СЕО Приватбанку Петр Крумханзл: До кінця року Приватбанк буде одним з найбільш прибуткових
На початку 2018 року найбільший банк України очолив чеський експат — Петр Крумханзл. До приходу у Приватбанк він працював операційним директором Home Credit China.
З 2008 року по 2011 рік Крумханзл встиг попрацювати в Україні операційним директором "Райффайзен банку аваль", після чого повернувся до ЄС і зайнявся консалтингом у сфері фінансових послуг.
Петр володіє чеською, російською, англійською, німецькою та японською мовами. Володіння японською, очевидно, пов'язане з тим, що Петр тривалий час займається айкідо.
Під час свого першого інтерв'ю українському виданню Петр, здається, зважував кожне слово, намагався уникати гострих кутів і політичних тем.
Яким фінансист бачить Приватбанк у майбутньому? Які виклики стоять перед найбільшим банком країни? Чи вийде продати цю установу? Відповіді на ці та інші питання — в інтерв'ю з Петром Крумханзлом.
— В останні роки в Приватбанку кілька разів змінювалося керівництво, внаслідок чого в установі є кілька груп впливу, які конфліктують між собою. Наскільки комфортно вам тут працювати?
— Я дуже комфортно почуваюся в Приватбанку і насолоджуюся своєю роботою тут. Цей банк — один з найкращих з технологічної точки зору не лише в Україні, а й у Європейському Союзі.
Звісно, як для ефективної щоденної роботи, так і для досягнення фінального результату найважливіше — це люди. У Приватбанку я зустрів прекрасних експертів і професіоналів, які дуже гарно знають свою справу.
У банку є три групи, кожна з яких має свою бізнес-культуру і, відповідно, свої особливості введення банківського бізнесу.
Перша з них представлена тими, хто працював у банку до націоналізації. Це дуже сильні професіонали. Це можна побачити за результатами, досягнутими до націоналізації. Передусім я маю на увазі технологічну сферу.
Друга група — фахівці, які прийшли на етапі націоналізації. Їхнім завданням було стабілізувати ситуацію в банку. Вони теж показали себе дуже добре в роботі та виконанні нестандартних завдань.
Третя група — менеджери з міжнародним досвідом, які приєдналися до банку у 2018 році, коли Мінфін затвердив стратегію розвитку банку. Їх завдання — трансформація та прискорення розвитку банку, підготовка його до продажу.
Прекрасно, що в банку є представники цих трьох різних бізнес-культур. Кожна з них представляє свою точку зору, має унікальний досвід, висуває свої пропозиції. Саме синергія їхніх відмінностей веде банк до успіху.
Об’єднана команда, яку ми маємо, — це команда, якій я довіряю. Переконаний, що вона приведе нас до стовідсоткового виконання затвердженої Мінфіном стратегії розвитку і дозволить привести Приватбанк до успішного продажу.
— Враховуючи стан справ, чи вірите ви, що за чотири роки банк можна не просто підготувати до продажу, а що на нього можна знайти покупця?
— Кілька місяців тому я зустрічався з одним із західноєвропейських банкірів. Він говорив, що інвестори ретельно стежать за розвитком подій на українському банківському ринку і зацікавлені в участі у приватизації одного з українських державних банків. Він не вказав якого, тому не будемо поспішати.
Думаю, що питання приватизації Приватбанку — більше політичне. Якщо політична й економічна ситуації в країні будуть стабільними та прогнозованими, іноземний інвестор зацікавиться українськими банками.
На питання, хто може стати потенційним інвестором Приватбанку, мені складно відповісти. Основним гравцем тут буде Мінфін, який визначатиме стратегію продажу і встановлюватиме умови приватизації. Зараз вони мені невідомі.
Моє завдання як голови правління — підготувати банк до продажу. На момент, коли дійде справа до приватизації, він повинен бути в якомога кращому стані і максимально цікавий та привабливий для реального інвестора. Я переконаний, що з нинішньою командою ми спроможні виконати поставлені цілі.
