Київ без "пробок": коли столиця перестане втрачати час і гроші в заторах
Щоденні затори на Південному мосту в ранкову годину пік у бік правого берега стали буденністю для киян.
Через це багато автомобілістів, які живуть на Позняках, Осокорках, Харківському, щоранку прокладають маршрут на правий берег через Дніпровську набережну і далі — на Дарницький міст або міст Патона.
Довгі каравани із сотень автомобілів повільно долають понад десять світлофорів, які стоять на кожній дорозі, що примикає до шестисмугової траси Дніпровської набережної.
Типова картина київського ранку: на Південному мосту затор, порожнє перехрестя Дніпровської набережної і пересічної вулиці Причальної, а позаду караван із сотень машин дві хвилини чекає на зелене світло, щоб зробити черговий "ривок" на шляху до мосту.
У ранкові та вечірні години пік такі ситуації можна спостерігати на великих транспортних артеріях Києва.
Щодня столиця втрачає сотні тисяч, якщо не мільйони, людино-годин через те, що в місті відсутня централізована система управління дорожнім рухом.
Місто втрачає гроші, а його жителі — здоров'я. Через затори зростає загазованість, що провокує астму та бронхіт.
У 2017 році Київ посів 131 місце у світі за якістю життя в рейтингу журналу The Economist. Інфраструктура Києва в цьому рейтингу набрала 42,9 бала, що означає "Більшість аспектів життя сильно обмежена".
Транспортна інфраструктура — один з ключових компонентів міської екосистеми. Однак управлінням дорожнім рухом в Києві досі ніхто системно не займається. Про це в червні 2018 року в інтерв'ю ЕП повідомив директор департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Київської міськадміністрації Юрій Назаров.
Утім, вихід є. На прикладі Львова можна побачити, які переваги дає інтелектуальна система управління дорожнім рухом. Про них розповів генеральний директор австрійської компанії Swarco Traffic Holding Штефан Зейтс.
Його фірма розробляє і впроваджує інтелектуальні транспортні системи. 23 жовтня Зейтс на форумі, присвяченому дорожньому господарству, розповів, як європейські міста управляють дорожнім рухом і які переваги це дає. ЕП записала найцікавіші тези.
Проблеми Києва
Організація ефективного руху на вулицях багато в чому залежить від того, чи пересядуть люди з машин на громадський транспорт. Аби це сталося, громадський транспорт потрібно зробити більш привабливим.
Фото автора
Це Київ і це не унікальна ситуація. Ви бачите, що справа — смуга для громадського транспорту, але там багато автомобілів, тож автобус так само стоїть у заторі.
У Києві багато заторів, вони є не тільки в центрі міста, а всюди, навіть на в'їзді у місто. У столиці недостатньо паркувальних місць, бракує інформації про безкоштовні паркувальні місця, не працює система покарань за порушення правил парковки.
Громадський транспорт непривабливий, тому що він спізнюється, нема інформації про час прибуття.
Я як користувач послуг громадського транспорту хотів би знати, коли мій автобус приїде, щоб я розумів, встигну я на роботу чи ні. Крім того, існує високий рівень забруднення повітря.
Приклад Львова
Swarco спільно з "Львівавтодором" реалізували низку проектів у рамках запровадження у Львові інтелектуальної системи управління дорожнім рухом. Усі проекти мали чотири прості цілі.
1. Створити стійку мобільність для громадян і гостей Львова.
2. Підвищити інтенсивність дорожнього руху завдяки впровадженню адаптивної системи та організації індивідуального трафіку.
3. Створити більш привабливий громадський транспорт з більш високими рівнями обслуговування та інформування пасажирів у режимі реального часу про рух громадського транспорту.
4. Підвищити рівень безпеки на дорогах за допомогою відеоспостереження на перехрестях.
З цією метою Swarco спільно з "Львівавтодором" провели реконструкцію трамвайних колій, прилеглих автомобільних доріг і пішохідних зон.
Був створений центр управління дорожнім рухом і запроваджена адаптивна система управління дорожнім рухом, заснована на параметрах інтенсивності дорожнього руху.
Трамваї отримали пріоритет у дорожньому русі. Для пасажирів трамваїв та автобусів на зупинках були встановлені інформаційні табло з даними про періодичність руху транспорту.
Управління дорожнім рухом у Львові відбувається на підставі даних, які збирають встановлені на перехрестях відеокамери та детектори.
Нова система дозволила Львову на 20% скоротити тривалість поїздки та кількість зупинок автомобіля на головних дорогах, на 15% збільшити пропускну спроможність доріг, на 35% скоротити час очікування на перехрестях, на 21% скоротити час проходження трамваєм маршруту №2, підвищити пунктуальність, забезпечити пасажирів інформацією про рух трамвая в режимі реального часу.
У рамках розширення системи у Львові планують оснащувати перехрестя детекторами і підключати їх до центральної системи, а на шосе, що йдуть у місто, встановлювати табло для виведення інформації про альтернативні маршрути.
У планах також розширення будівлі Центру управління дорожнім рухом та створення пріоритетів для спеціального транспорту — поліції, медиків, пожежників.
Експеримент на Великій окружній
У Києві потрібно впроваджувати аналогічні рішення. Перший проект довів свою ефективність: на ділянці Великої кільцевої автомобільної дороги Києва Swarco встановила так званий зелений коридор.
Це дуже складна дорога: багато людей виходять з житлових кварталів і використовують дорогу, щоб приїхати в місто. Кожен день в години пік на трьох перехрестях з'являються жахливі затори. Ми обладнали ці перехрестя адаптивною системою управління дорожнього руху і тестуємо її вже два місяці.
В результаті застосування системи затори на цих трьох перехрестях абсолютно зникли. Це надзвичайно змінило життя водіїв. Однак через два місяці затори з'явилися знову. Чому?
Інші водії, які зазвичай не їздили цим шляхом, дізналися, що тут тепер можна проїхати набагато швидше. Підсумок — дорога знову перевантажена. Вона досягла порога своєї пропускної спроможності.
Тепер ми бачимо, що недостатньо запустити адаптивну систему управління на трьох перехрестях. Цю систему слід поширити на все місто.