Навести мости: як буде працювати перша українська переправа на Дунаї
У 2015 році голова Одеської обласної державної адміністрації Міхеїл Саакашвілі назвав південну частину Одеської області, яку також іменують Бессарабією, "Богом забутим місцем посередині Європи".
"Тут найгірші дороги, найменша кількість водопроводів, каналізації, елементарного розвитку", — говорив він тоді.
Справді, до початку масштабної реконструкції траса Одеса — Рені залишалася однією з найгірших в Україні. Зношена інфраструктура поглиблювала ізоляію українських міст і сіл уздовж русла Дунаю.
Якщо інші прикордонні регіони України "живуть" торгівлею з більш заможними країнами, то жителям Бессарабії залишається торгувати з Молдовою — сусідкою України в рейтингу найбідніших держав Європи.
Пожвавити регіон
У 2013 році на території українського Придунав'я проживало майже 325 тис осіб. Цей регіон має стратегічне значення завдяки наявності трьох морських торгових портів, Українського дунайського пароплавства, судноплавного ходу Дунай — Чорне море, залізниці та аеропорту.
Протяжність українсько-румунського кордону вздовж Дунаю — 187 км, однак на цій ділянці нема жодного моста, переходу або переправи. Вантажний і пасажирський потоки направляються до Румунії через Молдову. Для порівняння: між Болгарією та Румунією побудовано два мости і функціонують сім поромних переправ.
Проект поромної переправи через Дунай між Румунією та Україною обговорюється з 1998 року. Принципова домовленість про будівництво була досягнута у 2006 році.
У ті роки Одеська ОДА неодноразово зверталася до Кабміну з проханням профінансувати проект, але завжди отримувала відмову у зв'язку з відсутністю коштів.
У 2013 році будівництво поромних комплексів Ізмаїл — Тулча та Орлівка — Ісакча було внесено в концепцію Державної цільової регіональної програми розвитку українського Придунав'я.
Вибір припав на будівництво переправи з Орлівки в Ісакчу, оскільки ці міста розділяють всього 900 метрів. Для порівняння: між Ізмаїлом і Тульчею — 32 км.
В Ісакчі проходить європейський коридор, який з'єднує місто з найбільшим румунським морським портом Констанцею. Крім того, інвестори були зацікавлені реалізувати саме цей проект.
Відкриття переправи спростить процедуру перетину кордону між Румунією та Україною, дозволить оминати територію Молдови, заощадить понад 200 км шляху, а час на процедури митного контролю та оформлення скоротиться на 10-12 годин.
"Це буде найсучасніший пункт пропуску в Україні. Митниця поставила умову: на пункті пропуску повинна бути встановлена найсучасніша IT-система. Під час митного і прикордонного контролю номерний знак і вага транспортного засобу будуть зчитуватися автоматично", — розповідає ідеолог проекту Юрій Дімчогло.
У перші місяці роботи пором курсуватиме щогодини. У планах — збільшити частоту до двох разів за годину. Спочатку на лінії працюватиме один пором, пізніше їх кількість подвоїться: один — румунського оператора, другий — українського.
Поромом зможуть користуватися і перевізники, і пішоходи. У пункті пропуску буде здійснюватися прикордонний, митний, фітосанітарний і ветеринарний контроль.
Вартість проїзду автомобіля становитиме 12-15 євро, включаючи водія, а пішоходи будуть платити по 1 євро.
Планується, що поромна переправа зможе пропускати близько тисячі вантажівок і 250 легкових авто на добу. Потенційний транспортний потік на переправі оцінюється 170 тис за рік.
У комплексу в разі необхідності будуть значні "точки зростання" — наведені розрахунки базуються на десятигодинному графіку роботи переправи із залученням одного причалу з кожного боку.
При цьому в робочому проекті передбачено будівництво другого причалу. Крім того, переправа може вийти на цілодобовий режим роботи.
За інформацією інвесторів проекту, автоперевізники чекають відкриття переправи для запуску маршрутів Одеса — Констанца та Ізмаїл — Тульча.
Окупити 7 мільйонів євро
Роботи із спорудження поромної переправи через Дунай між українською Орлівкою та румунською Ісакчею в Ренійському районі Одеської області стартували восени 2015 року.
Перед цим Одеська ОДА передала ТОВ "Поромний комплекс Орлівка" в оренду на 49 років дві земельні ділянки для будівництва міжнародного пункту пропуску та гідротехнічних споруд.
"За оренду землі наше підприємство з 2016 року переказує щорічно в бюджет села Орлівка близько 1,4 млн грн. Це основне джерело доходу сільського бюджету", — розповів заступник генерального директора "Поромного комплексу Орлівка" Віталій Нікула.
