На кінець вересня офіційний курс гривні до долара знизився до найнижчої позначки з грудня 2018 року. Паніки на валютному ринку не спостерігається. Національна валюта девальвує хоч і впевнено, але відносно повільно – в середньому по 3-5 копійок щодня.

Таким станом речей мають бути задоволені в уряді, зокрема у Міністерстві фінансів. Президент Володимир Зеленський висловлював думку про користь помірної девальвації гривні для компаній-експортерів та державного бюджету.

Нове керівництво Національного банку заперечує будь-які звинувачення у штучному керуванні курсом у "потрібному" напрямку і запевняє, що діє в рамках стратегії гнучкого курсоутворення, запровадженого ще за часів керівництва Валерії Гонтаревої.

"Економічна правда" поспілкувалася з учасниками міжбанківського валютного ринку і дізналася, які дії НБУ спричиняють таку необхідну владі девальвацію.

Як Нацбанк став однобоким

Влітку світова кон'юнктура сприяла новому витку зміцнення гривні. На світових ринках американська валюта слабшала до інших резервних валют. Так, курс євро зміцнився з 1,09 євро за дол у травні до 1,19 євро за дол у серпні.

Це спричинило зміцнення валют ринків, що розвиваються, у тому числі повинно було привести до зміцнення гривні. Однак Національний банк почав використовувати інструменти, що запустили зворотний процес.

"Зміцнення гривні не входило в плани керівництва держави, тому Нацбанк "синхронізувався" з баченням Мінфіну та уряду, не даючи курсу національної валюти ревальвувати", – розповідає фінансовий аналітик Іван Угляниця.

За його словами, спочатку топполітики і влада стримували спроби зміцнення гривні вербальними інтервенціями в дусі "Хочемо долар по 30". "З кінця серпня вони почали це робити технічно", – додає аналітик.

Попереднє керівництво Нацбанку намагалося мінімізувати свій вплив на курсоутворення. Влітку закінчився п'ятирічний контракт члена правління НБУ Олега Чурія, який відповідав за валютне регулювання.

Рада НБУ відмовилася укладати з ним новий контракт і на його місце, за ініціативи голови правління Кирила Шевченка, було призначено заступника міністра фінансів Юрія Гелетія.

"До середини 2020 року люди, які відповідали за валютний напрямок у Нацбанку, виходили на міжбанк з інтервенцією, тільки якщо ринок рухався в одну із сторін дуже швидко. Нацбанк адекватно врівноважував попит і пропозицію", – нагадує Угляниця.

Аналітик інвестиційної компанії Concorde Capital Євгенія Ахтирко вважає, що після призначення Шевченка (16 липня. – ЕП) був період, коли дії НБУ на міжбанку були не зовсім зрозумілими.

"Упродовж періоду, який тривав з кінця серпня і до середини вересня, почав зростати попит на валюту, курс поступово пішов угору. Попри явний висхідний тренд Нацбанк продовжував виходити на міжбанк з купівлею валюти, як він робив кілька тижнів до того, коли на ринку була протилежна ситуація", – розповіла Ахтирко.

Аналітик "Альпарі" Максим Пархоменко підтверджує, що валютна політика та поведінка НБУ на міжбанку змінилася. "Якщо раніше регулятор реально не впливав на курс, то зараз Нацбанк діє вкрай однобоко", – заявив він.

Таку точку зору поділяють не всі. Начальник управління дилінгових операцій казначейства "Райффайзен банку Аваль" Юрій Гриненко вважає, що підхід нової команди НБУ більш логічний в умовах складної економічної ситуації.

"Порівняно з попередньою командою можна виділити одну приємну особливість: направленість на зниження значної волатильності обмінного курсу і більша зосередженість на підтриманні стабільності в підходах до проведення валютних інтервенцій", – вважає Гриненко.

Три інструменти в руках регулятора

Про які інструменти йде мова?

Перший – НБУ став викуповувати валюту на низьколіквідному ринку, коли немає високих обсягів торгів.

"Нацбанк міг викупити 10-20 млн дол при оборотах до 200 млн дол на день. Вони (НБУ. – ЕП) ставлять високий bid (ціна купівлі. – ЕП) і ринок відразу підтягується вгору", – розповідає Угляниця.

На думку експерта, нова команда виходила на торги з інтервенціями, коли в цьому не було потреби. "Міжбанк був повністю збалансований, повний штиль. На такому спокійному ринку простіше взагалі нічого не робити", – упевнений Угляниця.

У Нацбанку заперечують, що змінили стратегію свої присутності на міжбанківському ринку.

"Національний банк дотримується послідовної політики на валютному ринку. В Україні діє плаваюче курсоутворення, курс гривні коливається в обидва боки. Ми не протидіємо ринковим трендам і лише згладжуємо надмірні коливання гривні як у бік девальвації, так і ревальвації", – повідомили в пресслужбі НБУ на запит ЕП.

Другий спосіб впливу на курс гривні – встановлення завищених котирувань на відкритті міжбанку.

"У дні, коли Нацбанк не виходив на міжбанк з інтервенцією, він використовував інший інструмент: штучно "задирав" котирування на відкритті торгів, показуючи ринку, куди потрібно рухатися. Таким чином, підвищувався й індикативний курс", – розповів Угляниця.

