Останні кілька днів для тютюнового ринку багаті на новини. Парламент може знову ввести криміналізацію підакцизних товарів. Правоохоронці, податкова міліція та митниця створять оперативні групи по боротьбі з контрабандою сигарет. А Кабмін навесні запустить електронну акцизну марку, щоб відстежувати нелегальні цигарки.

Для уряду це — не просто бій з "тінню", а війна за недоотримані податки. Принаймні, в це хочеться вірити бізнесу, який працює на цьому полі в білу.

Як і що палять українці

За даними "Філіп Моріс Україна", близько 14% споживання в Україні — це преміум-цигарки, ще приблизно стільки ж — середній ціновий сегмент. Решта —  дешеві сигарети.

Разом з Угодою про асоціацію Україна взяла на себе зобов’язання підвищити акциз до європейського рівня, тому з 2015 року ціни на цигарки зростають.

До 2025 року Україна планує збільшити акциз до 90 євро за 1 тис. цигарок, що є мінімальним значенням в країнах ЄС. Аби вийти на цей показник, щорічно акциз треба підвищувати на 20%. Це призводить до зростання цін на 5-7 грн на пачці, кажуть в асоціації "Укртютюн".

Тут треба додати, що час від часу влада відступає від "плану" і йде на позапланові підвищення податків.

Бажаючи зекономити, люди переходять на дешевий сегмент. І саме тут найбільше підробок — контрафакту і контрабанди.

"Підвищення ціни пачки цигарок зменшує попит на легальну продукцію. Люди переходять на контрафактний товар, який або заводиться контрабандою через митницю, або виробляється прямо в Україні як на легальних, так і на нелегальних фабриках — без акцизних марок", — каже економічний аналітик Олексій Буряченко.

Міжнародні компанії "Філіп Морріс", "JTI Україна", "Брітіш Американ Тобакко" і "Імперіал Тобакко" спільно виробляють близько 90% сигарет в Україні.

"На сьогодні нелегальний ринок  виробництва тютюну становить близько 7% від загального обсягу ринку", — коментує голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев.

Тютюнові податки

Торік бюджет отримав від акцизу з вироблених в Україні тютюнових виробів 43 млрд грн, хоча очікувалося 56,7 млрд грн.

При цьому дещо виросли надходження з акцизу на ввезені в Україну цигарки — 1,1 млрд грн проти прогнозованих 970 млн грн.

Мінфін пояснював це зниженням об’ємів виробництва тютюнових виробів. Виробники задовольняли попит за рахунок залишків на складах, які були завбачливо підготовлені за кілька місяців до підвищення ставки акцизу на початку року.

Але на об’єктивні чинники накладається також фактор нелегального ринку.

Вартість сигарет  значно залежить від державного регулювання — податків як акциз, податок на додану вартість, роздрібний податок. За даними індустрії, 70% вартості пачки цигарок займають податки.

"Окрема проблема — роздрібна торгівля, половина якої, на жаль, теж перебуває в тіні", — наголошує Данило Гетьманцев.

Цигарки повинні продавати тільки через касовий апарат, або реєстратор розрахункових операцій, але наразі більшість порушень — це продаж не тільки "повз касу", але й без акцизної марки взагалі, каже він. Тим складніше виробникам, більшість з яких — міжнародні компанії, конкурувати на українському ринку.

"Це призводить до ухилення від оподаткування місцевого акцизу роздрібними мережами, до "скруток" і ухилення від податку на додану вартість. Такі порушення на рівні роздрібної мережі обраховуються приблизно в 8 млрд грн — стільки місцеві бюджети недоотримали через менші надходження від акцизу та через скрутки.

Якщо ж в цілому говорити по галузі, то це приблизно 15 млрд грн — тут роздріб, гурт і нелегальне виробництво. Тобто стільки податків недоплатила вся галузь", — підсумовує голова профільного комітету Ради.

