"Соя розбрату": чому аграрії перекривають дороги
Основні вимоги протестувальників — скасування так званих "соєвих правок", що передбачають скасування повернення ПДВ при експорті сої та ріпаку.
Відповідні правки, які були запроваджені ще в грудні минулого року, передбачають, що експортери тепер не зможуть отримувати компенсацію ПДВ при вивезенні з України сої та ріпаку.
Такі зміни, буцімто, повинні стимулювати бізнес до будівництва нових переробних потужностей олійних в Україні, щоб додана вартість залишалась в Україні.
Проте, логічно також, що через такі заходи експортери будуть змушені знизити закупівельні ціни, через що постраждають виробники сої та ріпаку. У підсумку виграють українські заводи з переробки цих двох культур, адже в результаті зниження цін їх прибутки зростуть.
ЕП пояснює, наскільки це виправданий крок, хто з українських агрохолдингів найбільше виграє від "соєвих правок", і чому мітингують фермери.
Хто лобіював?
Третій місяць аграрне середовище кипить через обговорення "соєвих правок".
Перед цим, 8 грудня 2017 року, Верховна Рада проголосувала за скасування відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) при експорті сої, ріпаку та соняшнику з 1 березня 2018 року.
Правка №180 депутата Вадима Сидорчука (фракція "Народний фронт", — ЕП) банально загубилася в шаленому потоці змін до Податкового кодексу, які приймалися того дня в парламенті в рамках "бюджетного пакету".
Побачили цю зміну депутати запізно. Найбільш активні парламентарі намагалися повернути правку на переголосування, але вона не знайшла підтримки у залі. Прем'єр Володимир Гройсман тоді просто знизив плечима і відхрестився від причетності до змін.
Обуренню агровиробників і міжнародних трейдерів не було кінця весь наступний тиждень після голосування, адже відміна експортного ПДВ по сої і ріпаку — це втрата їх прибутку.
"Внесенням поправок до Податкового кодексу про відміну експортного ПДВ на сою та ріпак Верховна Рада профінансувала переробну галузь за рахунок агровиробників. Отже, хто має потужне політичне лобі, завжди може розраховувати, що його фінансовий стан буде підтриманий за рахунок інших, хто такого доступу не має", — зазначає генеральний директор асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Тарас Висоцький.
Частина учасників ринку і депутати заявили, що за цим стоїть компанія "Кернел" Андрія Веревського, яка є найбільшим виробником олії і має великі потужності для переробки.
В аграрному середовищі зміни охрестили "правкою Хомутинніка", маючи на увазі, що до змін доклав руку лідер "Відродження" Віталій Хомутинник, який володіє часткою бізнесу "Кернела".
Сам нардеп відхрещується від лобіювання "соєвих правок".
"Люди, які звинувачують мене в цих правках, пішли спрощеним шляхом: придумали якусь легенду, яка лежить на поверхні, і переконують всіх, що ця легенда правильна. Я не вносив жодних правок.
Коли закінчиться вся ця метушня, я візьму цитати тих, хто говорив про мою причетність до скасування ПДВ при експорті сої та ріпаку, і подам на всіх до суду. Я вас запевняю, що вони всі ці суди програють, тому що це голослівні і нічим не обґрунтовані звинувачення", — заявив Хомутиннік в коментарі ЕП.
Він також уточнив, що його фонд має в управлінні близько 50 тис. га землі, на якій так само вирощується соя. Відповідно, від скасування ПДВ при експорті його компанія програє так само, як і інші агровиробники, стверджує Хомутиннік.
"Ці всі протести лобіюють міжнародні трейдери, які втрачають свою маржу через скасування експортного ПДВ по сої і ріпаку", — наголошує депутат.
Крок на зустріч
Гасла "Знімемо Хомута з сої" лунали від аграрних асоціацій два наступні тижні після ухвалення Радою "соєвих правок".
Сам президент виступив з заявою про необхідність перегляду рішення. Воно і зрозуміло, Європейський Союз, який є основним імпортером українського ріпаку, однозначно висловив би невдоволення через зобов’язання України в рамках Зони вільної торгівлі з ЄС та Світової організації торгівлі.
Тому через три дні після заяви президента парламент пом'якшив рішення.
Зокрема, Рада проголосувала за тимчасове скасування повернення ПДВ при експорті соєвих бобів з 1 вересня 2018 року до 31 грудня 2021 року, ріпаку — з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2021 року. Фактично це означає, що експортери не будуть отримувати ПДВ при експорті сої 3 роки, а у випадку вивезення ріпаку — рік.
Проте ці пом'якшення аж ніяк не влаштовують міжнародних трейдерів та агровиробників.
За словами голови Всеукраїнської аграрної ради Михайла Соколова, 80% міжнародних трейдерів не підтримує відміну експортного ПДВ щодо сої та ріпаку.
Керівник аналітичного департаменту ProAgro Information Company Марія Колесник каже, що трейдери не зацікавлені в поглибленні переробки в Україні, і тому стимулюють протестні настрої аграріїв.
"Зараз дуже жорстка конкуренція за сою між експортерами і переробниками — всім не вистачає сировини", — наголошує експерт.
Кому невигідно
За розрахунками Всеукраїнської аграрної ради, у випадку відміни експортного відшкодування ПДВ для олійних збитки малих та середніх аграріїв сягнуть 6,2 млрд грн.
В результаті рентабельність вирощування сої та ріпаку зменшиться, щонайменше, на 17%, що призведе до значного скорочення посівних площ під олійними культурами, наголошують у ВАР.
Хоча, за даними Держстату, у 2016 році рівень рентабельності вирощування сої становив 51%, ріпаку — 38,6%. Даних за 2017 рік ще немає.