— Один з факторів, який приваблює інвесторів, — прибутковість. За підсумками першого кварталу 2018 року Приватбанк показав прибуток. Наскільки вам вдасться зберегти прибутковість, зважаючи на девальвацію? Який ваш прогноз щодо прибутку на кінець 2018 року?
— Я людина, яка говорить тільки про досягнутий результат.
За дев'ять місяців 2018 року чистий процентний дохід Приватбанку становив 10,685 млрд грн, а чистий комісійний дохід — 11,722 млрд грн. Як ви знаєте, у вересні 2018 року Приватбанк сформував 100% резервів за заборгованістю десяти іноземних компаній-позичальників, що виникла ще до націоналізації.
Банк буде усіма можливими методами повертати свої кредитні кошти, але наразі змушений покрити збитки минулих періодів у розмірі 5,9 млрд грн з прибутку від поточної діяльності банку. Попри все, на 1 жовтня 2018 року Приватбанк отримав 5,356 млрд грн чистого прибутку.
Я не хочу говорити ні про очікування, ні про прогнози, бо це може бути спекуляцією. Є дуже багато факторів, які можуть вплинути на прибутковість банку. Однак можу вам твердо пообіцяти, що до кінця 2018 року Приватбанк буде одним з найбільш прибуткових банків на ринку.
— Мається на увазі співвідношення прибутку до капіталу чи в абсолютному значенні?
— Я маю на увазі абсолютне значення. Динамічне зростання базових показників роботи Приватбанку демонструють, що він не лише стабільний, а й має переконливу динаміку росту прибутковості.
— У банку також зростуть витрати. Куди підуть додаткові кошти?
— Перш за все, це будуть витрати на вдосконалення інфраструктури інформаційних технологій. Високі темпи зростання кількості клієнтів та трансакцій, впровадження нових сервісів потребують особливої уваги до якості інфраструктури інформаційних технологій. Також планується підвищення зарплат співробітників, тут ми випереджаємо ринок.
— Які ваші плани з розвитку "Приват24"?
— Нинішня інфраструктура ІТ була запроваджена кілька років тому. Тоді ми мали набагато меншу кількість клієнтів і трансакцій. Зараз ми повинні оновити кілька компонентів "Приват24", щоб забезпечити ефективність і якість послуг.
По-перше, це стосується месенджера "Приват24", за допомогою якого клієнти отримують онлайн всю інформацію за власними рахунками, трансакціями, іншу інформацію від банку. Розробляємо її як мультиканальну платформу, яка дозволить клієнту спілкуватися з банком у найбільш зручний для нього спосіб.
По-друге, банк разом з клієнтами тестує нову платформу веб-версії "Приват24", яка відкрита клієнтам будь-якого банку. Згодом у такому оновленому відкритому форматі буде працювати й мобільний банк. Зрештою, Приватбанк майже щотижня додає у "Приват24" новий функціонал: від можливості купівлі автобусних квитків до зручного придбання подарункових карт чи страхування.
— Чи варто у зв'язку із збільшенням онлайн-трансакцій чекати на оптимізацію мережі відділень?
— Якщо ви подивитеся на успішні компанії у світі, то побачите таку картину. Частка компаній, які присутні лише в онлайні, становить 10%. Частка компаній, які працюють тільки в офлайні, — теж 10%. Решта 80% розвиває свої сервіси і офлайн, і онлайн, використовуючи синергію цих двох каналів дистрибуції.
Саме так ми і розуміємо наш розвиток. Плануємо розвивати обидва канали. Розвиватимемо "Приват24" як основну платформу. Це будуть не лише банківські послуги, але й послуги, які роблять життя клієнтів комфортним.
Плануємо прискіпливо подивитися на кожне наше відділення, проаналізувати, чи розташоване воно в потрібній локації і чи надає послуги, потрібні клієнтам.
У 2018 році кількість відділень Приватбанку скоротилася, але це більше на папері: 167 зон самообслуговування стали частиною великих відділень або відкритими зонами з повним доступом, що підвищило якість обслуговування.
