"Через карантин та коронавірус батьки не підуть з дитиною у розважальний центр, той не отримає достатнього доходу, а деякі його працівники на певний час стануть непотрібними. 

У такому разі торговий центр сплатить менше податків. Він буде такий не один. В результаті бюджет не вдасться виконати за доходами, а Мінфін буде думати, як перекривати цю дірку". 

Це коротка відповідь експерта з питань фінансів групи ICU Михайла Демківа на питання "Як коронавірус вплине на бюджет України".

Більш конкретну відповідь зараз не може дати ніхто, але робота над планом дій вже почалася.

За результатами розмови з представниками уряду, парламенту та Рахункової палати ЕП з'ясувала, як влада збирається реагувати на кризові явища і чи є у неї "план Б".

Перспективи перегляду бюджету

Одна з перших заяв нового прем'єра Дениса Шмигаля стосувалася потреби перегляду бюджету.

"Ми повинні переглянути бюджет на 2020 рік. Особливо — в частині збільшення виплат і пенсій для простих українців. Є витрати, які ми повинні зменшити. Це стосується зарплат і премій посадових осіб, у тому числі міністрів нового уряду, членів ряду наглядових рад та інших чиновників", — заявив він.

Перед новим урядом стоїть непросте завдання

Зрештою, перегляд державного кошторису був запланований і попереднім урядом. Перші розмови про це почалися одразу ж після ухвалення бюджету-2020.

Тоді позиція Мінфіну і депутатів зводилася до того, що ухвалені восени 2019 року закони пришвидшать темп змін в країні, економіка зростатиме швидше, з'являться позитивні підстави для перегляду кошторису. Однак цього не сталося.

З початку 2020 року бюджет не виконується. У січні-лютому недобір податків становив 3,3 млрд грн, митних платежів — майже 15 млрд грн, тож особливого ефекту від "турборежиму" немає.

Ще кілька тижнів тому на той момент міністр економіки Тимофій Милованов говорив, що МЕРТ оновить макропрогноз, після чого Мінфін зможе переглянути бюджет.

За лічені дні все змінилося. Коронавірус став для України тим "чорним лебедем", який позначиться на економіці та кошторисі країни. Як саме — точно спрогнозувати ніхто не може.

"Досі Мінфін боровся з впливом нижчої інфляції, міцнішого курсу гривні, нижчої ціни на газ, уповільнення імпорту. Бюджет-2020 побудований на прогнозі 12% зростання імпорту, а в січні-лютому ми мали 1,5% падіння. 

Ці ризики самі по собі були сильними, але в нас був план, як ці ризики зменшити або перекрити", — запевняє ексміністр фінансів Оксана Маркарова.

У 2019 році в таких обставинах Мінфін притримував фінансування певних статей, у тому числі проєктів регіонального розвитку.

Зараз очевидно, що коронавірус позначиться на експорті, переміщенні людей та самопочутті бізнесу. "Поточний стан справ вимагає оперативного оновлення макропрогнозу і внесення змін до держбюджету", — наголосила Маркарова.

У нової команди Мінфіну інша позиція. Перший заступник міністра фінансів Василь Шкураков запевнив, що новий міністр і його команда бачать поточні тенденції.

"Це не криза — це "челендж". Я б не поспішав з переглядом бюджету. Бюджет — це набір даних, який формується на певних вхідних макропоказниках. Яким буде курс долара? Що буде з імпортом?

Те, що зараз відбувається, — це тренд чи ситуативне явище? Нам потрібно зрозуміти економічні тенденції і після цього вирішити, переглядати бюджет чи ні, і якщо переглядати, то як саме", — заявив Шкураков під час організованого VoxUkraine обговорення бюджетних трендів.

Зараз ключове питання для Мінфіну — продовження співпраці з МВФ.

Недавно Мінфін отримав від Мінекономіки новий макропрогноз, але тепер його потрібно додатково переглянути. "Сподіваюся, за тиждень ми будемо мати новий прогноз", — сказав Шкураков.

Голова НБУ Яків Смолій також заявив, що у квітні регулятор перегляне макропрогноз у зв'язку з поширенням коронавірусу.

