Що таке відкриті дані?

Відкриті дані —  це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання. Тобто це не будь-яка інформація, яка є на сайтах місцевої чи центральної влади. І точно не відскановані таблиці ексель. Дані повинні бути в машиночитному форматі, тобто у такому вигляді, щоб їх легко можна було скопіювати, відсортувати, проаналізувати та створювати на їх основі різноманітні сервіси.

У чому цінність відкритих даних?

Власне цінність відкритих даних не у самих даних, а в тому, що на їх основі можна приймати обґрунтовані рішення і створювати різноманітні сервіси. Наприклад, карти комунального майна, візуалізації ремонтів у місті, забруднення водойм, чат-боти з різноманітною інформацією — від розкладу руху громадського транспорту до відповідей на найпопулярніші запити до влади.

Подібні рішення на основі відкритих даних можуть допомогти зменшити навантаження на місцеву владу, роблять її підзвітною та відкритою для громадян, допомагають боротися з корупцією, будувати більш точні плани та економлять бюджетні кошти.

Пропонуємо декілька прикладів, як дані допомагають у прийнятті рішень.

Житомир — покращення роботи транспорту і економія коштів

Житомир був першим містом в Україні, де запровадили електронний квиток. Окрім зручності для пасажирів та спрощення обліку коштів, е-квиток дозволив отримувати велику кількість даних. КП "Житомиртранс" аналізує ці дані, щоб ефективніше приймати управлінські рішення щодо комунального транспорту в місті.

Міська влада відкрила ці дані по е-квитку. Таким чином, мешканці міста можуть контролювати виконання графіків руху, обсяг виручки, отриманої перевізником, а управлінцям — знаходити рішення для покращення роботи транспорту.

"Коли ми вперше проаналізували транзакції і відкоригували графіки маршрутів відповідно до реальних пасажиропотоків, економія витрат на утримання муніципального транспорту почала складати 500 - 600 тис. грн на місяць", — розповідає директор КП "Житомиртранс" Іван Фурлет.

Для порівняння, у 2018 році на підтримку перевезень пасажирів з міського бюджету було виділено 64 млн грн.

Крім того, дані стали ефективним інструментом боротьби з популізмом. "Одного разу у міській раді депутати почали скаржитись, що їхніх виборців, — пенсіонерів, — не влаштовує новий графік руху: вдень транспорт прибував на зупинки з більшими інтервалами, ніж зранку та ввечері. Коли ми показали, скільки для цього треба бюджетних коштів і скільки можемо виручити від таких перевезень, депутати змінили свою риторику", — зазначає заступник міського голови Житомира Дмитро Ткачук.

Івано-Франківськ — чітке адміністрування і ефективний контроль роботи ЦНАПу

В Івано-Франківську місцевий Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) першим в Україні оприлюднив детальні дані про надані послуги.

Аналіз даних допоміг владі покращувати якість послуг, прогнозувати надходження до бюджету та приймати обґрунтовані рішення.

Наприклад, після аналізу даних в ЦНАПі були запроваджені чіткі строки надання послуг, однаково комфортні для адміністраторів і відвідувачів. Здача паспорту на вклеювання фото — 5 хвилин, реєстрація місця проживання однієї особи — 10 хвилин, двох — 15, трьох — 20. Також в міській раді постійно аналізують дані про своєчасність та якість надання послуг, а також моніторять роботу дозвільних органів. Якщо є затримки, то виконавчий комітет з'ясовує їхні причини та намагається виправити ситуацію.

Візуалізація роботи ЦНАПу в Івано-Франківську показує попит та тенденції щодо на різних послуг впродовж 2018 року. Окрім того, відкриття даних допомагають знаходити аномальні випадки затримок та відмов у видачі документів, з’ясовувати їх причини, аналізувати корупційні ризики.  

Маріуполь — краща комунікація влади і містян без додаткових витрат

Робота комунальних служб — одна з найактуальніших і часто, найболючіших тем як для громадян, так і для самих комунальників і влади. Щоб покращити комунікацію у цій сфері, в Маріуполі був запущений сіті-бот Назар. Він допомагає мешканцям міста автоматично отримувати повідомлення про планові і аварійні відключення за конкретною адресою та відстежувати інформацію про ремонти і аварії для другої адреси (наприклад, для батьків, у яких немає можливості користуватися ботом). Ці звернення складали близько 80% від усіх звернень у Маріуполі.

Сіті-бот Назар

Завдяки боту кількість дзвінків щодо аварійних та планових відключень зменшилася майже вдвічі (на 3-3,5 тис. дзвінків на місяць). Окрім економії бюджетних коштів на розширення штату контакт-центру, зниження емоційного навантаження на операторів контакт-центру, також зросла якість та оперативність комунікації з мешканцями.

Серед іншого — сіті-бот генерує набори даних щодо аварій, виявляючи найпроблемніші ділянки. Аналіз цих даних в комплексі з даними семи міських служб допомагає приймати більш зважені рішення щодо планових ремонтів, модернізацій та реконструкцій інженерних мереж міської інфраструктури. В результаті бюджетні кошти використовуються більш раціонально.

Дрогобич — покращення якості освіти і боротьба з популізмом

Оптимізація шкіл в умовах браку вчителів та недостатньої укомплектованості учнями дозволяє не тільки покращувати якість освіти, а й економити бюджетні кошти. Однак закриття школи в Україні, навіть якщо у ній один вчитель викладає 5 різних предметів для 10 учнів, завжди викликає спротив у суспільстві.