Утім, у ВАР стверджують, що рентабельність вирощування сої (без відшкодування ПДВ та з урахуванням вартості кредитних ресурсів) буде від’ємною. Питання в тому, як довго триватиме цей період, адже ціни на внутрішньому ринку формуються з прив’язкою до експортних цін, які росли на фоні поганих новин з урожаєм сої в Аргентині.
"Головним чинником росту цін на українську олійну продукцію з січня 2018 року став підвищувальний ціновий тренд на світовому ринку, викликаний несприятливими погодними умовами в основних країнах-виробниках бобової Бразилії та Аргентині", — наголошують в УКАБ.
Крім цього, через відміну повернення ПДВ при експорті сої можливе скорочення площ під цією культурою, проте навряд чи воно буде значним у 2018 році.
"Зменшення площ під посів сої дійсно можливе, але тут не лише фактор відміни експортного ПДВ", — вважає виконавчий директор Насіннєвої асоціації України Сюзанна Григоренко.
На це впливає кілька чинників. По-перше, рентабельність сої менша, ніж кукурудзи та соняшника. По-друге, зміна кліматичних умов та зменшення вологості, що потрібно для сої, також впливає на рішення фермерів щодо вибору цієї культури.
За словами експерта, курс на зменшення площ під соєю відбувається останні два роки.
В УКАБ, у свою чергу, вважають, що посівні площі під соєю скоротяться до 495 тис. га в 2020 році порівняно з 1,9 млн. га у 2017 року саме через зменшення вартості олійної сировини на внутрішньому ринку.
На думку експертів Асоціації, це призведе до значного зниження рентабельності її виробництва — з 44% у минулому році до 15% після запровадження "соєвих поправок".
Кому вигідно
Переважна більшість українськи переробників була здивована рішенням парламенту, але свого задоволення не приховувала. Профільна асоціація "Укроліяпром" вже кілька років на аграрних конференціях піднімала питання збільшення переробки сої та ріпаку українськими заводами.
Щодо соняшника діє експортне мито, саме тому Україна не експортує соняшник, а переробляє його на власних заводах. Це дозволяє Україні бути світовим лідером з виробництва соняшникової олії.
Можливість наростити виробництво соєвого і ріпакового шроту та олії так само манить українські олієекстракційні заводи. Потужності з переробки сої в Україні наразі сягають 5,44 млн тонн на рік.
Будівництво нових потужностей з переробки сої продовжується. Минулого року цю культуру переробляли 79 підприємства. За цей період, за даними Держстату, в 2017 році Україна переробила 878 тис. тонн сої. А урожай сої в 2017 році сягнув 3,9 млн тонн.
Ріпак практично не переробляється в Україні. На березень 2018 року експортовано майже 98% урожаю ріпаку 2017 року. Потужності з переробки ріпаку оцінюються в 2 млн тонн, проте їх завантаженість становить не більше 10%.
У 2017 році 30% валютної виручки від експорту агропродовольчих товарів забезпечила олійно-жирова продукція. Тож, зрозуміло, що за "соєвими правками" криються мільярди.
Щодо зниження цін, то тут переробники наполягають, що із збільшенням переробних потужностей ціна на сою буде високою, мовляв, зросте конкуренція.
"Конкуренція за сою та ріпак нівелює фактор скасування експортного ПДВ. В Україні будується 5 нових заводів з переробки сої із загальним обсягом інвестицій близько 1 млрд дол. Для завантаження цих заводів власники будуть змушені підвищувати ціну на соєві боби, бо простоювання заводу буде збільшувати термін окупності цих інвестицій і приводитиме до збитків", — зазначив член наглядової ради "Ніжинського жиркомбінату" Олег Волощук.
Не хочуть втрачати переробники і ринок Білорусі. На цю країну припадає 34% всіх поставок соєвого шроту.
"Наразі в Білорусі за російські гроші будується потужний завод з переробки олійних культур "Содружество". Його потужність виправдовує лише існування імпорту сировини з України. Необхідно, щоб додана вартість від переробки сировини залишалась саме в Україні", — каже заступник голови Української аграрної асоціації Мар'ян Заблоцький.
За даними асоціації "Укроліяпром", поглиблення переробки сої та ріпаку дозволить залучити близько 1 млрд дол інвестицій.
Чи зможе Веревський заробити на соєвих правках
Аграрні асоціації вважають, що так. Утім минулого маркетингового року "Кернел" не переробляв сою. Компанія має можливості це робити на Бандурівському олієекстракційному заводі, потужність якого становить близько 1800 тонн на добу.
Крім того, агрохолдинг планує побудувати до 2020 року завод в Хмельницькій області, куди планує інвестувати 130 млн дол. Завод буде мультикультурним, тобто зможе переробляти сою, ріпак і соняшник.
Тобто, в найближчі три роки він навряд чи перероблятиме сою і ріпак, тому що тільки буде будуватися. Питання лише в тому, чи зможуть продовжити на такий термін дію "соєвих правок".
Наразі "Кернел" є одним з найбільших в світі виробників та експортерів соняшникової олії. Можливість збільшити прибуток за рахунок переробки сої і ріпаку дозволить компанії посилити позиції як одного з провідних експортерів сільськогосподарської продукції з регіону.
Очевидно, що боротьба за відміну "соєвих правок" продовжиться. Агровиробники і міжнародні трейдери не хочуть втрачати прибутки, але їх опоненти не готові відступати в боротьбі за власну рентабельність. І незабаром їх розсудить Рада.
Депутати аграрного комітету домоглися внесення законопроекту №7403-2, яким повертається відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку, в порядок денний сесії Верховної Ради. Чи підтримають його народні депутати?