Спадщина Порошенка: що дістанеться Зеленському у фінансовому блоці
Українцям активно нав'язувалася і нав'язується думка, що повноваження президента України не такі широкі, як може здатися обивателю. Нібито основні завдання президента — дипломатія і роль головнокомандувача армії.
Насправді президент має великі можливості для впливу на безліч процесів у країні, які визначають умови життя бізнесу, суспільства та олігархів.
Наприклад, після Революції гідності майже весь фінансовий блок почали контролювати люди Петра Порошенка. Президент призначив керівництво трьох ключових регуляторів — НБУ, НКЦПФР, Нацкомфінпослуг.
Фондом гарантування вкладів почав керувати найближчий бізнес-партнер Порошенка Костянтин Ворушилін. Раніше він очолював банк "Мрія", коли той належав групі Порошенка. Після продажу банку він опікувався інвестиційною фінансовою діяльністю автомобільної корпорації "Богдан", якою теж володів екс-президент.
Під вплив Порошенка також потрапив один з найбільших держбанків — Укрексімбанк. Банком керує наближений до колишнього президента Олександр Гриценко.
З огляду на політичну турбулентність останніх днів, логічно, що незабаром почнеться боротьба за вплив на фінансовий блок країни. На які кадрові зміни варто чекати?
У "Зе-команді" поки засвітилися два фінансиста: колишній міністр фінансів Олександр Данилюк та екс-корпоративний секретар Приватбанку Вікторія Страхова.
За словами Страхової, Зеленський в питанні фінансів розбирається. "Володимир Олександрович може не знати якихось нюансів, але в цілому має уявлення щодо цієї теми", — пояснила вона ЕП.
З огляду на образ Володимира Зеленського, у якому він перебував в останні роки, нового президента складно уявити в ролі людини, яка розуміє невигадливу фінансову систему України.
Однак незабаром йому доведеться вникнути в ці питання, бо від нього залежатиме низка найважливіших призначень у фінансовому блоці країни.
Національний банк
НБУ — найвпливовіший фінансовий регулятор України. До Революції гідності його контролював близький соратник Сергія Арбузова Ігор Соркін.
Після революції Нацбанк очолив комендант Майдану Степан Кубів, який зробив Соркіна своїм радником і взявся за рішучі реформи. Серед них — плаваючий курс гривні і роздача десятків мільярдів рефінансування банкам.
Трохи пізніше Порошенко призначив на посаду глави НБУ Валерія Гонтареву, компанія якої керувала активами президента. За той час, поки Гонтарева очолювала НБУ, банківський ринок покинуло близько 90 банків, а гривня девальвувала майже утричі.
Ті, хто оцінюють її роботу позитивно, вважають, що ніякої катастрофи в секторі не відбулося: 98% вкладників банків, що "лопнули", отримали свої депозити з Фонду гарантування, а країна здобула здоровий банківський сектор.
Ті, хто оцінюють діяльність Гонтаревої негативно, дивляться на ці цифри інакше. За словами співрозмовників ЕП, серед тих 98% чимало вкладів у розмірі 10 грн, а насправді тільки фізособи втратили у банках-банкрутах близько 30% вкладів.
Математика тут проста: ФГВ виплатив вкладникам близько 90 млрд грн, а зобов'язання фонду перед вкладниками, чиї вклади перевищували 200 тис грн, становлять ще 40 млрд грн.
На каденцію Гонтаревої припало і складне рішення щодо Приватбанку.
Є й однозначні досягнення регулятора: зараз банки не "пилососять" ринок, а людям із сумнівною репутацією і таким же походженням капіталу купити банк складно.
Тимчасом команда Зеленського планує провести "аудит" Нацбанку. Деякі публічні особи, які симпатизують політиці НБУ, оцінили це як спробу тиску. Сам політик на зустрічі з банкірами пообіцяв зберегти незалежність НБУ.
З урахуванням законодавчих змін останніх років одноосібно призначити керівництво НБУ президент не може. Глава Нацбанку призначається на посаду Верховною Радою за поданням президента. При цьому призначення передбачене на сім років, а для звільнення з посади потрібні законні підстави.
"Вплив на Нацбанк може бути здійснено за допомогою перестановок в правлінні НБУ. Деякі члени правління, попри "умовну незалежність", напишуть заяви на звільнення за власним бажанням або стануть об'єктами пильної уваги правоохоронних органів", — пояснює співрозмовник ЕП на банківському ринку.
