Петля на шиях покупців та імпорту

В Комітеті з питань податкової та митної політики розглядають законопроект, яким пропонується зменшити ліміт безподаткового пересилання відправлень до 22 євро на одну посилку.

Цей законопроект є продовженням систематичної боротьби провладних кіл з імпортом товарів в Україну.

Угода про безвізовий режим між Україною та Європейським Союзом мала полегшити нашим співгромадянам доступ до європейських товарів за адекватними цінами, однак зараз влада України створює закони які нівелюють отримані економічні переваги.

Все почалось 07 грудня 2017 року з закону №2245-VIII, коли  через 6 місяців після підписання "безвізу"  Верховна Рада України прийняла Закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році". Цей закон  зробив поїздки "на закупи" нерентабельними.

Основні положення закону №2245-VIII:

1. З 01 січня 2018 року ввозити в Україну у ручній поклажі товари на суму 500 євро можна лише у разі відсутності в Україні більше 24 годин та не частіше одного разу протягом 72 годин, в іншому випадку дозволено ввозити товарів лише на суму 50 євро.

2. Із 01 січня 2019 року було передбачено створити обмеження на кількість поштових відправлень з-за кордону, отриманих громадянином протягом одного календарного місяця лише до трьох одиниць.

Для контролю планувалось введення єдиної інформаційної бази відправлень, в якій би зазначалась інформація про кількість одержаних кожним конкретно взятим громадянином відправлень з-за кордону.

Зрозумівши неефективність контролю за кількістю надісланих посилок і як наслідок неможливість наповнення бюджету, Комітет з питань податкової та митної політики вирішив піти ва-банк і почав розглядати законопроект, яким пропонується зменшити ліміт безподаткового пересилання відправлень до 22 євро на одну посилку.

Головною тезою влади в підтримку зменшення ліміту є те, що в самому ЄС існує подібний ліміт в розмірі 22 євро.

Влада забуває, що для ЄС цей ліміт є захистом внутрішньої конкуренції від торгівельної експансії Китаю та США.

В наших умовах подібний ліміт може лише стимулювати розвиток контрабанди і захищати монополії олігархів, результатом яких є необґрунтовані високі ціни, та неякісна продукція.

Негативні результати подібного рішення добре демонструють білоруси .

В наслідок зниження Білорусією ліміту безмитного перевезення товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях у виграші були контрабандисти, які замовляють посилки з-за кордону у прикордонні міста України та Росії, а потім перевозять їх через кордон і відправляють кінцевому одержувачу за додаткову плату.

Покупець страждає в будь-якому випадку, бо незалежно від джерела отримання вартість товару зростає.

Цікаво, що до кінця 2018 білоруси планують збільшити безмитний ліміт до 200 євро, а протягом 5-ти років ще на більшу суму.

На противагу до негативного досвіду Білорусії  можна навести позитивний приклад США, які в цілях економії державних видатків збільшили ліміт безподаткового перевезення із 200 доларів до 800, оскільки на адміністрування посилок від 200 до 800 доларів витрачається більше бюджетних коштів, ніж отримується від митних зборів та платежів за ці ж відправлення.

Українська влада вже давно звикла "гасити вогонь бензином" і тому виведення ринку з тіні шляхом ускладнення економічної діяльності виглядає чимось природнім, однак наслідком подібної недалекоглядної державної політики завжди є нехтування потребами громадян та марнотратство у розподілі бюджетних коштів.