Тяжкий російський спадок: чи зможуть клієнти ВТБ повернути свої кошти
Ще в листопаді українська "дочка" російського Внєшторгбанку була визнана неплатоспроможною.
Тимчасова адміністрація Фонду гарантування вкладів зайшла у банк в кінці листопада 2018 року. До цього моменту робота банку вже кілька тижнів була паралізована. Клієнтські платежі не проходили, в банкоматах і касах установи не було коштів.
Все могло скластися інакше, якби Москва підтримала свою "дочку", але материнська структура не стала її рятувати, хоча могла.
У Росії в тому, що відбувається, спочатку звинуватили Ігоря Коломойського, а пізніше — Петра Порошенка, пригрозивши останньому судом.
Раніше через позов Коломойського банк втратив можливість поповнювати ліквідність завдяки реалізації набутого в процесі стягнення заставного майна й активів, що НБУ і сам банк назвали головною причиною проблем.
Чи були гроші в банку
У групі заявили, що активів банку вистачить для розрахунків з усіма кредиторами. Якщо подивитися на його баланс, то така заява виглядатиме цілком коректною.
За даними джерел ЕП, на момент введення тимчасової адміністрації розмір зобов'язань банку становив 3,2 млрд грн без зобов'язань перед пов'язаними особами, зокрема, материнською структурою, від якої банк мав кредит близько 2 млрд грн.
При цьому розмір активів удвічі перевищував зобов'язання. 27 листопада 2018 року активи банку дорівнювали 6,9 млрд грн. З 6,9 млрд грн 3,6 млрд грн — це нерухомість на балансі банку.
Кредитний портфель за вирахуванням резервів становив 2,9 млрд грн (зобов'язання позичальників перед ВТБ за кредитами — 2,7 млрд грн, портфель майже не обслуговується, проте покритий резервами на 86%).
За даними джерел ЕП, суб'єкти оціночної діяльності, залучені ФГВ для підготовки плану виведення банку з ринку, оцінили активи установи 6,5 млрд грн.
При такому балансі теза про те, що коштів для розрахунку з клієнтами вистачить, цілком виправдана. Однак навіть при такому балансі у клієнтів банку є ризик не отримати свої кошти.
По-перше, фонд може зіткнутися з відсутністю попиту на активи за оціночною вартістю.
По-друге, нерухомість, яка була на балансі банку, почала зникати за допомогою сумнівних рішень суду.
Дешево та швидко не вийшло
З огляду на розмір активів банку, не дивно, що ним цікавилися кілька великих гравців ринку: "Альфа", ПУМБ і ТАС.
Перші два відпали ще на етапі подання документів. У підсумку з пропозицією про придбання частини активів та взяття на баланс зобов'язань банку вийшов лише Таскомбанк Сергія Тігіпка.
За даними джерел, структури ТАС цікавилися активами ВТБ ще до визнання останнього неплатоспроможним і добре знали баланс банку. Однак угоду з ФГВ Тігіпко так і не уклав.
Головна причина — ціна. За активи, які незалежні структури оцінили 3,3 млрд грн, Тігіпко запропонував 1,1 млрд грн, що, звичайно, не влаштувало Фонд гарантування вкладів.
Які активи залишилися у портфелі і чи вистачить їх для розрахунків з вкладниками? У розпорядженні ЕП опинилися дані конкурсної пропозиції Таскомбанку щодо вартості активів ВТБ.
Кредитний портфель банку, якй хотів отримати Таскомбанк
Актив |
Баланс |
Оцінка |
Пропозиція Таскомбанку |
Три кредити ТОВ "Інвестиційно-будівельна група" із загальним боргом понад 1,1 млрд грн |
1,1 млрд грн |
227 млн грн |
138 млн грн |
Два кредити ТОВ "Кольорові метали" |
411 млн грн |
67 млн грн |
41 млн грн |
Кредит ТОВ "Укравтозапчастина" |
224 млн грн |
156 млн грн |
16 млн грн |
Два кредити АТ "Азовсталь" |
4 млрд грн |
1 млрд грн |
41 млн грн |
ТОВ "АТЛ" |
114 млн грн |
28 млн грн |
2,7 млн грн |
ТОВ "Гермес риал естейт", корпоративні права |
950 тыс грн |
254 тыс грн |
100 грн |
Нерухомість на балансі ВТБ, яку хотів купити Таскомбанк, млн грн
Актив |
Баланс |
Оцінка |
Пропозиція Таскомбанку |
ГВ ВТБ, 5 975 кв м, Київ, вул. Пушкінська, 26/8 |
249 |
232 |
196 |
БЦ "Сігма", 28,2 тис кв м, Київ, бульвар Лепсе, 6 |
312 |
315 |
186 |
БЦ "Інком", 12,4 тис кв м, Київ, вул. Смоленська, 31-33 |
338 |
284 |
180 |
ТРЦ "Екватор", 61,4 тис кв м, Черкаси, пр. Хіміків, 74 |
429 |
120 |
55 |
Приміщення, 1,2 тис кв м, Київ, вул. Коласа Якуба, 10 |
11 |
8,9 |
4 |
Приміщення, 787 м кв, Дніпро, пр. Явоницького, 123а |
7 |
5,9 |
1,3 |
23 квартири, 9,7 тис кв м, Київ, вул. Метрологічна, 32, 34, 36 |
77 |
96 |
12 |
32 квартири, 3,3 тис кв м, Дніпро, пр. Поля, 16 |
57 |
79 |
19 |
22 земельні ділянки, 16 га, Козин |
130 |
112 |
36 |
ТРЦ "Мегамол", 11 тис кв м, Харків |
778 |
486 |
196 |
Таким чином, Тігіпко хотів отримати майже половину активів банку лише за третину оціночної вартості.
