Уже три роки дослідники як звичайні позичальники обходять банки та просять видати їм споживчі кредити. Після спілкування з банкірами дослідники порівнюють обіцянки в рекламі та під час консультацій і реальні умови контрактів.

"Таємних покупців" наймає проєкт "Трансформація фінансового сектору України" Агенції США з міжнародного розвитку (USAID). У 2019 році вони відвідали 20 банків.

Дослідники обирали нецільовий споживчий кредит без застави на суму 5-5,5 тис грн на рік. У деяких банках було отримано кілька позик, загалом зробили 71 візит. Назви установ дослідники не розголошують. Відомо тільки, що 15 з 20 банків володіють кредитним портфелем понад 500 млн грн, п'ять — з меншим.

Спираючись на результати дослідження "таємних покупців", автор розробив порадник для потенційних позичальників, що хочуть оформити споживчий кредит.

Під час розробки порадника журналіста ЕП консультували економіст Олександр Маценко — спеціаліст великої аудиторської компанії, та юрист Павло Олійник, що працює в адвокатській фірмі EnGarde. Про "таємних покупців" ЕП розповіла Юлія Вітка, заступниця керівника проєкту USAID "Трансформація фінансового сектору".

Вимагайте документи, щоб порівняти пропозиції банків

У 2019 році у 72% звернень "таємні покупці" не отримували проєкт договору. Юрист Павло Олійник радить ознайомитися з паспортом кредиту і попросити проєкт угоди.

"Прихопіть документи з собою для неквапливого аналізу. Без них неможливо порівняти пропозиції банків, проаналізувати всі можливості та ухвалити зважене рішення. Ваша мета як споживача — знайти оптимальну пропозицію.

Банк описує істотні умови договору в паспорті кредиту — передбаченому законом документі, де визначені ставка та основні параметри", — розповідає Олійник.

"Таємні покупці" у 2019 році не змогли отримати паспорт кредиту до підписання угоди у двох третинах візитів. Надання паспорта кредиту передбачене законодавством.

Шукайте реальну річну процентну ставку

Клієнти банків повинні запам'ятати скорочення РРПС — реальна річна процентна ставка. Цей показник містить усі платежі, пов'язані з кредитом: проценти, комісії, збори. Однак до РРПС банки не включали платежі на користь третіх осіб (страховика, оцінювача), оскільки законодавство цього не вимагало.

Починаючи із січня 2020 року, банки повинні включати до РРПС всі платежі.

Як дізналися дослідники у 2019 році, середня РРПС по 20 банках становила 119,5%.

Відмовляйтеся від додаткових послуг

Окреме питання — страхові компанії. Саме в аспекті вибору страхової компанії ще раз постане питання про вашу здатність самостійно думати та ухвалювати рішення.

Банки часто вимагають, щоб клієнт під час кредитування застрахувався. Тоді банк може розраховувати на страхове відшкодування. Водночас клієнт завжди може вибрати страхову компанію з-поміж тих, які є прийнятними для банку.

За даними дослідження, нав'язування конкретного страховика виявилося найпопулярнішим порушенням у банках. Воно було зафіксоване у всіх 14 банках, де умовою надання кредиту було страхування життя або здоров'я позичальника.

Рішення про отримання кредиту належить лише вам, а банк лише продає свою послугу. "Якщо не влаштовує — не підписуйте", — радить Олійник.

Договір дорожчий грошей

Угоди слід виконувати. Якщо ви уклали договір, то виконуйте його. "Коли споживач підписує угоду, він бере на себе зобов'язання", — говорить Олійник.

Водночас це мало би стосуватися й банків. "Таємні покупці" виявили, що більшість банків закріплюють у договорах своє право змінювати умови в односторонньому порядку. Це не повинно стосуватися істотних умов договору, додає Олійник.

За законом "Про споживче кредитування", до істотних умов договору належать його предмет, ціна та строк дії. "Зміна істотних умов договору відбувається за згодою сторін. В односторонньому порядку така зміна незаконна", — каже юрист. Умова договору про зміну його неістотних умов повинна насторожити споживача.

Шукайте альтернативу споживчим кредитам

Крім звичайних споживчих кредитів, є альтернативні моделі фінансування.

"Розстрочка від продавця як альтернатива безпроцентному кредиту або перегляд стратегії заощаджень — відкладання третини зарплати", — наводить приклади Маценко. Він радить акумулювати і примножувати власні заощадження.

Про прості істини

Пам'ятайте давню приказку "Сім разів відміряй — один раз відріж". Не кваптеся з рішенням, порівнюйте пропозиції. Згідно з дослідженням "таємних покупців", банківські клерки починають маніпулювати вже на етапі усних консультацій.

У двох третинах візитів клієнтам усно надавали інформацію, яка не збігалася з паспортом кредиту або договором. Зокрема, часто менеджери повідомляли РРПС, яка була значно нижчою за вказану в паспорті чи договорі.

Крім того, консультанти підштовхують споживачів до придбання речей за допомогою кредиту. Щоб не потрапити в халепу, слід утриматися від спонтанних покупок.

"Подумайте, чи знадобиться вам ця річ. Якщо потрібен ноутбук для роботи, то це інвестиція, що буде приносити гроші. Телевізор — ні", — вважає Масенко.

Арифметика та етика

Орієнтуйтеся на показник 30% від вашого місячного доходу. Усі ваші кредитні платежі не повинні перевищувати цей показник. Якщо ви сплачуєте банкам понад 50% регулярного доходу, то ситуація стала небезпечною.

У такому випадку зменшуйте споживання, за згодою банку реструктуруйте кредити, щоб зменшити щомісячні платежі, і відмовляйтеся від зайвих покупок.

Гляньте на світ ширше. Чи передбачаєте ви падіння своїх доходів? Чи не очікуєте значних витрат через коштовну операцію близької людини? Якщо так — питання про кредит відразу ж відпаде. Навіть якщо вам бракує впевненості — не кредитуйтеся.

Пауза допоможе

У такі моменти важко зробити крок назад. І мультиварка якісна, і кредитний менеджер солодко стелить, і продавщиця усміхається. Подумайте ще раз, чи купуєте ви щось корисне. Як мінімум, прогуляйтеся кварталом, а ще краще — відкладіть рішення на день-два, щоб ухвалити його на свіжу голову.

Що ще варто знати позичальнику

З 2 червня 2020 року банки почнуть розкривати більше даних про кредити, повідомив Національний банк. На сайтах та в рекламі фінансових установ повинна з'явитися "достовірна, правдива, актуальна та достатня за обсягом інформація про послуги, їхню повну вартість для споживача, умови отримання та ризики".

Управління захисту споживачів фінансових послуг НБУ буде щоденно перевіряти сайти та рекламу банків. Звернутися до регулятора можна через "гарячу лінію" 0 800 505 240. У 2019 році український центробанк отримав майже 17 тис звернень, третина стосувалася питань кредитування.

Текст написаний в рамках спільного проєкту "Економічної правди", Центру журналістики KSE та компанії Visa. Ми прагнемо, щоб українці добре розумілися на особистих фінансах і знали елементарні правила для їх захисту. Ми сподіваємося, що кожен знайде для себе корисну інформацію, яка дозволить ухвалювати зважені рішення в управлінні своїми коштами.