Як закарпатське вино завойовує світ. Репортаж з "Шато Чизай"

"Закарпаття — наш виноградарський край". Банери з такими написами зустрічають усіх гостей регіону, які приїжджають туди за мальовничими горами та озерами, замками і смачними сирами. Замовник реклами — "Шато Чизай" — один з найбільших виробників вина закарпатського краю.

У всіх цивілізованих країнах вино — це, передусім,продукт певної місцевості. Саме тому підприємство, про яке піде мова, інвестує власні кошти у створення іміджу Закарпаття як виноробного краю. Туристам тут є чим зайнятися, але без місцевого вина картина відпочинку на Закарпатті буде неповною.

Багато українців, які часто подорожують і знають винну карту світу, скептично ставляться до українського вина як бренду. Мовляв, Україна — це не країна вин, тут нема багатовікових традицій і досвіду з виробництва якісного продукту.

Проте є підприємці, які здатні ламати ці шаблони. У кожному з чотирьох основних теруарів України, розташованих в Одеській, Миколаївській, Херсонській та Закарпатській областях, є "драйвери" цього руху. "Шато Чизай" — один з них.

ЕП переконалася в цьому, побувавши у них в гостях. "Шато Чизай" — одна з небагатьох українських компаній, яка для виробництва вина використовує лише свій виноград, називає площу виноградників і позиціонує Закарпаття як край виноробів.

Фермери вирощують тут виноград понад 2 тисячоліття у таких же кліматичних умовах, як і винороби в Бургундії та на півдні Шаблі у Франції.

Виноградники "Шато Чизай" в Берегово нагадують пейзажі Швейцарії, Італії або Франції. Рослини висаджені на гірських схилах "під лінієчку".

Власник і засновника підприємства — 66-річний Геннадій (Хуго) Гутман, який живе і в Україні, і в США. У профілі компанії в публічних реєстрах у графі "Адреса засновника" вказано: "Район Бруклін, Нью-Йорк". Зрештою, це не заважає пану Гутману успішно управляти одним з найвідоміших в Україні винних брендів.

Підприємець майже щодня займається спортом, любить біле сухе вино і каже, що його кюве здатне вразити смаком найвибагливішого любителя вин.

Все почалося у 1995 році. Тоді кілька бізнесменів купили ділянку для заводу з виробництва алкогольних напоїв. Сподівалися, що зможуть виробляти пиво і вино. "Я швидко зрозумів, що вино не терпить конкуренції, тому потужності для виробництва пива були перенесені в інше місце", — розповідає власник шато.

За його словами, тоді, в середині 1990-х років, у Береговому було важко знайти навіть цеглу для заводу, тому її доводилося імпортувати з Угорщини.

"У свою першу відпустку після запуску заводу я взяв чемодан книжок про вирощування виноградної лози та виробництво вина і десять днів не вилазив з готелю. Дружина дорікала: "Прекрасну відпустку ти організував", — згадує Геннадій Гутман.

Проте отриманні знання, бізнес-інтуїція і роки практики зробили "Шато Чизай" знаним не лише на Закарпатті, а й за кордоном. Зараз винарня підкорює ринки США, Канади, Австралії, Ізраїлю, Нігерії та країн ЄС.

"До нас і з Угорщини приїжджає багато туристів. Вони вражені нашими винами, здивовані, чому не можуть купити їх у своїй країні", — усміхається власник.

"На жаль, в Україні нема державної підтримки ні на виноград, ні на експорт вина, а в ЄС галузь отримує скажені дотації. Уявіть, як тісно на полиці у США чи ЄС.

Ми можемо конкурувати з місцевими виробниками лише якістю, бо їх споживач розуміється на вині", — пояснює директор підприємства Анатолій Полосков.

Винарня має дві лабораторії якості. Крім того, виробництво контролює голова асоціації сомельє Угорщини Золтан Шлезак.

"Це один з найбільш грізних сомельє Європи, який бере участь в міжнародних конкурсах.

Він — наш консультант з винарства", — знайомить ЕП із сомельє директор "Шато Чизай".

На заводі Шлезак буває тричі на тиждень і знає, як відрізнити рислінг від фурмінту із зав'язаними очима.

Майже все своє життя присвятив виноградникам головний виноградар "Шато Чизай" Тібор Годор. Він буває на виноградних схилах щодня. Осінь — гаряча пора збору урожаю і потрібно не проґавити виноград.