Втрати бюджету могли були бути ще більшими. Наприкінці минулого року четверо найбільших виробників сигарет оголосили, що міркують над скороченням виробництва або й закриттям. Причина — прийнятий парламентом законопроект 1049, який містив "тютюнові поправки".

Ними депутати встановили фіксований розмір маржі для оптових та роздрібних продавців. За підрахунками експертів, втрати лише від цієї законодавчої ініціативи становлять близько 2,5 – 3 млрд грн.

"Таким чином роздрібний бізнес може отримати преференції. А на прозорому ринку не може бути ні "бонусів", ні обтяжень для якихось груп гравців", — каже Олексій Буряченко.

Згодом після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським, уряд в особі міністра економіки Тимофія Милованова і найбільші гравці на ринку заявили про примирення і підписали меморандум. Наразі законопроект ні ветований, ні підписаний президентом.

Нещодавно Американська торгова палата вчергове закликала президента ветувати таке рішення депутатів.

"Законопроект, наскільки я знаю, лише недавно надійшов на підпис президенту. Там є певний час, щоб процедури відбулися, і президент прийняв рішення — його підписати, ветувати чи повернути в Раду. Ми чекаємо на рішення Офісу президента. Це нормальний, робочий процес", — прокоментував ситуацію прем’єр-міністр Олексій Гончарук.

Дати бій контрабанді

На нараді з правоохоронцями, головою профільного комітету в Верховній Раді, очільниками МВС, Мінфіну, податкової та митної служб, яка відбулася 11 лютого було прийнято кілька важливих рішень.

По-перше, мають бути створені опергрупи з представників СБУ, поліції, податкової міліції, митної служби для боротьби з контрабандою тютюнових виробів, порушеннями законодавства і виробниками тютюнових виробів, і оптовими та роздрібними торговцями.

Також в парламент мають бути внесені законопроекти щодо криміналізації контрабанди підакцизних товарів, а також законопроект про вдосконалення адміністрування 5%-го місцевого підакцизного збору, який було введено в 2015-му для наповнення місцевих бюджетів через політику децентралізації.

"Законопроект про криміналізацію контрабанди треба обговорювати в парламенті, але є підтримка його в уряді. Загалом я підтримую його, як і ідею по вдосконаленню адміністрування 5%-го податку. Мова йде про те, що адміністрування цього податку ляже на плечі виробників", — прокоментував голова профільного комітету Данило Гетьманцев.

Що стосується проекту закону стосовно місцевого акцизу, то мова йде про покладення адміністрування його на виробників, а не на роздрібні точки.

Очікується, що за рахунок різкого зменшення кількості суб’єктів, які підлягали б контролю щодо сплати цього податку, його адміністрування значно покращилося.

І криміналізація контрабанди, і зміна адміністрування місцевого сбору містяться в меморандумі, який підписав уряд.

"Контрабанда підакцизних товарів була криміналізована до 2011 року, але це не працювало. Контрабанда процвітала, засуджених по цій статті майже не було. Тому навряд чи ці заходи значно вплинуть на ситуацію зараз, хоча невеликий вплив індустрія відчує", - каже старший економіст  СASE Володимир Дубровський.

Галузь повинна нарешті отримати прогнозоване і зрозуміле, якісне регулювання, наголошує Олексій Буряченко.

"Є визнані у світі правила ефективного регулювання. Перед тим, як вирішити проблему, треба її спершу сформулювати, потім — шукати варіанти її вирішення. Робити це потрібно у постійному діалозі зі стейкхолдерами. У нашому випадку — це профільні асоціації, корпорації, які зацікавлені в прозорих правилах для розвитку своїх інвестицій. Після діалогу — приймати рішення", — вказує Буряченко.

"Мають бути рівні і взаємовигідні правила гри. Бо коли ринок полонить контрафактна продукція, в мінусі абсолютно всі", — підсумовує він.