Який супермаркет найдешевший
У рамках проекту "Менші ціни" Українське товариство економічних свобод регулярно проводить громадські кампанії, націлені на зниження цін на товари, за які українці з різних причин переплачують.
Раніше УТЕС уже демонстрував, що товари в Польщі значно дешевші, ніж в Україні. Передусім — одяг. З огляду на це у Верховній Раді був навіть зареєстрований законопроект про здешевлення одягу.
Проте ціни на одні і ті ж самі товари можуть суттєво відрізнятися і всередині країни. І не лише країни, а в межах одного міста, чи навіть в одній торгівельній мережі. Приклад — ціни на продукти харчування в київських супермаркетах.
В якому з супермаркетів найнижчі ціни?
Відповісти на це питання виявилося доволі складно, адже в процесі цінового моніторингу автори зіткнулися з неймовірною кількістю труднощів та етичних нюансів стосовно встановлення цін в магазинах.
Чому складно порівнювати ціни в супермаркетах
По-перше, ціни в супермаркетах однієї мережі можуть бути різними.
По-друге, в магазинах різний набір товарів різних торговельних марок та різної ємності фасування.
По-третє, ціни на товари змінюються швидко і непередбачувано, навіть упродовж одного дня.
Щоб проілюструвати наскільки різняться ціни навіть на однакові товари, пропонуємо подивитись, скільки коштує такий популярний продукт як Coca-Cola в різних мережах.
Виявляється, ціна на одну і ту саму пляшку Coca-Cola в одному магазині в один і той самий день може бути в півтора рази вища за ціну в іншому маркеті.
Не менш складно було визначити набір товарів для порівняння цін. Оптимальний, на думку авторів, варіант отримання якісних результатів моніторингу — вивчення цін на перелік продуктів, який встановлює уряд для розрахунку прожиткового мінімуму.
Прожитковий мінімум складається з десятків видів продуктів. Цей перелік, насправді, недостатній для виживання, але для розрахунку цін це не має значення.
При відборі товарів автори дослідження брали до уваги найдешевший товар з фасованих, адже в деяких супермаркетах відсутня категорія товарів "на вагу".
До речі, визначити, який з упакованих продуктів найдешевший, теж непросто, адже продукцію часто продають в розфасовці 700, 800 та 900 грамів. Ціль таких маніпуляцій — ввести в оману споживача щодо реальної вартості товарів.
Це не єдиний приклад нечесного ціноутворення, є ще практика "акційних" цін. В ході моніторингу цін на сіль під час "соляної лихоманки" автори виявили, що в супермаркетах продукт коштує однаково, але у двох така ж ціна була вказана з позначкою "акційна".
Значні цінові розриви щодо базового товару, який видобувається в одному місці на одному державному підприємстві, зберігаються досі.
Який супермаркет виявився найдешевшим
У лютому протягом тижня автори фіксували ціни на 40 видів продуктів у двох-трьох магазинах кожної з 13-ти найбільших торговельних мереж України. Це дозволило не лише порівняти вартість 520 одиниць продовольчих товарів, а й вирахувати суму витрат в кожному супермаркеті на на задоволення потреби в харчуванні українця упродовж місяця.
Фотографувати в магазинах часто заборонено. Премію за дружелюбність громадська кампанія дає супермаркетам "АТБ", Billa, "Велика кишеня" та "Фора". В "Екомаркеті" автори отримували зауваження, а з "Варусу" їх двічі виганяли. Дарма, бо за результатами дослідження найдоступнішим супермаркетом став саме "Варус".
Вартість місячної норми харчування, 55,5 кг їжі, коливалася від 1 461 грн у "Варусі" до 1 833 грн у "Мегамаркеті", а різниця у вартості набору продуктів "споживчого кошика" в найдорожчій та найдешевшій торговельних мережах України сягає 25%.
Цей моніторинг не має на меті ні реклами, ні антиреклами торговельних мереж чи марок. Ініціюючи проведення цього заходу, автори прагнули підтвердити або спростувати твердження торговельних мереж щодо економії, у чому вони запевняють покупців. Отриманий висновок буде перевірено — автори мають намір повторити моніторинг.
Неприємні висновки: що показало дослідження
Головний результат дослідження — розуміння, що ціни в супермаркетах коливаються, щоб привабити покупців "дешевими" товарами і спонукати їх переплатити за інші товари. Адже немає реальних причин для того, щоб пачка кави одного виробника коштувала в різних супермаркетах настільки по-різному — відмінність в деяких випадках сягала 50-100%.
Ліквідувати такі цінові розриви може лише вільна конкуренція. Однак її принципи спрацьовують лише тоді, коли споживач усвідомлює, де і наскільки товар дешевший.
Тобто ключове питання — законодавче регулювання прозорості ціноутворення на споживчі товари, завдяки якій покупці могли б робити кращий вибір.
Мережі мусять вказувати ціни не за одиницю товару, а за 100 грамів продукції.
Покупці повинні усвідомлювали, що крупа, фасована в упаковку вагою 850 грамів, коштує на рівні з продукцією інших виробників, що має стандартну вагу, а може, навіть дорожча.
Крім того, необхідно заборонити використання позначки "акція" для товарів, які не є акційними, бо споживач, купуючи їх, не отримує вигоди.
Тим більше не слід спекулювати на нераціональних побоюваннях під час воєнного стану.
Не завадило б зазначати в ціннику розмір націнки, яку роблять мережі, чи, принаймні, вказувати вчорашню ціну. Це дозволило б покупцям робити більш усвідомлений вибір.