За даними фонду, гарантована сума відшкодування становить 932 млн грн. Не потрапили під гарантовані 200 тис грн кошти фізосіб на 853 млн грн і кошти юридичних осіб на 1,2 млрд грн.
Якщо запропонована Тігіпком ціна ринкова, і фонду не вдасться продати активи дорожче, це може означати, що свої кошти отримають не всі клієнти банку навіть після реалізації активів, оцінених 6,5 млрд грн.
Нерухомість може коштувати менше. Якщо в ліквідності офісу банку на вулиці Пушкінській у Києві сумніватися не доводиться, то перспективи зачиненого торгового центру "Екватор" у Черкасах сумнівні.
Раніше банк намагався реалізувати цей ТЦ через торговельний майданчик СЕТАМ за 150 млн грн, однак охочих купити об'єкт не знайшлося.
Втім, співрозмовники видання у ВТБ з такою оцінкою категорично не згодні. Вони стверджують, що при правильній роботі з активами їх вистачить для розрахунків з клієнтами.
Однак слід враховувати, що у банку з'явилися нові проблеми, про які не знали співробітники ВТБ. Як тільки установа перейшла в розпорядження Фонду гарантування, з неї відразу спробували вивести частину нерухомості, яка була на балансі.
Суд провісників
Напередодні Нового року, вже на чолі з тимчасовим адміністратором ФГВ, у банку виявили цікаву деталь: 46 квартир у Дніпрі, що перебувають на балансі банку з 2015 року, зникли з його активів.
У банку виявили, що ці об'єкти були перереєстровані державним реєстратором Дніпровської філії одного з комунальних підприємств 13 грудня 2018 року на фізособу на підставі додаткового рішення Індустріального районного суду Дніпра у цивільній справі №202/9477/14-ц від 15 січня 2016 року.
При цьому "основне рішення" у цій справі, згідно з відомостями ЄДРС, ніякого стосунку до банку не має, а позовну заяву у цій справі залишено без розгляду ухвалою суду від 15 січня 2016 року.
15 грудня 2018 року ця фізособа за допомогою цього ж державного реєстратора внесла усі 46 об'єктів як статутний капітал в зареєстроване ТОВ із статутним капіталом 1 тис грн.
У Фонді гарантування називають цей інцидент шахрайством.
"У ФГВ є всі підстави вважати ці дії шахрайськими, про що свідчать такі факти.
У 2014 році на баланс банку було взято 311 квартир та об'єктів комерційної нерухомості на підставі договорів іпотеки. За наступні три роки з них були продані всі, крім 46-ти, які залишалися на балансі на момент входження в банк ФГВ.
За дивним "збігом обставин" саме ці нереалізовані 46 одиниць були вказані в загадковому додатковому рішенні суду 15 січня 2016 року, про яке стало відомо в грудні 2018 року.
Виходить, автори цього рішення у 2016 році знали, які об'єкти з понад 300 залишатимуться у власності банку в кінці 2018 року.
"Дар передбачення" автори цього судового рішення продемонстрували і в інших аспектах. Наприклад, у січні 2016 року в рішенні суду згадується місто Дніпро, тоді як перейменування Дніпропетровська на Дніпро сталося лише в червні 2016 року.
Тобто вже за півроку до зміни назви міста у суду не було сумнівів, що вона буде змінена, і там точно знали, який саме варіант буде обраний при перейменуванні", — зазначили у фонді.
При такому підвищеному інтересі до активів банку ще до початку їх продажу кредиторам цієї установи варто стежити за їх збереженням, оскільки спроби виведення активів, схоже, почалися ще до початку процедури ліквідації банку.
Для вкладників це може виявитися ще більшою проблемою, ніж відсутність ринкового попиту на активи фінансової установи.