Заплати, якщо зможеш: скільки Україна повинна повернути до 2045 року

Заплати, якщо зможеш: скільки Україна повинна повернути до 2045 року

Борг України перевищує 2 трильйони гривень. Як так сталося, і скільки українцям доведеться повертати протягом наступних 27 років?
Вівторок, 30 січня 2018, 07:55

Три роки знадобилося Україні, щоб її державний борг зріс удвічі.

У листопаді 2014 року борг перетнув психологічну позначку — 1 трлн грн. У листопаді 2017 року він перевищив 2 трлн грн і досяг 72% ВВП.

"У перерахунку виходить, що на кожного українця припадає близько 1 900 дол державного боргу. Якщо говорити про категорію економічно активних громадян, які працюють і сплачують податки, то ситуація ще гірша — на одного українця припадає 4,5 тис дол державних зобов'язань", — порахував директор аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.

Як сформувався цей борг

Перша і найважливіша причина, за словами заступника міністра фінансів Юрія Буци, — девальвація. Більшість боргу номінована у валюті, тож коли курс гривні упав, то і борг виріс.

Друга причина — випуск ОВДП на суму поповнення статутного капіталу "Нафтогазу".

"Цифри дуже великі. З 2014-2015 років ми випустили 126,3 млрд грн ОВДП на покриття різниці в тарифах", — зазначає Буца.

Третя причина збільшення державного боргу — докапіталізація державних банків через випуск облігацій. Передбачається, що майбутньому цей фактор не матиме місця, враховуючи, що основні суми в рамках докапіталізації "з'їв" Приватбанк.

Далася також взнаки і підтримка Фонду гарантування вкладів після виведення неплатоспроможних банків з ринку.

"ФГВФО фінансувався завдяки облігаціям внутрішньої позики. Зараз він повертає нам ці кошти. Ефективність цього повернення залежить від того, наскільки ефективно фонд продає активи неплатоспроможних банків", — пояснює Буца.

Накопичення державного боргу відбувалося на фоні постійного зростання дефіциту держбюджету. Держава щороку витрачає більше, ніж заробляє, і щороку цю різницю чимось потрібно покривати. Звичний спосіб — запозичення.

Практика життя "в борг" не унікальна. Так живе багато країн світу. Головне при цьому — мати ресурс для вчасних розрахунків з кредиторами.

ГРАФИК_ТОП - 10

У випадку з Україною це ще означатиме, що країна залишається у програмі МВФ. Тобто це позитивний сигнал для інвесторів, який відкриває можливості виходу на зовнішні ринки.

А що далі

Проте Україна має певні проблеми з наявністю ресурсу для повернення боргів.

У 2015 році уряд разом з тодішнім міністром фінансів Наталією Яресько провів реструктуризацію зовнішнього держборгу, знизивши боргове навантаження на найближчий період, у тому числі на 2015-2017 роки.

Утім, цього було замало.

У 2017 році Кабмін провів дві масштабні боргові операції: пролонгував виплати за ОВДП у портфелі НБУ та витратив залучені від випуску євробондів 1,7 млрд дол, обмінявши "короткі" єврооблігації на "довгі". Це дозволило зняти пікові боргові навантаження у 2019-2020 роках.

Проте і це не все. У Мінфіні ЕП надали інформацію про графік боргових платежів України до 2045 року.

В 2019 році Україна повинна витратити 122,3 млрд грн на обслуговування державного боргу та 178,7 млрд грн — на його погашення. Найбільші боргові виплати — понад 55 млрд грн — припадають на березень.

Перспектив скорочення держборгу небагато. За словами Паращія, бюджет витрачає більше, ніж заробляє.

"Різниця покриватиметься боргом і в абсолютному вираженні він зростатиме. Скорочення держборгу можливе при активному зростанні економіки. Тоді обсяг держборгу зменшуватиметься відносно ВВП", — каже експерт.

Економічна правда 

Перевірте, що ви знаєте про державний борг

Реклама: