Найцікавіше — дрібним шрифтом. Що вимірюють глобальні індекси
Місця України в рейтингу конкурентоспроможності та легкості ведення бізнесу стали одними з ключових показників Стратегії-2020 екс-президента Петра Порошенка та діяльності парламентарів.
Зокрема, президент бачив Україну у першій тридцятці країн у рейтингу Doing Business і серед перших сорока держав за рейтингом конкурентоспроможності.
За п'ять років Україна суттєво просунулася в міжнародних бізнес-рейтингах, але до запланованих Порошенком позицій ще далеко. Що змінилося на краще та чи варто взагалі вимірювати прогрес країни за допомогою індексів?
Індекс глобальної конкурентоспроможності від Світового економічного форуму
Індекс глобальної конкурентоспроможності складається з 97 показників (2018 рік), у тому числі — із статистичних даних, інших індексів, опитувань вищого менеджменту компаній. Усього по світу опитують 14 тис осіб. В Україні в опитуваннях беруть участь близько 100 провідних менеджерів.
Методологія індексу може суттєво змінюватися за роками. Показники, за якими розраховується індекс, з'являються та зникають, мігрують між розділами, об'єднуються або деталізуються. Так, порівняно з індексом 2014-2015 років, індекс 2018 року включає менше макроекономічних змінних та менше показників корупції. Отже, цей індекс не показує прогрес країни у часі.
Наприклад, хоча за останні п'ять років Україна здійснила більше реформ, ніж за попередні 20, вона піднялася в індексі лише з 84 на 83 місце.
Індекс включає ті чинники, які, на думку його авторів, визначають конкурентоспроможність країн у поточний момент. Тому найцікавіше — не сам індекс, а ті показники, які до нього входять.
Наприклад, на графіку нижче видно, що 7 з 12 розділів індексу було перейменовано. Їхнє наповнення також сильно змінилося. Так, розділ "Здоров'я" було замінено на "Здоров'я та початкова освіта". Оскільки охоплення початковою освітою в Україні майже 100%, за цим компонентом рейтинг країни помітно зріс. Хоча, звісно, за п'ять років українці не стали значно здоровішими.
Значення індексу глобальної конкурентоспроможності (відстань до лідера) для України
Якщо індекс конкурентоспроможності не ілюструє реальні зміни в країні, то що ж тоді їх показує?
Індекс легкості ведення бізнесу від Світового банку
Мета індексу легкості ведення бізнесу (Doing Business) від Світового банку — показувати регуляторне навантаження на бізнес.
Цей індекс складається на основі даних експертного опитування працівників юридичних, інвестиційних та аудиторських компаній, для окремих показників — представників державних органів.
У такому опитуванні беруть участь 13 800 експертів в усьому світі, в середньому по 72 з однієї країни.
Експертів просять оцінити вартість процедур для "стандартизованого" підприємства.
Наприклад, для показника "Відкриття бізнесу" це ТОВ у найбільшому місті країни, яке має п'ять засновників-фізосіб, 10-50 працівників, стартовий капітал, що вдесятеро перевищує дохід на особу в країні.
На відміну від індексу конкурентоспроможності, місце країни в рейтингу Doing Business можна порівнювати в часі за умови, що не було значних змін методології у певний рік. Також варто тримати в пам'яті, що індекс показує не абсолютний, а відносний прогрес: якщо певна країна прогресувала швидко, а інші — ще швидше, то її місце в рейтингу може навіть знизитися.
Протягом останніх п'яти років Україна перемістилася у рейтингу Doing Business зі 112 місця на 71. Значний прогрес відбувся у процедурі приєднання компаній до електромереж та у зовнішній торгівлі.
Водночас найбільш тривалими та дорогими залишаються процедури санації та банкрутства. Виконання бізнес-контрактів також не найкраще, що не дивно, зважаючи на повільне реформування судової системи.
Індекс легкості ведення бізнесу, відстань до найкращої країни
Таким чином, Doing Business є достатньо адекватним показником для вимірювання змін у бізнес-кліматі країни. Водночас, оскільки до нього входить обмежена кількість показників, деякі уряди можуть спробувати "обдурити індекс", тобто покращувати саме ті сфери, які входять до індексу.
Індекс моніторингу реформ
Більш детальним індексом змін в Україні є індекс моніторингу реформ (іМоРе) від VoxUkraine. З початку 2015 року 40 експертів з провідних аналітичних центрів двічі на місяць оцінюють реформаторські законодавчі акти.
Оцінка виставляється за очікуваним впливом на певні сфери суспільного та економічного життя (методологія індексу — наприкінці статті). За 2015-2018 роки в Україні було ухвалено понад 800 реформаторських законів, середня оцінка яких становить 1,45 на шкалі від -5 до +5.
Які з ухвалених законів позначилися на міжнародних рейтингах України? Оскільки індекс Doing Business висвітлює головні зміни у кожній з десяти сфер, які лежать в основі його розрахунку, автори порівняли ці зміни з нормативними актами, оціненими в рамках іМоРе (таблиця нижче).
