За мотивами виступу Зеленського. Наскільки великими є борги України?

За мотивами виступу Зеленського. Наскільки великими є борги України?

Вівторок, 13 вересня 2016, 15:00 -
Виступ Зеленського дійсно далекий від правди, але і тези про те, що державний борг України зменшується, так само маніпулятивні.

Тема квартири народного депутата Сергія Лещенка, схоже, відійшла на другий план.

Більш активно в останні дні згадується український комік Володимир Зеленський, який у Юрмалі виступив зі стенд-апом, де жартував про обтяжливі державні борги України.

Виступ викликав обурення у користувачів соціальних мереж, і не лише в них. Провладні пропагандисти теж вирішили підлити "масла у вогонь" і виставити його необізнаним.

Виступ Зеленського дійсно далекий від правди, але і тези про те, що державний борг України зменшується, так само маніпулятивні. 

Реклама:

Що сталося?

Ще в липні студія "Квартал 95" виступила на фестивалі в Юрмалі із своїм проектом музики та сміху "Made in Ukraina".

Під час виступу в одній із своїх пародії на президента Порошенка Володимир Зеленський порівняв Україну з актрисою порнофільмів. "Україна, як актриса у німецькому фільмі для дорослих. Готова прийняти у будь-якій кількості з будь-якого боку", – саме цей жарт і викликав обурення у користувачів соцмереж уже зараз.

Пізніше комік написав на своїй сторінці в Facebook: "Жарт, яка викликала бурхливе обговорення, не має двох, трьох смислів. Суть цієї репризи проста: достатньо брати кредити, за які відповідати нашим дітям, онукам і тим, хто буде жити після нас, і нести відповідальність за всі ті гидкі справи, які творимо ми.

"Ми – гордий народ, не жебраки. От і все. Більше тут немає інших смислів. Це жарт про вчинки наших вершителів, нашої влади, не про людей і не про нашу країну", – пояснив Зеленський.

Чи справді у України зменшується борг?

Основною "артилерією" противників виступу Зеленського стала інфографіка, яка була взята з офіційного сайту Національного банку України.

Вона дійсно показує, що в України зменшується валовий зовнішній борг. За останні роки валовий борг України зменшився більш, ніж на 20 млрд доларів. Але це свідома маніпуляція, оскільки основна проблема України це державний борг, а не валовий.

Валовий зовнішній борг країни включає всі види заборгованості резидентів України перед нерезидентами. Простими словами, це не тільки борги держави, а борги всіх суб'єктів господарювання.

Чому валовий зовнішній борг зменшується?

Основних причин тут декілька. Материнські структури банків-нерезидентів протягом останніх років були змушені докапіталізувати свої дочірні структури в Україні. Часто вони не заводили в Україну "живі гроші", а просто конвертували свої кредити, які раніше були надані українським дочкам, в їх капітал. У статистиці таким чином борги перетворились на інвестиції.

Також зменшення валового боргу може свідчити про відтік інвестицій. Але у багатьох випадках це можуть бути несправжні інвестиції, а раніше виведені з України кошти і заведені заново через інші юрисдикції, наприклад через облюбований нашими олігархами Кіпр.

Взагалі зменшення валового державного боргу не дуже хороший знак, оскільки це часто простий відтік капіталу з країни, що посилює тиск на валютний ринок.

Також у валовий державний борг України входить зовнішній державний та гарантований державою борг, зменшення якого було б більш гарною новиною для України.

Так що з державним боргом?

Напевно, для розгону теми у соцмережах про те що державний борг зменшується, краще було б використовувати дані Міністерства фінансів, які свідчать про те, що державний та гарантований державою борг дійсно зменшується.

У 2013 році він становив 73,1 млрд дол, у 2014 році – 69,8 млрд дол, а за підсумками 2015 року – 65,3 млрд дол. 

Перемога?

Нажаль, ні. Це теж свого роду маніпуляція. У 2013 році борг України, номінований в гривні (внутрішній борг), становив 29,4 млрд дол. А в кінці 2015 року – 19,5, млрд дол. Тобто, він зменшився у статистиці на 10 млрд доларів, але насправді державний борг України у гривні збільшився на сотні мільярдів.

На початку 2014 року, в обігу було всього 252 млрд грн ОВДП. Зараз в обігу ОВДП на 553 млрд. Тобто, уряди Яценюка та Гройсмана запозичили (надрукували) ОВДП на сумму в 300 млрд грн.

Для порівняння: уряд Азарова з початку 2010 року до 2014 позичив на внутрішньому ринку майже удвічі менше - 165 млрд грн.

Отже, статистичний ефект девальвації дозволяє маніпулювати цифрами.

Крім цього, борг у іноземній валюті (зовнішній борг) за період 2013-2016 років також збільшився на 2,2 млрд доларів – з 43,8 млрд до 46 млрд.

Чому стосується кожного українця?

За даними проекту "Ціна держави", у 2013 році кожен українець був винен 12 873 грн. Зараз у 2016 році кожен українець винен вже 38 853 грн. А от у 2004 році на кожного українця взагалі приходилось всього 1793 грн державного боргу.

Простими словами: ці гроші сплачують українці зі своїх прямих та непрямих податків. Лише проценти за цим боргом – це третя стаття ваших видатків у рахунку від держави. Відрахування на обслуговування державного боргу поступалися лише пенсіям та освіті.

Загальні виплати, які мають бути здійснені у 2016 році перевищують 234 млрд грн. Для порівняння, загальний оборонний бюджет України удвічі менший. З цих 234 млрд грн більше 100 млрд гривень – це відсотки з обслуговування.

Як ми тягнемо такий тягар?

З цих всіх виплат майже 80% у 2016 році – це виплати за внутрішнім боргом, більшу частину якого ми винні самі собі. Виплати за зовнішнім боргом були перенесені реструктуризацією комерційного державного боргу, якою займалась екс-міністр фінансів Наталія Яресько.

Внутрішні борги у переважній більшості викуплені Національним банком. Тобто, Мінфін друкував неринкові ОВДП, які ніхто не купував окрім НБУ. Простими словами: це була емісія.

Зараз НБУ тримає у своєму портфелі більшу частину внутрішнього боргу – 370 з 555 млрд грн.  Мінфін платить за борг відсотки НБУ, а центробанк потім їх повертає назад до бюджету у вигляді прибутку.

Загалом, за зовнішніми запозиченнями цього року Україна виплатить приблизно 50 млрд грн. Але у разі, якщо транш від МВФ таки буде виділено, то позичити ми зможемо більше.

Загалом 34% загального державного боргу – це внутрішні запозичення. А от зовнішні нагадають про себе через декілька років. 

Що буде, коли доведеться сплачувати зовнішній борг?

Взагалі проблемність державного боргу прийнято оцінювати за Маастрихтським договором. Так, він не має перевищувати 60% від ВВП.

Зараз Україна знаходиться у програмі з МВФ. Якщо вона її виконає, то до 2020 року співвідношення державного боргу до ВВП прогнозується не вище, ніж 71% від ВВП. Більше того, з цих 71% значну частину Мінфін буде винен НБУ.

Якщо державний борг не зменшиться до 71% від ВВП…

Цей показник теж можна вважати дещо формальним. В Італії наприклад, рівень державного боргу до ВВП перевищує 130%. Проте маючи сильну економіку, країна може здійснювати нові запозичення щоб покривати старі. 

Реклама: