Економіка карантину: відвернути глибшу кризу ще можливо
Через три місяці після запровадження жорсткого карантину та через місяць після його заміни адаптивним можна зробити кілька висновків про вплив цих заходів на подолання вірусу та на стан економіки.
Ці висновки важливі як для полісі-мейкерів (політиків. – ЕП), так і для бізнесу та українців.
Напередодні Центр економічної стратегії опублікував аналітичну записку, присвячену цьому аналізу. Які ж основні висновки?
Охорона здоров'я
Жорсткий карантин можуть повернути в окремих регіонах. До цього треба бути готовим та на індивідуальному рівні докладати зусиль до стримування поширення вірусу.
Реклама:
Жорсткий карантин призупинив поширення вірусу, дозволивши відкласти першу хвилю захворюваності. Кількість нових випадків, зважаючи на інкубаційний період, цілком очікувано почала зростати з пом'якшенням карантинних обмежень.
Щоденний приріст виявлених випадків коронавірусу в Україні
Жорсткий карантин мав би дати владі простір для прискореної підготовки країни до епідемії – розгорнути потужну систему тестування, відстеження та ізоляції, підготувати систему лікарень до можливого пікового навантаження, захистити медиків, підготувати та навчити громадян захищатися від поширення вірусу на побутовому рівні.
Проте з виконанням цих завдань на належному рівні влада не впоралася.
Через обмеженість лабораторних потужностей обсяги ПЛР-тестування залишаються одними з найнижчих у Європі. В Україні проводять в середньому 10 тис тестів ПЛР щодня, що становить 0,2 на 1 тис населення. Для порівняння: у Туреччині – 0,4, у Польщі – 0,5, у Литві – 1,6.
Ситуацію добре ілюструють приклади відмов лабораторних центрів приймати зразки через надмірне навантаження (Житомир), черг з тестів, які не обробляються (Львів), відмов тестувати контакти через завантаженість лабораторій.
Готовність лікарень до можливого пікового навантаження також викликає занепокоєння. У Києві із семи лікарень пацієнтів регулярно приймають лише чотири, при цьому дві з них працюють на рівні завантаження, близькому до критичного.
Україна не готова до зустрічі навіть з незначною хвилею захворюваності, а шанси на те, що карантинні обмеження доведеться знову використовувати як єдиний засіб зарадити поширенню недуги, високі.
З позитивного – адаптивний карантин дозволить застосовувати такі заходи не на загальнодержавному, а на місцевому рівні.
Рекомендації
Українцям потрібно бути готовими до нових жорстких заходів, особливо в районах, де вірус поширюється швидко.
Щоб знизити ймовірність введення жорсткого карантину у своєму місті чи районі, потрібно дотримуватися фізичної дистанції та дисципліновано виконувати правила гігієни. Це дає потужний ефект щодо поширення хвороби COVID-19.
У стратегії деяких країн, наприклад Швеції, цей фактор відіграє ключову роль, і в Україні є добрі передумови для цього.
Компанії, заклади та установи, місцева влада повинні зрозуміти: чим гірше поставлена робота із запобігання вірусу, тим більша ймовірність поновлення жорсткого карантину в їх регіоні.
Нехтувати санітарними нормами, навіть якщо перші особи країни фотографуються без масок в ресторані, означає наражати людей на ризик захворіти, а себе – на ризик знову повернутися у "чорний" квітень.
Центральна влада у цей час мусить прискореними темпами виконувати "домашнє завдання".
Наразі, наприкінці червня, захист медиків став критичною проблемою. 17% від усіх хворих на COVID-19 в Україні – медичні працівники, при цьому загалом людей з медичною професією серед населення – лише 1%.
Немає даних щодо створення мобільного резерву фахівців, яких можна буде перекинути у регіони-епіцентри потенційного пікового спалаху.
Інформацію про відстеження та ізоляцію випадків не публікують не лише у відкритих джерелах, а й навіть у щоденних офіційних довідках для уряду.
Цілком імовірно, що уряд не відстежує та не оцінює ефективність роботи за цими напрямками. Принаймні, цей індикатор не є пріоритетним.
Навіть у регіонах, де інші державні та приватні лабораторії включені до мережі діагностики, в обласних лабораторних центрах утворюються черги необроблених тестів, які налічують тисячі зразків.
Економіка
Тотальні обмеження руйнівні для економіки країни, держбюджету та добробуту людей. Їх слід уникати через адаптивний карантин та підтримувати найменш захищених.
Теорія про те, що карантин рятує життя, але вбиває економіку, підтвердилася в Україні. Період, коли діяли найбільш жорсткі обмеження, квітень 2020 року, став чорним днем для багатьох галузей та бізнесів.
У якихось сегментах квітнева статистика жахлива, галузі працюють на 10-15% своєї звичайної потужності, десь падіння не настільки відчутне. Загальні ж втрати лише за місяць жорсткого карантину дуже великі.
Люди під час карантину в основному сиділи вдома: Google відрапортував про скорочення звичайних пересувань до половини докризового рівня.
Відповідно, було втрачено третину роздрібного товарообороту, десяту частину промислового виробництва. При цьому в інвестиційних товарах та переробній промисловості ситуація набагато гірша, ніж у споживчих товарах короткого використання та енергії.
