А якщо по-чесному? Сім кіл пекла легального бізнесу по-українськи
53 документи повинен зібрати українець, щоб відкрити, наприклад, кіоск з продажу кави. Для цього підприємцю треба пройти 20 процедур.
Насправді це навіть неповний список. Таким він може бути тільки за умови самостійного оформлення оренди ділянки та встановлення касового апарата.
За словами керівника BRDO Олексія Гончарука, легально відкрити бізнес в Україні складно. Іноді на це йдуть роки, а в деяких випадках відкрити бізнес неможливо.
"Значна частина підприємців не виконує правила держави, тому що ці правила нікому не зрозумілі. Держава просто забула, заради кого існує, забула, що її функція — надавати людям якісний сервіс", — підкреслює Гончарук.
Щоб зрозуміти, наскільки складно легально відкрити і вести бізнес, "Економічна правда" пропонує розглянути кілька прикладів.
В Україні в основному "невільна" економіка
У рейтингу Doing Business Україна посідає 76 місце. "Це заслужено низьке місце, — вважає Гончарук. — Для європейської країни це погано".
Україну в цьому рейтингу обганяють Білорусь, Молдова, Грузія, Казахстан, Росія, Польща, Естонія. З 2012 року Україна зуміла значно поліпшити свій результат, однак динаміка останніх трьох років дуже слабка.
У рейтингу Індексу економічної свободи (Index of Economic Freedom) позиції Києва значно гірші. 150 місце у 2018 році — між Камеруном і Сьєрра-Леоне. Україна — серед країн, де в основному невільна економіка. Позитивний прогрес мізерний.
Що думає малий бізнес про умови підприємництва
Співвласник київського кондитерського кафе ART Éclair Євген Єлізар'єв: "Податкова — це наше все".
Загалом на паперове оформлення бізнесу Єлізар'єв витратив три-чотири місяці. Більшість документів він оформляв під час ведення бізнесу. Усі паперові процедури розтягнулися на рік.
Частину процедур співвласник проходив особисто, частину віддав на відкуп спеціальній аутсорсинговій компанії. Її послуги коштували 4-5 тис грн.
"Людині, яка хоче вести бізнес, краще віддати цю роботу професіоналам, щоб не втрачати час і запал. Власнику потрібно думати про розширення бізнесу, а не про бюрократичні папірці", — розповідає Єлізар'єв.
Головне, каже він, — зареєструватися в податковій. Усе інше можна робити в процесі, тому що перевірки бізнесу зараз заборонені.
"Відверто кажучи, зараз для відкриття малого бізнесу в Україні найбільш сприятливі умови з того моменту, як я себе пам'ятаю. Проблем з реєстрацією нема", — каже підприємець.
"Найбільше труднощів виникає з податковою. Вона вимагає багато папірців, якихось застарілих форм ведення звітності, того, що малому бізнесу взагалі не потрібно. На другому місці за складністю взаємодії — соцстрах. З ним стикаєшся, коли береш людей на роботу. Однак податкова — це наше все", — додає він.
Реєстрація касового апарата в Україні. Вісім кіл бюрократії
Співвласник приватного дитячого садка: "Чиновники повинні зрозуміти, які послуги вони надають".
"Я вам розповім анекдотичний випадок, — говорить підприємець на умовах анонімності. — Сьогодні, якщо ви подивитеся на "Порядок отримання ліцензії для відкриття приватного дитячого садка", там є Державна санітарно-епідеміологічна служба, Головне управління МНС та Держслужба з питань праці.
Ми дзвонимо в Держпраці і питаємо: "Ви видаєте такий документ?". Вони відповідають: "Ми не знаємо". Ви можете обдзвонити 60% їх номерів телефонів, і ніхто не знає, що вони повинні видати такий документ.
На сайті Держпраці написано, що вони видають документи, пов'язані з небезпечними видами роботи, наприклад, підземними, вибуховими, висотними. Там це актуально, але що Держпраці повинна дати дитячому садку, я не розумію.
У мене була з ними розмова. Вони кажуть: "Ви розберіться і скажіть, що ми нічого не даємо". Я кажу: "Ну як це? Є начебто такі документи". Тобто самі співробітники повинні зрозуміти, які послуги вони надають.
Якщо ми хочемо розвивати бізнес, нормативну базу слід актуалізувати, переглянути і спростити. Думаю, чиновники повинні ставити перед собою завдання, скільки непотрібних вимог вони приберуть у поточному році".
Степан, власник кав'ярні в центрі Києва: "Бізнес працює, скаржитися на владу нема за що".
Кав'ярня Степана
"Свою першу кав'ярню я відкривав у будинку, брав приміщення в оренду, працевлаштував співробітника. Для цього я оформив приблизно десять папірців. Потім, коли відкривав мобільну кав'ярню, це був не бізнес, а жах.
По-перше, неймовірні суми за оренду. Якщо ти хочеш офіційно через торги купити місце на "Золотих воротах", то ціна — 260 тис грн на рік. Платити такі гроші, щоб там на 3 кв м землі працювала одна людина — це безумство.
По-друге, в тих місцях, де люди хочуть пити каву, стояти не дозволяють. Купити ці місця не можна, міська влада називає їх рекреаційною зоною.
Місця продає КП "Міський магазин". Не купивши у них місце, в місті стояти не можна. Інакше приїжджають евакуатори. Ці евакуатори — справжні рейдери.
У мене була ситуація: приїжджають десять осіб в масках, б'ють продавця, заштовхують його в машину. Твою машину, твою приватну власність, без рішення суду ставлять на евакуатор і відвозять.
Завдяки знайомому мені вдалося повернути автомобіль із штраф-майданчика. Зазвичай якщо забирають, то вже не віддають.