Отже, комбінування каналів онлайн і офлайн — наша стратегія. Ми працюємо над тим, щоб удосконалювати всі канали продажів. Ефективність роботи відділень у 2018 році зросла більш ніж удвічі, але ми на цьому не зупинимось.
— Як на продаж банку вплине ситуація з портфелем проблемних кредитів банку та судовий процес у Лондоні? Чи реально знайти інвестора без вирішення питання проблемних боргів колишніх акціонерів?
— Приватбанк складається з двох основних компонентів. Перший — здоровий, хороший, високотехнологічний банк, який надає якісні послуги своїм клієнтам. Другий — банк з портфелем проблемних активів, які пов'язані з колишніми власниками, те, що часто називають поганим банком.
— Ваш попередник Олександр Шлапак чітко дав зрозуміти: він не колектор і не збирається ганятися за Коломойським. Яка ваша позиція? Ви залучені у процеси повернення боргів колишніх акціонерів?
— Звісно, я широко і безпосередньо залучений до роботи з обома частинами.
Що стосується здорової частини банку, то моє завдання — працювати з командою над інноваційною привабливістю банку та його прозорістю, впроваджувати світові стандарти управління, системи банківських ризиків.
Що стосується роботи з проблемними кредитами, то я теж залучений до цих процесів. Складно сказати, яка ситуація буде з проблемними активами на момент старту приватизації банку. Цей процес займе кілька років. Наша мета — повернути кошти, які банк отримав від уряду в процесі націоналізації.
— Що потрібно зробити з проблемним портфелем, щоб його купив іноземний інвестор? Вивести їх на баланс певної КУА, розділити Приватбанк за типами діяльності і продати частинами?
— Рішення щодо того, як рухатися в цьому питанні, повністю залежить від Мінфіну як єдиного акціонера. Однак дивлячись на те, як вирішуються ці проблеми у світі, можна сказати, що робота з проблемними портфелями завжди потребує комплексних і складних рішень, на які потрібно багато часу.
Найпоширеніший світовий досвід — розділення здорової і токсичної частин банку, робота з ними як з двома окремими юридичними особами. Для управління цими частинами потрібні різні професіонали. Чим менше вони впливають один на одного, тим кращий результат вони можуть дати.
— Стратегія розвитку Приватбанку передбачає збільшення кредитного портфеля до 170 млрд грн. Як ви плануєте це робити?
— Якщо говорити про роздрібний сегмент, то вже можна побачити результати. За дев'ять місяців 2018 року портфель роздрібного кредитування зріс на 7,9 млрд грн до 48,3 млрд грн. Ми зробили це завдяки низці нових продуктів та сервісів, а також завдяки вдосконаленню політики управління ризиками.
Тренд нарощення кредитного портфеля також тісно пов'язаний із сегментом малих та середніх підприємств. Ми вже маємо 556 тис клієнтів МСБ, включаючи юридичних осіб та приватних підприємців, що є рекордом в історії Приватбанку.
Це дані тільки щодо клієнтів, які активно працюють. Цього досягнуто завдяки запровадженню нових продуктів, застосуванню технологій перехресних продажів, вдосконаленню процедур надання кредитів.
— Швидкий темп нарощування кредитного портфеля загрожує ризиками зростання проблемних активів. За даними НБУ, їх частка щодо кредитного портфеля за останні два місяці залишалася на рівні 55%, та у грошовому вираженні зросла на 24,7 млрд грн. Наскільки небезпечний цей тренд?
— На кожний банк потрібно дивитися індивідуально. Приватбанк протягом кількох останніх місяців займався розробкою політики з управління ризиками. Якщо ми подивимося на кредити, які банк видавав протягом останніх півтора року, то рівень непрацюючих позик серед них дуже низький.
Наша політика управління ризиками дуже консервативна. Рівень непрацюючих кредитів у нас за новим кредитним портфелем становить лише 2%. Це дуже хороший результат. Ми продовжуємо ретельно вдосконалювати наші моделі оцінки ризиків, тому я не боюся цієї загрози для Приватбанку.