Зупинилася робота пасажирського автомобільного транспорту, авіація, залізничні пасажирські перевезення. Вантажообіг постраждав менше, але також суттєво, втративши 20-30% докризових обсягів.
Працівників постраждалих галузей або звільнили, або відправили в неоплачувані відпустки. Фонд оплати праці в авіації та готельно-ресторанному бізнесі скоротився наполовину до рівня квітня 2019 року, у більшості інших галузей скорочення становило 5-15%.
Офіційні показники безробіття не повною мірою відображають ці тенденції. Ймовірна причина – ринок праці більш інерційний, ніж інші ринки, і звільнення та звернення за допомогою з безробіття відбуваються не миттєво, як у США.
Однак ситуація в секторах з неформальною зайнятістю може суттєво відрізнятися: таких працівників легше звільнити чи не виплатити їм зарплату, а також замінити іншими, коли ситуація покращиться.
Додало проблем закриття громадського транспорту, яким користувалися в основному незаможні українці. Закриття шкіл та садочків відрізало від ринку праці жінок з дітьми. "Карантин для бідних" вдарив по найменш захищених.
Державний бюджет в кризові місяці тримався на великих одноразових надходженнях (НБУ, дивіденди), а регулярні доходи бюджету сильно впали.
Митниця, яка у січні-березні отримувала 80-90% надходжень 2019 року, у квітні і травні отримала 77% та 68% надходжень 2019 року.
Для податкової ці місяці були трохи кращими: отримані податки за винятком відшкодування ПДВ становили у квітні і травні 96% та 92% рівня 2019 року відповідно.
Адаптивний карантин пом'якшив ці наслідки. У травні багато секторів показали зростання обсягів випуску в натуральному вираженні, особливо споживчий сектор, відновилися пересування та збільшилося відвідування торгових точок.
Меншою мірою відчули покращення або не відчули його зовсім виробники інвестиційних товарів та компанії, що є проміжними у ланцюжках доданої вартості.
І люди, і держава, і бізнеси не бажають повторення жорстких обмежень, але громадське здоров’я дуже важливе.
Вірус поширюється за регіонами нерівномірно, кластери захворювань вимагають карантинних заходів, але для цього зовсім не обов'язково закривати всю країну, і адаптивний карантин вбачається найбільш адекватною політикою.
Рекомендації
Державна та місцева влада – єдиний гравець, що може зарадити ситуації на центральному рівні. Проте ресурси держави, у тому числі карантинні, дуже обмежені, і збільшення дефіциту та, відповідно, державного боргу слід уникати всіма силами.
Економічні дані свідчать, що удар зачепив різні сегменти людей та економіки нерівномірно. Тому в державній підтримці слід діяти умовним скальпелем, а не "розкидати гроші з вертольота", тим більше, що цих грошей в України катма.
Приклад невдалої політики – виплата коштів пенсіонерам. Ці люди не втратили доходу через карантин, але отримали додаткові виплати, що коштували бюджету кілька мільярдів гривень.
Приклад вдалої політики – допомога з часткового безробіття, яку мали змогу отримати компанії для своїх робітників на час карантину.
Саме за принципом "скальпеля" потрібно надавати державну допомогу населенню та підприємствам, а також здійснювати санітарні заходи та заходи компенсації шкоди.
Приклад – організація навчання дітей в школах та садочках з вересня з дотриманням карантинних норм, щоб батьки могли залишатися на робочих місцях, або сприяння поширенню дистанційної зайнятості через зміну трудового законодавства.
Для бізнесу, що втратив ринки збуту та не орієнтований на споживчий ринок, важлива допомога в переорієнтації на нові ринки. Шляхи – промоція експорту, централізований пошук можливостей для таких компаній і галузей, міжнародні форуми, розширення торгових договорів, спрощення доступу до державних закупівель без корупційної складової.
Бізнесу потрібно згуртуватися за сегментами та артикулювати свої проблеми. Це можна робити через галузеві асоціації. Обов'язкова складова – пропозиції, сформульовані у вигляді нормативно-правового акту.
На пільги та виплати державі може не вистачити грошей, тому важливо аналізувати вплив запропонованих заходів на бюджет. Пропозиції також не повинні надавати антиконкурентні переваги, наприклад, імпортні квоти чи обов'язкові квоти в державних закупівлях.
З антикризових можливостей, які не потребують державного втручання, бізнес може звернути увагу на онлайн-торгівлю, потенціал заміщення китайського імпорту європейським, реструктуризацію банківських позик.
Українцям варто бути готовими до тимчасової втрати доходу, тому слід мати заощадження на кілька місяців. Так само треба бути готовими до тимчасової зміни професії, бо певні галузі можуть відновлюватися повільно або не відновитися взагалі.
Необхідно користуватися інструментами, які пропонують держава та інші інституції: субсидії на комунальні послуги, допомога з безробіття, пошук роботи через службу зайнятості, навчання, пільги та виплати для ФОП, стипендії та гранти міжнародних організацій.
Марія Репко, заступниця директора Центру економічної стратегії