— За умови реалізації такого сценарію не буде необхідності виставляти споживачам ретроспективні рахунки за збиткове регулювання минулих періодів.

Щодо варіанту реструктуризації: він передбачає, що сума боргу перед іншими учасниками ринку має бути розстрочена і закладена в тарифи компаній. Через збиткові тарифи операторів ГРМ вони зазнали збитків на понад 20 млрд грн.

Ці кошти не виставлялися споживачам і не є їх поточним боргом. За сценарієм реструктуризації, ці збитки мають бути компенсовані в тарифі газорозподільних компаній. Тобто збитки попередніх років мають бути закладені в поточні тарифи і виставлені споживачеві в період дії реструктуризації.

Виникає питання, що робити з нарахованими на цю заборгованість санкціями – чи потрібно передбачати відшкодування штрафів і пеней у тарифах на доставку газу.

Також у структурі заборгованостей газорозподільних компаній не відображені борги за небаланси виробників тепла для потреб населення. Віднесення цих сум на операторів ГРМ незаконне, ці суми не раз визнавалися судами безпідставними.

Щодо реструктуризації заборгованості ПСО-постачальників, то їм буде необхідно укласти угоди про реструктуризацію з усіма побутовими споживачами для врегулювання боргів, які сформувалися внаслідок неприведення обсягів газу до стандартних умов у 2015-2018 роках. Це понад 12 млн домогосподарств.

До того ж закон не може зобов'язати споживача вчинити такі дії, а добровільне укладання малоймовірне. Зараз розрахунок за цей період виставляється споживачеві тільки в разі остаточного розрахунку. Списання боргів є найпростішим виходом для споживачів та інших учасників ринку.

Варіант реструктуризації є складним і частковим рішенням. Крім того, він дуже тривалий і передбачає суттєве підвищення тарифів для споживачів.

Щодо варіанту погашення заборгованості бюджетними коштами. Теоретично погашення відбувається по ланцюгу постачання та розподілу газу.

Цей варіант також частково вирішує проблему, у першу чергу – через відмінність сум боргів, які обліковуються між учасниками ринку. Наприклад, сума боргів операторів ГРМ є меншою за суму, яка обліковується в НАК чи "Укртрансгазі".

Таким чином, при погашенні заборгованостей по ланцюгу бюджетними коштами оператори ГРМ та ПСО-постачальники отримають менші суми і не зможуть повністю розрахуватися з контрагентами.

Наприклад, у квітні 2017 року "Укртрансгаз" ретроспективно застосував до суми боргу операторів ГРМ коефіцієнт 1,2. Сума цих незаконних санкцій не відображена в обліку і не буде погашена в разі покриття бюджетними коштами.

Такий сценарій сприятливий для "Нафтогазу". Він отримає додаткову ліквідність і зможе покращити свої фінансові показники. Компанія буде зобов'язана сплатити дивіденди і податки тільки в наступному році за підсумками поточного року.

Запропоновані "Нафтогазом" варіанти реструктуризації передбачають вирішення проблем галузі, створених державою, грішми платників податків.

У першому випадку ці кошти будуть включені в тарифи і сплачені побутовими споживачами, у другому – узяті з бюджету. Реструктуризація вимагає залучення до процесу кінцевих споживачів та укладання з ними угод, що майже неможливо.

Обидва варіанти можуть вирішити проблему боргів лише частково: вони не вирішують проблеми нарахованих пеней і штрафів або перекладають їх на кінцевого споживача без законних підстав.

Варіант списання найбільш оперативнй та всеохоплюючий для всіх учасників ринку. Він дозволить виправити помилки, допущені органами влади в попередні роки, у тому числі – врегулювати питання нарахованих штрафів та пеней.