— Стратегія розвитку Приватбанку передбачає зниження процентних ставок. Зважаючи на поточні тренди та підвищення НБУ облікової ставки, чи є передумови для зниження ставок у короткостроковій перспективі?
— У 2018 році банк поступово знижував ставки за всіма депозитами. Ми переконані, що це правильний напрямок і плануємо його дотримуватися. Якщо ми як системний банк зможемо забезпечити сталість тренду поміркованих депозитних ставок, то зможемо надавати конкурентні кредити корпоративному сегменту, малим і середнім підприємствам, роздрібному сектору.
— На думку Світового банку, якщо у нас не складеться з новою програмою співпраці з МВФ, то одним з наслідків буде посилення інфляційних ризиків і подорожчання ресурсів, тобто кредитів.
— Такий ризик існує. У випадку призупинення співпраці з МВФ українська економіка потрапить у складну ситуацію. Ми вже аналізували такий сценарій, але суттєвих загроз у такій ситуації для Приватбанку ми не бачимо.
Я очікую, що плани стосовно нарощування кредитного портфелю залишаться незмінними навіть за умови, що облікова ставка не знизиться. Облікова ставка є важливим, але не єдиний фактором впливу.
— Ставка Мінфіну за валютними ОВДП становить 7%. Приватбанк за валютними депозитами пропонує 3%. Через таку різницю можна втратити багато пасивів. Ви не вважаєте, що за таких умов значна частина клієнтів може піти? Які пов'язані з цим ризики для банку ви бачите?
— Звісно, клієнти ретельно стежать за відсотковими ставками, але ставки — не єдиний фактор, який вони враховують при ухваленні рішення щодо розміщення коштів. Інші важливі для клієнта фактори — стабільність банку, імідж, якість послуг, у тому числі онлайн, а також розгалужена мережа відділень.
Ми цікавимося у клієнтів, що вони думають, чого потребують. Часто їхній відгук такий: "Я знаю, що відсоткова ставка в Приватбанку трохи нижча, ніж в інших банках, але жоден інший банк не може забезпечити таку високу якість обслуговування і розмаїття продуктів". Тому я не бачу ніяких загроз для банку.
— Ви перші запустили Apрle Рay. Cкільки у вас зараз користувачів?
— За умовами співпраці з Apрle ми не можемо називати конкретні цифри. Після впровадження Apple Pay Україна продемонструвала найбільші темпи росту клієнтів серед країн, які впровадили цю послугу. Це вказує на потенціал ринку і на один з перспективних трендів розвитку фінансових послуг в майбутньому. Apple Pay, Google Pay та інші такі послуги стануть ядром платіжних послуг.
— Як вплине на приріст ваших клієнтів поява нових банків, які використовують цю технологію?
— Вплив буде, зростання дещо вповільниться, але ми не бачимо в цьому нічого незвичного. Я вітаю банки, які приєднуються до Приватбанку у використанні сучасних технологій. Банки повинні пропонувати найкращі послуги.
Конкуренція на ринку — найкраща рушійна сила для подальшого покращення якості послуг. Я не хочу конкурувати з іншими банками в частині рівня відсоткових ставок. Я хочу конкурувати з ними за якістю послуг та інновацій.
— На яких умовах можна буде купити ОВДП через "Приват24"?
— Дочекаймося впровадження цієї послуги.
— Наскільки суттєвим буде відплив заощаджень з депозитів в ОВДП? Яким може бути об'єм ринку цих паперів?
— Певний відплив буде, але називати цифри — це спекуляція. Багато залежатиме від умов продажу, але я б не став переоцінювати потреби населення. Переконаний, що ОВДП — продукт для обмеженої групи клієнтів.
— Приватбанк урегулював ситуацію з Суркісами на 1 млрд грн, але є ще судові позови інших компаній, які пов'язані з цією родиною. У разі програшу в судах Приватбанк заплатить компаніям близько 14 млрд грн?
— У судах є багато справ, ми їх не коментуємо доти, доки не ухвалене остаточне рішення.
— У найближчі роки Приватбанку знадобиться докапіталізація?
— Приватбанк не потребує додаткової капіталізації.