На початку 2014 року між приватним інвестором та Одеською облдержадміністрацією був укладений меморандум про те, що "Поромний комплекс Орлівка" за свої кошти будує інфраструктуру, необхідну для організації міжнародного пункту пропуску, і передає її державі безкоштовно.
Надалі "Поромний комплекс Орлівка" буде отримувати весь прибуток з роботи переправи, оскільки є оператором комплексу.
"Загальна сума інвестицій у проект — 7-8 млн євро. Капіталовкладення тривають", — розповів Дімчогло.
Фінансування проекту проводилося за кошти засновників підприємства (40% від сукупної суми інвестицій) і за кредити. Одна позика була отримана в британському банку, друга — в українському державному Укргазбанку.
Єдиним конкурентом ТОВ "Поромний комплекс Орлівка" за право реалізувати проект переправи була компанія "Поромна переправа "Орлівка — Ісакча".
Як стало відомо ЕП, друга компанія підготувала техніко-економічне обґрунтування, але не надала проект. Без проекту, який пройшов схвалення державних служб, Одеська ОДА не могла підписати меморандум.
Хто інвестори
"Поромний комплекс Орлівка" належить порівну Тетяні Дімчогло, компанії "Одеон трейд енд консалтинг" і фірмі "Тігос". Тетяна Дімчогло є дружиною заступника голови Одеської облради Юрія Дімчогло. Чиновник і сам деякий час був генеральним директором компанії "Поромний комплекс Орлівка".
Дімчогло став заступником голови Одеської облради у 2015 році. До цього він багато років займався бізнесом, пов'язаним з торгівлею деревиною. У 2003-2013 роках Дімчогло був директором і засновником ТОВ "Босфорліс".
Генеральним директором "Поромного комплексу Орлівка" з січня 2016 року стала Людмила Мирончук. Раніше вона працювала в експедиторських компаніях, що здійснюють діяльність на території Ренійського морського торгового порту.
"Наразі штат підприємства складається з шести осіб. Перед стартом роботи поромної лінії штат буде збільшено до 40 осіб", — розповіли ЕП представники компанії.
Фірма "Одеон трейд енд консалтинг" зареєстрована в Лондоні. Її власником є бізнесмен В'ячеслав Чапір. За словами Дімчогло, "Одеон трейд" допомогла залучити кредит британського банку під низькі відсотки.
Компанія "Тігос" належить родині Сулакових. "Олег Сулаков — мій соратник і колега, депутат Одеської облради. Він є власником Саратського елеватора і кількох агрокомплексів", — говорить Дімчогло.
Дімчогло у розмові з ЕП визнає, що проект виявився більш складним, ніж очікувалося.
"Сподіваюся, інвестовані кошти окупляться протягом п'яти-семи років. Якби я спочатку знав, скільки буде проблем, я б цей проект не починав. Пощастило, що відремонтували трасу Одеса — Рені. Інакше до переправи ніхто б не доїхав", — говорить він.
Румунський довгобуд
Зараз, у червні 2019 року, будівельні роботи на українській частині об'єкта завершені. Державна прикордонна служба та інші відомства підписали позитивний висновок для запуску переправи.
Далі терміни запуску залежать від румунської сторони. У посольстві України в Румунії ЕП розповіли, що будівництво інфраструктури на території Румунії планується завершити у третьому кварталі 2019 року.
Представники "Поромного комплексу Орлівка" повідомили, що розраховують стартувати 1 вересня 2019 року. "Сподіваємося, що нам вдасться цього сезону попрацювати", — сказав Нікула.
З румунського боку інфраструктуру для переправи будує компанія "Навром бак". Спочатку запустити об'єкт планували у 2014 році, потім дату запуску переносили на 2015 рік і на 2018 рік. На румунській території, крім переправи, мають намір створити вільну економічну зону із складами.
Причиною такої суттєвої затримки стала бюрократія.
"Румунському партнеру ЄС компенсує частину витрат в рамках реалізації проекту. Через це вони зобов'язані проводити тендери на кожній стадії робіт, що істотно затягнуло закінчення будівництва", — розповів Нікула.
Які вигоди бачать жителі країни-сусідки? Це спробували з'ясувати журналісти одеського видання "БессарабіяInform", проаналізувавши публікації в румунських ЗМІ.
По-перше, румунська сторона вважає, що українці є частиною традиційного для дельти Дунаю туристичного ринку, перш за все, щодо релігійних та лінгвістичних зв'язків з липованами — нащадками релігійної групи старообрядців, переважно росіян, які тікали на територію Бессарабії у 17-18 століттях.
По-друге, українці можуть стати дешевою робочою силою для туристичного сектору Румунії.
По-третє, біля переправи на території України розташовані значні зернові площі.