Зокрема, під питанням — подальше перебування на посаді першого заступника голови НБУ Катерини Рожкової, яка відповідає за банківський нагляд. Вона ж займалася націоналізацією Приватбанку.
До Рожкової можуть бути питання у зв'язку з її роботою в "Платинум банку" і подіями в низці збанкрутілих установ, де НБУ не запобіг виведенню активів.
Крім того, можуть помінятися члени правління, які відповідають за монетарну політику.
Страхова запевняє, що незалежність НБУ буде збережена. "Ніхто не буде тиснути ні на НБУ, ні на правління, ні на раду НБУ", — відзначає вона.
Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку
Це умовно другий за значимістю регулятор країни. До Революції гідності його контролювали переважно люди, пов'язані з Рінатом Ахметовим.
Фондовий ринок слугував не стільки місцем залучення капіталу в економіку, скільки місцем, де фінансисти прокручували фінансові махінації: виведення активів з банків, "малювання" нормативів, відмивання грошей за допомогою операцій з "сміттєвими" цінними паперами.
Після революції НКЦПФР очолив Тимур Хромаєв. "В Адміністрації президента нова команда разом Хромаєвим отримала завдання "зробити як у людей", — пояснював ЕП співрозмовник в комісії.
Нове керівництво НКЦПФР почало дуже сміливо, зупинивши торгівлю на біржах всіма "сміттєвими" акціями емітентів. Після цього очевидне стало ще більш очевидним: в Україні майже перестали торгувати акціями.
Торги на організованому фондовому ринку стали проводитися переважно з борговими держпаперами. У той же час ринок освоїв нові схеми з легалізації коштів з державними цінними паперами.
При цьому однозначним позитивом був допуск на український ринок інструментів іноземних емітентів.
На ринку не з'явився реальний обіг деривативів, акцій або хоча б ліквідних облігацій приватних емітентів. Не був запущений третій (накопичувальний) рівень пенсійної системи, що збільшило б значущість регулятора.
Таким чином, реформу не довели до логічного кінця. НКЦПФР не отримала реальних повноважень через гальмування законопроектів у Верховній Раді, хоча їх ухвалення вимагав МВФ.
Сама комісія залишилася майже не реформованою. Рядові співробітники розчарувалися в новому керівництві, хоча велика частина провини лежить на депутатському корпусі.
Призначити керівництво НКЦПФР президенту простіше, ніж призначити главу НБУ. Зеленський може поміняти керівника комісії одноосібно.
На питання, чи варто очікувати змін у керівництві органу, Страхова відповіла обтічно: "Закон про держрегулювання має більш розширений перелік підстав для припинення повноважень глави і членів НКЦПФР і чітко вказує, що зміна президента — не підстава для припинення їх повноважень".
При цьому в команді нового президента не обов'язково будуть налаштовані на необхідне керівництву регулятора посилення повноважень.
"Я апологет принципу "головне не розмір, а вміння користуватися", особливо після попередніх невдалих спроб посилити повноваження НКЦПФР, що робилися і з моєю участю. Повноваження повинні посилюватися після розвитку ринків", — пояснює Страхова.
Нацкомісія з регулювання ринків фінансових послуг
Нацкоміфінуслуг — третій фінансовий регулятор України, який повинен наглядати за страховим ринком, ломбардами, недержавними пенсійними фондами, фінансовими компаніями.
До зміни влади у 2014 році комісію контролювали люди, близькі до екс-віце-прем'єра Сергія Арбузова. У той час страхові компанії, пов'язані з "сім'єю", у кращих традиціях вигравали найбільші державні тендери і стрімко росли.
Під "дахом" Нацкомфінпослуг на страховому ринку розгорнулася масштабна діяльність з переведення в готівку грошей і "оптимізації" податків.
Після революції орган очолив представник "Народного фронту" Максим Поляков. Після цього деякі "арбузівські" страхові компанії почали пов'язувати з Поляковим. Пізніше новий глава відзначився у янтарний справі Борислава Розенблата, яку розслідувало НАБУ.
Через півроку в комісію прийшли люди, близькі до Банкової. Керівником був призначений Ігор Пашко, а ключовим членом комісії — Денис Ястреб, який працював у страховій компанії Порошенка "Країна".
Тоді їх призначення розцінювали як короткострокове рішення, адже орган планувалося ліквідувати, а повноваження — розділити між НБУ і НКЦПФР. Однак у Верховній Раді ця ідея отримала відсіч, а в АП на цьому перестали наполягати, незважаючи на вимоги МВФ.