Однак регулятор наполягає, що втручається в торги лише у крайніх випадках: "Згідно із стратегією валютних інтервенцій, Національний банк має дотримуватися принципу мінімізації втручання в роботу валютного ринку".

Третій інструмент, про який згадують учасники ринку, Нацбанку "подарував" Мінфін.

"Часто державні банки на міжбанку "пливуть у фарватері" Нацбанку і Мінфіну, купуючи валюту і підстьобуючи котирування гривні. Держбанки для цих цілей також залучають дрібні банки", – каже Угляниця.

ЕП надіслала запит Ощадбанку та Приватбанку, але там відмовилися коментувати це питання.

У пресслужбі НБУ спростували інформацію про узгоджені дії регулятора з державними банками і кажуть, що ті просто виконують заявки приватних клієнтів.

"Операції банків з купівлі валюти у власну позицію не мали суттєвого впливу на динаміку валютного ринку. Основний обсяг валюти на міжбанківському ринку купується і продається банками на підставі клієнтських заявок", – повідомили в НБУ.

Гриненко з "Райффайзен банку Аваль" пояснює викуп Нацбанком валюти у першій половині вересня необхідністю підтримки валютних резервів.

"Агресивний викуп валюти з ринку можна пояснити крупними погашеннями облігацій, номінованих у валюті (1 вересня Мінфін виплатив понад 2 млрд дол. – ЕП). Нацбанк і не приховує свого бажання повернутися на попередній рівень золотовалютних резервів. Безумовно, своїми діями регулятор сприяє зростанню обмінного курсу", – каже банкір.

Ахтирко ж побачила в діях НБУ ознаки ручного керування курсом національної валюти.

Натиснули стоп-кран

За словами учасників ринку, згадані інструменти НБУ використовував до середини вересня, поки котирування гривні не дійшли до рівня 28-28,1 грн за дол.

"У другій половині вересня темпи зростання курсу прискорилися, і Нацбанк став виходити на ринок з продажем валюти. Однак девальваційний тиск був потужним, і ці інтервенції не сильно завадили зростанню курсу", – розповіла Ахтирко.

У якийсь момент Нацбанку довелося відмовитися від згаданих інструментів і вийти на ринок з пропозицією валюти. 15 вересня НБУ вперше з липня 2020 року продав 35 млн дол.

Загалом протягом 14-18 вересня Нацбанк продав на міжбанківському ринку 71 млн дол, а 21-25 вересня збільшив продажі до 160,5 млн дол.

"Минулого тижня у них курс "випав з рук". Не знаю, чим керуються ці люди, коли думають, що можуть вивести курс на певний показник і там його тримати. Таке відчуття, що вони ніколи не були в ринку. Вони пригнали гривню до 28-ми і далі вона сама стала рухатися до 29-ти", – заявив Угляниця.

У пресслужбі НБУ повідомили, що зростання курсу долара у вересні пов'язане з пожвавленням ділової активності: "На тлі збереження достатньо стабільної пропозиції валюти від експортерів зріс попит на валюту з боку підприємств-імпортерів. Також активніше купували валюту компанії, які розраховувалися за зовнішніми зобов'язаннями".

Нацбанк обіцяє, бізнес не вірить

Заступник голови НБУ Юрій Гелетій вважає, що фактор пожвавлення ділової активності швидко вичерпається.

"Враховуючи невтішну статистику захворюваності на COVID-19, ми не впевнені, що відновлення до докризових рівнів взагалі станеться у короткостроковій перспективі. На мою думку, внутрішній попит буде ще довгий час пригніченим", – заявив він.

Гелетій очікує, що гривня повернеться до зміцнення з початком продажу нового врожаю.

"У нас дуже непогана ситуація з платіжним балансом, зокрема й поточним рахунком. Наш експорт під час кризи знизився значно менше за імпорт. Тобто фундаментальних чинників для довгострокового послаблення гривні ми не бачимо", – повідомив він.

Більше того, він обіцяє не стримувати ревальвацію гривні штучно, "якщо це буде ринковий рух".

"У нас немає жодних секретних документів чи домовленостей щодо долара по 30. Наша позиція – жодних таргетів щодо курсу та винятково рух in line з ринковими трендами", – пообіцяв заступник голови НБУ.

Бізнес словам представників НБУ не вірить.

Голова інвесткомпанії Dragon Capital Томаш Фіала заявив, що, судячи з інтервенцій на міжбанківському валютному ринку, які Нацбанк проводив останні півтора місяці, "усім гравцям стало зрозуміло, що НБУ буде підігравати або допомагати виконати ті завдання, які озвучив президент і які закладені в бюджеті".

За даними Держказначейства, 29 вересня план надходжень до держбюджету у вересні було перевиконано на 7%.

"На відміну від попередньої команди Нацбанку, яка викуповувала долар, але не змінювала напрямок, давала курсу зміцнюватися, нова команда дала ринку сигнал, що вона не буде дозволяти гривні зміцнюватися", – сказав Фіала.

Дослідження, проведене Європейською бізнес-асоціацією, свідчить, що представники українського бізнесу закладають на 2021 рік курс 29 грн за дол.

На 1 жовтня Набанк встановив курс гривні до долара на рівні 28,3105 – черговий максимум з 2018 року.

Фото на головній: ua.depositphotos