"Виноградар з Херсонщини чи Миколаївщини не зможе працювати на Закарпатті, бо у кожного регіону свої підходи до вирощування лози. Наш головний консультант із сусіднього Токаю — відомий та авторитетний угорський виноградар Дюрі Ровжа — за три роки співробітництва зробив справжню революцію в догляді за виноградниками", — розповідає Геннадій Гутман.

За його словами, спочатку потрібно підготувати ґрунт, потім посадити виноград, три роки йому кланятися, розмовляти з ним і лише на четвертий рік можна отримати врожай, придатний для виробництва вина.

Сонячна погода — основний друг винороба восени, адже дощ впливає не лише на процес збору, а й на цукристість кожного грона.

"У виноградаря не буває відпустки, бо спочатку в тебе сезон збору винограду, потім сезон обрізання, обв'язування лози, а потім, коли в тебе все є, починається сезон розливу. Найскладніше — це продати вино", — наголошує власник шато.

На 272 гектарах "Шато Чизай" — 1 млн саджанців, які потребують постійного догляду. Інвестиції в один гектар становили близько 10 тис дол.

Саджанці були куплені в Австрії. Компанія єдина в Україні на початку 2000-х придбала комбайн для автоматичної посадки винограду. Після того тривалий час надавала послуги виноградарям південних областей України.

"Наші виноградники розташовані на одній широті з Токаєм. Їм 12 років і це оптимальний вік для отримання якісного вина", — зазначає власник.

Спочатку винарня не мала власної сировини і жила без виноградників кілька років. "Ми починали із заготівлі 8-9 тис тонн винограду по всій Україні. Купували в Угорщині, Словаччині, Македонії. Випускали понад 1 млн пляшок вина на місяць, а потім зрозуміли, що нам потрібні свої виноградники", — розповідає Геннадій Гутман.

"Коли сьогодні купуєш виноград в одному регіоні, а завтра — в іншому, то отримуєш зовсім різне вино. Совіньйон ніколи не буде однаковим з кримського і одеського винограду", — додає він. За словами Гутмана, тільки власні виноградники можуть гарантувати якість продукції і зберігати її унікальність.

В урочищі "Чизай" на гірських схилах зараз росте кілька десятків сортів винограду, серед яких — рислінг, ізабела, піно нуар, каберне, фурмінт, мерло. На рік завод виробляє близько 2 тис тонн вина. У шато є сертифікат організації OK Kosher Certification на випуск кошерних вин та виноградного соку.

"Вино робити — не цеглу випускати. Ми давно сконцентрувалися не на обсягах, а на якості. Ми не хочемо бути просто хорошими, ми хочемо бути найкращими. Шато "Чизай" позиціонує себе як український виробник, ми вчимо людей, як сприймати вино. Майбутнє — за теруарними винами", — наголошує пан Гутман.

Інших виробників регіону керівництво шато вважає не конкурентами, а партнерами. Підприємство заохочує до виноробної справи однодумців. Наприклад, з урожаю шато авторське вино робить лідер гурту "ВВ" Олег Скрипка.

За останні роки держава зробила значні кроки назустріч малим виноробам: скасувала ліцензію на оптову торгівлю і спростила ліцензію на виробництво. Однак для отримання ліцензії на виробництво потрібен договір з лабораторією.

"Шато Чизай" пропонує виноградарям Закарпаття перевіряти якість своєї продукції у їх лабораторіях. "Ми зацікавлені, щоб усі наші колеги виробляли якісні вина. Не можна робити вино без хорошої лабораторії", — пояснює Полосков.

Невдовзі шато планує відкрити для туристів інтерактивний музей виноградарства і виноробства закарпатського регіону.

Вина "Шато Чизай" вразили не лише українців, а й дегустаційну комісію 25-го Міжнародного виноробного конкурсу на фестивалі Bukkaljai Borfesztival в Угорщині. Там у 2017 році біле десертне марочне вино "Троянда Карпат" отримало гран-прі, а ще чотири вина шато були удостоєні золотих медалей.

Матеріал написано за ініціативи редакції. Усі витрати на створення фоторепортажу в усіх без винятків випадках здійснюються лише за рахунок редакції. Якщо у вас є цікаві ідеї для фоторепортажів, які стосуються успішних підприємств та кейсів, надсилайте свої пропозиції на поштову скриньку "Економічної правди": econompravda@gmail.com

Фото Дмитра Ларіна