіонах і була можливість домовлятися про концерти, будь-які угоди в такій напруженій ситуації нестабільні.
Лідер гурту "Фіолет" та організатор фестивалю "Бандерштат" Сергій Мартинюк зазначив, що їм вдалося провести точкові концерти в Одесі та Львові. Хоча все пройшло добре, за таких умов концерти не були надто прибутковими.
Як музиканти переживають карантин
В Україні набуває популярності платформа для краудфандингу Patreon. Карантин стимулював музикантів відкривати там рахунки і збирати пожертви.
Patreon – платформа, на якій можна підтримати улюбленого артиста чи блогера та отримати доступ до особливого контенту, який випускають самі зірки.
Однак культура Patreon в Україні ще не настільки розвинута, тому ефективність використання платформи для українських артистів невелика.
Вокалістка гурту IGNEA Хель Богданова зазначила, що їхній продукт орієнтований на слухачів з ЄС, Австралії та США, і там люди звикли платити за музику. Раніше завдяки донатам на Patreon гурт зміг записати новий альбом, випустити два відеокліпи, купити нове обладнання.
Український споживач не такий активний на краудфандингових платформах, тому покладатися на нього важко. За словами Богданової, артисти активно відкривають свої сторінки, тому розвиток цієї культури в Україні – питання часу.
Patreon не завжди приносить великі суми. Лідер гурту Stoned Jesus Ігор Сидоренко поділився, що створити сторінку на Patreon його стимулював карантин, однак фідбек на платформі виявився мінімальним.
Причиною стало й те, що музиканти не могли випускати контент, перебуваючи на великій відстані один від одного. Музиканту довелося знайти підробіток і зосередитися на власних архівних записах, створених ще до Stoned Jesus.
Лідер рок-гурту Bahroma Роман Бахарєв почав давати онлайн-уроки через скайп. Навчає артист гри на гітарі та володіння голосом.
"У мене маленька дитина. Якщо немає концертів, я не соромлюся будь-якого альтернативного заробітку. Мені не довелося довго думати. Коли потрібні гроші, доводиться швидко адаптуватися до нових умов", – сказав Бахарєв.
Музика та коронавірусні інновації
Відсутність живих заходів привела до зростання популярності онлайн-концертів. Українське музичне медіа "Слух" провело серію онлайн-концертів, на яких виступали Jamala, Луна, AlyonaAlyona, O.Torvald.
Артистів запрошували в студію, де вони наживо співали і відповідали на питання глядачів. На заходах працювали режисери, які забезпечували високу якість трансляції. Щоб зробити атмосферу більш наближеною до реального концерту, під час виступів іноді показували фанатів у Zoom.
"Перші онлайн-концерти оплачувалися донатами. Потім нами почали цікавитися бренди, і ми зробили три концерти з "Київстаром". Нас підтримали Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Український культурний фонд", – сказав головний редактор "Слуху" Максим Сердюк.
За його словами, співпраця з брендами, донати на Patreon та монетизація на YouTube зробили ці концерти прибутковими.
В Україні також відбувся онлайн-фестиваль Intercity Live. До шоу долучилися близько 50 виконавців. Прямі включення велися з десяти міст України, а також з Польщі, Франції, Німеччини та Австрії.
За словами організаторки фестивалю Олександри Венславовської, київські організатори і засновники kontrabas.promo вигадали цей формат ледь не на другий день карантинних заборон. З того часу було проведено чотири шоу.
Intercity Live уперше провели за підтримки USAID, і захід майже окупився. Наступні два відбулися без стороннього фінансування. Другий окупився завдяки донатам, а третій вийшов у мінус. Останній – четвертий – пройшов за підтримки Євросоюзу за програмою House of Europe.
Хоча в онлайн-концертів є властивість швидко втрачати аудиторію, формат цього фестивалю став корисним для індустрії.
"Онлайн-формати набридають, але є інші важливі фактори. По-перше, це підтримка індустрії. По-друге, глядачі пишуть, що завдяки фестивалю відкрили для себе три-чотири нові гурти. Ц прекрасно", – сказала Венславовська.
Унікальне видовище запропонував гурт Green Grey до свого дня народження.
Музиканти влаштували перший у світі вертикальний концерт у київському готелі Bratislava. Артисти збудували сцену на даху одного з корпусів готелю таким чином, що спостерігати могли люди з балконів своїх номерів. Усе це – за всіма санітарними нормами, адже людина купує номер у готелі.
Глядачів розмістили з п'ятого по одинадцятий поверх готелю. За правилами, у кожен номер заходило не більше чотирьох людей. Досвід Green Grey став доволі успішним, тому такі концерти згодом організовували інші артисти.
"Ми надаємо майданчик в оренду. Для кожного артиста або організатора вартість індивідуальна", – сказали в пресслужбі готелю. Там зазначили, що ціна оренди залежить від кількості глядачів, номерів та обладнання.
Співак Олег Винник влаштував VR-шоу з доповненою реальністю. Щоб потрапити на концерт, достатньо було мати комп'ютер та вихід в інтернет. Квитки на таке дійство коштували 200-600 грн.
Американський репер Тревіс Скотт провів концерт в онлайн-грі Fortnite. За шоу спостерігало понад 12 млн людей і 3 млн людей – на стримінгових сервісах.
Була спроба провести фестиваль у грі Minecraft. Організатори очікували 10 тис учасників, а долучилося удесятеро більше, тож захід довелося перенести.
Чим обернеться криза в індустрії
Обмеження не проходять безслідно для будь-якої галузі, тому не варто чекати на стрімке відновлення індустрії. Після зняття заборони виснаженими ризикують залишитися не лише музиканти, а і їхня аудиторія. Знижений попит ще більше загальмує повернення артистів до докризових показників.
"Митці будуть шукати нові можливості для заробітку. Хтось піде з музики у вантажники. Індустрія сильно відкотиться назад і буде довго відновлюватися. Якість концертних шоу знизиться", – сказав Панімаш.
Ще однією проблемою для артистів є конкуренція з російськими зірками, які нерідко гастролюють українськими містами і користуються популярністю.
За словами музичного критика та засновника PR-агентства "Много воды" Саші Варениці, вакуум на українському ринку швидко заповнять артисти з РФ. Запасу міцності в них вистачить на два-три роки відпустки, а всі старання стосовно стимулювання українського музичного продукту будуть зведені нанівець.
Держава намагається підтримувати артистів. Наприклад, велику допомогу культурним заходам в часи карантину надає Український культурний фонд.
"Навіть на онлайн-формат фестивалю нам був потрібен бюджет, який вимірювався мільйонами гривень. Дуже круто, що завдяки Українському культурному фонду нам вдалося реалізувати проєкт. Не лишилася осторонь і частина наших багаторічних партнерів", – сказав Мартинюк.
Зараз фонд приймає заявки на другий етап програми "Культура в часи кризи: інституційна підтримка". Він виділить креативній індустрії 295 млн грн.