Санкції з відтінком бізнесу: як Україна покарала WebMoney, Курченка та "друзів Путіна"

24 травня на сайті Адміністрації президента України нарешті з'явились так звані "санкційні списки".

В списках міститься перелік фізичних та юридичних осіб, до яких застосовуються різні обмежувальні заходи: від блокування активів до блокування торгових операцій і заборони участі у приватизації.

Фактично українській владі знадобилося більше 20 днів з моменту ухвалення рішення про санкції, щоб узгодити перелік особ і компаній, які причетні до збройної агресії РФ проти України. 

Через надто тривалий час формування списків у політичних і бізнес-колах почались розмови про те, що санкційний процес був нетранспарентним і там не обійшлося без корупційної складової.

Чому Адміністрацію президента підозрюють у "торгівлі санкціями", і які одіозні прізвища опинились у списку, з'ясовувала ЕП.

Санкційний бізнес

Про новий раунд українських санкцій, президент Петро Порошенко заговорив одразу після запровадження санкцій проти Росії з боку США, які у такий спосіб відреагувала на хімічні атаки у Сирії.

Найгучнішими прізвищами з тих, хто потрапив під санкції Штатів, були наближені до Путіна олігархи — Олег Дерипаска і Аркадій Ротенберг. Санкції на них були накладені на початку квітня.

Український раунд мав бути продовжений 26 квітня. Саме тоді, за інформацією ЕП, планувалось засідання РНБО, яка ухвалює подібні рішення. Проте через заходи в Зоні відчуження засідання перенесли на 2 травня, коли рішення, власне і було ухвалене. 

Співрозмовники УП, що входять до складу РНБО, прогнозували появу списків приблизно до 9 травня. За їх словами, списки потрібно було ще погоджувати і аргументувати, адже кандидатів у санкційний список подавали з Кабміну, СБУ та НБУ.

Про підписання відповідного указу інформація на сайті президента з'явилась лише в ніч на 18 травня. А от самі списки чомусь тільки через тиждень.

"Відбулася цікава річ. Минулого тижня президент підписав і вивісив указ про запровадження санкцій. Але додатків до нього досі не опублікували. Там 1000 компаній. Що це означає? А означає це те, що збирають кеш з тих, хто хоче когось вставити у санкційний список, і тих, хто хоче з нього зникнути", — так описав процесс у розмові з журналістом УП впливовий депутат.

За його словами саме Адміністрація президента замкнула цей процес на собі.

Ще перед опублікуванням списків в одній з компаній анонімно підтвердили, що "процес домовленостей дійсно відбувався саме в АП". У підсумку ця компанія дійсно була виключена зі санкційних списків.

ЕП направила до Адміністрації президента запит з питаннями, відповіді на які могли б прояснити ситуацію з тривалою відсутністю списків. Зокрема, досі немає відповідей на низку питань.

Чому списки не були опубліковані одразу разом з новиною про запровадження санкцій. Хто приймав участь у процесі затвердження списків від моменту рішення РНБО до підписання указу президента? Відповіді ЕП так і не отримала на момент публікації матеріалів. 

Хто в списку

Цього разу під санкції потрапили 1748 фізичних і 756 юридичних осіб. Минулого року перелік був скромнішим: 1228 фізичних і 468 юридичних осіб.

Дивує насамперед те, чому окремі суб’єкти з’явились у списках саме у цьому році, а не раніше. Наприклад, вперше у списку опинився один з найуспішніших бізнесменів часів Януковича — Сергій Курченко.

Санкції щодо нього передбачають блокування активів, запобігання виведенню капіталів за межі України, заборону участі в приватизації, оренди державного майна резидентами іноземної держави і особами, які прямо або побічно контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах.

Серед нових відомих фізосіб, включених до переліку, зокрема, глава "Газпрому" Олексій Міллер, мільярдери Олег Дерипаска, головний виконавець будівництва "Кримського мосту" — Ігор Ротенберг.

До списку також потрапили близькі до Путіна бізнесмени, такі як власник "Уралкалію" Сулейман Керімов, власник "Сургутнєфтєгазу" Володимир Богданов, голова ради директорів групи компаній "Ренова" Віктор Вексельберг. В ньому також є голова правління ВТБ Банку Андрій Костін.

На Дерипаску, зокрема, поширюється відмова у в’їзді, запобігання у виводі капіталу та блокування активів. Імовірно це суттєво ускладнить продаж його останнього великого активу в Україні — Миколаївського глиноземного заводу.

Інші великі активи, зокрема Харківський тракторний завод (ХТЗ) та страхову компанію "Інго-Україна" Дерипаска раніше встиг продати українському бізнесмену Олександру Ярославському, якого співбесідники ЕП називають кумом росіянина.

Великою інтригою до останнього залишалось те, чи буде знято санкції з лотерейного оператора М.С.Л, який у судовому порядку зміг довести непов’язаність з РФ, проте залишався у списках. Як виявилось, і М.С.Л., і навіть оператор "Патріот", який змінив бенефіціара, тепер виключені із санкційних списків.

Водночас внесено до списків популярний в Україні фінсервіс — Webmoney, через що у багатьох українців можуть виникнути проблеми з виведенням коштів.

Ще один непересічний випадок — під санкції потрапив російський біржовий холдинг ММВБ-РТС. Раніше йому в Україні належали два основні фондові майданчики — ПФТС та "Українська біржа". Обидві росіяни продали, проте УБ досі користується їхнім софтом, що відтепер уже буде заборонено.

Захист чи бізнес?

Загалом  важко оцінювати прозорість та обґрунтованість списків, адже рішення ці в опублікованому вигляді жодним чином юридично не вмотивовані. Тому юристи припускають, що за допомогою такого інструменту як санкції можна боротись з конкурентами.

"В Україні, на жаль, усі звикли, що влада використовує всі наявні засоби зведення рахунків з опонентами, включаючи кримінальні переслідування, які, як ми бачимо, не чим не закінчуються, та інші обмеження, включаючи санкції", — каже партнер АО СК Груп Юлія Курило.

"Включення певних осіб до переліку тих, що потрапляють під санкції та обмеження в Україні так само відбувається не прозоро. Те ж саме стосується США та ЄС. Проте в США та в ЄС існують досить сильні судові інституції, які осіб від дій уряду захищають, чого не можна сказати про Україну", — вважає юрист.