Завдяки чіткому аналізу стану освіти у Дрогобичі, проведеному на основі відкритих даних, міська рада отримала можливість не тільки приймати більш зважені рішення, а й чіткий інструмент для протистояння спекуляціям з боку опозиційних політиків, батьків дітей та директорів шкіл на цій темі.

Таким чином у місті була закрита місцева школа № 13, яка була найбільш дотаційною при найменшому показнику кількості учнів та підготовлені рекомендації для відділу освіти щодо оптимізації інших навчальних закладів.

Львів — розробка транспортного сполучення

Львівська міська рада співпрацювала з мобільним оператором Vodafone для створення ефективної моделі транспортного сполучення міста з приміською зоною.

Було проведено масштабне дослідження на основі даних про переміщення абонентів мобільного зв’язку, щоб визначити, звідки і скільки людей щодня приїжджають до Львова з приміської зони, а також особливості навантаження на точки в’їзду в місто протягом дня. 

Дані дослідження використовували для розробки Плану сталої міської мобільності. Зокрема, для проектування транспортно-пересадочних вузлів на окраїнах міста. Надалі міська рада планує розширити використання даних мобільних операторів для аналізу переміщення мешканців в межах міста для того. Це дасть змогу коригувати мережу громадського транспорту.

Тернопіль — карта ремонтів проти маніпуляцій

У Тернополі розробили карту, на якій позначені ремонти міської інфраструктури, починаючи з 2013 року. Таким чином мешканці отримали змогу бачити весь об’єм робіт та стежити за використанням коштів міського бюджету.

Крім того, це допомогло розвіяти міф про те, що кошти на ремонти в місті розподіляються нерівномірно.

"Відкриті дані допомагають розвінчувати міфи та посилювати довіру до міської влади. Наприклад, у 2018 році ми спільно з Агенцією журналістики даних TEXTY  підготували інтерактивну карту проведених ремонтів у місті. На карті видно усі роботи, здійснені бюджетним коштом починаючи з 2013 року: від ремонту доріг ‒ до заміни лампочок, це допомогло спростувати міфи щодо нібито нерівномірної модернізації (не в усіх мікрорайонах) в Тернополі", — зазначила Мар’яна Зварич, керівник прес-служби Тернопільської міської ради.

На карті усі роботи поділені на п'ятнадцять категорій і вказана вартість їх виконання. Сервіс дозволяє переглядати інформацію як в цілому місті, так і в окремих районах.

Хочу більше відкритих даних у моєму місті. З чого почати?

1

Оцініть можливості відкритих даних. Чого ви очікуєте і чого потребує найбільше ваша громада — посилення довіри, боротьба з популізмом і прийняття зважених рішень, чи нових сервісів для громадян.

2

Сформуйте команду та знайдіть політичну волю. Залучіть до роботи керівництво міста, а також сформулюйте робочу групу, що включатиме експертів з різних сфер: службовці, правники, ІТ-спеціалісти, журналісти, активісти. Важливо, щоб був один диригент процесу — людина, яка візьме на себе відповідальність за результат.

3

Передбачте завдання щодо відкритих даних в стратегіях розвитку міст, чітко вказавши напрями роботи: нормативне і технічне забезпечення, наявність фінансових та людських ресурсів, інформування та спонукання громади до використання даних щодо. Також важливо встановити чіткі критерії оцінки ефективності та результативності.

4

Визначте пріоритетні набори даних, виходячи з тих проблем, які стоять перед містом. Не намагайтеся відкрити все й одразу. Важливо також на етапі оприлюднення донести інформацію про цінний набір даних до всіх зацікавлених осіб: поширити інформацію про нього на офіційній сторінці розпорядника та/або у соціальних мережах, профільних спільнотах. Після оприлюднення набору даних важливо підтримувати зв’язок із користувачами, реагувати на їхні коментарі та побажання щодо опублікованих даних, виявляти проекти, розслідування чи дослідження на основі цих даних та публічно заохочувати їх авторів.

5

Відкриті дані — це не лише про набори, це про комунікацію. І це не дивно, адже цінність даних — не в самому факті їх відкриття, а у використанні даних суспільством, бізнесом та самими органами. Громадський контроль, боротьба з корупцією, прийняття зважених рішень, нові зручні сервіси — це все можливо, коли люди розуміють, що таке відкриті дані, які набори доступні, де їх можна знайти, і як їх використовувати. Тому просвітницька робота є вкрай важливою.

6

Показуйте приклад — створюйте сервіси на основі відкритих даних першими. Допоки широке суспільство лише вчиться працювати з відкритими даними, необхідно шукати самим шляхи робити аналітику чи сервіси на основі даних, і популяризувати їх. Бо ж нічого не покаже більшої користі вашої роботи краще, як коефіцієнт корисної дії для громадян. Тому створюйте їм аналітику чи додатки, які будуть корисні жителям вашої громади.

7

Можливості використання відкритих даних постійно розширюються. Навчайтеся та обмінюйтесь досвідом з іншими. В Україні є онлайн-курс про відкриті дані, регулярно проводяться тематичні заходи, практичні кампуси, тощо. Окрім цього, для представників виконавчої влади діє програма Open Data Leaders Network — міжнародний формат навчання, який проводиться в Україні за підтримки проекту USAID/UK aid "Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS". Слідкувати за анонсами навчальних подій та новинами у сфері можна на державному порталі відкритих даних.

Дізнатися більше про стан відкриття відкритих даних в Україні та рекомендації можна тут.

Автор — Володимир Рихліцький

Співавторка — Катерина Оніліогву, керівниця напряму відкритих даних проекту USAID/UK aid "Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS"