"Земельний марафон", підкилимні перемовини та дефіцит Богдана: як Рада ухвалює ринок землі
Розгляд законопроєкту про ринок землі перетворився на нескінченний серіал з наперед відомим сюжетом і фіналом, у якому немає натяку на інтригу.
Земля паралізувала роботу Верховної Ради: замість "земельної ночі", на яку розраховувала влада, парламент і країна отримали "земельну весну".
Так, наразі депутати розглядають і голосують майже за кожну правку. З моменту винесення законопроєкту №2178-10 на друге читання, а це сталося три тижні тому, народні обранці розглянули 1 505 поправок з 4 018. З них була підтримана лише одна технічна.
Наступний раунд розгляду почнеться на початку березня, коли парламентарі повернуться до роботи в сесійній залі.
За такої динаміки "земельний марафон" закінчиться не раніше квітня. Змінитися все може лише за однієї умови: якщо "слуги" домовляться з колегами з "Опозиційної платформи — за життя", представники якої подали найбільшу кількість поправок до документа.
"Стежте уважно за роботою парламенту. Якщо частина депутатів з "ОПЗЖ" раптом різко захворіє, а Рада вирішить працювати вночі, це означатиме, що всі домовилися, і все нарешті закінчиться", — пояснює ЕП один з депутатів із "Слуги народу".
Проте на такий варіант розвитку подій ніхто з опитаних ЕП парламентарів не сподівається, а окремі співрозмовники вважають, що певні домовленості між обома політичними силами вже є.
Як будуть розвиватися події? Чи є імовірність, що закон про ринок землі буде ухвалений раніше? Чи вистачить голосів у відповідальний момент?
Як все починалося
Земельна реформа у виконанні "Слуги народу" почалася в листопаді 2019 року з бліцкригу.
Незважаючи на мітинги, відсутність голосів з боку "Голосу"," Європейської солідарності", "Батьківщини" та ОПЗЖ, тоді "слуги" знайшли голоси на підтримку закону про ринок землі в першому читанні. 240 депутатів натиснули кнопку "за": 227 — з фракції "Слуга народу" і 13 — позафракційних.
До другого читання документ суттєво змінився. Ще перед голосуванням президент Володимир Зеленський заявив про проведення "всеукраїнського референдуму", на якому українці повинні вирішити, чи давати іноземцям дозвіл на купівлю земель. Відповідний пункт був доданий в документ.
Змінився законопроєкт не лише за змістом, а й за формою. До другого читання в документ на шість сторінок депутати подали понад 4 тис поправок.
На "земельному" законопроєкті "турборежим" команди Зеленського захлинувся. Намагання голови Офісу президента Андрія Богдана, який до звільнення відповідав за роботу парламенту, зрушити з місця земельне питання до Нового року результату не дали.
Наприкінці грудня співрозмовники ЕП у "Слузі народу" кілька разів заявляли про винесення документа на голосування, але цього не сталося.
Рік завершився для учасників процесу запеклими баталіями в профільному комітеті, ситуативними мітингами аграріїв, яких збирала Всеукраїнська аграрна рада, і песимістичними прогнозами щодо долі земельної реформи у 2020 році.
Утім, після святкового анабіозу і місяця пробуксовки Верховна Рада повернулася до розгляду земельного питання. Анонсував цю подію за день до старту "земельного марафону" голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.
"Цього тижня ми готові голосувати за землю... Скільки це займе часу, ніхто не знає. Але ми в четвер (6 лютого. — ЕП) почнемо, голосуватимемо до перемоги. У мене є прогнози, що десь о 3-4 годині ранку закінчимо... Ми називаємо це "земельною ніччю", — сказав він.
Перед днем голосування відбулася традиційна зустріч Зеленського з фракцією "Слуга народу", на якій він знову переконував депутатів у необхідності підтримки законопроєкту.
Цього разу обійшлося без сліду Ігоря Коломойського, котрого раніше президент на зустрічі з фракцією називав "людиною, яка розганяє протести" проти ринку землі.
За словами депутатки-"слуги" Олени Мошенець, із Зеленським "була дуже гаряча і довга розмова".
Від депутатів, присутніх на тій зустрічі, ЕП стало відомо, на що розраховував президент.