Зміни, які вплинули на місце України у рейтингу Doing Business
Компонент рейтингу |
Рік упровадження зміни |
Що змінилося |
Бали іМоРе, від -5 до +5 |
Зміна позиції в рейтингу Doing Business |
Відкриття бізнесу |
2015 |
Україна полегшила процедуру відкриття бізнесу: зменшений час для обов'язкової реєстрації платника ПДВ, скасовані збори за реєстрацію підприємств. |
+46 (з 76 місця на 30 місце) |
|
Отримання дозволу на будівництво |
2017 |
Україна полегшила отримання дозволів на будівництво, зменшивши розмір пайового внеску. |
Не оцінювалося, оскільки це не реформа |
+105 (140 → 35) |
2018 |
Україна зробила отримання дозволів на будівництво дорожчим через збільшення пайового внеску на розвиток міської соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури. З іншого боку, Україна полегшила отримання дозволів на будівництво через скасування вимоги інвесторів отримувати технічні умови з пожежної безпеки на будівництво від Державної служби з надзвичайних ситуацій. |
"Закон про покращення умов будівельної діяльності", пов'язаний з цим, отримав +2 бали іМоРе.
|
+5* (35 → 30) |
|
Захист прав міноритарних акціонерів |
2016 |
Україна посилила захист міноритарних акціонерів: запровадила вимоги виключення зацікавленого директора або акціонера з участі в голосуванні. Також впроваджені засоби правового захисту у випадку шкідливого впливу транзакцій з пов'язаними особами на компанію, уточнена структура власності та контролю. |
+18 (88 → 70) |
|
2017 |
Україна посилила рівень захисту міноритарних акціонерів, упровадивши вимоги про деталізоване та негайне розкриття інформації про транзакції за участю пов'язаних осіб. Це стало можливим завдяки змінам положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, які ухвалила НКЦПФР (1, 2, 3) |
Не оцінювалося |
-11** (70 → 81) |
|
2018 |
Україна посилила захист міноритарних інвесторів через підвищення вимог до розкриття інформації про транзакції з пов'язаними особами в річних звітах акціонерних товариств. |
Пов'язаний з цим закон "Про спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів" отримав |
+9 (81 → 72) |
|
Сплата податків |
2014 |
Україна полегшила сплату податків для компаній, запровадивши електронну систему для сплати ПДФО. З іншого боку, було підвищено екологічний податок. |
Не оцінювалося |
+56 (164 → 108) |
2017 |
Україна спростила сплату податків, зменшивши розмір Єдиного соціального внеску. |
+41 (84 → 43) |
||
Міжнародна торгівля |
2018 |
Україна полегшила міжнародну торгівлю, виключивши автомобільні запчастини з переліку товарів військового призначення, що полегшило їх імпорт. |
Не оцінювалося |
+41 (119 → 78) |
Виконання контрактів |
2016 |
Україна спростила виконання контрактів,запровадивши електронну систему сплати судових зборів. |
Не оцінювалося |
+17 (98 → 81) |
2018 |
Україна спростила виконання контрактів, запровадивши спрощену процедуру для дрібних скарг та досудових розслідувань під час розгляду справ у господарських судах. |
+25 (82→ 57) |
Звичайним шрифтом у таблиці позначено реформи, які спрощують ведення бізнесу, курсивом — які ускладнюють. Також у таблиці зазначено рік запровадження змін. Індекс легкості ведення бізнесу "дивиться в майбутнє", тому зміни, запроваджені у 2015 році, можна знайти у звіті за 2016 рік і так далі.
* Реформа ілюструє відносність рейтингу. Хоча Світовий банк визнав ці зміни такими, що погіршують умови отримання дозволу на будівництво, Україна посіла вищу позицію за цим компонентом індексу.
** Реформа також ілюструє відносність позиції в рейтингу. Хоча звіт Світового банку визнав ці зміни позитивною реформою, місце України в рейтингу за цим компонентом погіршилося.
Три сфери, у яких значення Doing Business для України зросло найбільше: будівництво — плюс 110 позицій, сплата податків — плюс 97 позицій, міжнародна торгівля — плюс 41 позиція.
Звісно, Doing Business оцінює далеко не всі реформи, що відбулися в Україні протягом останніх п'яти років. Таку оцінку дає індекс моніторингу реформ.
За його даними, реформи бізнес-середовища були дуже поступовими, хоча їх було багато: 208 з понад 800. Більш значущими були зміни, які впливали не тільки на бізнес, а й на енергетичну незалежність і банківський сектор.
Вісім ключових бізнес-реформ за індексом моніторингу реформ
- Закон про відкриття інформації про держзакупівлі відповідно до директив ЄС (+8,5 балу).
- Законпро посилення відповідальності власників банків (+7 балів).
- Законпро валюту (+5 балів).
- Законпро ринок електроенергії (+4,5 балу).
- Спрощення закордонних операцій українців (+4 бали).
- Законпро комерційний облік теплової енергії та водопостачання (+4 бали).
- Законпро енергетичну ефективність будівель (+3,75 балу).
- Податкова реформа, ухвалена у "бюджетному пакеті" 30 грудня 2016 року (+3,5 балу).
Отже, будь-який індекс звертає увагу на те, що його упорядники вважають важливим, тоді як для бізнесу важливими можуть бути інші речі.
Автори запрошують представників бізнес-спільноти до обговорення. Які зміни законодавства найбільше вплинули на підприємницьку діяльність? Які регуляції є найбільшими перешкодами? Контакти: voxukraine@gmail.com, ФБ-сторінка.
Методологія індексу моніторингу реформ
Кожен новий законодавчий акт або "подія" можуть отримати оцінку від -5 до +5 залежно від їх очікуваного впливу на "правила гри". Якщо подія впливає на кілька напрямків, вона може набрати сумарно понад п'ять балів.
Напрямки іМоРе: державне урядування, державні фінанси та ринок праці, монетарна система, бізнес-середовище та енергетична незалежність.
Детальніше з методологією можна ознайомитися тут.