Сегвеї, редагування генів та селфі-палиця: 10 найгірших технологій 21 сторіччя
Після підбірки 10 технологій року журнал Массачусетського технологічного інституту Technology Review вирішив зберегти баланс та гармонію і випустив ще одну підбірку — десяти найгірших технологій 21 сторіччя.
Однозначної відповіді на питання про те, що робить технологію поганою, вчені не знайшли. Адже навіть корисні, на перший погляд, винаходи можуть виявитися шкідливими.
За прикладом не треба ходити далеко: автомобілі, які мають вирішальне значення для сучасного світу, вбивають понад 1,25 млн людей на рік.
Сегвей
Першу модель сегвея у 2001 році презентував Дін Кеймен. Це трапилося після десяти років та 100 млн дол, витрачених на розробку. За задумом винахідника, цей транспортний засіб повинен був спростити життя людям, які проводять левову частку життя у заторах.
Проте винахід виявився дивакуватим на вигляд дорогим самокатом з невизначеною репутацією.
Десь ця штуковина прирівнюється до пішохода (Франція, Чехія), десь — до велосипеда (Люксембург, Швеція), десь — до мопеда (Данія, Німеччина, Японія), десь — до мікроавтомобіля (Нідерланди), а десь — заборонена (Австралія, Велика Британія).
За даними Forbes, Кеймен розраховував продавати до 10 тис моделей на тиждень, проте цього не сталося. Сегвеї не витіснили автомобілі і не захопили світ. Зараз їх можна зустріти лише у гольф-клубах, торгових центрах та парках.
Google Glass
Над розробкою Google Glass працювало багато дослідників і справжніх "світил" науки.
У 2012 році, коли окуляри нарешті презентували, вони викликали справжній фурор. Проте ненадовго.
Google зробила велику помилку: намагаючись випередити конкурентів, компанія презентувала недопрацьований продукт. Саме тому Google Glass не продавалися, а лише пропонувалися на тестування "обраним".
Батарея була слабкою, вилізло чимало багів. До того ж, в окулярах не пускали у заклади, де не можна вести відеозапис, наприклад, у кінотеатри.
На думку багатьох експертів, окуляри доповненої реальності випередили час, як і окуляри віртуальної реальності Oculus Rift.
Згодом компанія згорнула проект і почала працювати над новим прототипом, відштовхуючись від потреб потенційних користувачів.
Електронне голосування
Не лише автомобілі, вирішуючи одні проблеми, створюють інші. Ще є електронне голосування. Можливість віддати голос не з виборчої дільниці, а з дивана, створила проблему: такі вибори виявилися вразливими для злому.
Швейцарія, яка однією з перших почала використовувати технологію електронного голосування, недавно запропонувала хакерам великі гроші, якщо їм вдасться зламати систему. Так в країні демонструють надійність системи та готовність її покращувати.
Програма "Кожній дитині по комп'ютеру" (OLPC)
Програма, заснована у 2005 році, мала на меті сприяти освіті дітей у країнах третього світу.
Як показували тогочасні дослідження, діти, які під час навчання в школі не мали доступу до сучасних технологій, не мали і шансів інтегруватися у світову економіку.
Простіше кажучи, син пастуха з ПАР, який ріс з козами, а не з комп'ютером, мав усі шанси стати пастухом, а не розробником програмного забезпечення чи бізнес-аналітиком.
Почавшись як освітній проект, OLPC мала і потужний побічний ефект: вона запустила революцію мобільних пристроїв.
Через кілька місяців після того, як на ринку освітніх технологій з'явився спеціально розроблений ноутбук OLPC XO, Intel почала випускати власний навчальний ноутбук Classmate PC.
Трохи пізніше дешевий ноутбук EEE PC почала випускати компанія ASUS. Apple випустила недорогі планшети. Її приклад почали наслідувати Samsung, Lenovo, Sony і Toshiba.
Освітній стартап не зміг змагатися з технологічними гігантами і невдовзі згорнувся.
Технологія редагування генома
Абреівіатура CRISPR (кріспер) відома як технологія редагування генів або внесення змін до ДНК. Науковці заявили про можливість лікування ВІЛ, сліпоти, м’язової дистрофії та раку.
Проте вчені на цьому не зупинилися. В кінці 2018 року китайський генетик Цзянькуй Хе оголосив про народження близнюків з відредагованими генами — малюкам спробували прищепити стійкість до зараження ВІЛ.
Після цього світова наукова громадськість висловила занепокоєння і заявила, що на живих людях експериментувати не можна. Мовляв, технологія недостатньо досліджена і невідомо, які мутації можуть проявитися згодом.
Деякі впливові науковці заговорили про генетичну дискримінацію, коли багаті батьки зможуть придбати найновіші покращення для своїх нащадків, що призведе до ще більшої нерівності.
Незаконний збір інформації
Технології випереджають регулювання. Саме через це став можливим збір інформації про користувачів в інтернеті, її аналіз та передавання третім особам.
На проблему звернули увагу після гучного скандалу, який трапився з компаніями Facebook та Cambridge Analytica.
Після цього в ЄС з'явився акт GDPR, який повинен регулювати розповсюдження даних жителів ЄС. Свою версію документа готують у США. California Consumer Privacy Act у тестовому режимі запрацює в Каліфорнії у 2020 році.
Українцям залишається лише більш прискіпливо контролювати те, чим вони діляться в інтернеті.
Криптовалюта
Біткоїни та альткоїни у Массачусетському технологічному інституті вважають неправильним використанням технології блокчейн. На думку вчених, криптовалюта — це спосіб стати багатими для купки спекулянтів.
Раніше на "крипту" покладали великі надії як на нову форму грошей, не обмежену кордонами чи законодавством, довіра до яких може підтримуватися завдяки блокчейну.
Проте "добування" криптовалюти потребує надто багато енергії, а верифікація транзакцій — значних обчислювальних потужностей.
Наприкінці 2017 року довкола біткоїна зчинився небувалий ажіотаж, тоді одна "монета" коштувала понад 20 тис дол. Проте після цього курс почав стрімко падати і зараз ціна біткоїна становить близько 4 тис дол.
Електронні сигарети
Пристрій, який мав на меті допомогати завзятим курцям кинути палити, привчив до пускання гліцеринової пари навіть школярів, популяризуючи ідею, що електронна сигарета — це менш шкідливо.
Кількість вейперів в останні роки швидко зростає. Якщо у 2011 році електронними сигаретами користувалося близько 7 млн осіб, то у 2016 році — 35 млн.
За оцінками аналітичної компанії Euromonitor, до 2021 року число дорослих людей, які курять електронні сигарети, сягне 55 млн осіб.
За даними компанії Ernst & Young, більшість вейперів користується цими пристроями, бо переконана, що електронні сигарети не так шкідливі для здоров'я, як звичайні.
Однак ВООЗ зазначає, що даних про вплив електронних сигарет на здоров'я у довгостроковій перспективі нема, а нікотин, який випаровується із спеціальної рідини, теж викликає залежність.
Пластикові стаканчики для ранкової кави
Економлячи час зранку і купуючи каву дорогою на роботу, люди створюють тонни відходів, які важко переробляються. Науковці закликають переходити на багаторазові стакани, які можна помити і використовувати знову.
Також можна носити з собою термокружку. У деяких кафе кава у свій посуд коштує дешевше.
Монопод
У 2014 році журнал Time включив палицю для селфі у список "25 найкращих винаходів року".
Тимчасом у Массачусетському технологічному інституті "палицю Нарциса" вважають одним з найгірших винаходів сторіччя. "Чи потрібно тут щось пояснювати?" — питають учені.