"У випадку з "антиколомойським" законопроєктом  має місце класичний сценарій: Україна чинить опір – МВФ наполягає, Україна "вигадує свій велосипед" – МВФ дає в лоб  і Україна погоджується".

Так описує один з членів податкового комітету Верховної ради ситуацію, яка склалась з виконанням українською стороною найважливішої попередньої умови (prior actions) для поновлення співпраці з Фондом.

Як уже писала раніше ЕП, є дві основні умови для розблокування співпраці з міжнародним кредитором, які сьогодні залежать від депутатів – прийняття вищезгаданого документу та ухвалення "земельного" законопроєкту.

Наразі Україна потребує програми МВФ, адже не може залучати достатні обсяги фінансування на світових ринках через кризу. Натомість, віідповідні кроки дозволять Україні розширити фінансову допомогу від Фонду, а саме збільшити обсяг діючої програми EFF з 5,5 млрд до 10 млрд дол.

Напередодні, ввечері 26 березня, директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Кристаліна Георгієва підтвердила, що обсяг фінансування для України буде збільшений і так само наголосила на двох ключових умовах. 

"Ухвалення законів про удосконалення банківського законодавства та щодо проведення земельної реформи дозволило б швидко рухатися у напрямку завершення узгодження остаточних параметрів угоди з більшим обсягом фінансування, ніж передбачалося раніше", – заявила Георгієва.

За словами співрозмовників ЕП, завдяки цим рішенням українська сторона на першому етапі може отримати близько 4 млрд дол, з яких 2-2,5 млрд дол – перший транш від Фонду, а друга частина – від ЄС, Світового банку та інших донорів.

Ці кошти дозволять вирішити нагальні потреби, з якими Україна стикнулась у зв’язку з коронавірусом.

Як будуть розвиватись події навколо "земельного" проєкту, наразі невідомо. За словами співрозмовників в "Слузі народу", до його голосування Рада може повернутись незабаром. Наразі ж всі зусилля зосереджені на виконанні умови №1.

Так, 24 березня Кабмін вніс в парламент відповідний законопроєкт про удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності.

Документ повинен не тільки убезпечити неплатоспроможні банки від повернення екс-акціонерам, але й запобігти розриву відносин України із своїм основним кредитором в кризовий період.

Розглянути документ депутати планують на найближчому позачерговому засіданні, яке може відбутись в один з вихідних днів.

Що заважає ухваленню документу, як змінився його зміст перед голосуванням, і до яких кроків вдаються головні противники проєкту – нардепи з "групи Ігоря Коломойського", якого такий сценарій розвитку подій не влаштовує.

Навіщо знадобився "антиколомойський" законопроєкт

Банкопад 2014-2015 років став причиною сотень судових процесів між екс-акціонерами неплатоспроможних банків і державою.

Окреме місце в цьому процесі займає націоналізація Приватбанку та судові процеси екс-акціонерів Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова проти Нацбанку та Мінфіну.

За кілька років стало очевидним: чинне законодавство недосконале. В ньому є маса юридичних шпарин, які дозволяють екс-акціонерам як Привату так і інших банків успішно оскаржувати в судах визнання їхніх установ неплатоспроможними.

В грудні минулого року Нацбанк спільно з урядовцями підготували узгоджений з МВФ законопроєкт, в якому прописали низку юридичних новацій. Якщо коротко, зміст такий: забороняється повернення збанкрутілих банків на ринок, а націоналізованих банків – колишнім власникам.

Очікувалось, що після його ухвалення Радою повернення Приватбанку колишнім власникам Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову стане неможливим. Водночас олігархи зможуть вимагати від держави компенсації збитків, якщо суд визнає рішення про націоналізацію незаконним.

Уряд Олексія Гончарука вніс документ в парламент, але він не знайшов там підтримки. Після цього в уряді вирішили працювати над компромісною версію.

Підготовка зайняла кілька місяців і на певному етапі загальмувалась взагалі. Співрозмовники ЕП в парламенті говорили про відсутність будь-якого політичного бажання у голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетьманцева форсувати це питання в парламенті.

Все змінила пандемія та економічна криза. Продовження співпраці з МВФ стало нагальною потребою, і роботу над підготовкою законопроєкту довелось пришвидшити.

Так, узгодження позицій щодо "антиколомойського" законопроєкту було основною причиною для останнього візиту експертів фонду в Україну.

"МВФ хотів максимум гарантій, що банки не повернуться власникам, і що кошти МВФ опосередковано не потраплять у руки олігархів, коли держава заплатить велику компенсацію за незаконну націоналізацію", – розповідає співрозмовник ЕП в уряді, який брав участь в перемовинах.

Саме тому представники фонду детально вивчали буквально кожне слово з проєкту і консультувались з українськими і міжнародними експертами.

Шлях до компромісу

Компромісну версію уряд зареєстрував 24 березня.

Як зазначають співрозмовники ЕП в уряді та Нацбанку, робота над законопроєктом зводилась до того, щоб очистити його від зайвого. В окремих випадках, які регулюють відносини неплатоспроможного банку з екс-акціонерами, він навіть жорсткіший за попередній проєкт.

"З документу виключені усі другорядні норми, щоб текст не був надто великим. Істотно переглянули питання судових процедур і порядку відшкодування шкоди. Зараз у проєкті більше процедурних гарантій, що банки не повернуться колишнім власникам. Акціонери отримають право лише на компенсацію у грошовій формі", – наголошує ЕП співрозмовник в уряді.

"Найголовніше було виписати два моменти: те, що банк не повертається у власність екс-акціонерів, і компенсація можлива, якщо вона розрахована саме таким чином, а ніяк не інакше", – ділиться враженнями від роботи над компромісною версією співрозмовник ЕП в Нацбанку.

