П'ять найкращих інновацій волонтерів, прийнятих на озброєння армією
Система управління артилерією, комплекс для наведення мінометів, безпілотники, комплекси радіотехнічної розвідки.
На розробку таких високотехнологічних військових рішень США, Китай, Ізраїль витрачають мільярди і десятки років. В Україні такі пристрої були створені за гроші, зібрані волонтерами, протягом кількох років.
Безумовно, українські військові техно-інновації за багатьма критеріями поки істотно поступаються західним та азіатським аналогам. Проте вони вже зараз в рази підвищують можливості бойової техніки ЗСУ.
У майбутньому при наявності оборонного замовлення і належного державного фінансування винахідники інноваційних військових технологій можуть заснувати екосистему приватних компаній з розробки оборонних технологій.
"Економічна правда" вибрала п'ять кращих техно-інновацій, які волонтери створили для потреб армії і які добре себе зарекомендували.
Скласти список допоміг керівник Українського мілітарного центру Тарас Чмут. Він у 2015-2017 роках служив на контракті в морській піхоті ВМС України, був розвідником, оператором безпілотних комплексів.
Чмут відмовляється складати рейтинг найкращих волонтерських військових техно-проектів, та все ж виділяє два з них: ГІС "Арта" і РГК "Броня".
Геоінформаційна система "Арта"
Це глобальна система управління артилерією. У військових вона отримала найбільше визнання серед усіх волонтерських проектів. "Арта" працює в усіх бригадах на лінії фронту. Для обміну даними в рамках системи військові організували супутниковий канал передавання даних у кожній бригаді.
"Умовно кажучи, ви начальник артилерії бригади, перебуваєте на командному пункті і на великому екрані бачите цілі ваших артилерійських підрозділів бригадного і батальйонного рівнів: хто в кого може стріляти.
Ви можете розподіляти цілі, приймати інформацію про цілі і про результати. Дані можна накладати на карту розвідки і ставити завдання, де буде вказано, куди і наскільки треба крутити гармату, щоб завдати удар", — розповідає Чмут.
"Арту" розробила група волонтерів-програмістів під керівництвом Бориса Костенка. Усі вони добре знайомі з геоінформаційними системами.
"Арта" вирішує три завдання: дає артилеристам найактуальнішу карту місцевості у вигляді аерофотознімків, передає і систематизує дані розвідки контрбатарейних радарів та безпілотних комплексів і за частки секунди вказує, якою гарматою, яким снарядом, за якими координатами і з якими параметрами слід стріляти.
"Якось на полігоні ми провели експеримент: засікли, скільки часу йде на знищення цілі традиційним способом і скільки — з нашою системою. Традиційним — до 20 хв, із системою — 30 сек. Точність попадання — 6-25 м", — розповідають розробники.
Розрахунково-графічний комплекс "Броня"
Це програма для планшета, яка дозволяє за секунди визначити координати цілі з точністю до метра і розрахувати параметри стрільби з кількох вогневих позицій.
Софт дозволяє наводити знаряддя гранатометів, мінометів, танків, БМП на закритих вогневих позиціях і з точністю до десяти метрів вражати противника з першого пострілу. Програма спрощує управління вогнем.
Ініціативу розробників "Броні" підтримує фонд "Вернись живим". Він купує планшети, на які встановлюється програма, а також інше обладнання: метеостанції, далекоміри, акумулятори, засоби зв'язку.
Розробники та працівники фонду навчають користувачів. Як правило, навчання відбувається на передовій, в зоні бойових дій, на "робочому місці" воїнів.
Балістичний калькулятор "Арт OS"
Не меншу популярність здобула програма "Арт OS" артилериста Ярослава Шерстюка. Вона вирішує ті ж завдання, що й "Арта" і "Броня", але, як заявляє розробник, перевага його проекту — цільове призначення для певних посад.
У процесі артилерійської роботи беруть участь чотири фахівці. Для кожного розроблений свій функціонал, це дозволяє довести роботу до автоматизму. У командира батареї, старшого офіцера та командира гармати свій функціонал.
Розробки Шерстюка на початку війни були незамінними. Волонтери фонду "Армія SOS" купували планшети, встановлювали навігаційні карти і програми Шерстюка.
"Я працював з програмами "Арт OS" і "Броня". Вони дуже хороші, дозволяють швидше і без помилок обробляти інформацію для стрільби. Розвідка використовує їх для виконання своїх завдань, бо там є карти місцевості", — розповідає Чмут.
Безпілотні літальні апарати
На думку спікера ЕП, в армії 95% постачальників БПЛА — українські розробники. Найякіснішими він вважає безпілотні авіаційні комплекси "Лелека-100" від компанії DeViRo з Дніпра. Вони допущені для експлуатації в армії, їх купує Міноборони.
Такий комплекс був у відділенні Чмута. Він називає його кустарним виробом невійськового призначення, який при цьому коштує дуже дорого. Серед інших БПЛА спікер ЕП називає PD-1 компанії The People's Project (Київ), "Фурію" компанії "Атлон-авіа" (Київ) і "Мару" компанії "Карболайн" (Харків).
Однак наймасовішим безпілотником у військових став квадрокоптер Phantom 4 китайського виробника DJI.
"Їх дуже багато, бо вони дешеві і прості в експлуатації. Можливості їх камери і можливість зависати на передньому краї жоден конкурент не може перевершити. Жоден безпілотник не дає таку деталізацію, як цей", — пояснює Чмут.
Радіус дії Phantom 4 — 5-6 км, а його вартість — близько 1 500 дол. Для порівняння: вартість комплексу "Фурія", до якого входять три дрони, перевищує 150 тис дол. Тим не менше, БПЛА українського виробництва розширюють можливості ЗСУ — хоча б на даному етапі, говорить Чмут.
Комплекси радіотехнічної розвідки
Хороший результат показали комплекси радіотехнічної розвідки, які поставляли волонтери з фондів "Армія SOS" і "Вернись живим".
Вони не створювали комплекси з нуля, а купували приймачі з функцією сканування, антени, комп'ютери та об'єднували їх у єдиний комплекс РТР.
Такі рішення дозволяють прослуховувати радіомережі противника на різних відстанях. Волонтери також вчили військових працювати з комплексами.
За словами спікера ЕП, такі системи можуть застосовуватися на рівні батальйону.
Десять осіб можуть слухати весь радіоспектр у своїй зоні відповідальності за частотами і відстанню. Зібрана інформація обробляється, розшифровується, систематизується і тоді вона стає цінною.
За допомогою РТР можна з'ясувати позивні противника, назви позицій, кількість людей на позиціях, їх озброєння, план ротації. За допомогою цих даних можна планувати вогневий наліт, з'ясувати, де позиції противника слабкі і їх можна захопити, а де сильні позиції і куди йти не варто.
Замість висновку
Чмут вважає, що для стимулювання екосистеми приватних військових техно-інновацій потрібні гроші, простіше кажучи — державне замовлення. Зараз інновації розробляються за народні гроші і гроші бізнесу.
"Ми не можемо зробити все і відразу. У держави свої пріоритети. Волонтери закривають першочергові потреби. Проекти працюють не ідеально, але працюють. Кидати туди гроші необхідно, але є більш важливі речі", — каже керівник Українського мілітарного центру.
За його словами, якщо в армії не буде системи зв'язку, то планшети нікому не знадобляться. "Якщо будуть працювати російські системи РЕБ, то жоден безпілотник не полетить. Це розуміють у Міноборони, тому там спрямовують кошти на пріоритетні напрямки", — резюмує спікер.