КП "Міський магазин" на своїй сторінці у Facebook регулярно звітує про те, як ночами забирає самовільно розміщені засоби пересувної торгівлі
Якщо дзвониш в поліцію, там питають, це звичайна машина чи машина-кав'ярня. Якщо машина-кав'ярня, вони кидають трубку. Зараз я орендую МАФ і не скажу, що у мене є проблеми. Бізнес працює, скаржитися на владу нема за що".
Чому в Україні важко вести бізнес легально
Якщо українські підприємці бачать державні перешкоди для бізнесу фрагментарно, то керівник BRDO Олексій Гончарук бачить всю картину цілком.
За його словами, відкрити бізнес в Україні складно не тільки через мінливий курс валют і війну, а ще й тому, що держава досі є носієм пострадянської ідеології. У країні багато архаїчних процедур.
BRDO. Офіс ефективного регулювання (BRDO — Better Regulation Delivery Office. — ЕП) — неурядова організація, створена з ініціативи Міністерства економічного розвитку і торгівлі за кошти західних інститутів. Мета BRDO — підвищити ефективність законодавчого регулювання в Україні.
ЕП поговорила з керівником BRDO і виділила десять найважливіших тез.
Керівник BRDO Олексій Гончарук
1. Значна частина бізнесу не виконує правила держави.
Велика частина бізнесу не виконує правила, які пише держава. Наприклад, з усіх приватних дитячих садів, що діють в Україні, з BRDO погодилися поговорити на умовах конфіденційності тільки два. Вони поділилися своїм досвідом проходження "Семи кіл пекла" з відкриття бізнесу "Приватний дитячий садок".
Бізнес мімікрує, прикидається, домовляється з чиновниками, робить все, щоб не брати участі у цих колах пекла.
2. Правила держави нікому не зрозумілі.
Бізнес домовляється з чиновниками, тому що правила держави з ведення бізнесу нікому не зрозумілі. Це головна причина, чому бізнес відмовляється публічно розповідати про те, як він був відкритий і як працює.
3. Скоротити кількість паперів — пряме завдання Мінекономіки.
Скорочувати кількість документів для ведення бізнесу — пряме завдання Мінекономіки. Його робота полягає у тому, щоб створити для бізнесу комфортні умови. Чи комфортно бізнесу зараз — питання риторичне.
4. "Випалити" папірці "напалмом" не вийде.
Ми регулярно беремо участь у спеціальних дерегуляційних засіданнях Кабміну. За останні два роки було скасовано близько 800 документів. Процес іде, але він вимагає часу.
Найпростіше сказати: випалімо все напалмом. Це не працює. Держава повинна мати механізм, який захистить вас, наприклад, від отруєння в ресторані зіпсованими продуктами.
Другий напрямок роботи — налаштування автоматичного обміну даними між електронними реєстрами держструктур. Зараз Державне агентство з питань електронного урядування вирішує цю проблему.
5. Держава забула, заради кого працює.
Мій головний меседж — у державі нема ідеології підходу, орієнтованого на клієнта. Держава забула, заради кого працює. Це треба виправити. Архітектуру взаємин держави і бізнесу, держави і людини треба будувати від потреб бізнесу і людини.
Бізнесу і людям повинно бути комфортно, тоді вони з радістю будуть дотримуватися правил і почнуть цим навіть пишатися. Тому що 21 століття — це століття репутаційний економіки.
У публічній площині вигідно бути красивою "білою" компанією. На Заході це давно питання виживання. Там "чорні" і "сірі" компанії ніколи не отримають кредит, з ними не будуть укладати угоди системні гравці. Щоби в Україні репутація стала цінністю, держава повинна перетворитися на дружню сервісну організацію.
6. Багато процедур не можна спростити, не помінявши закони.
Багато речей важко поміняти без змін у законах, а пройти парламент — складне завдання. Там лежать, як мінімум, кілька десятків правильних законопроектів, які б значно спростили бізнес-регулювання.
7. Кожен третій підзаконний документ незаконний.
За нашими попередніми оцінками, кожен третій підзаконний акт в Україні незаконний.
8. Україні треба розвивати підприємницьку культуру.
За моїми оцінками, легально відкрити бізнес складно. Відкрити приватне підприємництво або зареєструвати юридичну особу — не проблема, але коли йдеш збирати папірці, це вже суттєва перешкода.
Знаю не один десяток людей, які, тільки ступивши на шлях збирання папірців, кинули цю справу. Одні почали працювати в "тіні", інші пішли працювати на когось.
Це погано, тому що підприємницьку культуру треба розвивати, розвиток бізнесу треба стимулювати. Зараз ми далекі від цього ідеалу.
9. Іноді на збирання "папірців" йдуть роки.
Залежно від виду бізнесу на збирання деяких "папірців" йдуть роки. Іноді легально зібрати всі "папірці" навіть неможливо.
У Євросоюзі, на який ми рівняємося, є простий принцип: створюючи правила, треба думати, наскільки легко їх буде виконувати малому і середньому бізнесу. Великий бізнес знайде юристів і впорається, а малий і середній відмовиться від ведення бізнесу.
10. З позитивного.
76 місце в рейтингу Doing Business за 2018 рік — це погано.
Навесні 2017 року ми з Мінекономіки розробили законопроект №6540. Він зареєстрований у парламенті. Якщо його ухвалять, багато точкових змін спростять життя бізнесу. Україна цілком може вийти на 25 або 40 місце.
У 2018 році наш пріоритет — реформа інспекційних органів. Понад 50 інспекційних органів ми зібрали в одну інформаційну систему і скоро створимо вичерпний перелік вимог інспекторів до кожного виду бізнесу.