Крапля валеріани від НБУ: Що відбувається з банками і курсом гривні
У кризовий час перший удар зазвичай на себе приймають банки. Шалений попит на валюту, відтік вкладів та зростаюча в геометричній прогресії кількість запитів і звернень з боку клієнтів та нескінченний потік відвідувачів у відділеннях.
Все це наслідки запровадження карантину в країні та надзвичайного стану для окремих регіонів. Усіх в першу чергу хвилює, що буде з валютою, з банківською системою, і чи вдасться вивести з неї гроші, якщо раптом все піде не так.
В Національному банку запевняють, що причин для хвилювання і паніки немає.
Напередодні представники НБУ – перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова та заступник голови НБУ Олег Чурій – на брифінгу розповіли, в якому зараз стані фінансова система країни, як почувають себе банки, і чому в касах банків не вистачає валюти.
Головні тези з брифінгу наводить ЕП.
З банками все ok, але краще в онлайн
"Всі заходи, які вживає уряд та органи місцевої влади, спрямовані на обмеження фізичних контактів для недопущення поширення вірусної інфекції. Ці заходи ніяк не пов'язані зі станом банківської системи.
Банківська система працює в звичайному режимі; вона абсолютно ліквідна, має достатньо коштів, щоб обслуговувати клієнтів і виконувати всі операції, які потрібні клієнтам.
Єдине, про що ми говоримо – це обмеження відвідування відділень. За можливості. Ми закликаємо використовувати дистанційні та онлайн-сервіси банків. Не виходячи з дому можна не лише оплатити комунальні рахунки, а й придбати їжу, книги і багато іншого. Бережіть себе, обмежте відвідування відділень.
Звертаюся до молодшого покоління: якщо у вашій родині або у вашому оточенні є люди похилого віку, допоможіть їм скористатися дистанційними сервісами.
Банківські відділення продовжують працювати в звичайному режимі. Працівники банків отримали всі необхідні інструктажі щодо профілактики і дезінфекції. У зв'язку з цим робота відділень впродовж дня може перериватись.
Всі контакт-центри і колл-центри банків працюють в посиленому режимі. Якщо вам потрібна консультація, звертайтеся до банків дистанційно".
Куди дівся готівковий долар
"Останніми днями ми бачимо невпевненість клієнтів на ринку. Проте коштів у банківській системі абсолютно достатньо для виконання всіх зобов'язань.
Є певні складнощі з наявністю готівкового долара, але це пов'язано лише з тим, що готівкову валюту банківський сектор до заходів, пов'язаних з карантином, завозив літаками з-за кордону.
Зараз пасажирські перевезення призупинені не лише в Україні, а й і в інших країнах. Тому є тимчасові ускладнення. Ми разом з банками працюємо над тим, щоб це питання вирішити – налагодити іншу систему доставки готівки іноземної валюти в Україну. Не панікуйте, просто зачекайте".
"Минулого тижня і у понеділок попит з боку населення становив 300 млн доларів. Ми активно співпрацюємо українськими та іноземними комерційними банками, а також центробанками Європи та США для того, щоб поновити канал надходження.
Сьогодні були перші рейси, які доставили валюту. Ми очікуємо нові рейси в найближчі дні. Ми вважаємо, що готівка доставлятиметься більш регулярно. Це дозволить банкам задовольнити попит".
Безготівкового долара вистачить всім
"Ліквідність банківської системи знаходиться на дуже високому рівні. Сьогодні ми маємо 10 млрд доларів депозитів фізичних осіб в іноземній валюті. На рахунках в іноземних банках українські банки тримають понад 8 млрд доларів. З урахуванням кредитів овернайт – 9 млрд доларів.
Цих запасів ліквідності вистачить, щоб задовольнити потреби фізосіб"
Про запровадження валютних обмежень та повернення обов'язкового продажу валютної виручки
Наразі Національний банк не розглядає введення будь-яких обмежень. Ми вважаємо, що банківська система ліквідна, Національний банк має достатні запаси резервів для підтримання операцій ринку.
Введення будь-яких обмежень буде негативно сприйнято як фізичними особами, так і юридичними особами, учасниками ринку.
Скільки коштів вивели нерезиденти
"Гривня послаблюється. Експортери починають підтримувати повернення валютної виручки та її продаж. Імпортери намагаються купити якомога більше іноземної валюти. Дуже активно реагує населення.
Якщо дивитися з початку минулого тижня, тобто з початку розгортання кризових явищ і до понеділка, тобто за п'ять робочих днів, загальний попит на іноземну валюту становив 2,1 мільярда доларів, з яких населення купило приблизно 300 мільйонів доларів.
Нерезиденти насправді купили лише 8 мільйонів доларів. Це навіть не 1% від загальної суми попиту на іноземну валюту.
Більша частина валюти була куплена українськими компаніями, які купували цю валюту для оплати за імпортними контрактами, а також для платежів за борговими зобов'язаннями".
Тарифи на безготівкові розрахунки треба знижувати
"Незважаючи на те, що банки наповнюють банкомати, вони мають у касах достатній обсяг гривні, проте намагайтеся зменшувати свої контакти з готівкою. Ми проводимо заходи із знезараження готівки, але найбезпечнішим у сьогоднішній ситуації є безготівковий розрахунок.
Що ми вимагаємо від банків? По-перше, посилити роботу своїх контактних центрів. По-друге, переглянути в бік зниження тарифи на безготівкові розрахунки для населення.
Я сподіваюся, що банки, особливо державні, усвідомлюючи свою соціальну відповідальність, зроблять безготівкові розрахунки для населення і малого бізнесу більш доступними і знизять тарифи за цими операціями".