Виходить, що наразі Мінфін буде утримуватися від перегляду бюджету як в сторону збільшення видатків, так і в сторону зменшення. Кожен з цих сценаріїв для влади політично та фіскально ризикований.

Сценарій перший. Перегляд бюджету і збільшення соціальних видатків

Це політично привабливий сценарій. Підвищення пенсій та інших соціальних виплат однозначно сподобається електорату.

На думку Демківа, через збільшення видатків можна стимулювати попит і мінімізувати недобір податків. Окрім того, це дозволить знизити напругу, яка виникла через відсутність очікуваної індексації пенсій.

За затвердженими у 2017 році правилами пенсійної реформи, щороку пенсії повинні автоматично підвищуватися з урахуванням показника інфляції та середньої зарплати за три попередні роки.

Закон не прописує дату проведення індексації, але раніше вона стартувала з березня. У суспільстві сформувалися очікування, які у 2020 році уряд не виправдав. У березні індексація не почалася. Можливо, вона буде у вересні.

Чому так? У супровідних документах до проєкту кошторису-2020, опублікованих на сайті парламенту, йдеться, що кошти на індексацію в бюджеті закладені.

Прогнозні видатки державного бюджету у 2020 році на пенсійне забезпечення визначені з урахуванням індексу інфляції, прогнозного обсягу ЄСВ та розміру прожиткового мінімуму для осіб.

Також у фінплані враховані видатки на завершення у 2020 році поетапної виплати перерахованих пенсій військовослужбовцям та на проведення індексації пенсій у 2020-2022 роках.

Однак насправді ресурсу нема, і профінансувати додаткове підвищення пенсій бюджет не може.

Те саме стосується й решти депутатських пропозицій щодо розширення соціальних видатків. За словами голови Рахункової палати Валерія Пацкана, багато ризиків для бюджету пов'язано з діяльністю парламенту.

"Ми заклали 4,4 млрд грн від азартних ігор, а в нас досі нема відповідного закону. Деякі законодавчі акти можуть розбалансувати бюджет", — стверджує він.

Приміром, законопроєкт про реалізацію права на пенсію (№2083-д) потребує 115 млрд грн, про соціальне забезпечення військовослужбовців (№3243) — 33 млрд грн, про наукову і науково-технічну діяльність (№0898) — 19 млрд грн. Таких законопроєктів багато.

"За відсутності в бюджеті коштів поява таких ініціатив — це популізм", — стверджує очільник Рахункової палати.

Сценарій 2. Перегляд бюджету із скороченням видатків

Цей сценарій політично невигідний, хоча в кризових умових секвестр адаптує бюджет до економічних реалій.

Секвестр може зачепити різні програми підтримки, капітальні видатки, можливо, деякі соціальні витрати. Проте ці види видатків максимально чутливі для народних обранців і йти на їх урізання вони не готові.

"Ми ухвалювали максимально виважений бюджет, орієнтований на економічний розвиток. Зараз ми маємо значні проблеми з невиконанням дохідної частини, але дуже не хотіли б скорочувати видатки", — наголошує керівник підкомітету з питань видатків парламентського комітету з питань бюджету Леся Забуранна.

На її думку, гривнева та валютна ліквідність в країні, золотовалютні резерви дозволяють говорити, що порушувати питання секвестру ще зарано. "Ми не вбачаємо в цьому крайньої необхідності", — зазначає депутатка.

Зараз робота парламенту фактично заблокована через розгляд закону про земельну реформу. Забуранна сподівається, що за тиждень документ ухвалять і перейдуть до питань бюджету.

Зважаючи на невизначеність ситуації, Мінфін вирішив узяти паузу і піти третім шляхом: відкласти ухвалення рішень.

За інформацією джерел ЕП, є курс на те, аби за тиждень-два вийти на узгоджену версію так званого антиколомойського законопроєкту, що дозволить домовитися з МВФ про продовження програми фінансування.

Що буде далі — залежить від того, як ці плани будуть реалізовані.

Фото на головній: ua.depositphotos.com