У квітні МВФ спрогнозував, що в розвинених країнах безробіття у 2020 році порівняно з попереднім зросте з 4,8% до 8,3%. Більшість країн відреагували однаково: збільшили державну підтримку. Утім, кожна з них обрала свій шлях.

За час карантину рівень безробіття в США зріс з 3% до 14,7%. У країні вже 35 млн офіційних безробітних, а реальне безробіття може сягати 25%. Гірше було лише в часи Великої Депресії. Щоб пом'якшити вплив кризи, уряд затвердив безпрецедентний за розміром пакет фінансової допомоги: 2 трлн дол.

Він передбачає активне кредитування малого та середнього бізнесу, допомогу банкам, авіакомпаніям, низку видів соціальної підтримки. Самозайнятим та працівникам-контрактникам уряд пропонує страхування від безробіття на строк до чотирьох місяців і щотижневі виплати в розмірі 600 дол на чотири місяці.

Уряд Данії покриває до 75% зарплати працівникам, а Нова Зеландія надає одноразову субсидію в розмірі 7 тис дол особам, які працюють на умовах повної зайнятості. Австралія, Канада та Великобританія мають подібні програми.

У Великобританії самозайнятим обіцяли одноразову допомогу в обсязі до 80% їх середньомісячного прибутку. Австралія надає малим та середнім підприємцям, некомерційним організаціям до 100 тис австралійських доларів.

Південна Корея ввела екстрені виплати в розмірі до 820 дол для всіх сімей, крім третини найбагатших.

Німеччина надала бізнесам та безробітним палітру інструментів довгострокової та короткострокової підтримки на суму понад 1 158 млрд євро. Безробіття в країні  росло з 5% у березні до 5,8% у квітні.

Детальніше про інструменти антикризової підтримки у ФРН – у презентації німецьких економістів Волдемара Волтера та Рікардо Гуччі.

Україна в тренді

"У 2019 році рівень безробіття серед осіб віком 15-70 років становив 8,2%. У 2020 році прогнозується різке зростання до 9,4%", – передбачає Мінекономіки. У першому кварталі 2018 року рівень безробіття, за даними Держстату, сягав 9,7%. Хоча порівняно із США зростання безробітних на 1,2% – не надто різке.

Чому так? Є дві причини.

Перша пов'язана з регулюванням трудових відносин.

"Карантин та криза призвели до закриття багатьох бізнесів. Це мало б суттєво збільшити частку безробітних в Україні, та з точки зору закону карантин не є підставою для звільнення працівників", – каже старша наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ірина Федець.

Роботодавці могли звільняти працівників шляхом скорочення штату, але робили це нечасто. "Бізнес сподівався вийти на попередні обсяги роботи після карантину, тому багато підприємців обирали компромісні варіанти: відпустки з частковою виплатою зарплати або за власний кошт", – пояснює експертка.

До того ж Верховна Рада дозволила не зараховувати відпустку за власний кошт під час карантину до загального терміну, на який дозволено брати таку відпустку, в Україні це лише 15 днів. У США звільняти працівників легше, там роботодавці мають більше прав для ухвалення таких рішень.

Друга причина в тому, що з 30-відсотковим рівнем тіньової економіки реальний стан справ з безробіттям в Україні може бути значно гіршим за офіційну статистику. Однак українські чиновники про це публічно не говорять.

"Результати опитувань свідчать, що до пом'якшення карантинних заходів в Україні залишилися без роботи 1-1,5 млн людей. Це додатково до майже 1,5 млн осіб, що вже були безробітними. Отже, загальний фактичний рівень безробіття у квітні 2020 року міг перевищувати 16%", – вважає Федець.

За її прогнозами, зростання безробіття на 1,2 відсоткового пункту до 9,4% на кінець 2020 року – це оптимістичне припущення. Воно передбачає, що після завершення карантину більшість працівників повернеться на робочі місця. За офіційними даними, до 12 травня статус безробітного отримали 486 764 особи.

Джерело: Держстат, ДСЗ. Прогноз: Мінекономіки

Реакція уряду

Щоб знизити рівень безробіття, уряд ухвалив три основні рішення.

Перше – збільшив допомогу безробітним і роботодавцям. На період карантину безробітні можуть отримати мінімальну допомогу не 650 грн, а 1 тис грн.

Допомога роботодавцям встановлюється за кожну годину втраченого робочого часу з розрахунку двох третин тарифної ставки окладу. Вона не може перевищувати мінімальну зарплату у 2020 році (4 723 грн). До 12 травня документи для отримання такої допомоги подали близько 7 тис роботодавців.

Друге – розширив та спростив умови отримання кредитів через програму "5-7-9". Позики на пільгових умовах можуть отримати мікропідприємці та малі підприємці, у тому числі для підтримки своїх бізнесів у кризовий період.

Третє – спростив умови реєстрації в службі зайнятості і подання заяви на отримання допомоги з безробіття. Зараз допомога безробітним призначається з першого дня набуття такого статусу – навіть тим, хто був звільнений у період карантину за власним бажанням. До карантину звільненим за власним бажанням допомога виплачувалася з 91 дня набуття статусу.

Усе це – короткочасні заходи, і боротьба з безробіттям ще попереду. Її ефективність залежить від глибини падіння економіки і реакції держави на нього через рік-два. Поки що є гучні заяви і мінімум конкретики.

Що в перспективі

Зниження зайнятості призведе до низки наслідків.

Бідних стане більше. За оптимістичним сценарієм ЮНІСЕФ, розробленим на основі останніх макропрогнозів Кабміну, через скорочення доходів громадян рівень бідності в Україні може зрости з 27,2% до 43,6%. Щоправда, у цьому прогнозі не враховується збільшення допомоги з безробіття.

Найбільше втрата доходів вдарить по багатодітних сім'ях, одиноких батьках, родинах з дітьми до трьох років та одиноких пенсіонерах.

Робоча сила стане дешевшою. Цьому сприятиме і держава. Недавно влада пообіцяла створити 500 тис робочих місць у десятьох сферах. Мова про вакансії прибиральників, поштарів, соціальних працівників, будівельників, лісників. За словами прем'єра Дениса Шмигаля, їм платитимуть 6-8 тис грн.

Створювати робочі місця уряд планує за допомогою комунальних і державних підприємств, через державну підтримку та спрощення умов ведення бізнесу.

Головний недолік цих планів – відсутність розуміння, як ці робочі місця стимулюватимуть розвиток економіки, чи стимулюватимуть його взагалі, яку додану вартість у ВВП генеруватимуть ці працівники.

Державної підтримки знадобиться більше. Зниження зайнятості означає, що державі доведеться збільшувати соціальні видатки. Фонду соцстраху на випадок безробіття держава виділила 6 млрд грн, але їх не вистачить.

Дистанційна робота ставатиме популярнішою. В українській службі зайнятості усвідомлюють, що повного повернення до звичних умов роботи вже не буде, і робота на відстані ставатиме дедалі популярнішою. На рівні компаній це потребуватиме трансформації окремих внутрішніх процесів.

У робочих контрактах умови переведення працівників на дистанційні умови, збереження зарплати і поєднання такої зайнятості з можливістю більше уваги приділяти сім'ї та вихованню дітей відображатимуться більш детально.