Істотних змін у якості нагляду не відбулося: страхові компанії банкрутували, пропадали гроші клієнтів. Зараз кредитні організації працюють без належного нагляду, а податкові схеми залишаються "паровозом" страхового ринку.
За інформацією джерел ЕП, у керівництва органу можуть виникнути неприємності.
"Недавно один з учасників ринку подав у ДБР заяву, в якій описав схеми на ринку при потуранні регулятора. ДБР з цього приводу вже порушило кримінальну справу", — розповів ЕП співрозмовник у правоохоронному відомстві.
Схоже, варто чекати змін у керівництві регулятора і навіть ліквідації комісії.
"Спліт передбачений програмою МВФ — йому бути. У подальшому може бути здійснена загальна реформа нагляду на фінансовому ринку, але це не питання найближчих ста днів.
Страховому ринку, фондовому ринку варто очікувати підтримки ініціатив, спрямованих на їх розвиток з інструментами реалізації в дусі лібератаріанства — держава повинна якомога менше втручатися у справи бізнесу", — каже Страхова.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
ФГВ — страховик депозитів, який під час найбільшого за всю історію України "очищення" банківської системи перетворився на найбільший орган з управління проблемними активами України. Керувати фондом Порошенко призначив свого найближчого бізнес-партнера Костянтина Ворушиліна.
Балансова вартість активів в управлінні фонду — близько 500 млрд грн, оціночна — близько 100 млрд грн, реальна — менше 50 млрд грн. Більша частина активів неплатоспроможних банків продана за допомогою системи ProZorro-sales.
Те, як продавалися активи до її впровадження, могло б стати предметом розслідування правоохоронних органів, якби вони виконували свої обов'язки.
Система ProZorro вирішила проблему прозорого продажу активів, але не вирішила проблеми вкладників, які очікували свої виплати після реалізації активів неплатоспроможних банків. Активи продавалися прозоро, але дуже дешево, дисконт сягав 99%.
Хоча ліквідація банків добігає кінця, як і розпродаж активів, фонд залишиться важливим органом. Його повноваження, ймовірно, будуть розширені у зв'язку з імплементацією директив ЄС, прописаних в угоді про асоціацію.
Фонд зможе отримати повноваження самостійно ініціювати введення в банк тимчасової адміністрації.
У Ворушиліна були "натягнуті" відносини з Гонтаревою. Керівник фонду мав чимало претензій до керівника центробанку, оскільки банки потрапляли у фонд майже порожніми.
Співробітники фонду говорили, що Ворушилін може піти у відставку ще до другого туру президентських виборів. Цього не сталося, але, з огляду на його близькість до Порошенка і заяву про небажання керувати фондом, очевидно, що портфель дістанеться комусь із команди Зеленського.
"Якщо Костянтин Ворушилін піде, це буде його особисте рішення", — заявила Страхова.
Укрексімбанк
До Революції гідності один з найбільших українських банків — Укрексімбанк — обслуговував інтереси "сім'ї" і близьких до неї олігархів. За допомогою коштів банку була оформлена угода з купівлі "Укртелекому" пулом українських олігархів. У банку також активно кредитувалися наближені до Януковича брати Клюєви.
Після зміни влади банк за квотою відійшов під "крило" Порошенка. Його очолив непублічний банкір Олександр Гриценко, якого вважають креатурою президента.
У банку обслуговується майже вся оборонна промисловість, що може пояснювати інтерес команди Порошенка саме до цієї установи. Банк також потрапив у скандал у зв'язку з реструктуризацією мільярдного кредиту під 1% річних корпорації "Богдан моторс", якою володів колишній президент.
Для повної та об'єктивної оцінки діяльності банку, очевидно, знадобиться аудит. Оскільки Порошенко майже втратив владу, варто очікувати зміни керівника банку.
Страхова запевняє, що при Зеленський "ніяких квот не буде".
"Відповідно до закону про банки і банківську діяльність, будуть сформовані наглядові ради державних банків, в тому числі Укрескімбанку.
Відбір здійснюється незалежною рекрутинговою компанією і контролюється громадськістю. Президент відповідно до закону внесе подання у Кабмін про призначення члена наглядової ради як представника держави", — зазначає вона.
* * *
Найближчим часом стане зрозуміло, хто замінить керівників названих відомств. Їх імена навряд чи вкажуть на близькість до Зеленського. Про це скажуть їх рішення — від фінансових ринків важко що-небудь приховати.