Банки матимуть підтримку
"Щоб підтримати банківський сектор, Національний банк скасував цілу низку заходів, починаючи від перевірок банків і закінчуючи стрес-тестуваннями. Всі ці заходи ми відкладаємо на потім. Також НБУ пом’якшив певні нормативні і регулятивні вимоги до банків.
Ми щоденно моніторимо ситуацію в банківському секторі і готові до подальших кроків щодо пом'якшення регулятивних вимог до банків. Це стосується як нормативів ліквідності, так і нормативів капіталу.
Як будуть допомагати кредиторам – фізособам і бізнесу
"Ситуація важкопрогнозована. Але це той час, коли необхідно продемонструвати справжні партнерські відносини. В першу чергу йдеться про клієнтів, які мають кредитну заборгованість у банківському секторі.
Сьогодні Верховна Рада ухвалила закон, яким заборонила фінансовим установам на період карантину нараховувати штрафи, пені або будь-які інші штрафні санкції до позичальників-фізичних осіб, які через карантин матимуть затримку в обслуговуванні кредитів.
Кредити не скасовуються, відсотки за кредитами потрібно буде сплачувати. Це вже норма закону, ми будемо проводити з банками роз'яснювальну роботу.
Є великий сегмент малого, середнього і великого бізнесу, який має кредити в банках. Ми рекомендуємо банкам починати перемовини щодо реструктуризації цієї заборгованості.
Не треба чекати, коли фінансовий стан клієнтів погіршиться, треба цю роботу розпочинати сьогодні. Ми закликаємо банки не здійснювати кроки, які погіршили б кредитні умови для клієнтів. Тому, закликаємо клієнтів звертатися до банків заздалегідь.
Наступні наші кроки ми будемо обговорювати з банками і напрацюємо стандартні рекомендації щодо реструктуризації кредитної заборгованості для того, щоб зберегти бізнес і зменшити навантаження на домогосподарства.
Прийняття Верховною Радою пакету законопроєктів про послаблення для бізнесу і населення на період карантину – це наша пропозиція. Сьогодні неприпустиме застосування штрафів і пені або інших механізмів, які погіршують становище позичальника.
Жодного негативного впливу на доходи банків це не матиме. Навпаки, допоможе позичальникам швидше відновити свою платоспроможність.
Щодо кризи на світових ринках
"На світових ринках дійсно є величезні проблеми. Напевно, криза, що розгортається, є найбільшою за останні десятки років. Падіння світових ринків акцій - найбільше за 30 років. Індекси провідних компаній з початку року впали на 30%.
Боргові ринки закриті навіть для компаній з високим кредитним рейтингом. Наразі торгуються тільки цінні папери провідних країн світу - США, Німеччини. Ми бачимо значне зниження дохідності саме за цими цінними паперами. Дохідність цінних паперів інших країн - навпаки, сильно виросла.
Валюти країн, що розвиваються, знаходяться під певним тиском. Валюти країн-сусідів (Росія, Туреччина, Румунія, Польща) також знаходяться під тиском через світову кризу".
Готовність України т банків до кризи
"Якщо порівнювати з попередніми кризами 2008 і 2015 років, то сьогодні українська економіка набагато більше підготовлена до кризових явищ. Банківський сектор повністю очищений, ліквідний і добре капіталізований. У банках відсутні незаконні операції в тих масштабах, які були у попередні роки.
У 2013 році дефіцит платіжного балансу становив 10% від ВВП. Сьогодні дефіцит значно менший і у 2019 році становив лише 0,5%. Зараз ми набагато краще готові до цієї ситуації".
Як зміниться експорт та імпорт
"Вплив коронавірусу на платіжний баланс України буде від нейтрального до позитивного. Це пов'язано з тим, що ціни на енергоносії дуже сильно знизились.
Наприклад, ціна на нафту знизилась на 30%. Імпорт енергоносіїв в структурі нашого імпорту становить близько 30%. Це означає, що країна буде платити набагато менше за імпорт енергоресурсів.
Ще не кінець "епохи низьких ставок". Чому НБУ знизив облікову ставку попри початок економічної кризи
З іншої сторони, якщо дивитись на експортну складову, ситуація трішки краща. Україна – великий експортер продовольства. У нас експорт продовольства становить приблизно 50% від загального експорту. І ми бачимо, що ціни на товари знижуються, але на продовольчі товари ціни знижуються не настільки сильно, як це відбувається з енергоносіями".
ВВП знизиться, але не сильно
"Вплив кризи на наш ВВП буде здебільшого негативним. Позитивний ефект матимуть законодавчі акти, які сьогодні проголосувала Верховна Рада щодо подолання кризових явищ в економіці".
Чи очікувати нових дефолтів і непрацюючих кредитів
"Щоб мінімізувати потенційний негативний вплив на економіку, на фінансовий сектор, нам треба не піддатися вірусу паніки. Поки що важко оцінити, наскільки довго ця ситуація продовжиться, і тому важко щось чітко порахувати.
Сьогодні банківська система зовсім не така, як була в 2014 році. У нас немає кредитів пов'язаним особам, у нас немає кредитів, наданих "порожнім" компаніям, припинене нелегальне виведення капіталу за межі банківської системи. Якість кредитного портфелю і якість кредитної політики банків набагато вища.
Аби підприємства, малий, середній бізнес не зазнавали втрат ліквідності і могли підтримувати свою діяльність, ми вже рекомендуємо банкам надавати кредити на поповнення обігових коштів. Кредити, надані після 2014 року – це кредити нормальним працюючим компаніям, надані за нормальними принципами і практиками.
Те, що ми зараз спостерігаємо, не пов'язано з поганим фінансовим станом банківської системи або якимись передбачуваними дефолтами в окремих галузях. Таких дефолтів, таких обсягів непрацюючих кредитів, які спостерігалися в попередню кризу, ми не очікуємо".