"Я сподіваюся, протягом двох днів ви це питання (ухвалення земельного законопроєкту. — ЕП) вирішите", — казав Зеленський. Разумков на це йому відповів, що знадобиться не менше тижня.
Проте, як виявилося, усі вони помилилися в розрахунках на кілька місяців.
Анонсування "земельної ночі" і плани "Слуги народу" привели у бойову готовність опозицію.
Наступного дня в парламенті було гаряче: депутати від "Батьківщини" та ОПЗЖ заблокували трибуну, під стінами Верховної Ради знову зібрали мітингувальників, а голова парламенту Дмитро Разумков залишив залу через зламаний лідеркою БЮТ Юлією Тимошенко мікрофон.
Так стартував "земельний марафон".
Чи буде компроміс
З того часу минуло три тижні. Верховна Рада працювала над земельним проєктом не весь цей період, а лише шість днів. За цей час депутати пройшли 1 505 поправок з 4 018.
Була підтримана лише одна правка — №48 від "Слуги народу" Ігоря Фріса, але вона суто технічна. Здебільшого в ці дні депутати ОПЗЖ і "Батьківщини" вправлялися у красномовстві, часто їх промови не стосувалися суті питання.
"Усі наші голосування — це таке своєрідне contra spem spero, коли ми без надії сподіваємося, що щось пройде, але в результаті нічого не проходить. Ми з більшістю помінялася кнопками: як правило, монобільшість голосувала зеленими, тепер зеленими голосує наша частина залу", — жартував член депутатської групи "За майбутнє" Тарас Батенко.
За новими прогнозами Арахамії, розгляд земельного законопроєкту у другому читанні триватиме 2,5-3 місяці. Проте цей термін може виявитися меншим, якщо ОПЗЖ піде на поступки.
"Позиція ОПЗЖ — "ми хочемо цю тему повністю відіграти і забрати тему ринку землі на себе". Тобто вони хочуть Юлю з'їсти", — пояснює один з впливових депутатів із "Слуги народу".
Наразі, за даними джерел ЕП, з "Батьківщиною" ніхто перемовин не веде.
Днями в популярних анонімних Telegram-каналах з'явилася інформація про існування певних домовленостей "Слуги народу" з фракцією ОПЗЖ і відкликання останньою своїх правок до законопроєкту.
У "Слузі народу" запевнили, що не ведуть таємних переговорів з іншими політсилами. "Підкилимних домовленостей ніхто ні з ким не проводить. Ми можемо закликати тільки до совісті колег по парламенту", — заявив заступник голови фракції Олександр Корнієнко.
Проте співрозмовники ЕП в парламенті підтвердили, що такі перемовини відбувалися, і цей процес ускладнився через заміну голови Офісу президента Андрія Богдана на Андрія Єрмака.
"Зараз питання земельної реформи на паузі. Усі намагаються зрозуміти, чого чекати від Єрмака", — повідомив один із співрозмовників ЕП у керівництві "Слуги народу".
За його словами, Богдан "був авторитарним управлінцем, не ліз за словом у кишеню, коли треба було вмовити когось з членів фракції", і стримував вплив Коломойського на фракцію.
Керівництво "Слуги народу" хвилюється, що без Богдана для фракції настануть "смутні часи": олігархи посилять вплив на депутатів, і втримати монобільшість в процесі реалізації важливих реформ не вдасться.
Крім цього, у фракції "Слуга народу" та в оточенні президента кілька співрозмовників переконували ЕП, що Разумков не хоче брати на себе негатив від земельної реформи.
"Він вірив, що домовиться з ОПЗЖ і "Батьківщиною", меморандуми з ними підписував, пропонував робити все за процедурою, а вони його "кинули". Я впевнений: коли всі поправки пройдуть, законопроєкт на голосування в цілому буде ставити не він, а Стефанчук (віцеспікер Верховної Ради. — ЕП)", — каже співрозмовник.
Є й інша версія: фракція ОПЗЖ на певні поступки все ж пішла. "Вони деякі свої поправки пропускають, а деякі об'єднують. Все рухається швидше, ніж мало бути", — ділиться своїми спостереженнями депутат із "Слуги народу".
Чи є тут закономірність, можна буде дізнатися вже незабаром, коли депутати повернуться до "земельного марафону".
Фото на головній: ua.depositphotos.com