Раніше головною підставою для критики урядового законопроєкту був аргумент про антиконституційність його положень щодо розміру компенсації.

Першим про це заявив депутат "Слуги народу" Олександр Дубінський, який представляє  "групу Коломойського". "Ми не плануємо його розглядати. Законопроєкт не просто суперечить логіці, а в принципі суперечить всій правовій системі і Конституції", – наголосив він.

Голова комітету Данило Гетманцев дуже швидко пристав на позицію Дубінського.

Оскарження законопроєкту через його начебто неконституційність могло відбуватись на підставі обмеження права власника на відшкодування завданої йому шкоди.

"В попередній версії законопроєкту йшлося про те, що відшкодовуються лише прямі збитки. Зараз відшкодування розповсюджуються і на упущену вигоду і на завдану моральну шкоду. Тим сами ліквідовується порушення Конституції, на підставі якого законопроєкт міг оскаржуватися", – пояснює співрозмовник ЕП в Нацбанку.

"Раніше було одразу видно, що акціонери отримають без варіантів лише "дірку від бублика". Зараз опис порядку визначення збитків для акціонерів став більш збалансованим. Оскаржити їх суму та процес визначення в Конституційному Суді чи Європейському суді прав людини буде складніше", – додає співрозмовник ЕП в уряді.

Закон встановлює такі правила компенсації завданих збитків екс-акціонерам.

По-перше, відшкодування завданої шкоди у грошовій формі – єдиний спосіб, в який екс-акціонери неплатоспроможних банків можуть захистити свої права. Це означає, що вони не можуть вимагати повернення банку у свою власність.

По-друге, змінюється процедура оскарження рішень НБУ, Мінфіну, Національної комісії цінних паперів та фондового ринку.

Суди можуть розглядати рішення державних інституцій на предмет законності та дотримання процедури, але не зможуть ставити під сумнів оцінки та експертизу профільних регуляторів.

По-третє, змінюються підходи до виплати компенсації екс-акціонерам. Якщо суд визнав протиправним рішення НБУ про визнання банку неплатоспроможним, то Нацбанк повинен відшкодувати екс-акціонерам завдану шкоду "в розмірі реальних збитків". Розмір цих збитків визначає міжнародна аудиторська фірма.

Розмір збитків визначається як розмір капіталу банку з урахуванням якості його активів. При розрахунку збитків береться до уваги те, чи погасив банк свої зобов’язання перед кредиторами на день прийняття відповідного рішення.

По-четверте, оскарження рішення Національного банку та інших органів не зупиняє його дію. Тобто, якщо банк визнано неплатоспроможним, він таким і залишається.

Визнання рішення НБУ протиправним не відновлює стан та правовий статус банку, які існували до моменту прийняття такого рішення. Ці норми не дозволять "банкам-зомбі" повернутися або претендувати на повернення на ринок

Паралельно документ вносить низку змін в підходи до корпоративного управління банків, процедури ліквідації, функціонал Нацбанку, деталізує перелік інформації, яка відноситься до банківської таємниці та інше.

Настрої в парламенті

Поява компромісної редакції законопроєкту розділила "слуг народу" на два табори – за і проти.

Буквально за добу після внесення документу в парламент у нього одразу з’явились чотири конкуренти – альтернативні проекти законів від згадуваного Олександра Дубінського та Ігоря Палиці (обидва відносяться до "пулу Коломойського"), Олега Дунди та Ольги Василевської-Смаглюк. Усі вони – представники фракції  "Слуга народу".

Натомість, інша частина депутатів тієї ж фракції закликала через соціальні мережі підтримати законопроєкт №3260 щодо неповернення виведених з ринку банків екс-власникам.

"На сьогодні ухвалення законопроєкту – це єдиний шанс для України отримати кредит від МВФ та уникнути дефолту. Оголошення дефолту призведе до катастрофічних наслідків для нашої державності. Ми перестанемо бути надійними партнерами, щонайменше 10 наступних років нас оминатимуть усі міжнародні інвестори", – зазначається в заяві.

Щоб уникнути такого сценарію, депутати закликають Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики негайно розглянути законопроєкт, щоб якнайшвидше розглянути його у Верховній Раді.

Паралельно активізувалась група "проколомойських депутатів", які дали зрозуміти, що не проти відкласти розгляд законопроєкту на потім.

"Безумовно я буду підтримувати версію законопроекту 3260 щодо Приватбанку, яка буде вироблена комітетом Ради, отримає позитивний висновок головного науково-експертного управління і буде відповідати Конституції", – написав напередодні Дубінський у Facebook.

Проте, на його думку, є й важливіші рішення – як от збільшення видатків медикам, податкові канікули для бізнесу та інше.

"Дубінськкий б’є на дотримання регламенту. В теперішніх умовах це слабкий аргмент, адже часу на дотримання всіх процедур та термінів немає", – пояснив ЕП один з депутатів профільного комітету.

Важливий момент пов’язаний із датою засідання профільного комітету. Без рішення комітету винести документ на розгляд парламенту неможливо.

За процедурою все повинно відбутися так: комітет розглядає усі п’ять законопроєктів, альтернативні в тому числі, і рекомендує один з них до прийняття. Станом на вечір 26 березня засідання комітету не було, як і інформації про те, коли воно буде.

Після ухвалення законопроєкту в цілому документ буде відправлено на повторну – технічну експертизу МВФ. Це пов’язано з частою практикою внесення змін "з коліс" в здавалося б повністю узгоджені з кредитором законопроєкти.

Якщо змін не буде, або вони будуть несуттєвими, фонд оперативно його схвалить та увімкне "зелене світло" для подальшої співпраці.

Фото на головній: ua.depositphotos.com